Ухвала

від 08.11.2023 по справі 623/2133/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 623/2133/21

Провадження № 2/638/3362/23

УХВАЛА

Іменем України

08 листопада 2023 року м. Харків

Дзержинський районнийсуд м.Харкова ускладі:

головуючого судді Щепіхіної В.В.,

за участю секретаря Рєзнік І. П.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Бригадирівська сільська рада Ізюмського району Харківської області про встановлення нікчемності заповіту із застосуванням наслідків недійсності нікчемного заповіту, визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинскього районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Бригадирівська сільська рада Ізюмського району Харківської області про встановлення нікчемномті заповіту із застосуванням наслідків недійсності нікчемного заповіту, визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

На підставі ухвали від 23 червня 2023 року суддею Щепіхіною В.В. цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява позивача про збільшення розміру позовних вимог та зміну процесуального статусу відповідача ОСОБА_2 на статус третьої особи.

Представник позивача - адвокат Гонтарєв Р. М. також не з`явився в підготовче судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву про повторне витребування доказів та клопотання про заміну неналежного відповідача, залучення третьої особи і співвідповідача.

В підготовче судове засідання відповідач, Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від державної нотаріальної контори до суду надійшла заява, в якій відповідач просить суд розгляд справи проводити без участі представника.

В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити без його участі.

В підготовче судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бригадирівська сільська рада Ізюмського району Харківської області свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду була повідомлена належним чином. Від старости Бригадирівського старостинського округу Ізюмської міської ради, В. Жернового, до суду надійшла заява, в якій останній просить суд розгляд справи проводити без його участі.

Щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

Позивач просить суд збільшити позовні вимоги, а саме додати до своїх позовних вимог які були зазначені в заяві про зменшення позовних вимог від 08.07.2021 та прийняті судом, наступну позовну вимогу: визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення: кадастровий номер 6322881500:01:000:0281 - 5,3053 га, кадастровий номер 6322881500:01:000:0283 - 5,2951 га. Додатково просила суд відтрочити сплату судового збору за збільшення позовних вимог до ухвалення рішення по справі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява про збільшення позовних вимог не містить зазначення ціни позову. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч.5 ст. 216, ст.1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п.4 ч. 2 ст. 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК).

Таким чином, для визначення ціни позову за вимогами майнового характеру позивачу необхідно провести оцінку нерухомого майна (квартири), право власності на яке вона просить суд визнати за собою, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову вартість нерухомого майна).

Щодо клопотання про відсрочення сплати судового збору суд зазначає наступне.

Суддя, надавши оцінку клопотанню позивача про відсрочення сплати судового збору, вважає, що підстави для його задоволення відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 ст. 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Також, зокрема, у п. п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOVv. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Таким чином, положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані державою прийняттям Закону України «Про судовий збір». Таким чином, держава визначилась із засобом, який може використовуватись для доступу до суду, шляхом подачі позову без оплати судового збору при його поданні.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач віднесений до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

У ст. 8 Закону «Про судовий збір» закріплено норму, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: - відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; - зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Вказаною нормою чітко визначений перелік умов, за яких суд може прийняти таке рішення.

Таке право суду також закріплено і у процесуальній нормі, а саме ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Разом з цим, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони за наявності певних умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», до яких відносяться: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин та є правом, а не обов`язком суду щодо відстрочки, розстрочки, зменшення або звільнення від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України, визначено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Так, клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем не обгрунтоване, останнім не зазначено жодних обставин викладених вище.

Згідно з ч. 3 ст. 176 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі зазначеного суд доходить висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення не підлягає задоволенню, а заяву позивача про збільшення позовних вимог необхідно залишити без руху та надати строк позивачу для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали.

Позивач та його представник в підготовчі судові засідання призначені на 01.07.2023, 27.09.2023, 08.11.2023 не з`явилися. Ухвалою суду від 26.09.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних тихнічних засобів.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Представником позивача було заявлено клопотання про повторне витребування доказів та заміни неналежного відповідача, залучення третьої особи і співвідповідача. Також, позивач у своїй заяві про збільшення позовних вимог просив суд відповідача ОСОБА_2 залучити до справи в якості третьої особи.

З огляду на те, що клопотання про витребування доказів вже було задоволено судом та те, що позивач та його представник просять о протилежном, а саме позивач просить залучити ОСОБА_2 в якості третьої особи, а її представник просить залучити останього в якості співвідповідача, суд доходить висновку про необхідність викликати у судове засідання позивача та його представника для надання особистих пояснень.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Суд вважає, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи існує необхідність в отриманні особистих пояснень позивача та її представника по суті заявлених клопотань, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи.

Враховуючи викладене, розгляд справи необхідно відкласти, повідомити осіб, що беруть участь у справі про час та місце судового розгляду, сторін повідомити про можливі наслідки їх неявки у судове засідання та визначити явку позивача та її представника обов`язковою.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.5 ч. 2 ст. 223, 258-260 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у строк не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.

Відкласти підготовче судове засідання у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 доІзюмської державноїнотаріальної конториХарківської області, ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмета споруна сторонівідповідача:Бригадирівська сільськарада Ізюмськогорайону Харківськоїобласті провстановлення нікчемномтізаповіту іззастосуванням наслідківнедійсності нікчемногозаповіту,визнання свідоцтвпро правона спадщинуза заповітомнедійсними тавизнання прававласності наспадкове майнов порядкуспадкування зазаконом,на 18.01.2024 о 10 год. 00 хв.

Визнати явку позивача ОСОБА_1 таїї представника-адвоката ГонтарєваРомана Миколайовичав судове засідання яке відбудиться 18.01.2024 о 10 год. 00 хв. - обов`язковою.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Щепіхіна