Ухвала

від 21.11.2023 по справі 727/5305/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції надані матеріали справи у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12022262020000070 від 13.01.2022 року, за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 листопада 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою клопотання прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою ОСОБА_6 - задоволено.

Змінено застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зелена поляна Пулинського району Житомирської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: - вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 15.10.2020 року за ч. 2, ч. 3 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, звільнений 18.01.2021 року по відбуттю покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою терміном 60 діб, обчислюючи строк з 10.11.2023 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.

Зі змісту апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 вбачається, що вона просить скасувати оскаржувану ухвалу суду.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що наведені в клопотанні ризики,

ЄУНСС: 727/5305/22 Головуючий суддя у 1-й ін.: ОСОБА_8

Номер провадження: 11-кп/822/463/23 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

передбачені ст. 177 КПК України, є лише припущенням сторони обвинувачення, які жодним чином не підтверджені.

Вважає, що зазначивши в клопотанні, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим відповідних процесуальних обов`язків, прокурор цей висновок ніяк не обґрунтував, а суд це питання взагалі залишив без уваги, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Стверджує, що суд не взяв до уваги те, що кожна неявка обвинуваченого є поважною та підтверджена належними доказами, а саме: довідками з лікарні та повістками.

Вказує, що лише тяжкість вчинених злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 у даному випадку не може слугувати підставою для обрання йому найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На думку сторони захисту, вручення повідомлення про підозру не можна розцінювати, як ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду або незаконно вливати на свідків.

З приводу вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 року зазначає, що ОСОБА_9 вказаний вирок оскаржує.

Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що він просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та залишити запобіжний захід у виді застави.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що суд позбавив його можливості надати докази, які підтверджують поважність причин його неявки.

Стверджує, що районним судом не взято до уваги того, що у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина, цивільна дружина, яка перебуває в декретній відпустці, те, що у нього є постійне місце поживання.

Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили задовольнити подані апеляційні скарги, з підстав наведених у них, позицію прокурора ОСОБА_5 , який просив ухвалу районного суду, як законну залишити без змін, а апеляційні скарги, як необґрунтовані без задоволення, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , включаючи наявні матеріали кримінального провадженні, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по вказаних матеріалах, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до приписів статті 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Із матеріалів даного кримінального провадження, судовою колегією було встановлено, що обвинувачений декілька разів порушив обов`язки, визначені, останній раз ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13.09.2023 року про застосування запобіжного заходу, зокрема обвинувачений знаходячись на волі, достеменно будучи обізнаним про дати та час призначених заздалегідь судових засідань, почав вчиняти умисні дії спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності шляхом неявки, 16.01.2023, 19.05.2023, 11.09.2023, 19.10.2023 та 08.11.2023 без поважних причин, мотивуючи свою неявку сімейними обставинами, погіршенням стану здоров`я, зміною суду, з якого він приймає участь у судових засіданнях шляхом відео конференції та врученням йому повістки для проходження військової служби.

При цьому, ОСОБА_6 обмежився лише заявами та клопотаннями про відкладення вказаних засідань без надання належних та допустимих доказів на підтвердження наведених ним обставин.

Також, ОСОБА_6 в період розгляду даного кримінального провадження вчинив кримінальне правопорушення - шахрайство, в іншому регіоні України, що підтверджується вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України.

Вищевказане дало підстави прокурору звернутися до районного суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Задовольняючи клопотання прокурора, суд врахував, що обвинувачений декілька разів порушила обов`язки, визначені судом про застосування запобіжного заходу; те, що ОСОБА_6 в період розгляду даного кримінального провадження вчинив кримінальне правопорушення - шахрайство, в іншому регіоні України, було судом враховано і вимоги п. 5 ч. 2 ст. 183, ст. 200 КПК України.

Колегія суддів вважає, що районний суд виніс законне та обґрунтоване рішення, встановивши підстави для зміни запобіжного заходу у виді застави та змінив його на суворіший запобіжний захід, - тримання під вартою, дотримуючись вимог закону, а тому, посилання у апеляційних скаргах на те, що ухвала районного суду є незаконною, є необґрунтованими.

Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених в клопотанні прокурора, то колегія суддів вважає, що їх наявність доведена матеріалами кримінального провадження.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Також колегією суддів береться до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, молодий вік обвинуваченого, наявність зі слів обвинуваченого на його утримані неповнолітньої дитини та співмешканки, яка перебуває у декретній відпустці, стан його здоров`я, відсутність будь яких фізичних чи психічних вад, відсутність офіційного місця роботи, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, те, що останній декілька разів порушив обов`язки, визначені ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13.09.2023 р. про застосування запобіжного заходу у виді застави, а також те, що ОСОБА_6 в період розгляду даного кримінального провадження вчинив кримінальне правопорушення - шахрайство, в іншому регіоні України, що підтверджується вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_9 вищевказаний вирок оскаржує, оскільки не визнає вини, є нікчемними, оскільки зі змісту вказаного вироку, судовою колегією апеляційного суду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю у зв`язку із чим суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються (ст. 349 КПК України), а тому обвинувачений ОСОБА_9 , згідно вимог закону, позбавлений права оскаржити вказані обставини (правову кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеність його вини у скоєному кримінальному правопорушенні) в апеляційному порядку.

Із урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що районним судом було вірно враховано усі ці обставини і вірно зроблено висновок про наявність ризиків, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та санкції інкримінованих статей і безальтернативний вид покарання. При цьому, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі, рішення у справах: «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р., «Ілійков проти Болгарії»); незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні (оскільки відомостями та іншими обставинами, що підлягають доказуванню, володіють саме потерпілі, свідки, а тому з метою зміни показів на користь обвинуваченого, він може впливати на останніх); - вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи обставини вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, а також особи обвинуваченого, який неодноразово судимий за аналогічні злочини та вчинив ще один злочин в період розгляду даного кримінального провадження, в іншому регіоні України).

Наведене вище, на думку колегії суддів, свідчать про те, що будь-які інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених у клопотанні прокурора.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що обвинуваченому обґрунтовано змінено застосований до нього запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою.

Апеляційний суд звертає увагу, що наявність на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини, а також співмешканки, яка перебуває у декретній відпустці, жодним чином не стало стримуючим фактором для останнього.

Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень статтей 177-178 КПК України, статтей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого судового рішення, тому доводи апеляційних скарг є безпідставними і їх необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду, без змін.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 200, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 листопада 2023 року, якою клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою ОСОБА_6 , задоволено та змінено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Зелена поляна Пулинського району Житомирської області, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимому, останній раз: - вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 15.10.2020 року за ч. 2, ч. 3 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, звільнений 18.01.2021 року по відбуттю покарання, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном 60 діб, обчислюючи строк з 10.11.2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3