Рішення

від 20.11.2023 по справі 189/3328/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/3328/23

2/189/834/23

РІШЕННЯ

іменем України

20.11.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.,

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовною заявоюдо ТО«³дродження» простягнення орендноїплати,в обґрунтуванняякого зазначила,що відповіднодо свідоцтвапро правона спадщинувона являєтьсявласником земельноїділянки площею1,1979га,кадастровий номер1224255100:01:098:2255.01.08.2015року міжнею тавідповідачем булоукладено договіроренди вищезазначеної земельноїділянки строкомна 10років.Відповідно доумов договоруорендар зобов`язанийвчасно сплачуватиорендну плату. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. Однак, відповідач не виконує покладені на нього обов`язки щодо сплати орендної плати. Так, ТОВ «Відродження» було нараховано, але не виплачено позивачці орендну плату за 2020 рік у розмірі 4395,04 грн., з якої сплачено податок в сумі 791,11 грн., за 2021 рік в сумі 5273,29 грн., з яких сплачено податки в сумі 949,19 грн. та 79,10 грн., та за 2022 рік в сумі 5273,29 грн., з яких сплачено податки в сумі 949,19 грн. та 79,10 грн. Загальна сума заборгованості за 2020, 2021 та 2022 роки становить 12093,93 грн. Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою, проте відмовляється сплачувати орендну плату. В зв`язку з чим, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2020, 2021 та 2022 роки за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1224255100:01:098:2255 в сумі 12093,93 грн. та втрати від інфляції в сумі 3234,65 грн., а також судові витрати по справі.

04.10.2023 року Покровським районним судом Дніпропетровської області було винесено заочне рішення по справі №189/3328/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Відродження» про стягнення орендної плати, яке ухвалою суду від 01.11.2023 року скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України - заочно. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Враховуючи, що дана справа розглядається після скасування заочного рішення, представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», будучи повідомленим про дату, місце та час слухання справи, повторно без поважних причин до суду не з`явився, то право останнього на подання ним заяви про перегляд заочного рішення втрачається, а повторне заочне рішення згідно вимог ч. 3 ст. 288 ЦПК України сторони можуть оскаржити в загальному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.07.2020 року, виданого та посвідченого приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., ОСОБА_1 успадкувала після померлого чоловіка, ОСОБА_3 , земельну ділянку, розташовану на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області площею 1,1979 га, кадастровий номер 1224255100-01-098-2255, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №162765, виданого 14.02.2007 року (а.с.7).

01.08.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,1979 га, кадастровий номер - 1224255100-01-098-2255, який зареєстрований 04.11.2016 року державним реєстратором Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 17322866. Строк дії договору до 31.12.2025 року (а с.8,9-10).

Відповідно до умов Договору Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 1 вказаного Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України « Про оренду плати землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату за землю як платіж, який орендатор вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до положень п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.3.-168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, у будь-якому випадку, відповідач зобов`язаний з дотриманням норм Податкового кодексу України, сплатити податки з нарахованого або нарахованого та виплаченого на користь позивача розміру орендної плати.

Окрім того, з нарахованого доходу утримується військовий збір у розмірі 1,5%.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов`язання за договором оренди, у зв`язку з чим, ТОВ «Відродження» має перед позивачкою заборгованість із виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 1,1979 га, кадастровий номер: 1224255100:01:098:2255, однак, суд не погоджується з розрахунками заборгованості, наданими позивачкою.

Так, позивачкою заявлено позовну вимогу про стягнення з ТОВ «Відродження» на її користь орендної плати за 2020 рік в сумі 3603,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1660,69 грн.

Відповідно до умов договору, орендна плата сплачується до 30 листопада кожного року дії договору оренди.

Як вбачається з копії Відомості на виплату готівки №870 від 04.09.2020 року, ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю за 2020 рік в розмірі 3538,00 грн., що підтверджується її підписом у даній відомості (а.с.32), в зв`язку з чим, в суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки орендної плати за 2020 рік та інфляційних втрат, оскільки орендну плату орендарем було сплачено вчасно.

Згідно платіжної інструкції №420, ТОВ «Відродження» було сплачено ОСОБА_1 орендну плату за 2021 рік в сумі 4245,00 грн. 13.02.2023 року (а.с.33).

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачкою, є підстави для нарахування інфляційних втрат, про які просила позивачка.

Таким чином, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки інфляційних втрат за несвоєчасну сплату орендної плати за 2021 рік, що становить 1204,81 грн. (за період з 01.12.2021 року по 13.02.2023 року).

Крім того, судом достовірно встановлено, та підтверджено представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, що ТОВ «Відродження» має перед ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за 2022 рік за користування земельною ділянкою, що становить 4245,00 грн., а індекс інфляції за весь час прострочення складає 158,39 грн.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою за 2020-2022 роки з урахуванням інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 392,79 грн. сплаченого судового збору, який у зв`язку з частковим задоволенням позову розраховується наступним чином: 5608,20/15328,58 х 1073,60 = 392,79 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст. ст. 4, 11, 76, 81, 133, 137, 141, 263, 264, 265-269, 280-282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 1224255100:01:098:2255 за 2022 рік в сумі 4245,00 грн. (чотири тисячі двісті сорок п`ять гривень) та втрати від інфляції за 2021, 2022 роки в загальній сумі 1363,20 грн. (одна тисяча триста шістдесят три гривні двадцять копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачкою судового збору в сумі 392,79 грн.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

20.11.2023