Постанова

від 16.11.2023 по справі 583/1048/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м.Суми

Справа №583/1048/22

Номер провадження 22-ц/816/1214/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом ОСОБА_1 ,

відповідачі за первісним позовом ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-ПІВНІЧ», Чутівська державна нотаріальна контора, Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області,

третя особа Головне управління Держгеокадастру в Сумській області,

про скасування державного акту на право власності на землю, скасування свідоцтва про спадщину, скасування державної реєстрації земельної ділянки, іншого речового права, визнання недійсним договору оренди

позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

відповідачі за зустрічним позовом Охтирська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право приватної власності,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Котляревського Сергія Олександровича

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 травня 2023 року, в складі судді Соколової Н.О., ухвалене в м. Охтирка,

в с т а н о в и в:

07 листопада 2022 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Котляревського С. О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», Чутівської державної нотаріальної контори, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, та просила:

- визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії І-СМ № 015392 на ім`я ОСОБА_4 , виданий на підставі свідоцтва про спадщину Охтирською державною нотаріальною конторою АВІ 368902 від 18 лютого 2000 року на земельну ділянку площею 3,5612 га, яка розташована на території Чернеччинської (бувшої Бугруватської) сільської ради Охтирського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- визнати недійсним свідоцтво про спадщину за заповітом від 06 грудня 2011 року, на підставі якого ОСОБА_2 отримав право приватної власності на землю, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-СМ № 015392 виданого на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3,5612 га, яка розташована на території Чернеччинської (бувшої Бугруватської) сільської ради Охтирського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920380800:01:001:0168, яке зареєстровано на підставі даного свідоцтва у Відділі Держкомзему в Охтирському районі Сумської області з одночасним видаленням земельної ділянки з кадастровим номером 5920380800:01:001:0168 з публічної кадастрової карти;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Охтирського міськрайонного управління юстиції Вялик Р.В. про інше речове право № 6856636 від 02 вересня 2014 року на підставі договору оренди землі № 208/14 від 08 липня 2014 року;

- визнати недійсним договір оренди землі № 208/14 від 08 липня 2014 року, згідно з яким орендодавець ОСОБА_5 , а орендар ПрАТ «Райз-Максимко», та всі послідуючі додаткові угоди: № 1 від 21 лютого 2018 року, якою змінено сторону договору на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», додаткову угоду б/н від 09 липня 2019 року, додаткову угоду б/н від 17 листопада 2021 року та стягнути судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і в порядку ст. 1268 ЦК України фактично прийняла спадщину. ОСОБА_6 на підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 100 від 22 березня 2002 року отримав державний акт на право приватної власності на землю Серії І-СМ № 016840 від 28 березня 2002 року площею 3,56 гектарів, розташовану на території Бугруватської сільської ради, Охтирського району, Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Землевпорядник надав відмову у виготовленні технічної документації у зв`язку з накладенням земельної ділянки, кадастровий номер 5920380800:01:001:0168, яка значиться за ОСОБА_2 , який її отримав 06 грудня 2011 року у порядку спадкування за заповітом від ОСОБА_4 (державний акт на право власності на землю серії I- СМ № 015392 від 28 березня 2002 року). У свою чергу ОСОБА_4 отримав землю у спадщину за законом на підставі свідоцтва про спадщину АВІ № 368902 від ОСОБА_7 . Відповідно до додатку №1 списку громадян-членів Бугруватської селянської спілки Охтирського району Сумської області громадян, які мали право на отримання сертифікату на пай, під номером 450 значиться ОСОБА_4 , № 451 ОСОБА_7 та під номером 461 значиться ОСОБА_6 .

Далі, згідно зі списком осіб, які отримали сертифікат вказано, що сертифікат за № 444 від 24 вересня 1996 року отримав ОСОБА_4 ; під № 445 від 24 вересня 1996 року ОСОБА_7 , однак під прізвищем вказано номер свідоцтва про право на спадщину АВІ № 902 від 18 лютого 2000 року зареєстроване за № 275; та за № 455 від 24 вересня 1996 ОСОБА_6 . ОСОБА_4 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії І-СМ № 016841 від 28 березня 2002 року загальною площею 3,56 га, що розташована на території Чернеччинської (бувшої Бугруватської) сільської ради, Охтирського району, Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до наданого іншого державного акту на право власності на землю серії І-СМ № 015392 від 28 березня 2002 року, ОСОБА_4 отримав його на підставі свідоцтва про спадщину від ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії І-СМ № 016840 від 28 березня 2002 року. Однак, згідно зі списком паювання під номером 307, пай видано ОСОБА_4 , а під номером 308 ОСОБА_6 . На схемі паювання червоним помічено паї під № 307 та №308. Із вказаної схеми випливає, що пай під № НОМЕР_1 збігається зі схемою та розмірами в державному акті ОСОБА_6 та згідно зі списком належить йому.

На спірну земельну ділянку зареєстровано договір оренди землі № 208/14 від 08 липня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПрАТ «Райз-Максимко», та укладено додаткову угоду № 1 від 21 лютого 2018 року, якою було імовірно змінено сторону договору на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», додаткову угоду б/н від 09 липня 2019 року, додаткову угоду б/н від 17 листопада 2021 року, тобто фактично земельна ділянка перебуває в оренді в ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

23 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов (т. 1, а.с. 103-109) у якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 22 березня 2002 року №100 в частині видачі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016840 ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016840, виданий ОСОБА_6 на підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 100 від 22 березня 2002 року на земельну ділянку площею 3,56 га, яка розташована на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 5920380800:01:001:0168 площею 3,306 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області, яка набута ним як спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 . У свою чергу, батько відповідача ОСОБА_4 , успадкував після своєї померлої дружини ОСОБА_7 земельну частку (пай) 3,87 в умовних кадастрових одиницях без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала їй на підставі сертифікату серії СМ № 0165445, зареєстрованого 25 вересня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 455. Позивачем до позовної заяви додано архівну копію Державного акту СМ № 00008 від 25 червня 1995 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 14. В списку громадян-членів Бугруватської селянської спілки, що додається до Державного акту за № 451 внесена ОСОБА_7 . У книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Охтирською районною Державною адміністрацією членам сільськогосподарського акціонерного товариства закритого типу «Бугруватське» 24 вересня 1996 року зареєстровано сертифікат ОСОБА_7 серія СМ № 0165445 за № 445, розмір земельної частки (паю) становить 3,87 умовних кадастрових одиниць. Відтак, ОСОБА_7 набула права на земельну частку (пай) в порядку визначеному законодавством, а її чоловік ОСОБА_4 , як спадкоємець за законом, успадкував після померлої дружини земельну частку (пай). У зв`язку з цим в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), під даними ОСОБА_7 значиться запис датований 18 лютого 2000 року з вказівкою на свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ № 368902.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 22 березня 2002 року № 100 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів про право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території Бугруватської сільської ради» (пункт 3) видано 572 громадянам-власникам земельних часток (паїв) маючим на це право відповідно до вимог чинного законодавства державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно додатку. ОСОБА_4 (спадкоємцем якого є відповідач ОСОБА_2 ) відповідно до вимог чинного законодавства набув права на два земельні паї: особисто, як член Бугруватської селянської спілки, та як спадкоємець після померлої дружини. Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 12 грудня 2022 року № 2060/15-22 надано копії двох державних актів від 23 березня 2002 року, які отримав ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 включений до списку громадян-членів Бугруватської селянської спілки Охтирського району Сумської області за номером 461. У Книзі реєстрації сертифікатів значиться, що ОСОБА_6 отримав один сертифікат на право на земельну частку (пай), реєстраційний номер 455. Будь-які відомості про отримання ОСОБА_6 двох сертифікатів на право на земельну частку (пай) відсутні. У списках громадян-власників КСП «Бугруватське» яким передано земельні частки (паї) у приватну власність доданих до розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації від 22 березня 2002 року № 100 громадянин ОСОБА_6 значиться двічі за порядковим номером 301 (номер земельної ділянки 655) та 308 (номер земельної ділянки 24). На схемі паювання контур земельної ділянки 308 знаходиться поряд (межею) із контуром земельної ділянки 307, яка надана у власність ОСОБА_4 як члену сільськогосподарського підприємства. На схемі паювання контур земельної ділянки НОМЕР_2 , наданої у власність ОСОБА_6 знаходиться поряд (межує) із земельною ділянкою 656, наданій у власність ОСОБА_8 . Із врахуванням викладеного є підстави вважати що спадкодавець позивачки ОСОБА_6 , маючи право на один пай, отримав другий державний акт на право власності на землю серії І-СМ № 016840 від 28 березня 2002 року, що є підставою вважати його незаконним. Також вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами у зв`язку зі спливом строку позовної давності, поважних причин пропуску не вказано.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 травня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», Чутівської державної нотаріальної контори, Чернеччинської сільської ради Охтирського району, Сумської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, про скасування державного акту на право власності на землю, скасування свідоцтва про спадщину, скасування державної реєстрації земельної ділянки, іншого речового права, визнання недійсним договору оренди, відмовлено.

Позов ОСОБА_2 до Охтирської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , співвідповідача Чернеччинської сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право приватної власності - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 22 березня 2002 року №100 в частині видачі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016840 ОСОБА_6 .

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016840, виданий ОСОБА_6 на підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 100 від 22 березня 2002 року на земельну ділянку площею 3,56 га, яка розташована на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Котляревський С.О., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги факт включення ОСОБА_6 до списку пайовиків за № 24, згідно схеми паювання його земельній ділянці був присвоєний № 308, на підставі схеми розпаювання була виготовлена технічна документація по складанню державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) власникам земельних сертифікатів КСП «Бургуватське». Ця документація була затверджена розпорядженням голови Охтирської РДА № 100 від 22 березня 2002 року, згідно якого у приватну власність були передані земельні ділянки паї в тому числі і ОСОБА_6 про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю Серії І-СМ № 016840 від 28 березня 2002 року площею 3,56 га.

Вказує, що на схемі паювання відсутній пай, який би належав ОСОБА_9 , що свідчить про незаконність його отримання ОСОБА_4 , і в свою чергу про законність отримання державних актів ОСОБА_6 . Фактично суд визнав відсутність на схемі паю, який би належав ОСОБА_9 , свідчить про незаконність його отримання ОСОБА_4 , а в свою чергу про законність отримання державних актів ОСОБА_6 .

Доводить, що законність видачі державних актів ОСОБА_6 підтверджується списками паювання, схемою паювання, технічною документацією, протоколом загальних зборів, розпорядженням голови РДА № 100, виданими державними актами, які зареєстровані в установленому законом порядку, що не можна сказати про державний акт виданий на ім`я ОСОБА_10 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Понятенко А.Й. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Вирішити питання розподілу судових витрат стягнувши з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу понесені ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції орієнтовним розміром 4000 грн.

Вказує, що будучи спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який реалізуючи своє право на пай, набув за життя у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акта на право приватної власності на землю Серія І-СМ №016879 від 28 березня 2002 року, ОСОБА_1 успадкувала та оформила свої спадкові права ще у 2017 році. В подальшому позивач ОСОБА_1 вирішила спробувати отримати ще одну земельну ділянку, мотивуючи це тим, що її батько ОСОБА_6 був вписаний у державний акт на право приватної власності на землю Серія І-СМ №016840 від 28 березня 2002 року, однак доказів про набуття ОСОБА_6 права на два чи більше паї, наявність двох чи більше сертифікатів на право власності на земельну ділянку (пай) позивачкою не надано. Зазначає, що спадкова справа після померлого ОСОБА_6 також не містить жодних відомостей про спірний державний акт Серія І-СМ № 016840 від 28 березня 2002 року. Вважає, що доказами у справі та показами свідка ОСОБА_11 достовірно підтверджено помилковість (незаконність) повторного внесення у список громадян-власників земельних сертифікатів КСП «Бугруватське», доданому до розпорядження голови Охтирської РДА від 22 березня 2002 року № 100 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю власниками земельних часток (паїв) на території Бургуватської сільськоїх ради», ОСОБА_6 першочергово за № 301 та помилково за № 308, та видачу на його ім`я державного акту Серія І-СМ №016840 від 28 березня 2002 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Котляревського С.О., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_2 адвоката Понятенко А.Й., яка проти скарги заперечувала, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у порядку ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа № 270/2011 (т. 2, а.с. 1-29).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 016840 від 28 березня 2002 року, ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 3,56 гектарів, розташована на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1, а.с. 19). При цьому стороною позивача в судовому засіданні зазначено про відсутність оригіналу такого акта.

