Справа № 727/5305/22
Провадження № 1-кп/727/142/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши усудовому засіданнікримінальне провадження,внесене до ЄРДР за №12022262020000070 від 13.01.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, -
встановив :
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України.
Частиною 2 статті 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження обраного запобіжного заходу по відношенню до ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Клопотання мотивує невиконанням з боку ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме неявка до суду без поважних причин, вчинення іншого кримінального правопорушення в період розгляду даного кримінального провадження судом.
Вважає, що вказані обставини свідчать про повне ігнорування та свідоме затягування судового процесу та очевидно підтверджують ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні), а також свідчать про пряме підтвердження ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні залишив вирішення клопотання на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію підзахисного ОСОБА_6 та залишила вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, суд приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно обвинувального акту, організована група в складі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 під керівництвом організатора ОСОБА_6 , за участю інших учасників, які не входили до складу організованої групи, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, яка полягала в протиправному заволодінні шляхом шахрайства дороговартісного обладнання, умисно, повторно в період часу з 22 грудня 2021 року по 15 січня 2022 року, вчинили ряд злочинів пов`язаних із заволодінням шляхом обману та зловживання довірою дороговартісного обладнання через всесвітню мережу «Інтернет», яке в подальшому отримували у відділеннях ТОВ «Нова Пошта», з використанням заздалегідь підроблених документів, а в подальшому реалізовували, а кошти розподілили між всіма учасниками групи. Спричинивши потерпілим збитків на загальну суму 428 243 гривень 16 копійок.
Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.01.2022 відносно ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 198480,00 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.10.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено на 60 днів до 02.12.2022 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб тобто 198480 грн.
Визначена судом сума застави 07.11.2022 внесена заставодавцем на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області.
Відповідно доухвали судуна ОСОБА_6 при внесенні застави покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.11.2023 року запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 у вигляді застави змінено на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв`язку з невиконанням обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що станом на даний час провадження знаходиться на етапі судового розгляду справи по суті, при цьому, суд вважає, що обставини, за якими судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід саме у вигляді взяття під варту, не змінились, інших суттєвих обставин, котрі давали б підстави для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
З огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і на обставини, які як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, суд вважає обґрунтованою та доведеною наявність ризиків можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Також судом враховано дані про особу обвинуваченого, який є не працюючим, раніше неодноразово судимим, а також те, що матеріали справи не містять будь-яких даних, що поточний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 перешкоджає його перебуванню в ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Проте обставини, викладені вище свідчать про недієвість раніше застосованого щодо обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу застави, а тому суд переконаний, що запобіжний захід у вигляді застави не здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.
Суд також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинуваченого під вартою, оскільки застосування застави у цьому кримінальному провадженні було недієвим.
Тому, враховуючи усе вищевикладене, суд доходить висновку, що відносно ОСОБА_6 необхідно продовжити винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 порушив покладені на нього судом обов`язки в рамках запобіжного заходу у вигляді застави, то суд вважає недоцільним визначення застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України,-
постановив:
Клопотання прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрану ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.11.2023 року міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обчислюючи строк з 05.01.2024 року.
Ухвалапідлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та негайно після її проголо-шення направити начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецько-го апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 05.01.2024 |
Оприлюднено | 16.02.2024 |
Номер документу | 117004247 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Терещенко О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні