Рішення

від 09.11.2023 по справі 752/8670/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8670/22

Провадження № 2/752/2361/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Гненик К.П.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний електронний експорт», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів та просить:

- стягнути солідарно з ТОВ «Системний електронний експорт» та ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 750 101,70 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн, які були завдані внаслідок ДТП;

- стягнути солідарно з ТОВ «Системний електронний експорт» та ОСОБА_4 на її користь суму судового збору при зверненні до суду у розмірі 8 497,22 грн та витрати на підготовку експертного висновку у розмірі 7000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.12.2021 по вул.Забайківській, 44 у м.Києві сталася ДТП за участі транспортного засобу «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 .

Власником транспортного засобу «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 та його страхувальником є ТОВ «Системний електронний експорт», цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована у ПАТ «СК «УСГ», поліс №ЕР-294382063.

Власником транспортного засобу «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.03.2022 відповідача ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до рахунку №ПАсС-0005869 від 29.05.2022 ТОВ «ВіДі-Пауер» розмір майнової шкоди (фактичний розмір шкоди) завданий власнику транспортного засобу «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 880101,70 грн.

06.06.2022 ПАТ «СК «УСГ» у межах страхової суми (ліміту відповідальності), було здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої ОСОБА_3 у розмірі 130000,00 грн.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 становить 750 101,70 грн (880 101,70 грн - 130 000,00 грн), яка підлягає стягненню з відповідачів як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Зазначає, що на момент ДТП, ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 був працівником ТОВ «Системний електронний експорт» та виконував свої трудові (службові) обов`язки. В зв`язку з чим, вважає, що відповідачі повинні солідарно відшкодовувати шкоду, завдану їй.

Посилається, що на момент ДТП перебувала в своєму автомобілі «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 та внаслідок винних дій ОСОБА_4 , які стали причиною ДТП, зазнала сильного переживання за своє життя та здоров`я, сильно злякалася, відчула стрес та хвилювання. Після чого, неодноразово зверталася за допомогою в медичні установи, оскільки відчувала фізичний біль. А після емоційних переживань та страху, які пережила під час ДТП, та тривалого стресу після цього, у неї було виявлено діабет 2 типу, вперше.

Пошкодження її автомобіля, значний розмір завданої матеріальної шкоди, необхідність звернення до медичних установ, серйозна хвороба, необхідність здійснювати ремонт, а також порушення звичайних зв`язків та звичок завдало їй моральної шкоди, яка полягає у сильних душевних стражданнях та хвилюваннях. Неможливість користуватися своїм автомобілем зумовило порушення ритму життя, викликало постійні переживання та турботи, призводило до додаткових витрат.

Враховуючи емоційні переживання та негативні наслідки, які сталися з вини ОСОБА_4 , вважає, що їй завдано моральної шкоди, яку визначає у розмірі 50 000,00 грн, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.07.2022 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадженн.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками.

Відповідачам був наданий строк для надання відзиву.

23.08.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ТОВ «Системний електронний експорт», відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Посилається, що на виконання умов договору добровільного майнового страхування ПАТ «СК «УСГ» сплатило позивачу страхове відшкодування у рзмірі 130 000,00 грн, відповідно до страхового акту №ДКЦВ-24892 від 06.06.2022, при визначенні ліміту відповідальності за договором страхування за шкоду, заподіяну майну. Вважає, що страховик та потерпілий досягли згоди стосовно розрахунку розміру страхового відшкодування та способу його розрахунку. Страховиком було виконано обов`язок із відшкодування збитків потерпілому у ДТП. Наданий позивачем рахунок №ПАсС-0005869 ТОВ «ВіДі-Пауер» від 29.05.2022 не може бути належним та допустимим доказом щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки не містить суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ та величин ВТВ. Заявлену позивачем моральну шкоду вважає безпідставною та такою, що не відповідає дійсності.

23.08.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_4 , відповідно до якого посилається, що позов необгрунтований та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що наданий позивачем рахунок №ПАсС-0005869 ТОВ «ВіДі-Пауер» від 29.05.2022 щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 вказана без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу. Вважає, що виплата страхового відшкодування ПАТ «СК «УСГ» у розмірі 130 000,00 грн, відповідно до платіжного доручення №30032, відповідає вартості ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Крім того, вважає, що скарги позивача на здоров`я, які зазначені в консультації лікаря від 14.02.2022 не можуть бути спричинені ДТП.

26.09.2022 до суду надійшла від представника позивача відповідь на відзиви. Заперечуючи позиції відповідачів, позивачем надано висновок експерта №01-11/09 від 11.09.22, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яке трапилось 22.12.2021, в цінах станом на дату розрахунку, становить 907 874,77 грн. В зв`язку з чим, просить стягнути з солідарно відповідачів, зокрема, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 777 874,77 грн, а також витрати пов`язані з оглядом транспортного засобу для проведення експертного дослідження у розмірі 4575,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові та у відповіді на відзиви, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечувала пославшись на необгрунтованість позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року: «Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них».

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (абз. 4 п. 4 Постанови).

Судом встановлено, що 22.12.2021 по вул.Забайківській, 44 у м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який належить позивачу - ОСОБА_3 . Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

21.03.2022 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва відповідача ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (20-21).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_4 дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Що стосується розміру відшкодування матеріальної шкоди суд виходить з наступного.

Власником пошкодженого транспортного засобу «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_3 .

Цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 ТОВ «Системний електронний експорт» застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» за полісом №ЕР-204282062 від 01.06.2021.

06.06.2022 ПАТ «СК «УСП» здійснила страхове відшкодування за полісом №ЕР-204282062 від 01.06.2021, згідно страхового акту №ДКЦВ-24892 у розмірі 130 000,00 грн ОСОБА_3 (а.с.36,37).

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 777 874,77 грн., на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При зверненні до суду позивачем надано рахунок №ПАсС-0005869 від 29.05.2022 ТОВ «ВіДі-Пауер», відповідно да якого розмір майнової шкоди (фактичний розмір шкоди) завданий власнику транспортного засобу «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 880101,70 грн (а.с.31-35).

В подальшому позивачем надано висновок експерта №01-11/09 від 11.09.22, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яке трапилось 22.12.2021, в цінах станом на дату розрахунку, становить 907 874,77 грн (а.с.88-98).

Виходячи з приведених відповідачем заперечень у частині розміру майного відшкодування, судом ухвалою від 17.02.2023 року за клопотанням представника відповідачів призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведеної судової транспорно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №752/8670/22 від 30.06.2023, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Jaguar», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди - 22.12.2021, складає 771 471,36 грн (а.с.163-170).

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30.05.97 судам потрібно мати на увазі, що акти чи інші документи, в тому числі відомчі, де зазначаються обставини, встановлені із

застосуванням спеціальних знань (наприклад, про причини аварії, вартість ремонту, розмір нестачі матеріальних цінностей), не можуть розглядатися як висновок експерта та бути підставою для відмови в призначенні експертизи, навіть якщо вони одержані на запит суду, органу дізнання, слідчого або адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Виходячи з цього, суд бере до уваги висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведеної судової транспорно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №752/8670/22 від 30.06.2023.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеним у постановах Верховного суду: № 479/392/20 від 24.11.2021 року; № 131/709/18 від 11.11.2021 року; № 920/343/20 від 01.11.2021 року; № 177/472/16 від 27.10.2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 з 06.10.2020 прийнятий на роботу на посаду водія ТОВ «Системний електронний експорт», відповідно до наказу №20 к/тр від 05.10.2020 (а.с.236).

Виходячи з вказаного, суд приходить до висновку, що шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія ОСОБА_4 , який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить ТОВ «Системний електронний експорт», має бути відшкодована власником автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто ТОВ «Системний електронний експорт».

З урахуванням викладеного, з відповідача ТОВ «Системний електронний експорт» на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 614 471,36 грн, виходячи з наступного розрахунку: 771 471,36 грн (вартість матеріального збитку) - 130 000,00 грн (виплачена сума страхового відшкодування) = 614 471,36 грн.

Оскільки суд під час розгляду справи не бере до уваги рахунок №ПАсС-0005869 від 29.05.2022 ТОВ «ВіДі-Пауер» та висновок експерта №01-11/09 від 11.09.22, надані позивачем при зверненні до суду, відсутні підстави до стягнення з відповідача 7000,00 грн витрати на проведення експертного висновку та 4575,00 грн пов`язних з оглядом транспортного засобу.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Позивач стверджує, що через ДТП вона зазнала сильного переживання за своє життя та здоров`я, сильно злякалася, відчула стрес та хвилювання. Після чого, неодноразово зверталася за допомогою в медичні установи, оскільки відчувала фізичний біль. А після емоційних переживань та страху, які пережила під час ДТП, та тривалого стресу після цього, у неї було виявлено діабет 2 типу, вперше, що підтверджується консультацією лікаря Клініки дієтології Самойленко від 14.02.2022. Крім того, було порушено звичайний ритм життя та звичок, внаслідок неможливості користування належним їй автомобілем, а також додаткових витрат, що спричинило сильні душевні страждання.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім`ї чи близьких родичів або у зв`язку з пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 , які виразились у порушенні правил дорожнього руху, в результаті чого 22.12.2021 відбулась ДТП, позивачу були завдані певні моральні страждання, однак вважає, що визначена позивачем сума для відшкодування моральної шкоди є завищеною.

Виходячи із засад розумності та справедливості, суд, оцінюючи докази, надані позивачем в обґрунтування спричинення останньої моральних страждань, вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди частково, а саме в розмірі 10000,00 грн, що підлягає стягненню саме з винуватця ДТП - ОСОБА_4 .

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 23, 1166, 1187, 1194 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.92 р., ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний електронний експорт», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний електронний експорт» /код ЄДРПОУ 41683896, адреса: 01033,м.Київ, вул.Жилянська, 9/11, офіс 502/ на користь ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 471,36 грн майнової шкоди та 6597,16 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 / на користь ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1/ 10 000,00 грн моральної шкоди та 198,48 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В.Машкевич