Ухвала

від 16.11.2023 по справі 904/2955/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відстрочення виконання рішення суду

16.11.2023м. ДніпроСправа № 904/2955/23За заявою: Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про відстрочення виконання судового рішення

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 41 280 015,45грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Конопліцький І.В., представник, довіреність №141 від 27.09.2023

Від відповідача (заявника): не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" заборгованість у розмірі 41 375 949,62грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" про стягнення 41 280015,45грн задоволено повністю.

02 листопада 2023 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023, яке набрало законної сили 24.10.2023 видано наказ №904/2955/23.

02 листопада 2023 року від Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" до господарського суду надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, якою просить відстрочити виконання рішення господарського суду від 02.10.2023 по справі №904/2955/23 строком на 12 місяців (1 рік).

В обгрунтування заяви, заявник зазначає, що:

- підприємство є об`єктом критичної інфраструктури, його діяльність безпосередньо направлена на забезпечення міста тепловою енергією. Основним споживачем теплової енергії є населення міста Новомосковськ. Починаючи з 24.02.2022 внаслідок повномасштабного військового вторгнення Росії в Україні запроваджено воєнний стан. Дніпропетровська область є однією з прифронтових та багато мешканців м. Новомосковськ від початку вторгнення покинули свої домівки, що призвело до значного зниження оплат за комунальні послуги, в тому числі за послуги теплопостачання;

- для здійснення своєї діяльності та забезпечення міста теплопостачанням, підприємство несе витрати на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії.

За 12 місяців 2022 року витрати підприємства склали - 123,018млн.грн, з них: на виробництво теплової енергії-104,958млн.грн; на транспортування теплової енергії 14, 956млн.грн; на постачання теплової енергії - 3,104млн.грн;

- за 12 місяців 2022 року від основного виду діяльності - теплопостачання, підприємство має збиток у сумі - 36,035млн.грн. За категоріями споживачів результат складає: населення - збиток 35,623млн.грн; бюджетні організації - 0,298млн.грн; інші споживачі - 0,114млн.грн;

- балансовим результатом за 12 місяців 2022 року є збиток підприємства у сумі 40,110млн.грн. Дебіторська заборгованість за послуги (за чистою реалізаційною вартістю) теплової енергії станом на 01.01.2023 складає - 57,564 млн.грн;

- утворення заборгованості перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" є наслідком тяжкого фінансового становища підприємства та його збитковості, що підтверджується даними "Звіту про фінансові результати за 2022 рік" та "Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2023 року". Підприємство не в змозі одночасно та в повному обсязі виконати рішення суду. Накладення додаткових арештів коштів на рахунках боржника позбавить підприємство можливості проведення необхідних критично важливих робіт для проведення в м. Новомосковськ опалювального сезону 2023-2024 років.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" проти задоволення заяви заперечує та зазначає, що:

- заява про відстроченням виконання рішення суду №904/2955/23 підписана особою яка не має права її підписувати. Так заяву підписано юрисконсультом КП "Новомосковськтеплоенерго" Іваниченко І.В. на підставі довіреності від 17.01.2022 №56. До матеріалів заяви не додано доказів про те, що юрисконсульт Іваниченко І.В має статус адвоката. Крім того в єдиному реєстрі адвокатів України відсутній запис про отримання Іваниченко І.В. свідоцтва на право зайняття адвокатської діяльності;

- відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання ним рішення суду;

- надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті;

- відсутність у боржника грошових коштів станом на зараз, не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, способів виконання рішення суду, передбачених Законом України "Про виконавче провадження";

- Бюджетом України та фінансовим планом позивача, який затверджений Кабінетом міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування своїх контрагентів.

Ухвалою суду від 07.11.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 16.11.2023.

Відповідач (заявник) у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №4930023489742, ухвала суду від 07.11.2023 отримана відповідачем (заявником) 13.11.2023.

Відповідно до частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За приписами частин третьою - п`ятої статті 331 цього Кодексу, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, які істотно ускладнюють вчасне його виконання або роблять його неможливим.

При цьому суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора. По суті при відстрочці виконання судового рішення мова йде не про звільнення особи від виконання зобов`язання, а про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази щодо цього, які мають бути надані, перш за все, заявником.

Оцінюючи надані відповідачем докази в обґрунтування заявленого ним клопотання про відстрочення виконання рішення суду, суд враховує наступне.

Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" є об`єктом критичної інфраструктури, його діяльність безпосередньо направлена на забезпечення міста тепловою енергією. Основним споживачем теплової енергії є населення міста Новомосковськ.

Починаючи з 24.02.2022 внаслідок широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україні запроваджено воєнний стан. Дніпропетровська область є однією з прифронтових та багато мешканців м. Новомосковськ від початку вторгнення покинули свої домівки, що призвело до значного зниження оплат за комунальні послуги, в тому числі за послуги теплопостачання.

Для здійснення своєї діяльності та забезпечення міста теплопостачанням, підприємство несе витрати на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії. За 12 місяців 2022 року витрати підприємства склали - 123,018млн.грн, з них: на виробництво теплової енергії-104,958млн.грн; на транспортування теплової енергії 14, 956млн.грн; на постачання теплової енергії - 3,104млн.грн.

За 12 місяців 2022 року від основного виду діяльності - теплопостачання, підприємство має збиток у сумі - 36,035млн.грн. За категоріями споживачів результат складає: населення - збиток 35,623млн.грн; бюджетні організації - 0,298млн.грн; інші споживачі - 0,114млн.грн.

Балансовим результатом за 12 місяців 2022 року є збиток підприємства у сумі 40,110млн.грн. Дебіторська заборгованість за послуги (за чистою реалізаційною вартістю) теплової енергії станом на 01.01.2023 складає - 57,564млн.грн.

Станом на 01.07.2023, відповідно до Протоколів засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості різниці в тарифах Дніпропетровської обласної Державної адміністрації №6 від 08.11.2022, №8 від 21.12.2022, №9 від 21.03.2023, №10 від 12.05.2023, №11 від 08.08.2023 по затвердженню з різниці в тарифах на теплову енергію, затверджена сума заборгованості різниці в тарифах перед КП "Новомосковськтеплоенерго" становить загальну суму - 60,0млн.грн.

Утворення заборгованості перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" є наслідком тяжкого фінансового становища підприємства та його збитковості, що підтверджується даними "Звіту про фінансові результати за 2022 рік" та "Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2023 року". Підприємство не в змозі одночасно та в повному обсязі виконати рішення суду. Накладення додаткових арештів коштів на рахунках боржника позбавить підприємство можливості проведення необхідних критично важливих робіт для проведення в м. Новомосковськ опалювального сезону 2023-2024 років.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти відстрочення рішення суду, однак в обґрунтування своїх заперечень жодного доказу не надав.

Суд зазначає, що в силу особливостей своєї діяльності (виробництво та постачання теплової енергії) основний дохід підприємство одержує протягом опалювального сезону, який зазвичай триває з жовтня по квітень, а тому надання відстрочки дозволить підприємству отримати необхідні кошти та виконати рішення суду. Відстрочка виконання рішення суду сприятиме стабільному здійсненню відповідачем господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

При дослідженні матеріалів заяви суд встановив, що відповідач постачає теплову енергію населенню, бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам. Заборгованість за надані послуги з теплопостачання споживачів виникла через недофінансування організацій із державного, обласного чи міського бюджетів, несплату і несвоєчасну сплату заборгованості населенням, тощо.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання відповідачем рішення суду та дозволяють задовольнити клопотання відповідача про його відстрочення в частині.

Суд також враховує, що за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду від 21 січня 2020 року, який наведено у справі №910/1180/19.

З огляду на викладене, суд вважає розумним строк тривалістю вісім місяців з дня ухвалення рішення до 03.06.2024, який, окрім іншого, охоплює осінньо-зимовий опалювальний період.

За таких обставин убачаються правові підстави для надання відстрочки виконання рішення у цій справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 41280015,45грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 619200,23грн до 03.06.2024 включно.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" про відстрочення виконання судового рішення - задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 по справі №904/2955/23 в частині стягнення з Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості у розмірі 41280015,45грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 619200,23грн до 03.06.2024 включно.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 21.11.2023.

Суддя Н.М. Євстигнеєва