Ухвала

від 15.11.2023 по справі 910/5389/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.11.2023Справа № 910/5389/16Суддя Господарського суду міста Києва Зеленіна Н.І., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа у справі

за позовом Державного концерну "Укроборонпром"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології"

2. Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра"

про визнання договору недійсним

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017, позовні вимоги задоволено, визнано недійсним договір про надання права на використання об`єктів права інтелектуальної власності від 12.02.2015 №01-і/рпн/17/59-юр, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології" та Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології" на користь Державного концерну "Укроборонпром" судовий збір у розмірі 689 грн; стягнуто з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" судовий збір у розмірі 689 грн.

20.03.2017 на виконання рішення видано відповідні накази.

19.10.2023 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа, у якій заявник просить: визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; поновити строк для пред`явлення наказу до виконання; замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) на Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"; та видати дублікат наказу від 20.03.2017 у справі №910/5389/16.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява передана на розгляд судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 24.10.2023 призначено розгляд заяви на 15.11.2023.

У судовому засіданні 15.11.2023 представник стягувача підтримала подану заяву та просила її задовольнити, представник боржника у судове засідання не з`явився.

Розглянувши подану заяву та дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов наступних висновків.

Щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Частинами 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За приписами ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2023 №441 "Про утворення акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" у зв`язку з перетворенням утворено акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", код згідно з ЄДРПОУ 37854297.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Державного концерну "Укроборонпром" внесено запис №1000741120027040740 від 28.06.2023 про припинення юридичної особи (підстава: рішення щодо реорганізації).

За інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" є правонаступником Державного концерну "Укроборонпром", дата державної реєстрації Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" 28.06.2023.

Отже, заявник є правонаступником прав і обов`язків Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що заявник є правонаступником прав і обов`язків Державного концерну "Укроборонпром", заява Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" в частині заміни сторони у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

Щодо визнання поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вказана норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 у справі №910/5389/16 міг бути пред`явлений до виконання у строк до 22.02.2020.

Суд зазначає, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Враховуючи вказане вище, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Отже, при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини, викладеним у рішенні у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Водночас суд зазначає, що принцип обов`язковості виконання судового рішення не може нівелювати норми законодавства щодо строків для звернення з виконавчим документом, видача дублікату виконавчого документу, поновлення строку для видачі дублікату виконавчого документу, тощо. Обов`язковість виконання судового рішення не є безумовною підставою для поновлення строку для видачі дублікату наказу.

Суд зазначає, що саме на заявника, як на стягувача, покладається обов`язок слідкувати за виконанням такого рішення суду в розумні інтервали часу. Саме лише подання заяви про поновлення строку для видачі дублікату виконавчого документу не кореспондується з автоматичним обов`язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.

При цьому, сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки, визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник зазначає, що у зв`язку із перетворенням Державного концерну "Укроборонпром" у АТ "Українська оборонна промисловість" та ненадходженням на рахунок підприємства коштів за наказом №910/5389/16, заявник звернувся до Шевченківського РВ ДВС у м. Київ ЦМУ МЮ (м. Київ) з проханням надати інформацію про примусове виконання наказу №910/5389/16 від 20.03.2017. У відповідь виконавча служба повідомила, що указаний наказ станом на 21.09.2023 до Відділу не надходив та на примусовому виконанні не перебуває.

Разом з тим, заявник зазначає, що вказаний наказ було направлено на адресу Шевченківського РВ ДВС у м. Київ ЦМУ МЮ (м. Київ) разом із супровідним листом від 26.04.2017 та заявник не був обізнаний про те, що виконавчий документ не знаходиться на виконанні.

З урахування вищевикладеного заявник просить визнати причини пропуску строку для пред`явлення наказу до примусового виконання - поважними, поновити пропущений строк для пред`явлення наказу до примусового виконання та видати дублікат наказу.

Тобто на думку заявника, звернення до виконавчої служби із заявою про примусове виконанні наказу в межах строку для пред`явлення його до виконання та втрата виконавчого документа є підставою для поновлення пропущеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник звернувся до Шевченківського РВ ДВС у м. Київ ЦМУ МЮ (м. Київ) із листом від 07.09.2023 про надання інформації щодо виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/5389/16 від 17.08.2016 про стягнення з ТОВ "Компанія інноваційних технологій" грошових коштів у розмірі 689 грн.

У відповідь на вказаний лист Шевченківський РВ ДВС у м. Київ ЦМУ МЮ (м. Київ) своїм листом від 21.09.2023 повідомив, що наказ Господарського суду міста Києва №910/5389/16 від 17.08.2016 про стягнення з ТОВ "Компанія інноваційних технологій" грошових коштів у розмірі 689 грн до виконавчої служби не надходив та на примусовому виконанні не перебуває.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення наказу Господарського суду міста Києва №910/5389/16 від 17.08.2016 про стягнення з ТОВ "Компанія інноваційних технологій" грошових коштів у розмірі 689 грн до Шевченківського РВ ДВС у м. Київ ЦМУ МЮ (м. Київ).

Суд звертає увагу, що заявник, як сторона, у тому числі на її завершальній стадії, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, вчиняти дії щодо звернення до примусового стягнення виконавчого документа. Окрім того, стягувач мав право цікавитися ходом виконавчого провадження, проте такі дії протягом більше ніж 5 років стягувачем не вчинялися.

Отже, фактичні обставини справи свідчать про пасивну поведінку стягувача, який протягом тривалого часу байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків, як сторони виконавчого провадження, несумлінно користувався усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вживав заходів щодо виконання рішення суду, а отже такі обставини вказують на те, що стягувач безпідставно відмовився від реалізації своїх прав у виконавчому провадженні.

Окрім цього, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення виконавчого документу господарського суду до виконання пропущений ним з поважних причин, а тому заява в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання задоволенню не підлягає.

Щодо видачі дубліката виконавчого документа.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

Оскільки заявник звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання, а в задоволенні його заяви про поновлення такого строку судом відмовлено, суд приходить до висновку, що заява про видачу дубліката виконавчого документа не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 52, 234, 334, 329, п. 19.4 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа - задовольнити частково.

2. Замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадження з виконання наказів Господарського суду міста Києва №910/5389/16 від 20.03.2017 з Державного концерну "Укроборонпром" (код ЄДРПОУ - 37854297) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" (код ЄДРПОУ - 37854297).

3. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 21.11.2023.

Суддя Н.І. Зеленіна