Постанова

від 20.11.2023 по справі 713/416/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року м. Чернівці

справа № 713/416/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.

секретар Петранюк Ю. Т.

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім»

відповідач ОСОБА_1

апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року та апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року та додаткове рішення від 09 жовтня 2023 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Кириляк А. Ю.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» (далі - ОСББ «Наш дім») звернулося до суду з позовом.

Позивач просив зобов`язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні членами ОСББ «Наш дім», яке знаходиться на АДРЕСА_1 , вказаним житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок прибудови до балкону квартири АДРЕСА_1 та альтанки закритого типу.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 29 січня 2014 року власниками квартир та приміщень багатоквартирного житлового будинку, який знаходяться на АДРЕСА_1 , із метою утримання та управління було створене ОСББ «Наш дім».

Отже, переданий в управління ОСББ «Наш дім» житловий будинок перебуває у спільній власності усіх співвласників вказаного багатоквартирного житлового будинку та порядок володіння та користування будинком повинен вирішуватися за домовленістю між всіма співвласниками.

Відповідачкою ОСОБА_1 , яка є власницею квартири АДРЕСА_1 у вказаному житловому будинку та яка розташована на 1-му поверсі будинку, самочинно було здійснено прибудову до балкону її квартири, а на прибудинковій території біля будинку збудовано дерев`яну будівлю - альтанку закритого типу.

Вказані прибудова до балкону та альтанка були збудовані в порушення пункту 11.3 розділу 11 Статуту ОСББ "Наш дім", без згоди членів ОСББ «Наш дім», без передбачених законом проектів перепланування, дозволів та погоджень на перепланування житлового приміщення розташованого в житловому будинку, що порушує будівельно-технічні, архітектурні норми, правила експлуатації будинку, санітарно-технічні норми.

Самочинно збудована альтанка закритого типу порушує правила пожежної безпеки, оскільки у випадку пожежі блокує під`їзд пожежних машин до будинку, а також обмежує доступ співвласників багатоквартирного будинку до спільної прибудинкової території та її користування.

Зазначене самочинне будівництво було здійснено із втручанням у конструктивні елементи будинку, що може спричинити негативні наслідки та змінило зовнішній вигляд будинку, у тому числі фасаду.

Отже, відповідачка чинить перешкоди позивачу у користуванні спільною власністю багатоквартирного будинку.

На законні вимоги членів ОСББ «Наш дім» відповідачка не реагує, а тому 12 липня 2021 року члени товариства були змушені звернутися із заявою до Вижницької міської ради для відповідного реагування.

Листом № 02-21/1160 від 20 липня 2021 року Вижницькою міською радою було зобов`язано відповідачку провести демонтаж альтанки, а також повідомлено про порушення інспектора з благоустрою КУП «Комунальник».

13 жовтня 2021 року Вижницькою міською радою було повідомлено ОСББ «Наш дім» про те, що по факту вчиненого відповідачкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого статтею 152 КУпАП, адміністративна комісія визнала її винною та притягнула до адміністративної відповідальності і наклала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 340 гривень.

Однак, незважаючи на припис Вижницької міської ради та притягнення до адміністративної відповідальності, відповідачка ОСОБА_1 категорично відмовляється виконати законні вимоги співвласників ОСББ «Наш дім» та Вижницької міської ради про демонтаж самочинно збудованих будівель та облаштувань, у зв`язку із чим товариство змушене звернутися із даною позовною заявою до суду для захисту порушених прав.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року позов ОСББ «Наш дім» задоволено частково.

Зобов`язано відповідачку усунути перешкоди в користуванні членами ОСББ «Наш дім», яке знаходиться на АДРЕСА_1 , вказаним житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок на прибудинковій території біля будинку дерев`яної будівлі-альтанки закритого типу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Наш дім» судовий збір у розмірі 1200 гривень.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки мотивоване тим, що будівництво вказаної альтанки відповідачкою не погоджено зі співвласниками будинку, здійснювалося без дотримання містобудівних умов та обмежень і без належно затвердженого проекту, а отже порушує законні права та інтереси інших співвласників житлового будинку.

Посилання на те, що саме ОСОБА_2 є власником альтанки і що за його кошти здійснювалось закупівля матеріалів та будівельні роботи, відповідачкою не спростовано.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) прибудови до балкону мотивоване тим, що позивачем в суді не доведено, що вказана прибудова до балкону, який належить відповідачці, порушує права чи законні інтереси співвласників, а посилання на те, що вона створює ризики пожежної безпеки, суперечить дослідженим судом матеріалам справи. Окрім того, земля, на якій знаходиться прибудова, належить до земель комунальної власності та у власність співвласникам житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , не передавалася.

Додатковим рішеннямвід 09жовтня 2023року заяву відповідачки про відшкодування витрат на правничу допомогу у вказаній справі задоволено.

Стягнуто з ОСББ «Наш дім» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8750 гривень.

Заяву ОСББ «Наш дім» про стягнення з відповідачки витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи залишено без розгляду.

Додаткове рішення суду мотивоване тим, що після ухвалення рішення у справі представником відповідачки була подана заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Заяву обґрунтовувала тим, що за результатами роботи виконаної адвокатом при розгляді зазначеної судової справи, правові витрати складали 17 500 гривень

Оскільки позов задоволено частково, просила стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати в сумі 8 500 гривень.

Позивач також подав заяву про ухвалення у справі додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на проведення експертизи в розмірі 7473 гривень 00 копійок, які він просив стягнути на його користь з відповідачки.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з позивача на користь відповідача 8 750 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Судом також було встановлено, що позивач всупереч вимогам частини 8 статті 141 ЦПК України не надав до суду документи на підтвердження оплати вартості судової будівельно-технічної експертизи.

Отже, наявні підстави для залишення заяви ОСББ «Наш дім» про стягнення з відповідача витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , просять рішення суду вчастині задоволенняпозову проусунення перешкодв користуванніжитловим будинкомта прибудинковоютериторією шляхомзнесення (демонтажу) альтанкискасувати та відмовитиу позові вцій частині.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити узадоволенні позовув повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСББ «Наш дім» просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про усуненняперешкод вкористуванні житловимбудинком таприбудинковою територієюшляхом знесення(демонтажу) прибудовидо балкону квартири скасувати та задовольнити позов в цій частині.

Також позивач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви відповідачки про стягнення з нього на її користь витрат на правничу допомогу.

Доводів щодо незаконності рішення в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на експертизу апеляційна скарга не містить.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Заявники в своїх апеляційних скаргах посилаються на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення в оскаржуваних частинах з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю та необґрунтованістю висновків суду обставинам справи.

ОСОБА_2 в своїйапеляційній скарзі посилається на те, що суд не взяв до уваги те, що він є власником спірної альтанки.

Альтанка не є капітальною спорудою, не має фундаменту та вікон, є відкритою та до неї зайти будь-яка особа.

Вказану альтанку ОСОБА_2 встановлював для всіх співвласників будинку.

ОСОБА_1 не є належним відповідачем за вимогою позивача про знесення спірної альтанки.

Вказана підстава є самостійною вимогою для відмови у позові в цій частині.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині знесення альтанки, не взяв до уваги те, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до земель запасу комунальної власності Вижницької міської ради. Вказана земельна ділянка у користуванні чи власності ОСББ «Наш дім» не перебуває та не є його прибудинковою територією.

Отже судом не встановлено, що спірна альтанка розміщена на прибудинковій території позивача.

Вижницька міська рада не зверталася до суду з позовом про демонтаж альтанки.

Власником альтанки є ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 не є належною відповідачкою за вимогою позивача про знесення спірної альтанки.

Позивач не звертався до суду із клопотанням про заміну належного відповідача.

Альтанка є малою архітектурною формою, вона встановлена без фундаменту, а тому не є нерухомим майном і її можливо перемістити без знецінення та зміни її призначення.

ОСББ «Наш дім» в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що на проектування та будівництво спірної прибудови уповноваженим органом були видані та відповідачем отримані містобудівні умови та обстеження, то вказана прибудова є об`єктом самочинного будівництва.

Оскільки відповідачкою здійснено будівництво прибудови до огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін) багатоквартирного житлового будинку, проведено облаштування окремого входу з вхідною групою з фасаду цього будинку та змінено його зовнішній вигляд за відсутності відповідного рішення про реконструкцію такого спільного майна та згоди на це співвласників будинку, такі дії ОСОБА_1 порушують права та інтереси співвласників вказаного житлового будинку і вимоги законодавства України.

Вказана прибудова також створює ризик пожежної небезпеки для будинку в цілому, обмежує доступ для ремонту та обслуговування стіни будинку.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСББ «Наш дім» подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Посилається на те, що аргументи апеляційної скарги є безпідставними.

Просить рішення в оскаржуваній ОСОБА_2 частині залишити без змін.

В постанові та інших матеріалах про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що спірна альтанка належить іншій особі.

ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження того, що така альтанка належить йому.

ОСОБА_2 не є та ніколи не був співвласником багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться на АДРЕСА_1 та проживає в ньому в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить його сину.

Отже, апелянтом не доведено, що оскаржуваним рішенням порушуються його права чи інтереси.

ОСББ «Наш дім» також подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 .

Посилається на те, що аргументи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Просить рішення в оскаржуваній ОСОБА_1 частині залишити без змін.

Відповідачкою не надано доказів на підтвердження того, що спірна альтанка належить ОСОБА_2 .

Вказана альтанка знаходиться в безпосередній близькості від будинку та посеред території зелених насаджень біля нього.

Самовільне влаштування відповідачкою спірної альтанки створило умови, за яких права та законні інтереси позивача в сфері благоустрою було порушено.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , подала відзив на апеляційну скаргу ОСББ «Наш дім».

Посилається на те, що аргументи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Просить рішення в оскаржуваній ОСББ «Наш дім» частині залишити без змін.

Позивач не надав суду доказів того, що земельна ділянка, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , є у його користуванні чи власності.

Судом не було встановлено істотного порушення будівельних норм при встановленні спірної прибудови до балкону.

Позивач не надав доказів на підтвердження порушення його прав відповідачем внаслідок обшиття балкону дерев`яними панелями.

Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області подала відзив на апеляційні скарги ОСББ «Наш дім» та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 .

Вказувала, що вона погоджується з апеляційною скаргою ОСББ «Наш дім» та вважає необґрунтованими аргументи апеляційної скарги відповідачки.

В ході розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 не вказувала про те, що спірна альтанка належить не їй, а іншій особі.

Спорудження відповідачкою без будь-якої дозвільної документації альтанки на прибудинковій території є порушенням Правил благоустрою Вижницької міської територіальної громади.

В той же час здійснення ОСОБА_1 з порушенням державних будівельних норм прибудови за відсутності дозвільної документації про реконструкцію квартири та згоди на це співвласників будинку є порушенням містобудівного законодавства та законодавства про здійснення права власності у багатоквартирному житловому будинку.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

29 січня 2014 року власниками квартир та приміщень багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться на АДРЕСА_1 , із метою утримання та управління було створене ОСББ «Наш дім», що підтверджується технічним паспортом на будинок, статутом ОСББ, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 у вказаному житловому будинку, розташованої на 1-му поверсі, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 31 жовтня 2013 року.

12 липня 2021 року члени ОСББ «Наш дім» звернулися із заявою до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області для відповідного реагування щодо здійснення відповідачкою самочинної прибудови до балкону квартири АДРЕСА_1 , а на прибудинковій території біля будинку збудовано дерев`яний каркас піднавісу, один бік якого вмонтовано в несучу стіну будинку з боку квартири АДРЕСА_1 , збудовано дерев`яну будівлю - альтанку закритого типу, а також облаштовані бетонні бордюри і електричні ліхтарі.

Листом № 02-21/1160 від 20 липня 2021 року Вижницькою міською радою Вижницького району Чернівецької області було зобов`язано відповідачку провести демонтаж дерев`яної будівлі - альтанки закритого типу та піднавісу (дерев`яний каркас), а також повідомлено про порушення інспектора з благоустрою КУП «Комунальник».

20 серпня 2021 року із приводу вищевказаних подій ОСББ «Наш дім» було проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких було одноголосно прийнято рішення про підтримку рішення Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, яким зобов`язано відповідачку провести демонтаж дерев`яної будівлі (альтанки закритого типу) та піднавісу (дерев`яний каркас), а також клопотання перед Вижницької міською радою про зобов`язання відповідачки демонтувати самочинно збудовану прибудову до балкону, що створює ризик пожежної небезпеки та порушує права інших власників, та привести в попередній стан вхід до квартири АДРЕСА_1 , а також демонтувати самочинно встановлені електричні ліхтарі (без дозволу Вижницького РЕМ) та бетонного бордюра на прибудинковій території, які створюють небезпеку для мешканців будинку.

06 вересня 2021 року копію протоколу загальних зборів із заявою ОСББ було направлено голові Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, на яку 20 вересня 2021 року Вижницькою міською радою було надано відповідь № 02-14/1487 про те, що інспектором з благоустрою складено та вручено відповідачці письмове попередження № 12 від 02 серпня 2021 року про порушення правил благоустрою Вижницької ОТГ на АДРЕСА_1 та надано 5-тиденний строк для демонтажу дерев`яної будівлі (альтанки) та піднавісу, а також складено протокол про адміністративне правопорушення № 3 від 09 серпня 2021 року.

13 жовтня 2021 року Вижницькою міською радою Вижницького району Чернівецької області листом № 02-21/1670 було повідомлено ОСББ «Наш дім» про те, що по факту вчиненого відповідачкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, адміністративна комісія визнала її винною та притягнула до адміністративної відповідальності і наклала стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 340 гривень, що підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2021 року.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №46 від 17 березня 2023 року об`єкт будівництва - прибудова до лоджії квартири АДРЕСА_3 не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме пункту 8.15 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», оскільки об`єкт дослідження розташований в трьохповерховому з підвалом житловому будинку, а огороджуючі конструкції прибудови виконано з дерев`яних елементів, які не являються негорючими матеріалами.

Альтанка закритого типу, розташована на відстані 4,45м від зовнішньої поверхні повздовжніх огороджуючих конструкцій прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_3 під час проведення обстеження об`єктів дослідження експертом не обстежувалась детально, в зв`язку з заявою ОСОБА_2 про те, що він є власником вище зазначеної альтанки; за результатами зовнішнього візуального обстеження альтанки - встановити чи вона являється об`єктом нерухомого майна (а відповідно чи підлягає дослідженню в межах проведення будівельно-технічних експертиз) експерту не надається можливим. Альтанка закритого типу розташована на відстані 4,45 м від зовнішньої поверхні повздовжніх огороджуючих конструкцій прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_3 .

Спорудження прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_3 може відповідати терміну самочинне будівництво, якщо воно дійсно здійснювалось без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту, оскільки роботи по спорудженню даного об`єкту не входять до «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 406 від 7 червня 2017 року (зі змінами і доповненнями), а також якщо наявні невідповідності даної прибудови вимогам пункту 8.15 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», можуть бути охарактеризовані як істотні.

Встановити чи спорудження альтанки закритого типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно відповідає терміну самочинне будівництво, експерту не надається можливим.

Також під час проведення вказаної експертизи було здійснено обстеження та обміри об`єкта дослідження - прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_3 , на підставі результатів обстеження та наданих на дослідження матеріалів (технічного паспорта на житловий будинок - а.с. 8-14, поповерхових планів - а.с. 39-42, технічного паспорта на квартиру - а.с. 93-95) експертом виявлено, що до трьохповерхового з підвалом житлового будинку (збірні залізобетонні стрічкові фундаменти, цегляні стіни, збірні залізобетонні панелі перекриття, покрівля з азбестоцементних листів по дерев`яній кроквяній системі, елементи якої прикріплено до зовнішньої стіни основної частини будинку), а саме до лоджії квартири АДРЕСА_1 об`єкта дослідження влаштовано прибудову/добудову шириною 0,99м та довжиною 4,96м, частково опирається на залізобетонну плиту перекриття (між підвалом та 1 поверхом) основної частини будинку, а частково на монолітні бетонні кубічні блоки (опирання - дерев`яні стійки 0,1x0,їм опираються на металеві швелери [14, які в свою чергу опираються на бетонні блоки 0,3x0,3x0,Зм, елементи не з`єднані між собою), конструктивно прибудова каркасна дерев`яна - бруски з обшиванням стін і підлоги дошками та обаполом, дерев`яними заповненнями прорізів, покрівля з ламінованого профнастилу, сходи - дерев`яні східці по металевому каркасу, яка об`ємно-планувально об`єднана, з існуючою до прибудови лоджією, в одне приміщення.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційні скарги ОСББ «Наш дім» та ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції, як в частині задоволення позову про усуненняперешкод вкористуванні прибудинковоютериторією шляхомзнесення (демонтажу) альтанки,так ів частинівідмови упозові проусунення перешкодв користуванніжитловим будинкомшляхом знесення(демонтажу) прибудовидо балкону, не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Згідно з частиною другоюстатті 382 ЦК Україниусі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 1ст. 368 ЦК Україниспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 1ст. 385 ЦК Українипередбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначаєЗакон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Правовий режим спірної земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, та прибудинкової території визначається земельним законодавством, зокремаЗемельним кодексом України(далі -ЗК).

Відповідно достатті 92 ЗК Україниправо постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема - співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Частинами першою-третьоюстатті 42 ЗК Українипередбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Згідно з четвертим та шостим пунктами частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що співвласники багатоквартирного будинку набувають права власності чи права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення їх житлових, соціальних і побутових потреб, після передачі такої ділянки у їх власність чи у постійне користування на загальних підставах у встановленому законом порядку. Розміри та конфігурація такої земельної ділянки визначаються на підставі відповідної технічної документації із землеустрою, яка подається на затвердження уповноваженому на прийняття такого рішення органу місцевого самоврядування.

Зазначене устатті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»поняття «права на земельну ділянку» варто розуміти як оформлене у встановленому законом порядку право власності чи право постійного користування. Лише після оформлення такого права розміри і конфігурація земельної ділянки вважаються встановленими.

За статтями125,126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другоїстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування в судовому порядку, зокрема у визначений позивачем спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи власності або користування щодо спірного майна, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

За наведеного, до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні ділянкою може звертатись особа, яка у встановленому законом порядку набула право власності або право користування такою земельною ділянкою.

Чинними нормами законодавства не передбачено передачу у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирного будинку земельної ділянки, на якій він розташований.

Зокрема, відповідно до частин першої, другої, четвертоїстатті 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проєкту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положенняЗаконів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»;постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»від 13 квітня 2011 року № 466необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 569/16666/16-ц.

Щодо позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки

Помилковим є висновок суду про задоволення позову в цій частині з підстав того, що будівництво спірної альтанки відповідачкою не погоджено зі співвласниками багатоквартирного житлового будинку, здійснювалося без містобудівних умов та обмежень і без належно затвердженого проекту, а отже порушує законні права та інтереси інших співвласників житлового будинку.

Як вбачається зі змісту позовної вимоги ОСББ «Наш дім» про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки, останній обґрунтовував наявність підстав для її задоволення тим, що вказана будівля є самочинною та побудова такої альтанки порушує правила пожежної безпеки та обмежує доступ співвласників багатоквартирного житлового будинку до спільної прибудинкової території та її користування.

Відповідно до листа Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №02-15/90 від 24 січня 2022 року земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відноситься до земель запасу комунальної власності Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області та будь-яких рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність чи користування в період з 2017 по 2022 рік міською радою не приймались.

Позивачем не надано доказів належного юридичного оформлення прибудинкової території або інформації про прийняття рішень Вижницькою міською радою Вижницького району Чернівецької області щодо передачі прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 у власність чи користування.

Окрім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту порушення відповідачкою під час побудови спірної альтанки протипожежних норм.

Помилковими є доводи представника ОСББ «Наш дім про те, що будівництвом спірної альтанки було порушені права вказаного товариства та його членів на проведення благоустрою на прибудинковій території.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Тобто прибудинкова територія в розумінні зазначеної статті не є саме земельною ділянкою, а є частиною території у межах земельної ділянки на якій розташовані належні до багатоквартирного будинку будівлі і споруди.

Оскільки спірна у даній справі альтанка не відноситься до конструкцій, які охоплюються визначенням "..несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку..", наведеним устатті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", для того, аби дійти правильного висновку про порушення прав позивача та співвласників багатоквартирного будинку будівництвом такої альтанки відповідачкою, необхідно встановити факт її розміщення на прибудинковій території будинку або земельній ділянці, належній ОСББ.

Суд зауважує, що згідно з положеннямистатті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, і прибудинкові території. В свою чергу, відповідно достатті 21 вказаного Закону, на об`єкті благоустрою можуть розміщуватися елементи (частини) об`єктів благоустрою, до яких відносяться і малі архітектурні форми (зокрема, огорожа, ворота, ґрати).

Беручи до уваги положеннястатті 42 ЗК України, відповідно до яких розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного оформлення позивачем прибудинкової території, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено факту порушення здійсненим відповідачкою будівництвом альтанки прав та законних інтересів позивача, як власника чи користувача такої земельної ділянки.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується зправовим висновком, викладенимВерховним Судомв постановах від 21 липня 2020 року у справі №922/3461/17 та від 15 вересня 2021 року у справі № 397/670/19.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина першастатті 1 ЦК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третястатті 13 ЦПК України).

Оскільки у справі встановлено відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача та власників квартир будівництвом спірної альтанки, у задоволенні позову ОСББ «Наш дім» в частині усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) такої альтанки слід відмовити з наведених підстав.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується зправовим висновком, викладенимВерховним Судомв постанові від 09 серпня 2023 року у справі №754/3300/19.

Безпідставними є аргументи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що власником альтанки є останній, а тому ОСОБА_1 не є належним відповідачем за такою позовною вимогою ОСББ «Наш дім».

Згідно з наявної в матеріалах справи постанови за справою про адміністративне правопорушення № 17 від 08 жовтня 2021 року саме відповідачку ОСОБА_1 було визнано винною у здійсненні нею недозволеного будівництва на прибудинковій території альтанки, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 340 гривень.

В ході розгляду вказаної адміністративної справи відповідачка надавала письмові пояснення з приводу вчиненого нею адміністративного правопорушення.

У вказаній постанові та в інших матеріалах справи відсутні відомості про належність спірної альтанки іншій особі, окрім ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не надано ОСОБА_1 і доказів того, що вона оскаржувала таку постанову з підстав неналежності їй спірної альтанки.

Окрім того нею особисто було сплачено штраф накладений постановою за справою про адміністративне правопорушення № 17 від 08 жовтня 2021 у розмірі 340 гривень.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки.

Щодо позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири

Помилковим є висновок суду першої інстанції в частині відмови у позові про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири з підстав того, що позивачем в суді не доведено, що вказана прибудова до балкону, який належить відповідачці, порушує права чи законні інтереси співвласників будинку, а посилання на те, що вона створює ризики пожежної безпеки, суперечить дослідженим судом матеріалам справи. Окрім того, земля, на якій знаходиться прибудова, належить до земель комунальної власності та у власність співвласникам житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , не передавалась.

Верховний Суд України у постанові від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13 сформулював правову позицію згідно з якою у розумінні частини першоїстатті 376 ЦК Українисамочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а і об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

При цьому в постановівід 06 березня 2019 року у справі № 361/4685/17 Верховний Судзауважив, що норма частини першоїстатті 376 ЦК Українизастосовується також і до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої він набуває нових якісних характеристик.

Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц звернуто увагу на те, що внаслідок самочинного будівництва у вигляді реконструкціїоб`єкт нерухомого майна втрачає тотожність із тим, на який власником було отримано право власності.

Відповідно достатті 369 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно з частиною другоюстатті 383 ЦК Українивласник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеномуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті152 ЖК УРСР(в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Розділом 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації відноситься до реконструкції.

До перепланування відносяться ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції жилого будинку з метою підвищення благоустрою та поліпшення умов проживання без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку або приміщенні.

Відповідності до ДБН В.3.2-2-2009 прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку; надбудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа житлового будинку шляхом улаштування над його верхнім поверхом одного або декількох додаткових поверхів.

НормиЦК Українивстановлюють особливі правила стосовно правової долі добудови (прибудови), здійсненої одним із співвласників житлового будинку, іншої будівлі або споруди. Така добудова (прибудова) не є об`єктом права спільної власності і жодним чином не впливає на розмір часток, а стає об`єктом права власності лише того співвласника, який її зробив, за умов: 1) добудова (прибудова) зроблена за рахунок лише цього співвласника, а не інших співвласників; 2) добудова (прибудова) здійснена у встановленому законом порядку, що є необхідною передумовою для державної реєстрації права на нерухоме майно і набуття права власності на нього; 3) добудова (прибудова) не порушує прав інших співвласників, наприклад, не створює для них перешкод у користуванні майном, яке вони здійснюють згідно домовленості між собою.

У постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 645/3784/18 зазначено про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту,стаття 376 Цивільного кодексу Українине ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четвертастатті 376 ЦК України). У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Отже, у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

Колегією суддіввстановлено,що розмірзагальної тажитлової площіспірного житловогобудинку булозмінено внаслідоквиконаної відповідачкою реконструкції,шляхом здійснення прибудови,без отриманняна здійсненнятаких дійзгоди співвласниківвказаного житловогобудинку та відповідних дозвільних документів на проведення таких робіт.

Вказана прибудова створює для співвласників вказаного житлового будинку перешкоди у користуванні належним їх на праві спільної власності майном, а саме будинком АДРЕСА_3 .

У даній справі встановлено, що відповідачкою було здійснено прибудову до лоджії її квартири без відповідних дозвільних документів на такі роботи.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що земельна ділянка, на якій здійснена прибудова ОСОБА_1 , була відведена саме для цієї мети.

З матеріалам справи також вбачається, що міська рада як власник земельної ділянки підтримала позов ОСББ «Наш дім», а отже заперечує проти визнання за відповідачкою права власності на прибудову.

У даному випадку наявні підстави для обов`язкового (безальтернативного) знесення спірного об`єкту будівництва.

Отже, встановивши, що відповідачка виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_4 , зокрема, втручання у несучі будівельні конструкції (стіну) у будинку самочинно, не маючи дозволу уповноважених на його надання органів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири, належній відповідачці у вказаному житловому будинку.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід скасувати.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири слід задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути власникам квартир перешкоди в користуванні житловим будинком, який розташований на АДРЕСА_1 , шляхом знесення прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_1 , яка розташована у вказаному житловому будинку.

У позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки слід відмовити.

Додаткове рішення слід скасувати.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини другоїстатті 141 ЦПК Україниу разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 13 частини третьої статті 141ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, N 3674-VI(далі - Закону)встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно достатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року, № 1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481 гривня.

Отже розмір судового збору за подання до суду позовної заяви, в якій містилися дві вимоги немайнового характеру (про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири та усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки), складав 4962 гривні (2481х2= 4962).

З фіскального чека від 20 січня 2022 року вбачається, що позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 2481 гривні, тобто в меншому розмірі, ніж передбачено Законом.

Окрім того, з квитанції до платіжної інструкції від 12 жовтня 2023 року вбачається, що позивачем за подання апеляційної скарги в частині оскарження рішення про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири було сплачено судовий збір в розмірі 1863 гривні, хоча мало бути сплачено 3721 гривні 50 копійок (2481х150%).

Отже, з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на користь держави слід стягнути 4339 гривень 50 копійок судового збору ((4962-2481)+ (3721,50-1863)=4339,50).

Також з квитанцій до платіжної інструкції від 02 жовтня 2023 року та від 09 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за подання апеляційних скарг в частині оскарження рішення про усунення перешкодв користуванніприбудинковою територієюшляхом знесення(демонтажу) альтанки було сплачено судовий збір в розмірі по 1488 гривень 60 копійок, хоча мало бути сплачено кожним з них судовий збір в розмірі по 3721 гривні 50 копійок (2481х150%).

Отже, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути по 2232 гривні 90 копійок судового збору з кожного (3721,50-1488,60=2232,90).

Отже, враховуючи часткове задоволення вимог позивача, з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» слід стягнути 6202 гривні 50 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги ((4962:2(задоволено одну вимогу))+3721,50=6202,50).

З Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 3721 гривні 50 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною 10 статті 141ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» слід стягнути2481гривню судових витрат (6202,50-3721,50).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

Частина першастатті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

За змістомстатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 754/14704/19-ц (провадження № 61-15221св20).

Відповідно достатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження№ 14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Таким чином суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу».

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі № 910/12257/13 (провадження № 14-382цс19) вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенняхстатті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому устатті 43 Конституції України.

Пунктами 1, 2, 3 частини другоїстатті 141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Роскрут В.В. було укладено договір про надання правничої допомоги від 08 квітня 2022 року.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору за правничу допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком № 1 до цього договору.

На підтвердження понесення ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в судах першої інстанції та апеляційної інстанцій останньою надано наступні докази: договори про надання правової допомоги в суді першої інстанції від 08 квітня 2022 року та в суді апеляційної інстанції від 09 жовтня 2023 року, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 08 квітня 2022 року та договір про внесення змін до основного договору від 08 квітня 2022 року, яким продовжено дію договору до 31 грудня 2024 року, акт виконаних робіт в суді першої інстанції від 05 вересня 2023 року, квитанції про прибуткового ордера від 18 травня 2022 року про оплату послуг адвоката в суді першої інстанції в розмірі 17500 гривень.

Згідно з актом виконаних робіт в суді першої інстанції від 05 вересня 2023 року, адвокат надав замовнику адвокатські послуги(правову допомогу) у цій справі: підготовка та направлення до суду відзиву на позовну заяву, що вартувало 4 000 гривень, представництво у 9-и судових засіданнях в суді першої інстанції, що вартувало в загальному 13 500 гривень. Вартість всіх наданих послуг в суді першої інстанції становить 17500 гривень.

Згідно з пунктом 3.1 договору про надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції від 09 жовтня 2023 року за правничу допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі: за підготовку та подання апеляційної скарги 6000 гривень, за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу 6000 гривень, за участь у судовому засіданні в апеляційному суді -1500 гривень за кожне судове засідання. Вартість всіх наданих послуг в суді апеляційної інстанції становить 13500 гривень.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_1 при поданніпозову та апеляційноїскарги булозаявлено щодостягнення судовихвитрат зпозивача,тобто поданотаку заявудо судупершої інстанціїта апеляційноїінстанцій увідповідності довимог частини восьмоїстатті 141 ЦПК України,а саме до закінчення судових дебатів у справі.

За таких обставини, позивачкою доведено щодо понесення нею витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 17500 гривень та в суді апеляційної інстанції в розмірі 13500 гривень.

Заяви про зменшення таких витрат інші учасники справи не подавали.

Однак, зважаючи на те, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з позивача на користь відповідачки слід стягнути витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 8750 гривень (17500:2) та в суді апеляційної інстанції в розмірі 13500 гривень.

Щодо заяви про стягнення витрат за проведення експертизи

8 вересня 2023 року до суду першої інстанції надійшла від позивача заява про стягнення з відповідачки на користь витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 7 473 гривень.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Встановлено, що позивач всупереч нормі частини 8 статті 141 ЦПК України не надав суду документи на підтвердження судових витрат, а саме оплати ним вартості судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України наявні підстави для залишення заяви ОСББ «Наш дім» про стягнення з відповідачки витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи без розгляду .

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 375, 376, 381,382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року та додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2023 року скасувати.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути власникам квартир перешкоди в користуванні житловим будинком, який розташований на АДРЕСА_1 , шляхом знесення прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку, шириною 0,99 м та довжиною 4,96 м.

У позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки відмовити.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 90 копійок.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на користь держави судовий збір в сумі 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на користь ОСОБА_1 витрати напрофесійну правничудопомогу всуді першоїінстанції в розмірі 8750 ( вісім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень та в суді апеляційної інстанції в розмірі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 21 листопада 2023 року.

Головуючий Олександр ОДИНАК

Судді: Мирослава КУЛЯНДА

Наталія ПОЛОВІНКІНА