Рішення

від 21.11.2023 по справі 910/14059/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 м. КиївСправа № 910/14059/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН КОМПЛЕКС";

про: стягнення 405.557,75 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН КОМПЛЕКС" (далі - відповідач) про стягнення 405.557,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено строк виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 30.12.2021 № 040121 МТЛ, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 405.557,75 грн., з яких: 87.562,83 грн. - 3 % річних та 317.994,92 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14059/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 30.12.2021 № 040121 МТЛ (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити такий товар.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.03.2023 у справі № 910/7412/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023, позов задоволено за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості за Договором, зокрема, встановлено невиконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором в повному обсязі та присуджено до стягнення з відповідача:

- 2.810.944,02 грн. - основна заборгованість;

- 38.260,61 грн. - 3 % річних;

- 432.966,02 грн. - інфляційні втрати;

- 49.232,56 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи тривале невиконання відповідачем рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2023 у справі № 910/7412/22 позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача 405.557,75 грн., з яких: 87.562,83 грн. - 3 % річних та 317.994,92 грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Відтак, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2023 у справі № 910/7412/22 виконане відповідачем 17.08.2023.

При цьому, кінцевою датою розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених у справі № 910/7412/22 є 02.08.2022.

Водночас, в даному позові період заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат наступний: з 03.08.2022 по 16.08.2023.

Приймаючи до уваги невиконання відповідачем грошового зобов`язання у встановлений строк, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 87.562,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 317.994,92 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН КОМПЛЕКС" (Україна, 04074, місто Київ, вулиця Резервна, будинок 8, ідентифікаційний код: 04012164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛ" (Україна, 02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 2, ідентифікаційний код: 32769087) 3 % річних в сумі 87.562 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн. 83 коп., інфляційні втрати в сумі 317.994 (триста сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6.083 (шість тисяч вісімдесят три) грн. 37 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац