Постанова

від 20.11.2023 по справі 903/559/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Справа № 903/559/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на рішення Господарського суду Волинської області від 08 серпня 2023 року у справі №903/559/23 (суддя Слободян О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз"

до Релігійної організації "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський

про стягнення 2386 грн 11 коп

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08 серпня 2023 року у справі №903/559/23 в задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" до Релігійної організації "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський про стягнення 2386 грн 11 коп - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити. Разом з тим, апелянт просить здійснювати розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на рішення Господарського суду Волинської області від 08 серпня 2023 року у справі №903/559/23. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності із законами України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про ринок природного газу" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), своєю постановою від 19.06.2017 №813 видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Волинської області.

В свою чергу, Регулятор постановою від 31.05.2019 №914 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 червня 2017 року №813" внесла такі зміни: 1) у назві абревіатуру "ПАТ" замінити абревіатурою "АТ"; 2) у тексті постанови слова "ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ" у всіх відмінках замінити словами "АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ" у відповідних відмінках.

Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ (АТ "Волиньгаз") та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до заяви-приєднання №09420РР8N1BR016 від 01.01.2016 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), Релігійна громада Святого Володимира Української православної церкви - Київський патріархат (на даний час - Релігійна організація "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський) приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (далі - договір).

У персоніфікованих даних заяви міститься інформація (додаток №4 до Типового договору), зокрема, щодо адреси об`єкта споживача: м.Володимир-Волинський, вул. Луцька, 160А.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п.1.1. договору в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2080 від 07.10.2019).

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу ГРС (п.1.2 договору).

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).

Згідно п.2.1. договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

За умовами п. 2.3. договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (п.5.2. договору).

Згідно з п.5.4. договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Дані про об`єм (м.куб) та обсяг (кВт.год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в розрахунку про сплату послуги за цим договором (п.5.6).

У розділі VI договору визначено порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п.6.2. договору до встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Пункти 6.1.-6.3. договору в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2080 від 07.10.2019.

Також постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1469 від 29.07.2020 пункт 6.3 розділу VI доповнено новим абзацом другим яким передбачено, що споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.4).

За умовами пункту 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно з законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8. договору).

Відповідно п.п. 1, 2 п.7.4. договору, споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (п.8.1 договору).

Цей договір укладається на невизначений строк (п.12.1 договору).

Постановою НКРЕКП №3015 від 24.12.2019 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Волиньгаз" Релігійній організації "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно в розмірі 0,91 грн за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20%) вартість послуг з розподілу природного газу на вказаний період складала 1,092 грн за 1 м.куб, а з 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року - в розмірі 0,98 грн за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20%) вартість послуг з розподілу природного газу на вказаний період складала 1,176 грн за 1 м.куб.

Постановою НКРЕКП №2766 від 30.12.2020 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Волиньгаз" Релігійній організації "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський" було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2021 року в розмірі 1,57 грн за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20%) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн за 1 м.куб.

АТ "Волиньгаз" зазначає, що:

- за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, релігійній організації було розподілено природного газу в кількості 1025 м.куб (відповідно до акту приймання-передачі природного газу №ВЛ00033692 від 30.09.2020);

- за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року, релігійній організації було розподілено природного газу в кількості 435,25 м.куб. (відповідно до акту приймання-передачі природного газу №ВЛ00033692 від 30.09.2020);

- за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року, релігійній організації було розподілено природного газу в кількості 314,00 м.куб. (мінімальний нормативно визначений об`єм, оскільки споживач на 2023 рік не замовляв річної потужності та протягом зазначеного газового року не споживав природного газу, хоча був підключений до системи газопостачання).

АТ "Волиньгаз" на виконання договору розподілу природного газу (для - споживача, що не є побутовим) була розрахована щомісячна плата за розподіл газу з січня 2020 року по червень 2020 року у розмірі: 1025/12 х 1,092 = 93,28 грн на місяць; з липня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі: 1025/12 х 1,176 = 100,45 грн на місяць; січня 2021 року по грудень 2021 року у розмірі: 435,25/12 х 1,884 = 819,96 грн на місяць; з січня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі: 314/2 х 1,884 = 49,31 грн на місяць, з січня 2023 року по квітень 20123 року у розмірі: 314/12 х 1,1884 = 49,31 грн на місяць.

11 травня 2023 року АТ "Волиньгаз" звернулось до Релігійної організації "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський" з вимогою вих.№430-Пя-3288-0523, в якій попереджено релігійну організацію про наявність заборгованості за послуги з розподілу природного газу у розмірі 2386,11 грн, а також надіслано рахунок на оплату №63008233 від 30.04.2023 та акти наданих послуг за період з 31.01.2020 по 30.04.2023. У вимозі АТ "Волиньгаз" просило у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги перерахувати на його рахунок 2386,11 грн заборгованості.

Однак вказана вимога залишена Релігійною організацією "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський" без відповіді та належного реагування: акти наданих послуг не повернуті АТ "Волиньгаз", борг не оплачено.

Враховуючи викладене, АТ "Волиньгаз" звернулося до суду з позовом про стягнення з Релігійної організації "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський" заборгованості за послуги з розподілу природного газу у розмірі 2386,11 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.147 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Правовідносини щодо розподілу природного газу, які виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про ринок природного газу, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 від 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".

Згідно ст.40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно до п.4 гл.1 р.І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Як встановлено п.п. 3, 4 глави 3 Розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.