28 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до старости Бугруватського старостату ОСОБА_11 з заявою про зміну межі, промірів та площі земельної ділянки, що належить її батьку ОСОБА_6 на підставі державного акта І-СМ 016840, виданого 28 березня 2022 року (т. 2 а.с. 145).

22 лютого 2022 року ФОП ОСОБА_12 надав відмову ОСОБА_1 щодо виготовлення технічної документації у зв`язку з накладенням земельної ділянки, кадастровий номер 5920380800:01:001:0168.

Аналізом спадкової справи № 403/2011 встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2, а.с. 74-91).

У 2012 році було виготовлено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та території Бугруватської сільської ради Охтирського району за заявою ОСОБА_2 від 15.05.2012 (т.2, а.с. 153-179).

Згідно з рішенням 5-ї сесії Бугруватської сільської ради народних депутатів 21 червня 1995 було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії СМ № 00008 (т. 1, а.с 12).

Відповідно до додатку № 1 списку громадян-членів Бугруватської селянської спілки Охтирського району Сумської області громадян, які мали право на отримання сертифікату на пай, під номером 450 значиться ОСОБА_4 , № 451 ОСОБА_7 , № 461 - ОСОБА_6 , № 462 - ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 13-14).

Відповідно до ст. 6 Земельного кодексу України (18 грудня 1990 року № 561-XII), передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Безплатні земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею.

При обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у томі числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільськогосподарському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Згідно з п.п. 2, 5 Указу Президента України № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Таким чином, основним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай) це сертифікат на право на земельну частку (пай).

У книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) що видаються Охтирською районною Державною адміністрацією членам сільськогосподарського акціонерного товариства закритого типу «Бугруватське» 24 вересня 1996 року вказано, що сертифікат за № 444 від 24 вересня 1996 року отримав ОСОБА_4 ; під № 445 від 24 вересня 1996 року ОСОБА_7 , під прізвищем вказано номер свідоцтва про право на спадщину АВІ № 902 від 18 лютого 2000 року, зареєстроване за № 275, та за № 455 від 24 вересня 1996 року ОСОБА_6 (т.1, а.с. 15-16, 125 зв.).

Тобто, ОСОБА_7 набула права на земельну частку (пай) в порядку визначеному законодавством, а її чоловік ОСОБА_4 , як спадкоємець за законом успадкував після померлої дружини земельну частку (пай) 3,87 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом Серія АВІ № 368902 від 18 лютого 2000 року.

У зв`язку з цим в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Охтирською районною Державною адміністрацією члена сільськогосподарського акціонерного товариства закритого типу «Бугруватське» під даними ОСОБА_7 значиться запис датований 18 лютого 2000 року з вказівкою на свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ № 368902.

Протоколом № 1 загальних зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності колишнього КСП «Бугруватське» на території Бугруватської сільської ради Охтирського району (т. 1, а.с. 190, зворот) погоджено розроблену Охтирським районним центром ДЗК технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток/паїв із земель колективної власності колишнього КСП «Бугруватське» на території Бугруватської сільської ради.

Судом першої інстанції встановлено, що дружиною ОСОБА_6 була ОСОБА_8 , дружиною ОСОБА_4 була ОСОБА_7 .

П. 6 Указу Президента України № 720/95 передбачено, що у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Таким чином, в порядку паювання земель, на підставі одного сертифіката можна отримати один державний акт.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 22 березня 2002 року № 100 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів про право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території Бугруватської сільської ради» (пункт 3) видано 572 громадянам-власникам земельних часток (паїв) маючим на це право відповідно до вимог чинного законодавства державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно додатку(т. 1, а.с. 75, 219).

У доданих до розпорядження списках громадян-власників земельних сертифікатів КСП «Бугруватське», яким передано земельні частки (паї) у приватну власність, громадянка ОСОБА_7 не значиться, під № 301 значиться ОСОБА_6 , номер земельної ділянки 655, під № 302 значиться ОСОБА_8 , номер земельної ділянки 656, під № 307 значиться ОСОБА_4 , номер земельної ділянки 23 під № 308 значиться ОСОБА_6 , номер земельної ділянки 24 (т.1 а.с. 54-55).

У книзі 3 Технічної документації Заяви громадян про передачу в натурі земельних часток паїв за 2002 рік наявні заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та одна заява ОСОБА_6 згідно з сертифікатом СМ № 0165455. При цьому суд погоджується з твердженням представника позивача-відповідача про те, що існує певна невідповідність, а саме: ОСОБА_11 є сільським головою з 2001 року, а ОСОБА_7 померла у 1999 році (т. 2 а.с. 182-184).

Однак, зазначене не спростовує висновків суду щодо того, що ОСОБА_6 отримав один сертифікат і звертався з заявою про передачу в натурі земельної частки паю відповідно до одного сертифікату.

Відповідно до інформаційного листа Головного управління держгеокадастру у Сумській області № 1309/15-22 від 16 серпня 2022 року, у доданих до розпорядження списках громадян-власниквів земельних сертифікатів КСП «Бугруватське», яким передано земельні частки (паї) у приватну власність, громадянка ОСОБА_7 не значиться, державний акт не отримувала.

ОСОБА_4 отримав у власність два земельні паї, що підтверджуються виданими йому Державними актами на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016841 від 28 березня 2002 року та серія І-СМ № 015392 від 28 березня 2002 року: особисто, як член Бугруватської селянської спілки Охтирського району Сумської області, та як спадкоємець, після померлої дружини ОСОБА_7 , 3,87 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала їй на підставі сертифікату серії СМ № 0165445, зареєстрованого 25 вересня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 445 (свідоцтво про право на спадщину за законом, видане завідуючим Охтирською нотаріальною конторою Воропай В.В. 18 лютого 2000 року серія АВІ № 368902 (т. 1 а.с. 122).

Підтвердженням реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем є Вигяг з Поземельної книги про земельну ділянку від 14 серпня 2012 року №ВТ-005040010982012 (т. 1, а.с. 129).

Зазначене також підтверджується довідкою Бугруватської сільської ради № 1052 від 21 грудня 2011 року та доданим до неї ситуаційним планом в якій вказано, що на території Бугруватської сільської ради ОСОБА_4 має 2 земельні паї: державний акт серія І-СМ № 015392 виданий 28 березня 2002 року загальною площею 3,5612 га; державний акт серія І-СМ № 016841 виданий 28 березня 2002 року загальною площею 3,56 га. Спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 (відповідач з первісним позовом), якому на підставі заповіту було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06 грудня 2011 року, яка складається з права власності на земельну ділянку площею 3,5612 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована та території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області та належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія І-СМ № 015392 (т. 1, а.с. 127, 128, 212).

Однак, згідно зі списком паювання, пай під № 301 видано ОСОБА_6 , пай під № 302 видано ОСОБА_8 , під № 307 видано ОСОБА_4 , а під номером 308 ОСОБА_6 (т.1, а.с. 215).

Тобто, на схемі паювання пай, який би належав ОСОБА_7 відсутній, а ОСОБА_6 значиться двічі за порядковим номером 301 (номер земельної ділянки 655) та 308 (номер земельної ділянки 24). На схемі паювання контур земельної ділянки 308 знаходиться поряд (межею) із контуром земельної ділянки 307, яка надана у власність ОСОБА_4 .

На схемі паювання контур земельної ділянки НОМЕР_2 , наданої у власність ОСОБА_6 знаходиться поряд (межує) із земельною ділянкою 656, наданій у власність ОСОБА_8 (т.1, а.с. 216). З врахуванням вищевикладеного є підстави вважати що в даному випадку мала місце помилка і під № 308 повинна була значитися ОСОБА_13 , поряд з чоловіком ОСОБА_4 , який значиться за № 307.

Погоджуючись із доводами представника позивача-відповідача, що за встановлених обставин ОСОБА_7 може отримати земельну ділянку з резервного фонду, оскільки нею було набуте право власності на земельну частку (пай), відповідно до сертифікату, було видано державний акт, тому її право на земельну ділянку є реалізованим. В той же час, ОСОБА_6 також отримано один державний акт у встановленому законом порядку, інший же виданий помилково.

Зазначене піддержується показаннями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила суду першої інстанції, що вона є старостою Бугруватського округу Чернеччинської сільської ради. З 10 лютого 2001 року до жовтня 2020 року працювала сільським головою, де знаходиться спірна земельна ділянка. Вважає, що другий державний акт ОСОБА_6 був виданий помилково. Під час розпайовки було прийнято рішення розподіляти ділянки за родинним принципом. Свідок не була особисто на тих зборах, але про це їй достеменно відомо, оскільки це неодноразово обговорювалось в подальшому на нарадах. ОСОБА_6 отримав пай і його дружина ОСОБА_8 отримала пай на полі № 8. А Масюки отримали на полі № 4-5. Є карта сівозмін. На оригіналі карти свідок вказала, де знаходяться поля № 8 та 4-5. Питання про надання ОСОБА_6 ще одного паю не розглядалося. Спадкові права після смерті ОСОБА_6 отримала донька ОСОБА_14 , а після смерті ОСОБА_8 донька ОСОБА_15 . ОСОБА_4 був членом КСП, тому отримав пай, другий пай ОСОБА_4 успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_16 , яка теж була членом КСП. У 2020 році після дзвінка адвоката Котляревського свідку стало відомо про цю проблему з земельною ділянкою. Почали розбиратися з землевпорядником, підняли усі списки. У первісних документах ОСОБА_6 не було. Ці списки «потрьопані», тому було виготовлено поновлені списки, у яких ОСОБА_6 вже значився жирним шрифтом біля ОСОБА_17 , що є підозрілим. Заява на виготовлення сертифікатів ОСОБА_7 оформлялася, на стадії оформлення вона померла.

Тобто, підтверджено про наявність помилки та застосування при видачі земельних ділянок родинного принципу земельні ділянки родичів розміщувалися поряд.

У протоколі (копія) № 2 загальних зборів уповноважених членів КСП «Бугруватське» від 09 лютого 2000 року зазначено що, ОСОБА_8 СМ№0165456 від 24 вересня 1996 року та ОСОБА_6 СМ № 0165448 від 24 вересня 1996 року, передати земельні ділянки на полі № 8 (т. 1, а.с. 184).

У п. 5 цього протоколу також зазначено: доручити правлінню господарства провести роботу по групуванню власників земельних сертифікатів в окремі групи та закріплення за ними масивів розпайованих земель з урахуванням родинних і трудових стосунків, перспективи подальшого використання земельних паїв, місця проживання і інших показників. (т. 1 а.с. 186).

Суд першої інстанції надав належну оцінку змісту цього протоколу та прийняв як доказ у справі, оскільки він містить в собі інформацію щодо предмета доказування.

У списку щодо експлікації земельних паїв по землевласниках, угіддях та агровиробничих групах ґрунтів ОСОБА_6 зазначений двічі за № 24 (номер земельної ділянки 24) та за № 552 (номер земельної ділянки 655), під № 23 з номером земельної ділянки 23 значиться ОСОБА_4 , під № 553 з номером земельної ділянки 656 ОСОБА_8 .

У книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю на території Бугруватської сільської ради значиться, що ОСОБА_6 отримав два державні акти № І-СМ 016879 (№ п/п 650) та № І-СМ 016840 (№ п/п 823). Під № п/п 824 значиться державний акт, виданий ОСОБА_4 І-СМ016841(т.2, а.с. 40-42).

У списку щодо експлікації земельних часток паїв по землевласниках та угіддях (наданий свідком ОСОБА_11 ) ОСОБА_6 зазначений двічі за № 301 (номер земельної ділянки 655) та за № 308 (номер земельної ділянки 24), під № 307 з номером земельної ділянки 23 значиться ОСОБА_4 . При цьому прізвище ОСОБА_18 у списку за порядковим номером 308 надруковано жирнішим шрифтом ніж інші, прізвище закреслено та поряд зазначено ОСОБА_2 .

Також свідком ОСОБА_11 надано схематичний план земельних ділянок, де на полі № 4 значаться ділянки за номерами 23 і 24, а на полі № 8 655 і 656.

Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 12.12.2022 № 2060/15-22 надано копії двох державних актів від 23 березня 2002 року, які отримав ОСОБА_6 : 1) серія НОМЕР_3 , на земельну ділянку 3,56 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бугруватської сільської ради, Охтирського району, Сумської області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 823 (спірна земельна ділянка); 2) серія І-СМ № 016879, на земельну ділянку площею 3,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бугруватської сільської ради, Охтирського району, Сумської області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 650.

ОСОБА_6 включений до списку громадян-членів Бугруватської селянської спілки Охтирського району Сумської області ( додаток до Державного акта на право колективної власності серія СМ № 00008) за номером 461, місце проживання с. Бугрувате.

У Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Охтирською районною Державною адміністрацією членам сільськогосподарського акціонерного товариства закритого типу «Бугруватське» значиться, що ОСОБА_6 отримав один сертифікат на право на земельну частку (пай), реєстраційний номер 455 (т. 2, а.с. 43).

За реєстраційним номером 456, сертифікат отримала його дружина ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 214)

08 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМЕНКО» був укладений договір оренди землі № 208/14, відповідно до якого ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМЕНКО» було передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бугруватської сільської ради, Охтирського району, Сумської області, площа 3,3063 га, кадастровий номер 5920380800:01:001:0168, про що державним реєстратором прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право 6856636.

21 лютого 2018 року було укладено додаткову угоду № 1, якою було змінено сторону договору (орендаря) на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що в супереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦК України позивачем за первісним позовом не доведено законності та обставин отримання її спадкодавцем батьком ОСОБА_6 , двох державних актів на право приватної власності на землю: серія І-СМ № 016879 та серія І-СМ № 016840, за наявності в нього одного сертифікату на право на земельну частку (пай).

Рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову мотивоване тим, що ОСОБА_2 довів належними доказами законність отримання його батьком ОСОБА_4 двох державних актів на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016841 від 28 березня 2002 року та серія І-СМ № 015392 від 28 березня 2002 року, а саме: особисто, як член Бугруватської селянської спілки Охтирського району Сумської області, та як спадкоємець, після смерті дружини ОСОБА_7 . ,

Встановивши, що розпорядження голови районної державної адміністрації від 22.03.2002 року № 100 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів про право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території Бугруватської сільської ради» в частині видачі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016840 ОСОБА_6 є незаконним, та таким, що порушує права ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку про скасування його в цій частині та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серія І-СМ № 016840, виданого ОСОБА_6 .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України № 2768-ІІІ від 25 січня 2001 року, у ст. 78 якого зазначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 4 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Верховний Суд у рішенні від 20 травня 2020 року, справа №706/1685/16-ц, зазначив, з урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 525/1225/15-ц (провадження №14-6цс19).

Із викладеного вбачається, що передача ОСОБА_6 безоплатно у власність другої земельної ділянки є незаконною, оскільки право на безоплатне отримання земельної ділянки громадянином було використане в момент приватизації першої земельної ділянки.

Отже, встановлені у справі обставини дають підстави стверджувати, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 на законних підставах набув право на земельну ділянку з кадастровим номером 5920380800:01:001:0168.

З огляду на викладене, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що через відсутність на схемі паювання паю, який би належав ОСОБА_9 , є незаконним його отримання ОСОБА_4 , та вказує про законність отримання державних актів ОСОБА_6 є необґрунтованим та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду та задоволення первісного позову.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Таким чином, посилання та доводи апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.

При відмові у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133, ст. 137, ч. ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України, підлягає задоволенню клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Понятенко А.Й. про компенсацію витрат позивача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в апеляційному суді правнича допомога ОСОБА_2 надавалась адвокатом Понятенко А.Й. на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги від 28 вересня 2023 року та ордеру від 02 жовтня 2023 року (т.3, а.с. 59, 61).

Згідно із складеним адвокатом Понятенко А.Й. та Масюк В.М. актом виконаних-прийнятих робіт від 28 вересня 2023 року, адвокат надав, а клієнт прийняв такі роботи за договором про надання правничої допомоги від 28 вересня 2023 року: представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції, складання відзиву на апеляційну скаргу, витрачений час 3 години, за що клієнтом сплачено 4000 грн (із розрахунку 1 год. роботи 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб: 3 год. х (2684 грн х 50%)) (т. 3, а.с. 63, 64).

Квитанцією № 28 від 28 вересня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_2 сплатив адвокату Понятенко А.Й. вказану суму 4000 грн, як оплату договору від 28 вересня 2023 року (т. 3, а.с. 65).

Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, що підтверджено належними доказами, колегія суддів вважає, що понесені позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації за рахунок відповідача за зустрічним позовом у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Котляревського Сергія Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 травня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4000 грн компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов