Рішення

від 10.11.2023 по справі 914/4061/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 914/4061/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТСЕРВ" (79008, Львівська обл., м. Львів, вул. Я. Жижки, буд. 6, кв.3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль Хесен фо Трейдинг" (ALHESEN FOR TRADING W.L.L) (держава Катар, м. Доха, район: 4 Мшейреб, вул. Абделазіз ібн Ахмед, номер вулиці 950, будівля 25)

про стягнення 19 456,00 доларів США

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

29.12.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОФТСЕРВ звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аль Хесен фо Трейдинг, в якій просить суд стягнути з останнього 19 456,00 доларів США.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.01.2022 позовну заяву ТОВ "ЛОФТСЕРВ" до ТОВ "Аль Хесен фо Трейдинг" про стягнення 19 456 доларів США передано за територіальною підсудністю Господарському суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022р. позовна заява вх.№408/22 була передана на розгляд судді Щавинської Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТСЕРВ" за вх.№408/22 від 14.02.2022 залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточнених даних місцезнаходження ТОВ Аль Хесен фо Трейдинг (ALHESEN FOR TRADING W.L.L) та актуальної адреси електронної пошти ТОВ Аль Хесен фо Трейдинг (ALHESEN FOR TRADING W.L.L).

03.03.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, згідно якого позивач уточнив інформацію щодо місцезнаходження ТОВ Аль Хесен фо Трейдинг (ALHESEN FOR TRADING W.L.L) та надав актуальну адресу електронної пошти ТОВ Аль Хесен фо Трейдинг (ALHESEN FOR TRADING W.L.L).

Ухвалою суду від 28.03.2022 було відкрито провадження у справі №914/4061/21, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "19" жовтня 2022 р. о 11:00.

Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль Хесен фо Трейдинг" (ALHESEN FOR TRADING W.L.L) є держава Катар, м. Доха, район: 4 Мшейреб, вул. Абделазіз ібн Ахмед, номер вулиці 950, будівля 25, з метою повідомлення останнього про розгляд справи, провадження у справі №914/4061/21 було зупинено.

Ухвалою суду від 19.10.2022 з метою проведення призначеного підготовчого засідання провадження у справі №914/4061/21 поновлено. В судове засідання 19.10.2022 представники позивача та відповідача не з`явилися.

Ухвалою суду від 19.10.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТСЕРВ" у справі №914/4061/21 залишено без розгляду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2022 у справі №914/4061/21 скасовано, матеріали справи №914/4061/21 повернуто до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 06.03.2023 підготовче засідання по справі №914/4061/21 призначено на "06" вересня 2023 р. о 12:00, зобов`язано позивача надати до суду у строк до 17.03.2023 належним чином засвідчений переклад даної ухвали, а також доручення про вручення документів, підтвердження про вручення та виклик.

Крім того, вказаною ухвалою провадження у справі №914/4061/21 зупинено до 6.09.2023 та визначено попередньо дату судового засідання для розгляду справи по суті - 18.10.2023.

Листом суду від 06.03.2023 направлено на адресу позивача 2 копії ухвали суду від 06.03.2023, доручення про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового розгляду та підтвердження про вручення документів для перекладу на арабську мову.

11.04.2023 до суду від позивача надійшло клопотання разом з перекладом документів.

Листом від 17.04.2023 з метою належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль Хесен фо Трейдинг" (ALHESEN FOR TRADING W.L.L), яке є резидентом держави Катар, про розгляд справи, з огляду на принцип взаємності у відносинах з іноземною державою, суд звернувся до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з проханням забезпечення вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Аль Хесен фо Трейдинг" (ALHESEN FOR TRADING W.L.L).

05.05.2023 до суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов супровідний лист, з якого вбачається, що останнє направило судове доручення до компетентного органу держави Катар.

Ухвалою суду від 06.09.2023 провадження у справі №914/4061/21 поновлено.

Протокольною ухвалою від 06.09.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу №914/4061/21 до розгляду по суті на раніше визначену дату, а саме на 18.10.2023, а також визначено час судового засідання - о 12:00.

Крім того, судом було визначено дату наступного судового засідання - 10.11.2023 о 12:00 та встановлено позивачу строк для надання перекладу ухвали суду до 13.09.2023.

Переклад наданої позивачем ухвали від 06.09.2023 судом було направлено відповідачу на всі відомі електронні адреси.

У судовому засіданні 18.10.2023, суд, заслухавши вступне слово позивача, оголосив протокольну ухвалу про перерву на раніше визначену дату 10.11.2023.

У судове засідання 10.11.2023 представник позивача не з`явився, натомість подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в порядку, передбаченому ст.367 ГПК України, шляхом направлення через Департамент міжнародного права Міністерства юстиції України судового доручення, у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи, що судом було повідомлено відповідача у повній відповідності з чинним законодавством, з дати направлення судом ухвали суду від 06.03.2023 сплинув термін більше шести місяців, при цьому ані від Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України, ані від компетентних органів запитуваної держави підтвердження щодо вручення надісланих судом документів не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТСЕРВ".

Відповідач в порушення прийнятих на себе за укладеним між сторонами договором від 04.08.2020 №01/2020 своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товар.

Сума поставленого товару згідно виставлених рахунків фактур та митних декларацій становить 78 962 дол. США.

Згодом сторонами було підписано додаткову угоду до договору, якою погоджено суму поставки на рівні 51 506 дол. США.

Після часткового погашення відповідачем поставленого товару, заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 456 дол. США.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

04.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОФТСЕРВ" (Продавець) та ALHESEN FOR TRADING W.L.L (Покупець) укладено договір №01/2020 (т.1 а.с.7-11), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує плитні матеріали, супутнє обладнання та меблеву фурнітуру (далі - Продукція) в кількості, за цінами і на умовах, викладених в додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 1.2. договору загальна сума контракту становить 200 000 дол. США.

Згідно п. 1.4. договору за згодою сторін на кожну партію товарів надається специфікація, в якій сторони погоджують кількість, асортимент та ціну.

За умовами п.2.1. договору продавець поставляє Продукцію на умовах CIF м.Доха, Катар, що вказується в специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2010.

Оплата продукції здійснюється наступним чином: 100% від вартості запланованої партії поставки сплачує покупець на умовах попередньої оплати за товар протягом 30 банківських днів після підписання обома сторонами рахунку-фактури. Всі платежі здійснюються в доларах США (п.3.1., 3.3. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 або до повного виконання умов цього контракту (п.10.3. договору).

На підтвердження поставки товару позивачем надано суду:

- рахунки-фактури на загальну суму 78 962,12 дол. США (т.1 а.с.12-17), які, як вказує позивач, були ним направлені на електронну адресу представника відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду скріншот електронного листа (т.1 а.с.54)

- митні декларації UA209170/2020/056131, UA209170/2020/056131, UA209170/2020/056132, UA209170/2020/056133, UA209170/2020/056139 (т.1 а.с.18-33). Декларації містять наступну інформацію: відправник ТОВ "Лофтсерв", Одержувач AL-Rhaleej American Wardrobes Co., загальна вага товару 102 978 кг, загальна ціна товару 78 962,12 дол. США.

На підтвердження отримання відповідачем товару позивачем надано суду:

- необоротну накладну від 09.09.2020 №203972999 (а.с.56-57), яка містить печатку відповідача, а також наступну інформацію: вантажовідправник ТОВ "ЛОФТСЕРВ", вантажоодержувач Al-Hеsen for import and traiding, порт розвантаження Доха, вага 102 978 кг, дата навантаження на борт 12.08.2020;

- розпорядження про видачу товару по коносаменту 203972999 на ім`я Al-Hеsen for import and traiding від 10.09.2020;

- рахунок-фактуру на ім`я Al-Hеsen for import and traiding на оплату послуг, пов`язаних із розпорядження на видачу, розмитненням, зберіганням в порту та ін. (а.с.61-62).

23.09.2020 позивачем на адресу представника відповідача було направлено вимогу про сплату поставленого товару у сумі 78 962,12 дол. США (а.с.63-64).

Як вказує позивач, через невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару, ТОВ "ЛОФТСЕРВІС" звернулося до торгово-промислової плати Катару із скаргою, яка була зареєстрована під номером 77/2020 (т.1 а.с.67-69).

25.03.2021 між сторонами було підписано додаткову угоду (т.1 а.с.36), якою сторони погодили загальну суму контракту на рівні 51 506 дол. США.

Крім того 12.04.2021 сторонами також було погоджено, що сплата погодженої у додатковій угоді суми буде відбуватись наступним чином: 8 щомісячних банківських переказів по 6 438,36 дол. США, п`ятнадцятого дня кожного місяця, починаючи з першого платежу 15.04.2021 (т.1 а.с.72-43).

У зв`язку із відповідними домовленостями позивач листом від 12.04.2021 відкликав скаргу з Палати Катару (а.с.75-76).

Згідно наданої позивачем виписки по рахунку відповідачем у 2021 році було сплачено на користь позивача 32 050 дол. США (т.1 а.с.38).

Доказів оплати товару у сумі 19 456 дол. США матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підсудності справи та законодавства, що підлягає застосуванню.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Як встановлено судом, поставка товару здійснювалася в межах Договору на поставку товарів №01/2020 від 04.08.2020, пунктом 9 якого передбачено, що всі спори та розбіжності між Сторонами, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, які неможливо вирішити шляхом проведення переговорів, повинні бути врегульовані одним арбітром відповідно до Правил врегулювання та арбітражу Міжнародної торгової палати з застосуванням законодавства України. Містом проведення арбітража буде м. Львів. Мова ведення арбітража - українська.

Таким чином, з наведеного вбачається, що сторони передали спір, що є предметом позову в даній справі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу у м. Львові.

В той же час позивач зазначає, що оскільки арбітражне застереження не може бути виконано у зв`язку із зазначенням сторонами неіснуючої Арбітражної установи, даний спір має бути розглянутий господарським судом в Україні.

Суд погоджується з такими доводами позивача, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Аналогічні за змістом положення містяться також у п.7 ч.1 ст.226 ГПК України.

Отже, виходячи з названих положень Законів, а також з огляду на положення ст.4 ГПК України, компетентний господарський суд України може розглянути справу з іноземним елементом, незважаючи навіть на наявність арбітражної угоди чи арбітражного застереження. В свою чергу питання залишення такого позову без розгляду може бути вирішено судом лише за заявою відповідача, поданою ним не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання першої заяви щодо суті спору.

Визначаючи компетентний суд в даному випадку суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Враховуючи відсутність між Україною та державою Катар міжнародного договору щодо визначення підсудності справ за участю суб`єктів спірних в даній справі приватно-правових відносин цих держав, питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із ЗУ "Про міжнародне приватне право".

За змістом ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 76 ЗУ "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Згідно з ч.1,2 ст.27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому ч.5 ст. 29 ГПК України встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як встановлено судом, предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки. При цьому місцем виконання позивачем обов`язку з поставки товару є порт завантаження «Південний» (Одеська область).

За таких обставин, враховуючи законодавчо визначену можливість господарського суду України розглядати справи з іноземним елементом, за відсутності випадків виключної підсудності спору з відповідачем, визначених положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право", а також виконання позивачем обов`язку з поставки товару в Одеській області, суд зазначає, що даний спір правомірно передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до ст. 43 розділу VI "Колізійні норми щодо договірних зобов`язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Оскільки сторонами погоджено застосування законодавства України при вирішенні спорів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне та процесуальне право України.

5.2. Щодо суті спору.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, укладений між сторонами договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 19 456 дол. США, відповідач, згідно приписів ст.74,76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

5.3. Щодо валюти зобов`язання.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України.

Однак заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено в договорі, чинне законодавство не містить.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта - єдиний законний платіжний засіб на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 27 березня 2019 року в справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18), від 12 грудня 2018 року в справі № 757/6367/13-ц (провадження № 14-422цс18) від 16 січня 2019 року в справах № 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18) та № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

З урахуванням означеного у сукупності, а також з огляду на погодження сторонами у договорі валюти розрахунку дол. США, суд зазначає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль Хесен фо Трейдинг" (ALHESEN FOR TRADING W.L.L) (держава Катар, м. Доха, район: 4 Мшейреб, вул. Абделазіз ібн Ахмед, номер вулиці 950, будівля 25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТСЕРВ" (79008, Львівська обл., м. Львів, вул. Я. Жижки, буд. 6, кв.3, код ЄДРПОУ 41437411) заборгованість у сумі 19 456 /дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість/ дол. США, судовий збір у сумі 7 944 /сім тисяч дев`ятсот сорок чотири/ грн 91 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 листопада 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська