Постанова

від 20.11.2023 по справі 910/2122/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/2122/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023

у справі № 910/2122/23 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-Стар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ"

про стягнення 54 000,00 грн.,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-СТАР" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" про стягнення 54 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №003/2022/ФОО від 01.09.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКОР-СТАР" основну заборгованість в розмірі 54 000 грн, судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23; поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23; відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі; відкрити апеляційне провадження у справі № 910/2122/23; рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23 скасувати; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-Стар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" відмовити повністю; судові витрати у справі покласти на позивача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що враховуючи ненадання послуг, сторони не підписували акти надання послуг за вересень та жовтень 2022 року. Будь-яких доказів надання/направлення актів наданих послуг позивачем відповідачу матеріали справи не містять, натомість позивачем до позовної заяви додано довідку від 03.02.2023, акт наданих послуг від 31.10.2022 № 23, акт звірки, акт наданих послуг від 30.09.2022 № 3, які підписані тільки позивачем, однак, надання позивачем актів звірки взаємних розрахунків або актів надання послуг, не підписаних відповідачем, жодним чином не підтверджує надання послуг за договором та не може вважатись допустимими та достовірними доказами, крім того, позивачем не надано будь-яких доказів фактичного надання послуг його працівниками.

Скаржник зазначає, що у зв`язку із тим, що позивач не надавав послуги відповідачу, сторони розірвали договір.

На думку скаржника, ненадання послуг позивачем відповідачу за договором, відсутність належних та допустимих доказів повинні були стати підставою для відмови суду першої інстанції у задоволенні позову, однак, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам та обставинам у справі, внаслідок чого прийняв незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про те, що відповідач підписав і повернув лише акт надання послуг за вересень 2022р., тобто відповідач, підписуючи акт надання послуг № 3 від 30.09.2022 за вересень 2022р. визнав послуги охорони за договором такими, що надані позивачем та прийняв послуги в повному обсязі без зауважень. Стосовно акту надання послуг № 23 від 31.10.2022 за жовтень 2022р., то позивач передавав відповідачу цей акт спочатку наручно, а згодом направив його "Нова Пошта" з повідомленням про розірвання договору, що не спростовано відповідачем у апеляційній скарзі.

Оскільки жодних претензій від відповідача не надходило щодо обсягу та якості послуг у жовтні 2022р. ані після розірвання договору і в процесі перемовин та листування між сторонами, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, то згідно із п. 2.3 договору, вважається, що послуги позивача за жовтень 2022р. прийняті відповідачем без зауважень і підлягають оплаті в повному обсязі.

Порушення відповідачем договірного порядку прийняття послуг шляхом своєчасного підписання і повернення актів надання послуг не нівелює факт надання таких послуг позивачем.

Також позивач зазначає, що доводи відповідача щодо нібито ненадання послуг за договором спростовуються також наявними у матеріалах справи документами, складеними самим відповідачем та які були додані позивачем до позовної заяви, а саме:

- повідомлення відповідача про настання форс-мажорних обставин від 02.12.2022, де відповідач пропонує укласти додаткову угоду щодо реструктуризації строків заборгованості, яка виникла перед позивачем;

- проект додаткової угоди до договору від 15.12.2022, складеної відповідачем, де відповідач засвідчує, що заборгованість перед позивачем складає 54 000,00 грн з ПДВ (що відповідає сумі боргу, заявленій позивачем до стягнення) та надає власний графік сплати заборгованості впродовж періоду грудень 2022р.-травень 2023р.

На думку позивача, доводи відповідача щодо ненадання позивачем послуг охорони за договором, є безпідставними та не відповідають дійсності та спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Реальність надання послуг позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи та не спростовані відповідачем, обставини, на які посилається позивач є недоведеними, а докази надані позивачем є більш вірогідними, ніж докази відповідача відповідно до ст. 76, 77, 79 ГПК України.

Позивач заперечує проти твердження скаржника про те, що договір розірваний через ненадання послуг, оскільки договір було розірвано з 01.11.2022 за ініціативою позивача, у зв`язку із заборгованістю, про що позивач повідомив відповідача смс-повідомленням та листом, відповідач, в свою чергу, не заперечував проти припинення договірних відносин, адже зазначав про важке матеріальне становище, що також підтверджується ним у повідомленні про настання форс-мажорних обставин від 02.12.2022.

Також позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом апеляційної скарги, становить 10 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/2122/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 4 026,00 грн;

- докази надсилання апеляційної скарги іншій стороні у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Алькор-Стар".

05.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано платіжну інструкцію № 191 від 04.07.2023, що свідчить про сплату судового збору у сумі 4 026,00 грн та докази надсилання апеляційної скарги іншій стороні у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Алькор-Стар".

Також, в тексті апеляційної скарги скаржник просить поновити строк для подачі апеляційної скарги, у зв`язку із тим, що відповідач отримав рішення суду від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23 лише 01 червня 2023, що підтверджується витягом із сайту АТ "Укрпошта" за № 0105492898291.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2122/23.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, тимчасові непрацездатності суддів, перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/2122/22 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.09.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір № 003/2022/ФО про надання охоронних послуг, відповідно до п. 1.1 якого, відповідач, за договором замовник, замовляє, а позивач, за договором виконавець надає послуги з охорони Об`єкту згідно з Дислокацією Об`єкту (Додаток №1 до Договору) та Інструкцією по забезпеченню охорони Об`єкту (Додаток №3 до Договору).

Згідно з пунктом 1.2 Договору охорона Об`єкту забезпечується силами постів фізичної охорони згідно з Дислокацією Об`єкту (Додаток №1 до Договору).

Згідно з пунктом 1.3 Договору період перебування Об`єкту під охороною визначається з моменту прийняття його позивачем під охорону згідно дислокації (Додаток №1 до Договору) до моменту передання Об`єкту відповідачу або припинення виконання зобов`язань за Договором у випадках передбачених цим Договором.

Так, згідно з Додатком № 1 до Договору "Дислокація об`єкту" об`єктом охорони є земельна ділянка за адресою: м. Вишгород, вул. Новопромислова буд. 16 (нова промислова зона). Кількість постів - 2 з цілодобовим режимом роботи. Дата прийому об`єкту під охорону - " 01" вересня 2022 р.

Факт виконання позивачем зобов`язань за договором підтверджується актами надання послуг № 3 від 30.09.2022 на суму у розмірі 27 000,00 грн та № 23 від 31.10.2022 на суму 27 000,00 грн, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість послуг позивача за цим Договором визначається Протоколом договірної ціни (Додаток № 2 до Договору).

Так, вартість здійснення охорони за один місяць надання послуг становить 27 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата послуг за цим Договором здійснюється відповідачем не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги на підставі Акту надання послуг.

Відповідно до пункту 2.3 Договору Акт надання послуг підписується відповідачем до 05-го числа місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги з охорони Об`єкта. Якщо до цього числа не поступило обгрунтованих скарг від відповідача або один примірник Акту надання послуг не був повернутий позивачу, то вважається, що Акт надання послуг підписаний відповідачем без заперечень, а послуги за Договором надані належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.5 Договору відповідач в будь-якому випадку не має права припиняти та/або притримувати оплату за послуги надані позивачем належним чином.

Згідно пункту 4.3 Договору відповідач зобов`язаний, зокрема: належним чином виконувати умови цього Договору; підписати Акт наданих послуг або надати вмотивовану відмову від його підписання; приймати послуги щодо охорони Об`єкта, якість яких відповідає вимогам цього Договору, та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного Договору.

Договір було розірвано за ініціативою позивача у зв`язку із заборгованістю, а відповідач не заперечував проти припинення договірних відносин - з "01" листопада 2022 року, про що позивач повідомив відповідача смс-повідомленням та листом.

За період дії Договору, а саме з "01" вересня 2022 року по "31" жовтня 2022 року включно, позивач надав послуги на загальну суму 54 000,00 грн.

Позивач зазначив, що станом заборгованість за Договором становить 54 000 грн, натомість відповідачем не надано доказів на спростування зазначеної заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось, факт виконання позивачем зобов`язань за договором підтверджується актами надання послуг № 3 від 30.09.2022 на суму у розмірі 27 000,00 грн та № 23 від 31.10.2022 на суму 27 000,00 грн, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідачем не спростовано наявність заборгованості перед позивачем за договором, як не надано із доказів оплати наявної заборгованості.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що послуги за актами №3 та № 23 є такими, що прийняті відповідачем, а тому підлягають оплаті, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23, відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із акту № 23 від 31.10.2022 зазначений акт не містить підпису відповідача.

Як зазначає позивач, зазначений вище акт було надіслано на адресу відповідача разом із повідомленням про розірвання договору та актом звіряння взаємних розрахунків від 31.10.2022 (експрес-накладна № 59000883647175).

Відповідно до п. 2.3. договору акт надання послуг підписується замовником до 05-го числа місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги з охорони об`єкта. Якщо до цього числа не поступило обґрунтованих скарг від замовника або один примірник акту надання послуг не був повернутий позивачу, то вважається, що акт надання послуг підписаний відповідачем без заперечень, а послуги за договором надані належним чином та в повному обсязі.

Разом з тим письмові заперечення щодо акту № 23 від 31.10.2022 надання послуг у матеріалах справи відсутні, таким чином, враховуючи умови п. 2.3 договору, послуги надані згідно із актом № 23 вважаються наданими належним чином та в повному обсязі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У справі, що переглядається, відповідач у повідомленні про настання форс-мажорних обставин від 02.12.2022, пропонує укласти додаткову угоду щодо реструктуризації строків заборгованості, яка виникла перед позивачем та у проекті додаткової угоди до договору від 15.12.2022, складеної відповідачем, засвідчує, що заборгованість перед позивачем складає 54 000,00 грн з ПДВ (що відповідає сумі боргу, заявленій позивачем до стягнення) та надає власний графік сплати заборгованості впродовж періоду грудень 2022р.-травень 2023р.

Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/2122/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 у справі № 910/2122/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/2122/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко