Постанова

від 13.11.2023 по справі 910/14403/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р. Справа№ 910/14403/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Тихоша Д.С.,

від відповідача - 1 - Кузьменко В.С.,

від відповідача - 2-12 - представники не прибули,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" та Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 про передачу справи на розгляд іншого суду у справі №910/14403/23 (суддя Пукшин Л.Г.) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс"; 3) Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Океанмаш"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон"; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Ті Груп"; 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Новий Світ"; 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрілайн"; 8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М"; 9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла"; 10) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПФ"; 11) Товариства з обмеженою відповідальністю "Елара"; 12) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визначення розміру статутного капіталу товариства, визначення розміру часток учасників, стягнення коштів.

встановив наступне.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс", 3) Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Океанмаш", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Ті Груп", 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Новий Світ", 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрілайн", 8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М", 9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла", 10) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПФ", 11) Товариства з обмеженою відповідальністю "Елара", 12) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (ідентифікаційний код: 33546549) оформленого протоколом № 10/04/2019 від 10.04.2019, визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", визначення розміру часток учасників, стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс", 3) Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Океанмаш", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Ті Груп", 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Новий Світ", 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрілайн", 8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М", 9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла", 10) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПФ", 11) Товариства з обмеженою відповідальністю "Елара", 12) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (ідентифікаційний код: 33546549) оформленого протоколом №10/04/2019 від 10.04.2019, визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", визначення розміру часток учасників, стягнення коштів, з додатками до неї та заяву про забезпечення позову передано до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м.Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1) для розгляду в межах справи №904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (ідентифікаційний код: 33546549).

Місцевий господарський суд, встановивши обставини перебування відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" в процедурі банкрутства, вказав, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач та відповідач 1 звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати вказану ухвалу.

Апеляційні скарги мотивовані неправильним застосуванням місцевим господарським судом положень статті 7 КУзПБ до даних правовідносин.

Представники апелянтів в судовому засіданні надали пояснення, якими кожен підтримав свою апеляційну скаргу та заперечили проти задоволення скарг один одного.

Стосовно клопотання відповідача 1, заявленого в усному порядку в судовому засіданні, про відкладення розгляду даної справи з метою надання заявнику часу для ознайомлення з відзивом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У даному випадку, представник АТ комерційний банк "ПриватБанк" в судовому засіданні надав усно свої пояснення щодо апеляційної скарги відповідача 1, відповідно останній був ознайомлений з їх змістом та не позбавлений права висловити свої міркування або заперечення.

З огляду на викладене, апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду даної справи.

Відповідачі 2-12 правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Так, підтвердженням отримання ухвали суду про призначення даної справи до розгляду на 13.11.2023 відповідачами - ТОВ "Елара", ТОВ "ОПФ", ТОВ "Комунальне обслуговування домів" та ТОВ "Зернопоставка-М" є повідомлення про вручення поштового відправлення, а щодо ТОВ "Тайлон" - довідка про доставку електронного документу в його електронний кабінет.

В свою чергу, кореспонденція суду, направлена відповідачам - ТОВ "Фрілайн", ТОВ "Люкс-Офіс", ТОВ "Океанмаш" та ТОВ "Ел Ті Груп", повернулася з відміткою органу поштового зв`язку про відсутність адресатів за вказаними адресами.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Крім цього, колегією суддів враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду наведені в ухвалі від 05.10.2023 у справі № 9901/218/21 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Стосовно повідомлення ТОВ "Агенція Новий Світ" та ТОВ "Канделла", то таким доказом є засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційних скарг, вони розглянуті судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Як вже вказувалося, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (після зміни найменування - ТОВ "Монтана-Естейт"), оформленого протоколом № 10/04/2019 від 10.04.2019, визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", визначення розміру часток учасників, стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", оформленого протоколом № 10/04/2019 від 10.04.2019, відповідно до якого було збільшено статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" та включенню до його складу нових учасників, що за твердженням позивача призвело до порушення його прав як заставодержателя корпоративних прав ТОВ "Приватофис" відповідно до Договору застави корпоративних прав № 09/01/К/DZ від 28.03.2016, норм чинного законодавства та нарахуванню штрафних санкцій за порушення умов договору у розмірі 229 108 034,99 грн, які підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

Одночасно, відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (ідентифікаційний код: 33546549), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), пунктами 2, 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) звернула увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (після зміни найменування - ТОВ "Монтана-Естейт"), оформленого протоколом № 10/04/2019 від 10.04.2019, визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", визначення розміру часток учасників, стягнення коштів.

Так, оскаржуваним рішенням загальних зборів було, зокрема, змінено склад учасників Товариства, збільшено статутний капітал Товариства та перерозподілено частки учасників у статутному капіталі.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що заставодавці (відповідачі 3-12) розпорядилися без дозволу заставодержателя (АТ комерційний банк "ПриватБанк") предметом застави за договором застави від 28.03.2016, а саме корпоративними правами, належними вказаним особам у статутному капіталі ТОВ "Приватофис" (після зміни найменування - ТОВ "Монтана-Естейт").

Отже, характер правовідносин між учасниками справи свідчать про те, що у позивача існує спір з приводу розпорядження відповідачами 3-12 предметом застави, тобто корпоративними правами, належними останнім у статутному капіталі відповідача 1, який наразі перебуває у процедурі банкрутства.

Згідно ч. 1 ст. 96 -1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Отже, корпоративні права учасника юридичної особи, включають в себе, зокрема, правомочність на одержання частини майна юридичної особи у разі її ліквідації.

З наведеного слідує, що наслідком задоволення вимог, заявлених у даній справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, та з урахуванням того, що даний спір впливає на визначення розміру її статутного капіталу, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника - ТОВ "Монтана-Естейт".

Таким чином, дану справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Доводи скаржників про неправильність застосування місцевим господарським судом положень статті 7 КУзПБ до даних правовідносин відхиляються колегією суддів з огляду на вищевикладене.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" та Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 про передачу справи на розгляд іншого суду у справі №910/14403/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявників.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 20.11.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Барсук