Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/11502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2023 р. Справа № 910/11502/23

За позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України", 01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемомед", 09113, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, провулок Будівельників, будинок 1

про стягнення 182 278,28 грн неустойки за договором про закупівлю № 09/300-09/2022 від 08.09.2022

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшли матеріали позовної заяви Державного підприємства "Медичні закупівлі України" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемомед" про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) у сумі 182 278,28 грн, нарахованих за неналежне виконання умов договору про закупівлю товару № 09/300-09/2022 від 08.09.2022.

Матеріали позовної заяви передані за територіальною підсудністю на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/11502/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05 жовтня 2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення штрафу, які, на паперовому носії надійшли до суду 06.10.2023 та зареєстровані в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" відповідно до пункту 2 розділу 2 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 року № 485).

Відповідач у відзиві визнає обставини неналежного виконання своїх зобов`язань за договором про закупівлю товару № 09/300-09/2022 від 08.09.2022 та просить позовні вимоги позивача задовольнити частково, зменшивши розмір заявлених штрафних санкцій шляхом відмови в задоволенні стягнення штрафу в розмірі 111 436,50 грн.

12 жовтня 2023 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив вих. № 03/6011-10/2023 від 10.10.2023.

Однак, суд залишає без розгляду відповідь позивача на відзив відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно із частиною другою статті 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

За положеннями частин п`ятої - восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Суд зауважує, що відповідь на відзив Державного підприємства "Медичні закупівлі України" надійшла до суду в паперовій формі засобами поштового зв`язку, а не з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Отже, виходячи з того, що відповідь на відзив Державного підприємства "Медичні закупівлі України" подана до суду у паперовій формі, скріплення такої заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений частиною восьмою статті 42, частиною другою статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, відповідь на відзив не містить власноручного підпису представника заявника.

При цьому, з огляду на наведені норми процесуального закону, відмітка про проставлення КЕП Адаманова Едема Беріковича на відповіді на відзив, надісланій у паперовій формі засобами поштового зв`язку не може вважатись підписом на документі, а тому подана заява фактично є непідписаною.

Інших заяв по суті справи матеріали не містять.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

08 вересня 2022 року між Державним підприємством "Медичні закупівлі України" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гемомед" (Постачальник) за результатами оголошеного позивачем аукціону укладено договір про закупівлю № 09/300-09/2022, відповідно до умов якого, Постачальник бере на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити Замовнику холодильник для забезпечення температурного режиму +40С ємністю не менше 1350 л ДК 021:2015:42510000-4 Теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (НК 024:2019:35486 Холодильник для банку крові) (далі - товар), а Замовник прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком № 1 до договору (специфікація) від 08.09.2022 передбачено, що товаром, що постачається за договором розуміється: холодильник для забезпечення температурного режиму +40С ємністю не менше 1350 л ДК 021:2015:42510000-4 Теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (НК 024:2019:35486 Холодильник для банку крові); обсяг партії товару - 16 шт.; ціна за одиницю та сума без ПДВ 198 993,75 грн; загальна вартість 3 183 900,00 грн.

Згідно із пунктом 1.4 Договору, цей договір виконується за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання бюджетної програми "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 298 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру".

Пунктом 2.3 Договору визначено, що адреса(-и) пункту(-ів) поставки товару визначаються Замовником в заявці на поставку товару, складеній Замовником за формою, встановленою у Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна товару складає 3 183 900,00 грн без ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Оплата за товар, який є предметом цього договору, звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки на таку операцію розповсюджується податкова пільга, встановлено пунктом 381 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 3.4 Договору оплата за партію поставленого товару за цим договором здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акта приймання товару за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку Замовника та/або кінцевого набувача.

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк до 15.09.2022 включно, але в будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку товару, направленій Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до підпункту 4.1.1 Договору, вказані у п. 4.1 цього договору та/або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за мотивованим зверненням сторін за наявності обґрунтованих на те підстав, але в будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

У разі неподання Замовником Постачальнику заявки на поставку товару, Постачальник має й надалі виконувати свої зобов`язання за цим договором та інформувати Замовника про відправку товару у строк, визначений у п. 5.1 цього договору та здійснити поставку товару в строк, визначений у п. 4.1. цього договору (абз. 2 пункту 4.2 Договору).

Згідно із пунктом 4.4 Договору, датою поставки товару за договором вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та/або акта приймання товару, що підписуються після складання відповідальною (-ими) особою (-ами) кінцевого набувача акту контролю кількості, комплектності та якості товару, за умови відсутності будь-яких зауважень до товару з боку Замовника та/або кінцевого набувача.

Відповідно до підпунктів 8.3.1, 8.3.3 Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та/або в заявках на поставку товару, нести всі ризики та витрати, пов`язані з виконанням обов`язків за цим договором, включаючи оплату податків та інших зборів і обов`язкових платежів у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Згідно із пунктом 9.1 Договору, в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

У разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором, несвоєчасне проведення монтажу та пусконалагоджувальних робіт) товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого або строк проведення монтажу та пусконалагоджувальних якого порушено) товару за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, не переданого) товару (пункт 9.2 Договору).

Відповідно до пункту 9.7 Договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання зобов`язань за цим договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 31.12.2022, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару - до повного його виконання (пункт 11.1 Договору).

Згідно із пунктом 12.1 Договору, сторони свідомо укладають договір, який буде виконуватись протягом строку дії офіційно встановленого воєнного стану, який не буде вважатись сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

При настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в частині другій статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", які об`єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання сторонами зобов`язань, передбачених умовами договору, строк виконання таких зобов`язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо сторони не знайдуть інших прийнятних та альтернативних способів виконання таких зобов`язань (пункт 12.2 Договору).

Пунктом 12.3 Договору, сторони передбачили, що у разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу сторону на електронну пошту, що зазначена в розділі 14 цього договору (одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в розділі 14 цього договору), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їх тривалості. Якщо інша сторона не надає інших письмових інструкцій, сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов`язання за цим договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов`язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище.

Сторона не має права посилатись на обставини непереборної сили, як на підставу звільнення її від відповідальності, якщо на момент виникнення обставин непереборної сили сторона, яка підпала під їх дію, прострочила виконання своїх зобов`язань за договором (пункт 12.5 Договору).

Відповідно до пункту 15.7 Договору, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками (за наявності) сторін.

Зокрема, на виконання умов пункту 15.7 Договору, між сторонами були укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою Постачальника додаткові угоди.

Так, Додатковою угодою № 1 від 15.09.2022 до Договору сторони дійшли згоди продовжити строк поставки товару до 26.09.2022 включно.

Додатковою угодою № 2 від 29.09.2022 до Договору сторони дійшли згоди продовжити строки поставки товару наступним чином:

- Медичний фармацевтичний холодильник М1600ASI (холодильник для забезпечення температурного режиму +40С ємністю не менше 1350 л), 8 штук до 26.09.2022 включно;

- Медичний фармацевтичний холодильник М1600ASI (холодильник для забезпечення температурного режиму +40С ємністю не менше 1350 л), 8 штук до 31.10.2022 включно.

Позивач зазначає, що всупереч вимогам договору, Постачальником було порушено своє зобов`язання та затримано поставку товару, що підтверджується:

- видатковою накладною № 1-1 116/О1 810-18 від 03.11.2022, щодо поставки 4 шт. холодильного обладнання;

- видатковою накладною № 1-1 116/О1 810-19 від 04.11.2022, щодо поставки 4 шт. холодильного обладнання;

- видатковою накладною № 1-1 116/О1 810-20 від 04.11.2022, щодо поставки 4 шт. холодильного обладнання;

- видатковою накладною № 1-1 116/О1 810-21 від 04.11.2022, щодо поставки 4 шт. холодильного обладнання.

Позивач 30.01.2023 звертався до відповідача з претензією № 05/615-01/2023 щодо сплати 182 278,28 грн штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару. Направлення претензії підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача про надсилання вказаної вимоги на електронну адресу відповідача, що зазначена в розділі 14 договору.

Повторно позивач звернувся до відповідача з вимогою № 05/3912-06/2023 від 30.06.2023, у якій просив здійснити повне погашення заборгованості, згідно виставленої претензії, в строк до 07.07.2023. Направлення вимоги підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача про надсилання вказаної вимоги на електронну адресу відповідача, що зазначена в розділі 14 договору.

Відповідач у відповідь на претензію (вих. № 1725 від 06.07.2023) повідомив Замовника, що порушення термінів поставки товару відбулось у зв`язку із особистими проханнями відповідальних за прийняття товару осіб у відтермінуванні безпосередньої доставки через неготовність приміщень. У зв`язку із чим, Постачальник вважає застосування штрафних санкцій невиправданими, та такими, що порушують основні принципи договірного права, в тому числі, принцип справедливості.

Отже, предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги Державного підприємства "Медичні закупівлі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемомед" про стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товару обумовленого договором про закупівлю товару № 09/300-09/2022 від 08.09.2022.

Відповідач у поданому відзиві, позовні вимоги позивача визначає частково та зазначає, що у зв`язку із масовими ракетними атаками, починаючи з 10.10.2022 почалися проблеми з енергосистемою, що у свою чергу ускладнило оформлення товару. У зв`язку із цим, відповідач додатково 28.10.2022 звертався до позивача з листом-проханням продовжити термін поставки до 07.11.2022, однак жодної відповіді відповідач не отримав.

Також відповідач зауважив, що враховуючи специфіку товару та його габарити, не зважаючи на встановлені терміни поставки, відповідальні за прийняття особи за вказаними Замовником адресами, звернулися самостійно до ТОВ "Гемомед" з прохання відтермінування безпосередньої доставки товару за адресами через неготовність приміщень, в яких товар мав зберігатися та експлуатуватися вимогам, встановленим до таких приміщень. Відповідач зазначив, що фактично, виходячи з актів введення в експлуатацію, які підписуються сторонами після доставки та установки товару, останній прийнятий 11.11.2022, 07, 09, та 17 січня 2023 року, а до зазначених дат товар не використовувався, а знаходився на складах відповідача. Також відповідач зауважив, що має місце порушення умов договору зі сторони Замовника, оскільки оплата товару за останньою видатковою накладною № 1-1 116/О1 810-21 від 04.11.2022 проведена із простроченням на 24 дні.

Разом з тим, відповідач у доповнення до відзиву подав клопотання про зменшення штрафу. Враховуючи обставини справи, викладені позивачем у позовній заяві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в завищеному несправедливому розмірі виходячи з частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з вищевикладеного ТОВ "Гемомед" не заперечує, що терміни поставки товару, викладені в Договорі та Додаткових угодах було порушено з причин не залежних від волі ТОВ "Гемомед", та готове сплатити неустойку в розмірі 70 84178 грн, однак, позивач встановив терміни поставки, в які сам не зміг забезпечити належне прийняття товару, та з невідомих необ`єктивних причин відхилив пропозиції відповідача з приводу перенесення термінів, через що відповідач теж поніс додаткові витрати на зберігання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Договір укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення в його сторін прав та обов`язків: майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України є обов`язковими для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Разом з цим, частиною першою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Отже, судом встановлено та підтверджується сторонами, що відповідачем прострочено поставку товару: у кількості 4 одиниці товару на 38 днів за в/н від 03.11.2022 та на 39 днів за в/н від 04.11.2022; у кількості 8 одиниць товару на 4 дні за в/н від 04.11.2022.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Цивільного кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами частин першої та другої статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.2 Договору визначено, що у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором, несвоєчасне проведення монтажу та пусконалагоджувальних робіт) товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого або строк проведення монтажу та пусконалагоджувальних якого порушено) товару за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, не переданого) товару.

Позивачем у даній справі заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 70841,78 грн за порушення строків поставки товару, нарахованої:

-в період з 27.09.2022 по 28.09.2022 на вартість товару 1 591 950,00 грн, що склала 3 183,90 грн пені;

-в період з 27.09.2022 по 03.11.2022 на вартість товару 1 591 950,00 грн, що склала 60 494,10 грн пені;

-в період з 01.11.2022 по 04.11.2022 на вартість товару - 1 591 950,00 грн, що склала 6 367,80 грн пені.

А також за прострочення поставки товару понад 30 днів нараховано 7% штрафу від суми прострочення (1 591 950,00 грн), що складає 111 436,50 грн.

Перевіривши розрахунок пені за порушення строків поставки товару, судом встановлено, що позивачем двічі нараховано пеню за період з 27.09.2022 по 28.09.2022, оскільки як вбачається із розрахунків позивача, другий період повторно включає в себе перший період.

Отже, судом самостійно виконано обрахунок пені за допомогою системи "Ліга Закон" за порушення строків поставки товару, вартістю 795 975,00 грн у період з 27.09.2022 по 03.11.2022 (38 днів); у період з 27.09.2022 по 04.11.2022 (39 днів) товару вартість 795 975,00 грн та у період з 01.11.2022 по 04.11.2022 (4 дні) товару вартістю 1 591 950,00 грн, та встановлено, що обґрунтованим розміром пені є 67 657,88 грн.

Суд зауважує, що пеня нараховуються включаючи день поставки товару, оскільки таке застереження міститься у пункті 9.2 Договору.

Розрахунок штрафу виконаний позивачем арифметично вірно.

Посилання відповідача на масовані ракетні атаки з боку РФ, у зв`язку із чим були перебої в електропостачанні, відсутність відповіді Замовника на лист-прохання Постачальника від 28.10.2022, дати фактичного введення в експлуатацію товару, неготовність приміщень кінцевих набувачів та прострочення Замовником оплати за товар, суд розцінює як обставини викладені відповідачем в обґрунтування причин поважності порушення строків поставки товару, які не спростовують законності вимог позивача, однак, разом з тим, обґрунтовують підстави для заявленого клопотання про зменшення неустойки.

Отже, щодо заявленого відповідачем прохання про застосування в даній справі норм частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України і зменшити розмір штрафу, шляхом відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, зменшення розміру неустойки, яка є забезпеченням зобов`язання, а не додатковим способом доходу, не призведе до погіршення майнового стану позивача.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

При цьому чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 7-рп/2013 від 11.07.2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Оцінюючи наявні матеріали справи, а також беручи до уваги інтереси обох сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків та інших для нього наслідків порушення зобов`язання відповідачем, враховуючи повне виконання договору в частині поставки зі сторони відповідача та те, що строк прострочення не є великим, приймаючи до уваги здійснення обстрілів (ракетних атак) саме у період виконання відповідачем зобов`язань за договором, беручи до уваги те, що стягнення пені та штрафу не є основним доходом позивача і не може впливати на його господарську діяльність, а також те, що неустойка є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення пені, а також виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України на 50%. Таке зменшення розміру неустойки суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Враховуючи зазначене, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі № 916/2268/18, від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 року у справі № 904/4071/18, від 16.10.2019 у справі № 904/4285/18 від 18.02.2020 у справі № 920/694/19.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 123 376,13 грн з яких: 67 657,88 грн пені та 55 718,25 грн штрафу. В решті позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемомед" (09113, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, провулок Будівельників, будинок 1, код ЄДРПОУ 42874268) на користь Державного підприємства "Медичні закупівлі України" (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7, код ЄДРПОУ 42574629) 123 376 (сто двадцять три тисячі триста сімдесят шість) грн 13 коп. штрафних санкцій (з яких 67 657,88 грн пеня, 55 718,25 грн штраф) та 2 686 (дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн 42 коп. витрати по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 20.11.2023