Згідно з ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, між АТ "Оператор газорозпдільної системи "Волиньгаз" та РО "Релігійна громада Святого Володимира Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) міста Володимир-Волинський укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання №09420РР8N1BR016 від 01.01.2016 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

На підтвердження факту надання відповідачу послуг по розподілу природного газу та заборгованості, АТ "Волиньгаз" надано суду Акт приймання-передачі природного газу №ВЛ00033692 від 30.09.2020, розрахунок нарахування річної замовленої потужності по контрагенту, розрахунок заборгованості по контрагенту, рахунок на оплату №63008233 від 30.04.2023 на суму 2386,11 грн, акти наданих послуг за період з 31.01.2020 по 30.04.2023, досудову вимогу від 11.05.2023 (вих.№430-Пя-3288-0523), список рекомендованих листів від 09.05.2023 з фіскальними чеками.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8. договору).

Таким чином, підставою для оплати наданих послуг є рахунок на оплату Оператора ГРМ, а надання послуг підтверджується підписаними між сторонами актами наданих послуг.

Як вбачається, відповідач, заперечуючи проти позову стверджуває, що він не отримував жодних актів наданих послуг, рахунків на оплату, такі документи не було надіслано на адресу відповідача, підписи відповідальної особи відповідача на актах наданих послуг відсутні, а послуги з 2018 року не надавалися.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання чи вручення відповідачу рахунків на оплату та актів наданих послуг за спірний період. Відмітки про отримання відповідачем чи заперечення щодо їх отримання у рахунках та актах відсутні.

При цьому, акт приймання-передачі природного газу №ВЛ00033692 від 30.09.2020, що підписаний сторонами, не є актом надання послуг по розподілу природного газу та не містить вартості наданих послуг.

Як вбачається, АТ "Волиньгаз" посилається на надіслання досудової вимоги від 11.05.2023 відповідачу, на підтвердження чого долучено до справи список рекомендованих листів з фіскальними чеками. Проте, як вбачається з проставленого штепеля укрпошти на даному списку та фіскальних чеках, відправлення відповідачу було надіслано 09.05.2023.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем докази від 09.05.2023 не можуть підтверджувати надіслання відповідачу досудової вимоги від 11.09.2023. Крім того, з наданих доказів не вбачається, які саме документи були надіслані відповідачу. Опису вкладення до поштового відправлення позивачем не надано, а тому неможливо стверджувати про направлення відповідачу саме досудової вимоги про оплату боргу та актів надання послуг.

Надаючи загальну оцінку рахунку на оплату та актам наданих послуг, які не підписані відповідачем, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що останні не є належними та допустимими доказами факту надання послуг позивачем та їх отримання відповідачем, зокрема, з огляду на підготовку рахунків та актів працівниками АТ "Оператор газорозпдільної системи "Волиньгаз" в односторонньому порядку без направлення (вручення) відповідачу. Зазначені докази, на переконання суду, лише відображають позицію сторони стосовно періоду надання послуг, їх величини (розміру), вартості, об`єкту надання тощо.

При цьому ненаправлення відповідних рахунків та актів надання послуг боржнику позбавляє його можливості бути усвідомленим про можливе порушення своїми діями (бездіяльністю) прав "Оператор газорозпдільної системи "Волиньгаз", можливості своєчасного врегулювання спірних питань між сторонами, здійснення захисту своїх прав та інтересів.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що з наданих позивачем доказів не вбачається факт надання відповідачу зазначених послуг та порушення відповідачем строку оплати послуг, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що звернення позивача з вимогою до відповідача про стягнення 2386,11 грн боргу за розподіл природного газу є передчасним та відповідно правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, апеляційним судом не надається оцінка долученим до апеляційної скарги доказам, а саме, заяві про видачу судового наказу та досудовій вимозі №430-Ск-1244-0223 від 13.02.2023, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК, а також положеннях статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському проиесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У статті 80 ГПК чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу статтею 269 ГПК, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причт, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповіднім позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).

Надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України. Вказане з урахуванням положень статті 282 ГПК України означає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткові докази, має викладати мотивувальну частину своєї постанови із зазначенням відповідного обґрунтування заявником неможливості їх подання до суду першої інстанції та з оцінкою апеляційною інстанцією такого обґрунтування (постанова КГС ВС від 23.07.2019 у справі №917/2034/17).

Приймаючи від сторони у справі нові докази у справі, суд апеляційної інстанції задля дотримання принципу рівності та змагальності сторін повинен надати оцінку поясненням та доводам іншої сторони у справі щодо нових доказів.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms"), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

З матеріалів господарської справи вбачається, що позивач до суду першої інстанції копію заяви про видачу судового наказу та досудової вимоги №430-Ск-1244-0223 від 13.02.2023 не надавав.

Разом з тим, позивач надаючи вказані докази, враховуючи, що останні подані лише в суді апеляційної інстанції, тобто є новими доказами, в апеляційній скарзі на виконання вимог частини 4 статті 80, пункту 6 частини 2 статті 258, частини 3 статті 269 ГПК України взагалі не заявляв про долучення додаткових доказів, не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений строк, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а відтак вказані докази не можуть бути прийняті та оцінені судом апеляційної інстанції в силу ст.269 ГПК України, оскільки їх прийняття буде порушенням принципу рівності усіх учасників процесу перед законом і судом.

Колегія суддів зазначає, що прийняття відповідних доказів матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 08 серпня 2023 року у справі №903/559/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.