Постанова

від 20.11.2023 по справі 910/7330/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/7330/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

без виклику представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023

у справі №910/7330/23 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестрейдінвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Інвест»

про стягнення 95 153, 00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнестрейдінвест» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» про стягнення 95 153,00 грн, з яких: 11 000,00 грн - основна заборгованість, 50 549,00 грн - пеня, 25 221,00 грн - інфляційні втрати, 8 383,00 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договорами підряду: від 24 квітня 2019 року № 59/13М-13.1/24/04/19 та від 24 квітня 2019 року № 60/13М-13.2/24/04/19, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 1 жовтня 2020 року № 08/2020, який був укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Інвест».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі № 910/7330/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестрейдінвест» 11 000,00 грн основної заборгованості, 25 221,00 грн інфляційних втрат, 7 440,13 грн трьох процентів річних, 41 389,38 грн пені та 2 399,04 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/7330/23 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник посилається на порушення норм матеріального права. На думку апелянта, суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив докази у справі.

Так, апелянт зазначає, що позивачем неправомірно нараховані заявлені до стягнення штрафні санкції із перевищенням встановленого законом шестимісячного строку, а також невірно визначено початкові дати спірного періоду прострочення та базу нарахування (суми заборгованості) відповідних компенсаційних виплат та штрафних санкцій. При цьому, на думку скаржника, з 24 лютого 2022 року він звільнений від сплати пені в силу настання обставин форс-мажорного характеру. Також апелянт зазначав про відсутність у нього заборгованості за вищевказаними договорами підряду, що підтверджується платіжною інструкцією № 880 від 11.05.2023 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/7330/23 залишено без руху. Надано скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 07.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» по справі № 910/7330/23. Справу ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

17.10.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що як вбачається із мотивувальної і резолютивної частини рішення суду першої інстанції, місцевий господарський суд врахував доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем дати, з якої починається нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідача зі сплати вартості робіт та провів власний розрахунок вищезазначених сум.

Також позивач звертає увагу, що у матеріалах справи відсутня платіжна інструкція, якою відповідач підтверджує сплату основного боргу у сумі 11 000, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Інвест» (надалі - підрядник) було укладено договір підряду № 59/13М-13.1/24/04/19, відповідно до умов якого останнє зобов`язалося на свій ризик, за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів (будівельних та інших матеріалів, обладнання, комплектуючих виробів, систем, інструментів та устаткування тощо), відповідно до даного договору, проектної документації та законодавства виконати будівельно-монтажні роботи по улаштуванню дверей на об`єкті - будівництво житлового будинку № 13.1 у складі об`єкта будівництва «Комплексна забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району (VI, VII, IX, X, XIII мікрорайони)» за будівельною адресою: місто Київ, Подільський район, проспект Правди, навпроти перетину з проспектом Василя Порика), за цінами та характеристиками, визначеними в додатках до даної угоди (пункт 1.1.договору).

Відповідно до пунктів 1.1.1. та 1.2. договору підрядник виконує роботи в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 1), у повному обсязі, передбаченому проектною документацією. Остаточний обсяг робіт визначається на підставі актів виконаних робіт, виходячи з обсягу фактично виконаних робіт за договором.

На момент укладання договору його ціна визначена в додатку № 2 до нього та включає: вигоду підрядника та всі його витрати на виконання своїх зобов`язань за даним правочином; виконання комплексу будівельно-монтажних робіт згідно з проектною документацією та техніко-економічних показників; вартість матеріальних ресурсів поставки підрядника; витрати на доставку та підйом ресурсів підрядника (будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів, інструментів та іншого устаткування тощо) на місце виконання робіт; витрати на транспорт, експлуатацію будівельних машин та механізмів (баштових кранів, бульдозерів, самоскидів тощо) та паливно-мастильні матеріали; витрати на утримання й експлуатацію (використання) будівельного майданчика та об`єкта (вода, електроенергія, (від міських мереж, а також від інших джерел за тарифами Київенерго) каналізація, зв`язок на період з моменту початку робіт до повного їх завершення; заробітну плату; податок на додану вартість; засоби безпеки та витрати на спецодяг; вартість опалення у зимовий період для виконання робіт; витрати, пов`язані зі здачею об`єкта в експлуатацію в межах відповідальності підлядника за законодавством та договором; плату замовнику за виконання ним функції оперативної координації процесу виконання робіт на будівельному майданчику (функції генерального підрядника) у розмірі 3% від ціни робіт. Остаточна ціна договору складає суму всіх підписаних сторонами актів виконаних робіт, що засвідчують фактичний обсяг їх виконання (пункти 3.1., 3.1.1. та 3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.4. вказаного правочину оплата ціни договору здійснюється в наступному порядку: замовник згідно з щомісячним графіком фінансування робіт, за заявкою на фінансування, згідно форми, погодженої сторонами, зобов`язане сплачувати аванс, необхідний для виконання робіт, у розмірі до 100% вартості ресурсів підрядника, протягом 1 календарного місяця з моменту погодження відповідної заявки. Оплата наступної стадії робіт згідно з графіком їх фінансування здійснюється у тому випадку, коли підрядником підтверджено документально виконання попередньої стадії робіт, прийнятих та оплачених замовником. Остаточний розрахунок за виконані та прийняті протягом місяця роботи здійснюється щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Із сум, що підлягають оплаті за виконані роботи (не враховуючи вартість ресурсів підрядника) за відповідний місяць, замовником утримуються 5% від ціни виконаних та прийнятих за відповідними актами робіт, як гарантійного утримання. За рахунок недоплачених таким чином коштів, замовник вправі покривати витрати на усунення недоліків робіт (виявлених, навіть, після їх прийняття), які не були усунені підрядником у встановлені строки, а також компенсувати збитки, понесені з вини останнього. Оплата сформованої таким чином заборгованості за договором здійснюється рівними частинами протягом 90 днів з дня підписання сторонами відповідного акту, а у випадку дострокового розірвання договору протягом 90 днів з дня підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору та/або з дня підписання сторонами акту про усунення недоліків у роботах.

Згідно з пунктом 3.6. вказаного договору розрахунки щодо оплати його ціни здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідних сум на банківський рахунок підрядника.

Прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється щомісячно та оформляється актами виконаних робіт та відомістю об`ємів виконаних робіт, підписаною уповноваженими представниками сторін. Приховані роботи приймаються з оформленням актів на відповідні роботи. Підрядник до 15-го числа поточного місяця надає замовнику в двох примірниках оформлені та підписані повноважним інженером технічного нагляду, який представляє останнього, акт виконаних робіт та відомість обсягів виконаних робіт за відповідний місяць. Протягом 3-х робочих днів з моменту надання підрядником вищевказаного акту замовник має підписати його, або направити мотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку, якщо замовник необґрунтовано відмовляється від прийняття виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з моменту подання відповідного акту на його розгляд, робота вважається прийнятою, а замовник зобов`язаний провести розрахунок за такі роботи відповідно до умов договору (пункти 6.1. та 6.2. даного правочину).

Пунктом 14.10. договору визначено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за ним однією зі сторін до третіх осіб допускається включно за умови письмового погодження цього з іншою стороною.

Цей договір набув чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань. Сторони погодили, що в частині грошових зобов`язань договір діє до моменту проведення остаточних грошових розрахунків між ними (пункт 12.1. даної угоди).

24.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Інвест» (надалі - підрядник) також було укладено договір підряду № 60/13М-13.2/24/04/19, відповідно до умов якого останнє зобов`язалося на свій ризик, за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів (будівельних та інших матеріалів, обладнання, комплектуючих виробів, систем, інструментів та устаткування тощо), відповідно до даного договору, проектної документації та законодавства виконати будівельно-монтажні роботи по улаштуванню дверей на об`єкті - будівництво житлового будинку № 13.2 у складі об?єкта будівництва «Комплексна забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району (VI, VII, IX, X, XIII мікрорайони)» за будівельною адресою: місто Київ, Подільський район, проспект Правди, навпроти перетину з проспектом Василя Порика), за цінами та характеристиками, визначеними в додатках до даної угоди (пункт 1.1.договору).

Відповідно до пунктів 1.1.1. та 1.2. договору підрядник виконує роботи в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 1), у повному обсязі, передбаченому проектною документацією. Остаточний обсяг робіт визначається на підставі актів виконаних робіт, виходячи з обсягу фактично виконаних робіт за договором.

На момент укладання договору його ціна визначена в додатку № 2 до нього та включає: вигоду підрядника та всі його витрати на виконання своїх зобов`язань за даним правочином; виконання комплексу будівельно-монтажних робіт згідно з проектною документацією та техніко-економічних показників; вартість матеріальних ресурсів поставки підрядника; витрати на доставку та підйом ресурсів підрядника (будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів, інструментів та іншого устаткування тощо) на місце виконання робіт; витрати на транспорт, експлуатацію будівельних машин та механізмів (баштових кранів. бульдозерів, самоскидів тощо) та паливно-мастильні матеріали: витрати на утримання та експлуатацію (використання) будівельного майданчика та об`єкта (вода, електроенергія, (від міських мереж, а також від інших джерел за тарифами Київенерго) каналізація, зв`язок на період з моменту початку робіт до повного їх завершення; заробітну плату; податок на додану вартість; засоби безпеки та витрати на спецодяг; вартість опалення у зимовий період для виконання робіт; витрати, пов`язані зі здачею об`єкта в експлуатацію в межах відповідальності підрядника за законодавством та договором; плату замовнику за виконання ним функції оперативної координації процесу виконання робіт на будівельному майданчику (функції генерального підрядника) у розмірі 3% від ціни робіт. Остаточна ціна договору складає суму всіх підписаних сторонами актів виконаних робіт, що засвідчують фактичний обсяг їх виконання (пункти 3.1., 3.1.1. та 3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.4. вказаного правочину оплата ціни договору здійснюється в наступному порядку: замовник згідно з щомісячним графіком фінансування робіт, за заявкою на фінансування, згідно форми, погодженої сторонами, зобов`язане сплачувати аванс, необхідний для виконання робіт, у розмірі до 100% вартості ресурсів підрядника, протягом 1 календарного місяця з моменту погодження відповідної заявки. Оплата наступної стадії робіт згідно з графіком їх фінансування здійснюється у тому випадку, коли підрядником підтверджено документально виконання попередньої стадії робіт, прийнятих та оплачених замовником. Остаточний розрахунок за виконані та прийняті протягом місяця роботи здійснюється щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Із сум, що підлягають оплаті за виконані роботи (не враховуючи вартість ресурсів підрядника) за відповідний місяць, замовником утримуються 5% від ціни виконаних та прийнятих за відповідними актами робіт, як гарантійного утримання. За рахунок недоплачених таким чином коштів замовник вправі покривати витрати на усунення недоліків робіт (виявлених, навіть, після їх прийняття), які не були усунені підрядником у встановлені строки, а також компенсувати збитки, понесені з вини останнього. Оплата сформованої таким чином заборгованості за договором здійснюється рівними частинами протягом 90 днів з дня підписання сторонами відповідного акту, а у випадку дострокового розірвання договору - протягом 90 днів з дня підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору та/або з дня підписання сторонами акту про усунення недоліків у роботах.

Згідно з пунктом 3.6. вказаного договору розрахунки щодо оплати його ціни здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідних сум на банківський рахунок підрядника.

Прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється щомісячно та оформляється актами виконаних робіт та відомістю об`ємів виконаних робіт, підписаною уповноваженими представниками сторін. Приховані роботи приймаються з оформленням актів на відповідні роботи. Підрядник до 15-го числа поточного місяця надає замовнику в двох примірниках оформлені та підписані повноважним інженером технічного нагляду, який представляє останнього, акт виконаних робіт та відомість обсягів виконаних робіт за відповідний місяць. Протягом 3-х робочих днів з моменту надання підрядником вищевказаного акту замовник має підписати його, або направити мотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку, якщо замовник необґрунтовано відмовляється від прийняття виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з моменту подання відповідного акту на його розгляд, робота вважається прийнятою, а замовник зобов`язаний провести розрахунок за такі роботи відповідно до умов договору (пункти 6.1. та 6.2. даного правочину).

Пунктом 14.10. договору визначено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за ним однією зі сторін до третіх осіб допускається включно за умови письмового погодження цього з іншою стороною.

Цей договір набув чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань. Сторони погодили, що в частині грошових зобов`язань договір діє до моменту проведення остаточних грошових розрахунків між ними (пункт 12.1. даної угоди).

На виконання умов зазначених договорів підрядник виконав обумовлені роботи, а замовник - прийняв їх без заперечень та зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт: від 31 січня 2020 року № 1 (27) за договором підряду № 59/13М-13.1/24/04/19 за січень 2020 року на суму 1 621 112,40 грн; від 31 січня 2020 року № 2 (28) за договором підряду № 59/13М-13.1/24/04/19 за січень 2020 року на суму 49 432,42 грн; від 31 січня 2020 року № 1 (29) за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19 за січень 2020 року на суму 1 242 633,65 грн; від 31 січня 2020 року № 2 (30) за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19 за січень 2020 року на суму 18 793,00 грн; від 30 червня 2020 року № 3 (89) за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19 за червень 2020 року на суму 219 195,97 грн.

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат загальна вартість останніх склала: за договором підряду № 59/13М-13.1/24/04/19 за січень 2020 року - 1 670 544,82 грн; за договором підряду № 60/13М-13.3/24/04/19 за січень 2020 року - 1 261 336,65 грн та за червень 2020 року - 219 195,97 грн.

Вказані документи підписані уповноваженими представниками цих сторін та скріплені їх печатками.

Разом із цим, у встановлений договорами строк замовник не сплатив у повному обсязі кошти за виконані підрядником роботи, у зв`язку з чим станом на 1 жовтня 2020 року перед останнім у відповідача була наявна заборгованість: за договором підряду № 59/13М-13.1/24/04/19 - у розмірі 160 283,50 грн; за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19 - у розмірі 140 990,06 грн.

01.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнестрейдінвест» укладено договір відступлення права вимоги № 08/2020, відповідно до умов якого позивач, внаслідок відступлення йому підрядником дійсного права вимоги за вищевказаними договорами підряду від 24 квітня 2019 року № 59/13М-13.1/24/04/19 та № 60/13М-13.2/24/04/19, став новим кредитором за цими правочинами.

За умовами пункту 3 договору відступлення, право вимоги, яке виникло на підставі вищевказаних договорів складається із права вимагати від замовника: сплати заборгованості з вартості робіт, виконаних підрядником, та підтвердженої відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаними сторонами, на загальну суму 301 273,56 грн; сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочку оплати вартості вказаних робіт, а також будь-яких інших грошових зобов`язань боржника за вищевказаними договорами.

Вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання (пункт 8 даного правочину).

01.10.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнестрейдінвест» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» було направлено лист-повідомлення № 8, у якому позивач повідомив про перехід до нього права вимоги за вищевказаними договорами підряду, а також про необхідність сплати на його рахунок наявної у відповідача заборгованості.

У відповідь на вказаний лист-повідомлення відповідач листом від 01.10.2020 року за вих. № 521/1 визнало факт наявності у нього заборгованості за договором підряду від 24 квітня 2019 року № 59/13М-13.1/24/04/19 у розмірі 160 283,50 грн та за договором підряду від 24 квітня 2019 року № 60/13М-13.2/24/04/19 у розмірі 140 990,06 грн, а також погодило перехід до позивача права вимоги за вказаними правочинами.

Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового боржника, є істотними умовами цього договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, договір, укладений між позивачем та відповідачем, у розумінні статей 11, 509 ЦК України, є належною підставою для виникнення й існування обумовлених цією угодою прав і обов`язків сторін.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із цим, на час звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем не було сплачено заборгованість за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19 у розмірі 11 000,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 3 статті 857 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 Господасрького кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості, відповідач вказує, що ним була сплачена заборгованість на підставі платіжної інструкції від 11.05.2023 року № 880.

Разом із цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи вказана платіжна інструкція відсутня, і в переліку документів, доданих до відзиву на позовну заяву від 26 травня 2023 року № 89, вказаний документ у додатках не значиться. Інші докази, які могли б підтвердити факт погашення вказаної заборгованості, у матеріалах справи відсутні.

При цьому в апеляційній скарзі, апелянт наполягає, що ним була сплачена сума основного боргу та докази додані до відзиву на позовну заяву, але суд першої інстанції не врахував вищевказану обставину.

Водночас, колегія суддів зауважує, що не дивлячись на те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність в матерілах справи доказів сплати відповідачем основної суми боргу та зазначив про це в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, скаржник не надав до матеріалів апеляційної скарги, докази, які б підтверджували сплату останнім 11 000, 00 грн заборгованості.

З огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту оплати спірної суми заборгованості відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11 000, 00грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами підряду, позивач також просив суд стягнути з відповідача 8 383,00 грн 3% річних та 25 221,00 інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми боргу за період з 1 травня 2020 року по 21 березня 2023 року за договором підряду № 59/13М-13.1/24/04/19 та за період з 1 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату періоду прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19, зокрема, за актом приймання виконаних робіт від 30 червня 2020 року№ 3 (89).

За умовами пункту 3.4. вказаного договору, остаточний розрахунок за виконані та прийняті протягом місяця роботи здійснюється щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт.

При цьому, частиною 1 статті 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто, нарахування заявлених до стягнення позивачем компенсаційних виплат за актом приймання виконаних робіт від 30 червня 2020 року повинне здійснюватися не з 1 травня 2020 року, а з 21 липня 2020 року.

За перерахунком суду, обґрунтований розмір трьох процентів річних за цей період складає 7 440,13 грн. Відтак,місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованих висновків, що позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у вищезазначеному розмірі.

Разом із цим, оскільки заявлений позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розрахованої судом суми вказаної компенсаційної виплати, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що збитки від інфляції підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 25 221, 00 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань за договорами підряду, позивач просив суд стягнути з відповідача 50 549,00 грн пені, нарахованої на відповідні суми боргу за період з 1 травня 2020 року по 21 березня 2023 року за договором підряду № 59/13М-13.1/24/04/19 та за період з 1 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частинами 2, 3 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами пункту 9.2. вказаних договорів підряду в разі порушення замовником строків виплати авансів згідно з погодженим графіком фінансування робіт (заявки) та строків сплати грошових коштів за виконані роботи згідно з актами виконаних робіт, а також строків повернення резервного утримання, воно зобов`язане сплатити на користь контрагента пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від простроченої (несплаченої) суми, за кожен день такого прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

На час звернення позивача до суду з даним позовом на всій території України тривав карантин, який був установлений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 з 12 березня 2020 року та продовжений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 до 30 червня 2023 року.

За таких обставин, дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Враховуючи викладене, нарахування паозивачем пені більше ніж за 6 місяців є обґрунтованим.

Водночас, як було зазначено вище, позивачем невірно визначено початкову дату періоду прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за договором підряду № 60/13М-13.2/24/04/19 за актом приймання виконаних робіт від 30 червня 2020 року № 3 (89).

За перерахунком суду сума пені становить 41 389,38 грн. та підставно задоволена судом першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що апелянт безпідставно послався на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги доводи останнього щодо неправильного визначення позивачем початку нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо необґрунтованості розрахунку заявлених позивачем до стягнення сум неустойки та компенсаційних виплат з огляду на невірне визначення позивачем бази їх нарахування (заборгованості) з посиланням на пункт 4.3.21. договорів, враховуючи наступне.

Так, пунктом 4.3.21. договорів підряду передбачено, що замовник має право недоплатити від належної до сплати суми грошових коштів замовнику суму грошових коштів, що відповідатиме сумі податку на додану вартість зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з порушенням умов договору, до моменту їх реєстрації в ЄРПН.

Водночас, у силу приписів вимог частини 1 статті 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

Отже, у разі реалізації замовником свого права, передбаченого пунктом 4.3.21. договорів, останнє повинне було повідомити підрядника про притримання коштів у розмірі 24 225,09 грн до моменту підтвердження позивачем включення сум ПДВ до відповідних податкових накладних та їх реєстрації.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення відповідача про факт притримання ним вказаної суми грошових коштів, як це передбачено імперативними приписами статі 595 ЦК України.

Також є необґрунтованими доводи апелянта щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за договорами, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно з вищенаведеними нормами особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Крім того, повинен бути наявний елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.10.2020 року у справі № 904/5610/19.

Разом із цим, за умовами пунктів 10.1. - 10.4. договорів підряду сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх договірних зобов`язань, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які виникли після укладення даних угод, та які сторони не могли ані передбачити, ані їм запобігти. До таких обставин відносяться: повені, пожежі, землетруси та інші стихійні лиха, а також війна, воєнні дії, акти та дії органів влади та інші будь-які обставини, що виникли поза волею та контролем сторін. При цьому, термін виконання обов`язків за договорами відсувається відповідно до часу, протягом якого діяли форс-мажорні обставини. У випадку виникнення вищевказаних обставин, потерпіла від них сторона зобов`язана протягом 3-х календарних днів письмово повідомити про це іншу сторону. Повідомлення повинно містити інформацію про природу обставин форс-мажорного характеру та оцінку їх впливу на можливість сторони виконувати свої зобов`язання за даними правочинами і на терміни виконання зобов`язань, коли це можливо. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини та їх наслідки позбавляє сторону права посилання на них. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є довідка, видана Торгово-промисловою палатою України, або іншим компетентним органом.

Частиною 1 статті 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, тільки відповідний сертифікат торгово-промислової палати є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

Проте, у порушення приписів чинного законодавства та умов договору, на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.

В свою чергу, повідомлення Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили, оскільки у ньому не зазначено, яким чином відповідні форс-мажорні обставини впливають на конкретне зобов`язання.

Крім того, судом встановлено, що всупереч вищезазначених пунктів договору в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача у визначеному договорами порядку про настання форс-мажорних обставин.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» фактично зводяться до мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року у справі № 910/7330/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року у справі № 910/7330/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/7330/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич