Рішення

від 26.10.2023 по справі 910/7300/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2023Справа № 910/7300/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/7300/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ"

про стягнення 155 000,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 7356,34 грн.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним (відповідача за зустрічним позовом): Роїк В.І.;

від відповідача за первісним (позивача за зустрічним): Лук`яненко В.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" про стягнення 155 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 20200723/СВ на поставку та монтаж обладнання від 23.07.2020 щодо повної оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 155 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, визнано справу малозначною та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

31.05.2023 на адресу Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" надійшли відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" 7356,34 грн неустойки, нарахованої за прострочення виконання робіт/поставки обладнання за Договором № 20200723/СВ на поставку та монтаж обладнання від 23.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 7356,34 грн до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/7300/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено розгляд справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання у справі призначено на 06.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 03.08.2023, у зв`язку з неявкою представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).

Втім, підготовче засідання 03.08.2023 у справі № 910/7300/23 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 підготовче засідання у справі № 910/7300/23 призначено на 17.08.23.

16.08.2023 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшла відповідь на відзив.

17.08.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

В судовому засіданні 17.08.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.09.2023.

13.09.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення.

14.09.2023 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 14.09.2023 без виходу до нарадчої кімнати суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.10.2023.

23.10.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та зменшення розміру неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишив без розгляду клопотання позивача за первісним позовом про долучення до матеріалів справи доказів та зменшення розміру неустойки.

У судовому засіданні 26.10.2023 представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені вимоги та доводи позовної заяви, просив суд її задовольнити, а також відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив задовольнити зустрічний позов.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 жовтня 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

23.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" (за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" (за договором - Замовник) було укладено Договір на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ, відповідно до умов якого Постачальник, в порядку та на умовах даного Договору, зобов`язується передати у власність Замовника наступне обладнання: Обладнання автоматизованого моніторингу та диспетчерського правління інженерними системами (надалі «Обладнання»). Перелік, кількість та види Обладнання та матеріалів для виконання Робіт за договором визначено за ініціативою Замовника та за погодженням з Постачальником. Комплектація, характеристики та вартість Обладнання та матеріалів , що узгоджені до постачання, визначені у Специфікації та Кошторисі (Додатки до Договору, що є його невід`ємною частиною). Монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню Обладнання з використанням матеріалів (код ДКПП - 43.21) - по видам, обсягу та вартості визначені у Кошторисі (далі іменуються «Роботи»). Замовник зобов`язується прийняти і оплатити вартість поставленого Обладнання виконаних Робіт (з урахуванням вартості використаних матеріалів).

Місце виконання Робіт - приміщення кінотеатру «Сінема Сіті», яке будується у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е (далі «Об?єкт»). (п.1.2 договору)

Згідно з п.1.3 договору поставка здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах поставки відповідно до правил «Інкотермс» у редакції 2010 року: DDP, місце поставки - ТРЦ «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е, приміщення кінотеатру «Сінема Сіті». Датою поставки вважається дата приймання Замовником Обладнання та Робіт і підписання Сторонами Акту виконаних робіт, видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.2.1 договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку Обладнання та виконати Роботи у наступні строки:

2.1.1. Строк поставки Обладнання та виконання Робіт - не пізніше 30 листопада 2020р., якщо Сторони не погодять інше, але в будь-якому разі не пізніше ніж протягом 2 (двох) тижнів з моменту повної готовності Об`єкту для виконання Робіт.

2.2. У випадку виявлення Замовником невідповідності виконаних Робіт умовам даного Договору та/або Додаткам до нього, Замовник має право призупинити виконання Робіт і вимагати від Постачальника усунення виявлених невідповідностей (недоліків, дефектів). Постачальник зобов`язується в найкоротший строк, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання від Замовника відповідної вимоги, усунути такі недоліки (дефекти) за власний рахунок. У випадку відмови Постачальника усунути недоліки (дефекти), або фактичного не усунення недоліків (дефектів) у передбачений цим пунктом Договору строк, Замовник має право самостійно за власний рахунок, або із залученням третіх осіб усунути виявлені невідповідності (недоліки, дефекти), з наступним відшкодуванням вартості таких робіт Постачальником.

Відповідно до п.6.1 договору загальна вартість договору складає 191073,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% -31845,63 грн.

У п.6.2 договору визначено, що Ціна Договору визначається сумою вартості Обладнання, що поставляється, та вартості Робіт (в тому числі матеріалів), відповідно до затверджених Сторонами Специфікації (Додаток №1) та Кошторису (Додаток N2), і складає: - загальна вартість Обладнання, що підлягає поставці, становить суму у розмірі 28 557,60грн.; - загальна вартість Робіт (в тому числі матеріалів) становить суму у розмірі 162 516,20 грн.

Згідно з п.6.3 договору розрахунки по Договору здійснюються на підставі наданих Постачальником та погоджених Замовником рахунків-фактур у наступному порядку: 6.3.1. Оплата загальної Ціни Договору оплачується Замовником за умови підписання Сторонами видаткової накладної, товарно-транспортної накладної та Акту виконаних робіт у строк, не пізніше 29 грудня 2020 р.

Замовник приймає виконані належним чином Постачальником Роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт (далі - «Акт»). Приймання - передача Обладнання здійснюється шляхом підписання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної. Замовник приймає лише змонтований та встановлений на Об?єкті Замовника Обладнання у готовому до використання вигляді, та підписує видаткові накладні та товаро-транспортні накладні разом с Актом виконаних робіт.. (п.7.1 договору)

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення встановлених Договором строків виконання Робіт/поставки Обладнання більше ніж на 15 (п`ятнадцять) робочих днів Постачальник зобов`язується за кожний день прострочення сплатити Замовнику неустойку у розмірі 0,05% від загальної вартості Робіт/поставки Обладнання строки виконання яких було прострочено.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2020 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором, в тому числі грошових. (п.12.1 договору)

Специфікацією до договору на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020 Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" поставило товар на суму 28 557,60 грн. та здійснило монтаж поставленого товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" в свою чергу прийняло вказаний товар та виконані роботи, що підтверджується видатковою накладною №8 від 17.03.2021 на суму 28 557,60 грн., актом №ОУ-0000006 приймання-передачі виконаних робіт від 17.03.2021 на суму 126 442,40 грн.

04.12.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01/12/21-1 з вимогою сплатити заборгованість за договором, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 04.12.2021.

Обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату заборгованості у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" перед позивачем становить 155 000 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявності обов`язку відповідача щодо здійснення остаточного розрахунку за договором.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем всупереч умов Договору не було здійснено поставку й монтаж товару у строки, визначені договором. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" пеню у розмірі 7 356 грн. 34 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 628 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (стаття 837 ЦК України)

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" поставило товар на суму 28 557,60 грн. та здійснило монтаж поставленого товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" в свою чергу прийняло вказаний товар та виконані роботи, що підтверджується видатковою накладною №8 від 17.03.2021 на суму 28 557,60 грн. та актом №ОУ-0000006 приймання-передачі виконаних робіт від 17.03.2021 на суму 126 442,40 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, у добровільному порядку.

Згідно з п. 6.3 договору розрахунки по Договору здійснюються на підставі наданих Постачальником та погоджених Замовником рахунків-фактур у наступному порядку: 6.3.1. Оплата загальної Ціни Договору оплачується Замовником за умови підписання Сторонами видаткової накладної, товарно-транспортної накладної та Акту виконаних робіт у строк, не пізніше 29 грудня 2020 р.

Замовник приймає виконані належним чином Постачальником Роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт (далі - «Акт»). Приймання - передача Обладнання здійснюється шляхом підписання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної. Замовник приймає лише змонтований та встановлений на Об`єкті Замовника Обладнання у готовому до використання вигляді, та підписує видаткові накладні та товаро-транспортні накладні разом з Актом виконаних робіт. (п.7.1 договору)

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листом №12/01/22-1 від 12.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" повідомило позивача про графік взаєморозрахунків сторін за договорами, зокрема, за договором на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020 не пізніше 15.01.2023.

Враховуючи вищенаведені умови Договору на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020 обов`язок відповідача по оплаті отриманого товару на суму в розмірі 28557 грн. 60 коп. та виконаних робіт на суму в розмірі 126 442,40 грн., а загалом на суму в розмірі 155 000 грн. 00 коп. на момент розгляду даної справи настав, а тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на первісний позов.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" за Договором на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020 становить 155 000,00 грн.

Водночас, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" в розмірі 155 000,00 грн.

Отже, суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату отриманого товару й виконаних робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 155 000,00 грн. суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 7356,34 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.1 договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку Обладнання та виконати Роботи у наступні строки:

2.1.1. Строк поставки Обладнання та виконання Робіт - не пізніше 30 листопада 2020р., якщо Сторони не погодять інше, але в будь-якому разі не пізніше ніж протягом 2 (двох) тижнів з моменту повної готовності Об`єкту для виконання Робіт.

2.2. У випадку виявлення Замовником невідповідності виконаних Робіт умовам даного Договору та/або Додаткам до нього, Замовник має право призупинити виконання Робіт і вимагати від Постачальника усунення виявлених невідповідностей (недоліків, дефектів). Постачальник зобов`язується в найкоротший строк, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання від Замовника відповідної вимоги, усунути такі недоліки (дефекти) за власний рахунок. У випадку відмови Постачальника усунути недоліки (дефекти), або фактичного не усунення недоліків (дефектів) у передбачений цим пунктом Договору строк, Замовник має право самостійно за власний рахунок, або із залученням третіх осіб усунути виявлені невідповідності (недоліки, дефекти), з наступним відшкодуванням вартості таких робіт Постачальником.

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи умови договору на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020, граничний строк поставки товару й виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" - 30.11.2020.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення умов Договору на поставку та монтаж обладнання №20200723/СВ від 23.07.2020, Відповідач за зустрічним позовом здійснив поставку товару й виконання робіт лише 17.03.2021, тобто з порушенням строку, визначеного договором.

При зверненні до суду позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 30.12.2020 по 16.03.2021 у розмірі 7 356 грн. 34 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення встановлених Договором строків виконання Робіт/поставки Обладнання більше ніж на 15 (п?ятнадцять) робочих днів Постачальник зобов`язується за кожний день прострочення сплатити Замовнику неустойку у розмірі 0,05% від загальної вартості Робіт/поставки Обладнання строки виконання яких було прострочено.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 30.12.2020 по 16.03.2021 у розмірі 7 356 грн. 34 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем заявлено про застосування спеціального строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку; 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.

Застосування позовної давності в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови:

1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, що б зводити нанівець саму сутність цього права;

2) таке обмеження повинно мати легітимну мету;

3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07 грудня 2010 року у справі "Seal v. The United Kingdom" за заявою № 50330/07), а саме строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18 березня 2008 року у справі "Dacia S.R.L. v/ Moldova" за заявою № 3052/04); застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20 травня 2010 року у справі "Lelas v. Croatia" за заявою №55555/08); механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20 грудня 2007 року у справі "Phinikaridou v. Cyprus" за заявою № 23890/02).

Суд зазначає, що неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 31.05.2023 (згідно з відміткою канцелярії суду).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) на території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2022 р., продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641"Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнено пунктом 19 такого змісту:

"19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено спеціальний строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду в частині стягнення пені, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача за загальний період прострочки пені з 30.12.2020 по 16.03.2021 у розмірі 7 356 грн. 34 коп. підлягають задоволенню.

Відповідач за зустрічним позовом просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 6783,12 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/1.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Однак, Суд зазначає, що відповідач не обґрунтував винятковість випадку у спірних правовідносинах сторін щодо обставин, які спричинили порушення строків встановлених договором, оскільки посилання відповідача на відсутність понесених збитків позивачем, не є підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, з огляду на те, що між сторонами у цій справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України), що регулюються актами цивільного законодавства України та, виходячи із вищевказаних положень законодавства України.

Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів та не навів беззаперечних обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання. Відповідачем не доведено наявності обставин його тяжкого фінансового стану, відсутності завдання збитків іншим учасникам господарських відносин та не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення. Також відповідач не вказав на жодні обставини, які могли б свідчити про майновий стан сторін та соціальну значущість підприємства, що мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

З огляду на вищенаведене, Суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для зменшення розміру неустойки.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" підлягає стягненню пеня у розмірі 7 356 грн. 34 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" (вул. Жилянська, буд. 146, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код: 31662864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" (вул. Червоноткацька, буд. 87, офіс 21, м. Київ, 02660; ідентифікаційний код: 43516505) заборгованість у розмірі 155 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ" (вул. Червоноткацька, буд. 87, офіс 21, м. Київ, 02660; ідентифікаційний код: 43516505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" (вул. Жилянська, буд. 146, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код: 31662864) пеню у розмірі 7 356 грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.11.2023.

Суддя А.І. Привалов