Рішення

від 17.08.2016 по справі 910/5389/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2016Справа №910/5389/16 За позовом Державний концерн "Укроборонпром"

До Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології"

Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра"

Про визнання договору недійсним

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

від позивача Шевченко Б.В.- представник

від відповідача 1 Літовський Д.Е. - представник

від відповідача2 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний концерн "Укроборонпром" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології" та Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про визнання договору недійсним

Ухвалою суду від 28.03.2016 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/5389/16 та призначено розгляд справи на 20.04.2016.

19.04.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 отримано відзив на позовну заяву.

20.04.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано відзив на позовну заяву.

20.04.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримані пояснення.

В судовому засіданні 20.04.2016 оголошено перерву до 06.05.2016.

06.05.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано доповнення до відзиву.

06.05.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримані заперечення проти відзивів та клопотання про витребування доказів.

06.05.2016 розгляд справи не відбувся.

Ухвалою від 10.05.2016 розгляд справи призначено на 21.06.2016.

06.05.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про витребування додаткових доказів, відповідно до якого просить суд:

1. витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інвестиційні технології" оригінали для огляду в судовому засіданні та копії, що відповідають оригіналу: 1.1 доручення від 01.02.2012, яким уповноважено ОСОБА_3 на підписання договору комісії щодо ноу - хау "Спосіб виявлення та бланкирования несинхронний завад" до винаходу , який захищено патентом № 37870; 1.2 договору про розподіл винагороди від 01.02.2012 між власниками ноу - хау "Спосіб виявлення та бланкирования несинхронний завад" до винаходу, який захищено патентом № 37870; 1.3 доручення від 01.02.2012, яким уповноважено ОСОБА_4 на підписання договору комісії щодо ноу-хау "Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат" до винаходу, який захищено патентом № 37865; 1.4 договору про розподіл винагороди від 01.02.2012 між власниками ноу-хау "Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат" до винаходу, який захищено патентом № 37865; 1.5 доручення від 01.02.2012, яким уповноважено ОСОБА_4 на підписання договору комісії щодо ноу-хау "Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплеровських фільтрів" до винаходу, який захищено патентом № 37870; 1.6 договору про розподіл винагороди від 01.02.2012 між власниками ноу-хау "Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплеровських фільтрів"до винаходу, який захищено патентом № 37870; 1.7 доручення від 01.02.2012, яким уповноважено ОСОБА_4 на підписання договору комісії щодо ноу-хау "Спосіб обробки радіолокаційного інформації та виявлення області завад" до винаходу, який захищено патентом №37870; 1.8 договору про розподіл винагороди від 01.02.2012 між власниками ноу-хау хау "Спосіб обробки радіолокаційного інформації та виявлення області завад" до винаходу , який захищено патентом № 37870; 1.9 доручення від 01.02.2012, яким уповноважено ОСОБА_5 на підписання договору комісії щодо ноу-хау "Удосконалення системи виявлення цілей на фоні імпульсивних завад" до винаходу, який захищено патентом №37870; 1.10 договору про розподіл винагороди від 01.02.2012 між власниками ноу-хау "Удосконалення системи виявлення цілей на фоні імпульсивних завад" до винаходу, який захищено патентом № 37870;

2. витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інвестиційні технології" оригінали для огляду в судовому засіданні та копії, що відповідають оригіналу документів, що підтверджують: 2.1 існування ноу-хау "Спосіб виявлення та бланкирования несинхронних завад", "Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат", "Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплеровських фільтрів", "Спосіб обробки радіолокаційної інформації та виявлення області завад", "Удосконалення системи виявлення цілей на фоні імпульсивних завад", які були предметом договору про надання права на використання об'єктів права інтелектуальної власності від 12.02.2015 № 01-і/рпн/17/59-юр; 2.2 право власності на ноу-хау "Спосіб виявлення та бланкирования несинхронних завад", "Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат", "Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплеровських фільтрів", "Спосіб обробки радіолокаційної інформації та виявлення області завад", "Удосконалення системи виявлення цілей на фоні імпульсивних завад", які були предметом договору про надання права на використання об'єктів права інтелектуальної власності від 12.02.2015 № 01-і/рпн/17/59-юр.

06.05.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення проти відзивів відповідачів.

06.05.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано доповнення до відзиву.

19.05.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 отримано клопотання про долучення до матеріалів справи.

09.06.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 отримано клопотання про долучення до матеріалів справи.

21.06.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 отримано клопотання про долучення до матеріалів справи.

21.06.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення.

В судове засідання 21.06.2016 представник позивача з?явився, підтримав своє клопотання про витребування додаткових доказів та надав клопотання про продовження строку розгялду справи.

В судове засідання 21.06.2016 представник відповідача1 з?явився, надав усні пояснення по суті справи.

В судове засідання 21.06.2016 представник відповідача2 з?явився, надав усні пояснення по суті справи.

Ухвалою від 21.06.2016 розгляд справи відкладено на 13.07.2016 та витребовує додаткові докази.

13.07.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримані пояснення.

13.07.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримані пояснення.

13.07.2016 розгляд справи не відбувся.

Ухвалою суду від 18.07.2016 відкладено розгляд справи на 10.08.2016.

10.08.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.08.2016 оголошено перерву до 17.08.2016.

В судове засідання 17.08.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі.

В судове засідання 17.08.2016 представники відповідачів з'явилися, надали суду усні пояснення по справі.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.08.2016 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 17.08.2016 р. було проголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційних технологій", як ліцензіаром (відповідач 1) та Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра", як ліцензіатом (відповідач 2) було укладено Ліцензійний договір № 01-і/рпн/17/59-юр про надання права на використання об'єктів права інтелектуальної власності.

Предметом якого сторони визначили , що ліцензіар видає ліцензіату на строк дії Договору виключну ліцензію використання сукупності винаходів та сукупності ноу-хау на умовах Договору на території. При цьому ліцензіату надається право на виготовлення із застосуванням ОІВ, застосування, пропонування для продажу, продаж та інше введення в цивільний оборот продукту по ліцензії на території, або зберігання продукту по ліцензії в зазначених цілях на території.

Ліцензіат за отримання та використання цього права сплачує ліцензіару винагороду.

Позивач вважає, що Договір від 12.02.2015 порушує його права та інтереси як суб'єкта господарювання та як уповноваженого суб'єкта з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Однією із підстав для звернення ДК "Укроборонпром" із позовом до господарського суду стало порушення інтересів держави укладенням Договору від 12.02.2015 р. Так відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2016 р. у справі № 908/5958/15 оспорюваний Договір від 12.02.2015 р. став підставою для стягнення з КП "НВК "Іскра" грошових коштів у розмірі понад 2 млн. грн. Позивач зазначає, що відповідно до п. 10 Статуту КП "НАК "Іскра" визначено, що майно КП"НВК "Іскра" є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління. Відповідно до приписів чинного законодавства грошові кошти є різновидом такого об'єкту цивільних прав, як майно.

Позивач вказує, що Договір № 01-і/рпн/17/59-юр про надання права на використання об'єктів права інтелектуальної власності від 12.02.2015 суперечить вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

При розгляді справи по суті, судом встановлено право ДК "Укроборонпром" на звернення до суду з указаним позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин може бути визнаний недійсним, якщо його дійсність заперечує одна зі сторін правочину або інша заінтересована особа .

У п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11-1 зазначено, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами ст. ст. 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Також слід звернути увагу на те, що аналогічної правової позиції дотримується Пленум Верховного Суду України, що вбачається з п. 5 постанови №9-2 від 06.11.2009р.

Згідно з Додатком до Статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №993 від 31.08.2011 до складу підприємств-учасників ДК "Укроборонпром" включено і КП "НВК "Іскра".

Відповідно до ст.. 1 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" зазначено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Виходячи зі змісту ст.ст. 2 і 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу ДК "Укроборонпром", належить до об'єктів управління державною власністю в оборонно-промисловому комплексі. Уповноваженим суб'єктом господарювання з управління вказаними об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є ДК "Укроборонпром".

Державні підприємства оборонно-промислового комплексу входять до ДК "Укроборонпром" на основі фінансової залежності від одного або групи учасників ДК "Укроборонпром" і не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Таким чином відповідно до Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до яких зокрема належить майно КП "НВК "Іскра".

Отже, уповноваженим органом управління майном КП "НВК "Іскра"є вказаний ДК "Укроборонпром".

Заперечення відповідача-1 викладені у відзиві, щодо того що ДК "Укроборонпром" є неналежним позивачем визнаються судом необґрунтованими в силу того, що саме ДК "Укроборонпром" станом на час порушення провадження у справі наділений владними повноваженнями щодо управління майном державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу ДК "Укроборонпром", у тому числі, КП "НВК "Іскра".

Однією з підстав для звернення ДК "Укроборонпром" із даним позовом є порушення інтересів держави внаслідок укладення Договору від 12.02.2015 р.

Відповідно до п. 10 Статуту КП "НВК "Іскра" визначено, що майно підприємства є державною власністю і закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Підприємство володіє та користується зазначеним майном.

Підприємство має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, що є у державній власності і належить до основних фондів Підприємства, лише з дозволу Органу управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості ; правління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», пп. 26 п. 51 Статуту Державного концерну «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 993, Концерн має право здійснювати контроль за діяльністю його учасників.

Відповідно до п. 15 Статуту Концерну, всі підприємства-учасники ДК «Укроборонпром», в тому числі і КП «НІВК «Іскра», зобов'язані дотримуватись, виконувати рішення органів управління Концерну, прийняті відповідно до його компетенції, визначеної цим Статутом. Згідно з п. 32 Статуту ДК «Укроборонпром», органами управління Концерном є наглядова рада, рада директорів, генеральний директор. Згідно з пп. пп. 26,27 п. 51 Статуту ДК «Укроборонпром», до компетенції Генерального директора віднесено здійснення контролю за діяльністю учасників Концерну та видання наказів і розпоряджень з питань діяльності Концерну.

Враховуючи вище зазначене КП «НВК «Іскра» зобов'язане дотримуватись наказів Генерального директора Концерну.

Позивач зазначив, що реалізуючи свої повноваження, Концерн видав обов'язковий для виконання, зокрема КП «НВК «Іскра», наказ від 25.02.2013 р. №61 «Про затвердження Порядку попередньої кваліфікації постачальника матеріально- технічних ресурсів, робіт та послуг у Державному концерні «Укроборонпром» та підприємствах-учасниках Концерну (зі змінами, внесеними наказом Концерну від 10.12.2014 р. № 306) (надалі - Положення про кваліфікацію постачальників). Положення про кваліфікацію постачальників прийнято з метою забезпечення ефективної реалізації прав держави, як власника об'єктів в оборонно-промисловому комплексі та задля попередження випадків неефективного, нецільового використання коштів при здійсненні закупівель або ж попередження укладення договорів, які можуть заподіяти істотну шкоду підприємству-учаснику Концерну.

Відповідно до п. 2.2 Положення про кваліфікацію постачальників, це положення обов'язкове для виконання посадовими особами (працівниками) Концерну та його підприємствами-учасниками.

Пунктом 1.4 Положення про кваліфікацію постачальників встановлено, що договори можуть бути укладені виключно з постачальниками, які мають чинний статус «кваліфікований» за результатами виконання процедур і норм цього Положення.

Позивач зазначає, що Відповідачем 1 не було отримано статус "кваліфікований" відповідно до норм Положення про кваліфікацію постачальників, а тому Відповідач не мав права на укладення договору із ТОВ "Компанія інноваційних технологій"

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З аналізу наведених приписів вбачається, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до п. 1. Положення зазначено, що Положення розроблено з метою встановлення критеріїв, умов та порядку проведення кваліфікації постачальників товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг у Державному концерні "Укроборопром" та підприємствах-учасниках концерну.

Пунктом 3.12 Положення визначено, що послуги - це це будь який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм(оренду) а також фінансові та консультаційні послуги.

Пунктом 1.4. цього Положення встановлено, що договори, додаткові угоди (специфікації) до чинних договорів на закупівлю можуть бути укладені виключно з постачальниками, які мають статус "кваліфікований" за результатами виконання процедур і норм цього Положення.

Відповідно до п. 2.2. Положення, це положення обовязкове до виконання посадовими особами (працівниками) концерну та його підприємствами-учасниками.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі Службової записки Департаменту безпеки Державного концерну "Укроборонпром" м. Київ від 22.03.2016 № 42/253/1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційних технологій"не проходило процедуру попередньої кваліфікації у Концерні.

Отже, наведене свідчить, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційних технологій" не має статусу «кваліфікованого» постачальника.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Враховуючи той факт, що установчими документами Відповідача 2 передбачено обов'язок підприємства виконувати накази Концерну, позивач, відповідно до установчих документів та Положення про кваліфікацію постачальників, не мав права на укладання договору з постачальником, який не має статусу "кваліфікованого".

Відсутність згоди Концерну на укладання спірного договору та відсутність Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційних технологій" "кваліфікованого" постачальника, є порушенням ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України .

Тож, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Визнати недійсним Договір про надання права на використання об'єктів прва інтелектуальної власності від 12.02.2015 р. №01-і/рпн/17/59-юр, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології" та Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра".

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 11, к. 301, код ЄДРПОУ 37818154) на користь Державного концерну "Укроборонпром" ( 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297) судовий збір у розмірі 689 ( шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

4. Стягнути з Казенного підприємства "науково-виробничий комплекс "Іскра" (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84, код ЄДРПОУ 14313866) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

5. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л..В. Прокопенко