Постанова

від 06.11.2023 по справі 447/2521/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/2521/20 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/811/721/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю секретаря Цьони С.Ю.;

прокурора Сеніва О.П.;

Брильовської О.Р. представника Львівської обласної

державної адміністрації;

Шарана В.М. представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»;

Войтович О.М. представника Миколаївської міської ради Львівської області;

адвоката Костків Н.С. представника відповідача Креховецького С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13 лютого 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні2020року заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Стрийськелісове господарство» та Львівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради Львівськоїобласті, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , у якому просив:

-визнати недійсним рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 11.12.2018 року № 1227 про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1 у приватну власність;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (номер запису про право в державному реєстрі прав29553469, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1726885946230) з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020, площею 0,12 га, по АДРЕСА_1 ;

-стягнути у рівних частинах з відповідачів на користь прокуратури Львівської області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що рішенням Миколаївської міської ради від 26.09.2018року № 1112 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 (в подальшому «спірна земельна ділянка»), а рішенням Миколаївської міської ради від 11.12.2018 року № 1227 затверджено проект землеустрою, розробленийТОВ «НВП «Гео-Транс», щодо відведення цієї земельної ділянки із кадастровим номером 4623010100:01:020:0020. Зазначалося, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться у межах кварталу 39 Роздільського лісництва ДП «Стрийське лісове господарство» та відноситься до земель лісогосподарського призначення. Крім того, з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020, вбачається, що межа запроектованої земельної ділянки не проходить по лінії межі міста Миколаєва, тобто - суміжними землекористувачами в такому разі є Миколаївська міська рада та ДП «Стрийське лісове господарство». З проекту формування території та встановлення межі щодо роздержавлення та приватизації земель Миколаївської міської ради за 1992 рік, що використовувався при виготовленні проекту землеустрою на земельну ділянку, вбачається, що села (хутора) Прийма взагалі не передбачено, а чітко зазначено, що на території міської ради розміщується (знаходиться) 1338 га земель Роздільського лісництва «Стрийського ДЛГ», а межі міської ради й суміжних сільських рад проходять по межі кварталів вказаного лісництва. Земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 4623010100:01:020:0020, із постійного користування ДП «Стрийське лісове господарство» не вилучалась. Крім цього, відповідач ОСОБА_2 не звертався до управління лісового та мисливського господарства про погодження меж спірної земельної ділянки. Більше того, під час проведення робіт з виготовлення вказаного проекту землеустрою ТОВ «НВП «Гео-Транс» не визначило ДП «Стрийське лісове господарство» як суміжного землекористувача. За матеріалами чинного на даний час лісовпорядкування земельна ділянка з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020 знаходиться у виділі 15 кварталу 39 Роздільського лісництва ДП «Стрийське лісове господарство» та відноситься до земель лісового фонду, яка через мозаїчність лісових природних комплексів належить до постійно не вкритих лісом, тобто, згідно матеріалів лісовпорядкування належить до біогалявин. За результатами обстеження в натурі виявлено, що на спірній земельній ділянці відсутні ознаки діяльності з ведення садівництва, натомість, є ознаки формування інфраструктури даної ділянки, орієнтованої на рекреаційне призначення: розчищення заїзду на ділянку, стоянки для автотранспорту за межами відведеної ділянки з повним вирубуванням лісо-чагарникової рослинності, підсипання шутером території, встановлення тимчасової споруди за розмірами явно більшого, ніж необхідно для садівничої ділянки, формування відповідної супутньої інфраструктури(навіс для мангалу, дровітня тощо). Прокурором у позові наведено обґрунтування щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020 до земель лісогосподарського призначення та вказано, що спірну земельну ділянку незаконно вилучили із державної власності та незаконно змінили її цільове призначення, а саме: без прийняття рішення про зміну цільового призначення землі, оскільки на момент прийняття Миколаївською міською радою рішення від 11.12.2018 року № 1227 така земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення та перебувала у кварталі №39 Роздільського лісництва, тобто - перебувала у постійному користуванні Державного підприємства «Стрийське лісове господарство». Таким чином, Миколаївська міська рада Львівської області при прийнятті 11.12.2018 року рішення №1227 перевищила свохї повноваження.

Крім цього, прокурор звертав увагу на те, що на Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства покладено обов`язок щодо державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а ДП «Стрийське лісове господарство» передано у постійне користування земельні ділянки лісового фонду на відповідній територіальній одиниці, тому вибуття з постійного користування земельної ділянки лісового фонду порушує права вказаних підприємств. \

Крім того, враховуючи те, що відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством, то при зверненні до суду з даним позовом прокурор здійснює захист інтересів держави, а відтак має право на подання цього позову. Враховуючи, що Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства та ДП «Стрийське лісове господарство» починаючи з квітня 2019 року, не зважаючи на лист Золочівської місцевої прокуратури, вичерпних дієвих заходів щодо усунення порушень вимог законодавства не вживали (маючи відповідні правомочності для звернення до суду з аналогічним позовом), надані їм повноваження не використовували, то наведене підтверджує наявність підстав для звернення прокурора із даним позовом до суду (том 1, а.с. 1-13).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Миколаївської міської ради Львівської області №1227 від 11.12.2018 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020, площею 0,12 га по АДРЕСА_1 , номер запису про право власності в державному реєстрі прав 41399469 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер57537249 від 08.04.2021 року), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1726885946230).

Усунуто перешкоди у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 0,12 га з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020 по АДРЕСА_1 , шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації з правом постійного користування державним підприємством «Стрийське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимогвідмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 810 гривень 42 копійки на користь Львівської обласної прокуратури.

Стягнуто з Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області судовий збір у розмірі 2 810 гривень 42 копійки на користь Львівської обласної прокуратури.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 810 гривень 42 копійки на користь Львівської обласної прокуратури (том 2, а.с. 198-211).

Дане рішення оскаржили Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області та відповідач ОСОБА_1 .

Миколаївська міськарада просить оскаржуване рішення скасувати «та залишити позовну заяву без розгляду», покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Згаданий апелянт вважає, що прокуратура не мала підстав для представництва інтересів Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Стрийськелісове господарство» та Львівської обласної державної адміністрації.

Звертає увагу на те, що розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 22.12.2022 року № 202/0/5-22 «Про надання в постійне користування земельних ділянок» затверджено технічну документацію із землеустрою, у яку ДП «Стрийський лісгосп» не включив вулицю Прийми в місті Миколаєві, що «ще разє підтвердженнямтого,що ДП«Стрийський лісгосп»не вважаєїї (спірнуземельну ділянку)землями державноївласності,а вважаєїх землямикомунальної власності» (том 2, а.с. 226-243).

Відповідач ОСОБА_1 також просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Також вважає, що прокуратура не мала підстав для представництва інтересів Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Стрийськелісове господарство» та Львівської обласної державної адміністрації.

Вважає, що до 27.05.2021 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким було внесено зміни до частини восьмої статті 122 ЗК України) державним органом, який міг би звертатися із позовом на захист права держави на землі лісового фонду, був саме Кабінет Міністрів України, а після 27.05.2021 року таким державним органом є Львівська обласна державна адміністрація.

Вважає, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель лісового фонду, оскільки на вулиці Прийма міста Миколаїв наявні житлові будинки та ділянки для ведення особистого селянського господарства, так як «дана територія (колишнє село Прийма) включено в межі міста Миколаїв на підставі Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 23 жовтня 1989 р. № 8294-ХІ «Про розширення меж міст Миколаєва і Старого Самбора Львівської області», а отже «з 1989року визначеноналежність усієїтериторії колишньогосела Приймадо межміста Миколаїв» (том 2, а.с. 256-262).

Ухвалою Львівськогоапеляційного судувід 12червня 2023року задоволено заявупредставника Державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни» БандеричМихайла Васильовича про заміну сторони у справі та залучено доучасті уданій справі Державне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України» - як правонаступника Державного підприємства «Стрийськелісове господарство» (том 3, а.с. 127-129).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів на підтримання доводів поданих ними апеляційних скарг та заперечення цих доводів зі сторони прокурора і представників Львівського обласної державної адміністрації та ДСГП «Ліси України», перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- відповідачі повинні подати суду докази разом з поданням відзиву (частина 3 статті 83);

- в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок (зокрема) неподання доказів з поважних причин); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356).

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення і зміна її цільового призначення у передбаченому законом порядку не здійснювалася; така перебувала у державній власності і у її постійного землекористувача (Державного підприємства «Стрийське лісове господарство») у встановленому порядку не вилучалася.

В той же час, в ході апеляційного розгляду справи встановлено наступне.

15серпня 2022року ухвалою суду першої інстанції підготовне провадження у справі було закритим і справу призначено до судового розгляду по суті (том 2, а.с. 118).

13лютого 2023року судом ухвалено оскаржуване рішення (том 2, а.с. 198-211).

В апеляційній скарзі Миколаївської міської ради міститься посилання на те, що 22 грудня 2022 року розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації №202/0/5-22 «Про надання в постійне користування земельних ділянок» затверджено ДП «Стрийський лісгосп» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (з передачею цих земельних ділянок ДП «Стрийський лісгосп» у постійне користування), зокрема і на земельну ділянку площею 194,1366 га (кадастровий номер 4623010100:06:000:0015, КВЦПЗ 09.01), що розташована на території Миколаївської міської ради, для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, і згідно з цією технічною документацією згадана земельна ділянка з кадастровим номером 4623010100:06:000:0015 є суміжною із земельною ділянкою із кадастровим номером 4623010100:01:020:0020 (тобто зі спірною земельною ділянкою), оскільки вулиця Прийми у місті Миколаєві (на якій і знаходиться спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020) не є включеною у згадану технічну документацію ДП «Стрийський лісгосп», що (на переконання апелянта) свідчить про те, що спірну земельну ділянку «ДП «Стрийськийлісгосп» невважає землямидержавної власності,а вважаєземлями комунальноївласності» (том2,а.с.242-248).

09 червня 2023 року прокурор подав до суду Відзив на апеляційну скаргу Миколаївської міської ради, який (однак) не містить пояснень (коментарів, заперечень тощо) на вищезгадані доводи апеляційної скарги (том 3, а.с. 77-94).

А 27 липня 2023 року апелянтами подано до суду Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 31/23 від 08.06.2023 року, складений на замовлення апелянта ОСОБА_1 судовим експертом Судового експертно-розрахункового бюро ТзОВ «СЕРБ» Бочуляком Р.П., згідно якого «земельна ділянка з кадастровим номером 4623010100:01:020:0020, площею 0,12 га, що розташована по АДРЕСА_1 не накладаєтьсяна землілісового фонду,що перебуваютьв користуванняДП «Стрийськелісове господарство» відповіднодо планово-картографічнихматеріалів лісовпорядкуваннята документаціїіз землеустрою» та така «… знаходиться(розташована)в межахнаселеного пунктум.Миколаїв Львівськоїобласті» (том 3, а.с. 159-189).

Судом було запропоновано всім учасникам справи подати до суду свої міркування, заперечення, пояснення тощо стосовно вищезгаданого Висновок експерта № 31/23 від 08.06.2023 року.

Прокурор, Львівська обласна державна адміністрація та ДП «Ліси України» подали до суду свої Заперечення проти клопотання представника ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи вищезгаданого Висновку експерта № 31/23 від 08.06.2023 року: з посиланням на те, що всі докази повинні подаватися до суду першої інстанції. В той же час, ці Заперечення не містять доводів (пояснень тощо) стосовно того, що спірна земельні ділянка (як і всі вулиця Прийми у місті Миколаєві) не є включеною ДП «Стрийський лісгосп» у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі меж земельних ділянок, що розташовані на території Миколаївської міської ради та які передано ДП «Стрийський лісгосп» у постійне користування.

В свою чергу, 10 жовтня 2023 року Миколаївська міська рада у відповідь на вищезгадані Заперечення … подала до суду свої додаткові письмові пояснення, у яких неподання до суду першої інстанції такого доказу, як вищезгаданий Висновок експерта №31/23 від 08.06.2023 року, пояснює тим, що відповідачам не було відомо про затвердження 22 грудня 2022 року розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 202/0/5-22 «Про надання в постійне користування земельних ділянок» ДП «Стрийський лісгосп» технічної документації із землеустрою (згідно якої спірна земельна ділянка не входить до складу земельних ділянок наданих у постійне користування ДП «Стрийський лісгосп», а лише є суміжною з цими земельними ділянками), а такими учасниками судового розгляду даної справи, як Львівська обласна державна адміністрація та ДП «Стрийський лісгосп», цю обставину (яка на день ухвалення судом оскаржуваного рішення вже існувала) «навмисно» до суду доведено не було.

Пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасник справи зобов`язаний (зокрема) не приховувати докази.

На переконання колегії суддів, безспірним є те, що (з урахуванням предмета спору) вищезгадане розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 22 грудня 2022 року № 202/0/5-22 «Про надання в постійне користування земельних ділянок» є важливим доказом для прийняття судом по даній справі законного та обґрунтованого рішення.

В той же час, Львівська обласна державна адміністрація та ДП «Стрийський лісгосп» про наявність цього доказу (який вже існував на день ухвалення судом оскаржуваного рішення і про який їм достовірно було відомо) до відома суду (а також і інших учасників справи, в тому числі і відповідачів) не довели, що і унеможливило проведення відповідної експертизи на стадії розгляду даної справи судом першої інстанції.

За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що такий доказ, як Висновок експерта від 08.06.2023 року, ним не було подано до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 367 ЦПК України).

Таким чином вищезгаданими, як розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 22 грудня 2022 року № 202/0/5-22 «Про надання в постійне користування земельних ділянок», так і Висновком експерта № 31/23 від 08.06.2023 року, спростовуються доводи позивача стосовно того, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах земельної ділянки, наданої в користування ДП «Стрийське лісове господарство», та така відноситься до земель лісогосподарського призначення, а її межі лише є суміжними з межами земельної ділянки, яка відноситься до комунальної власності Миколаївської міської ради.

Відтак, оскільки спірна земельні ділянка «не накладаєтьсяна землілісового фонду,що перебуваютьв користуванняДП «Стрийськелісове господарство» та така «… знаходиться (розташована) в межах населеного пункту м. Миколаїв Львівської області», то Миколаївська міська рада Львівської області вправі була приймати рішення про передачу цієї земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області та апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13 лютого 2023 року скасуватита ухвалити нове, яким відмовити заступнику керівника Золочівської місцевої прокуратури в задоволенні заявлених ним в інтересах держави в особі Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Стрийськелісове господарство» та Львівської обласної державної адміністрації позовних вимог до Миколаївської міської ради Львівськоїобласті, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 11.12.2018 року № 1227 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку та стягнення судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 20 листопада 2023 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.