Рішення

від 10.11.2023 по справі 260/4323/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/4323/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача 1 та 2 - Ткачук О.В.,

представник третьої особи - Микитюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа - Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, а саме:

1. визнати недійсним протокол №12 від 17.12.2021 року засідання об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки п. 1.1 про скасування п. 4 протоколу засідання ОЖК ІНФОРМАЦІЯ_1 №9 від 12.11.2021 року в частині надання однокімнатної квартири для постійного проживання полковнику запасу ОСОБА_1 складом сім`ї одна особа;

2. скасувати п. 3 наказу військового комісара Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.12.2021 року №551 про скасування п. 4 протоколу засідання об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №9 від 12.11.2021 року та п. 4 наказу військового комісара Івано-Франківського обласного центру комплектування та соціальної підтримки №494 від 12.11.2021 року в частині надання однокімнатної квартири для постійного проживання полковнику запасу ОСОБА_1 складом сім`ї одна особа;

3. зобов`язати об`єднану житлову комісію Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки погодити розподіл та виділення однокімнатної квартири для постійного проживання полковнику запасу ОСОБА_1 1948 р.н., який перебуває на квартирному обліку згідно списків Івано-Франківського гарнізону загальна черга з 05.03.1999 року №7, позачергова черга з 11.03.2005 року №3. Позачергова черга з 10.02.1999 року №1, складом сім`ї одна особа;

4. визнати недійсним протокол № 5 від 24.06.2022 року засідання об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки п. 91. в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 складом сім`ї (одна) особа зареєстрований в АДРЕСА_1 ;

5. скасувати п. 9.1 наказу начальника Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №313 від 24.06.2022 року в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 складом сім`ї одна особа, зареєстрований в АДРЕСА_1 ;

6. зобов`язати об`єднану житлову комісію Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки виконати рішення судів по поновленню і перебуванню полковника у відставці ОСОБА_1 складом одна особа на квартирному обліку для отримання житла для постійного проживання в м. Івано-Франківську при об`єднаній житловій комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16.02.2021 року, яким поновлено на квартирному обліку станом на 27.07.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є пенсіонером Міністерства оборони України та перебував на квартирному обліку при Івано-Франківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки з 05.03.1996 року. 29.07.2020 року рішенням об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки позбавлений права на отримання житла. На підставі рішення суду поновлений на квартирному обліку. 12.11.2021 року рішенням об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського територіального центру комплектування був погоджений розподіл однокімнатної квартири для постійного проживання в АДРЕСА_2 житловою площею 15.8 м.кв. загальною площею 44.9 м.кв по позачерговій черзі із зняттям з квартирного обліку. Однак, 17.12.2021 року рішенням об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського територіального центру комплектування №551 від 17.12.2021 скасовано виділення однокімнатної квартири на підставі додаткового вивчення матеріалів облікової справи. Вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує його права на отримання житла за сумлінну клопітку працю в оборонній сфері.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.07.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив, де вказав про те, що 17.12.2021 року позбавлений житла за 25 років перебування на черзі за 30 років військової служби, під час проходження якої при виконанні службових обов`язків отримав каліцтво. Зазначає, що отримана ним двохкімнатна квартира ще в СРСР, яка приватизована і відчужена шляхом дарування військовослужбовцю ЗС України (дочці дружини від першого шлюбу) в даний час штаб-сержанту ОСОБА_2 , яка за період проходження служби (27 років) житлом від МОУ не забезпечена і не перебувала на квартирному обліку. Зазначає, що механізм здачі приватизованої квартири органом МОУ відсутній, про що вперто не хочуть зрозуміти відповідачі.

19.07.2023 року відповідачем - Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову зазначає, що вивчивши матеріали облікової справи позивача після попереднього вивчення облікової справи комісією МОУ з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, якого згідно рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 16.02.2021 року по справі №303/6766/20 поновлено на квартирному обліку при Івано-Франківському ОТЦК та СП, об`єднаною житловою комісією Івано-Франківського ОТЦК та СП встановлено, що згіднодовідки Мукачівської КЕЧ району №8 від 19.02.1999 року ОСОБА_1 від МОУ отримав двокімнатну квартиру в АДРЕСА_3 , житловою площею 27,20 м. кв., яку в подальшому приватизував та відчужив шляхом дарування на гр. ОСОБА_3 . Разом з тим, зазначає, що позивач повністю використв право на безоплатну приватизацію житла в розмірі 49,80 м. кв., за вищевказаною адресою. Фактично з 2000 року по теперішній час зареєстрований та проживає з дружиною в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року до участі у даній справі залучено Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину району, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.11.2023 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві, просив суд позов задоволити. Вказав на те, що від Міністерства оборони України квартиру не отримував, а квартиру яку отримав від СРСР подарував доньці дружини від першого шлюбу, яка теж є військовослужбовцем, а тому вказана квартира залишилася у фонді МОУ України.

Представник відповідачів в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, як безпідставних.

Заслухавши позивача та представника відповідача та представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 , виданим Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом 10.07.1997 року, є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 12.06.1996 року), та ветераном війни - інвалідом 3-ї групи (посвідчення НОМЕР_3 , видане 28.04.2011 року).

На квартирному обліку для отримання житлового приміщення позивач перебував при Івано-Франківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Згідно із листом обласного військового комісаріату від 19 травня 2020 року № 2/184 першочергова черга під № 5, позачергова черга під № 1 з обмеженим терміном забезпечення житлом протягом двох років з 10 лютого 1999 року (а. с. 13).

У вересні 2020 року ОСОБА_1 було отримано повторне повідомлення від 24 вересня 2020 року № 2/463 від обласного військового комісаріату, що відповідно до протоколу об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 29 липня 2020 року № 16 за результатами розгляду документів облікової житлової справи у зв`язку з постійним проживанням у іншому населеному пункті його знято з обліку потребуючих поліпшення житлових умов на підставі підпункту 2 статті 40 ЖК УРСР, підпункту 2 пункт 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень.

17.09.2021 року ОСОБА_1 поновлено на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при Івано-Франківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на загальну чергу з 05.03.1996 року та позачергову чергу з 10.02.1999 року, першочергову з 11.03.2005 року складом сім`ї одна особа на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16.02.2021 року у справі №303/6766/20, що підтверджено Витягом з протоколу засідання об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с. 24).

12.11.2021 року рішенням об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного центру комплектування та соціальної підтримки погоджено розподіл однокімнатної постійної квартири за адресою АДРЕСА_4 житловою площею 15,8 м.кв. загальною площею 44,9 м. кв. на 2 поверсі полковнику запасу ОСОБА_1 , 1948 року народження (а.с. 26).

17.12.2021 року об`єднаною житловою комісією Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглянуто лист Івано-Франківської КЕЧ району №15/265 від 14.12.2021 року та протокол Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями №526 від 02.12.2021 року по розподілу постійного житла у АДРЕСА_5 відповідно, до якого не погоджено надання житла полковнику запасу ОСОБА_1 та скасовано п. 4 протоколу засідання об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського ОТЦК та СП №9 від 12.11.2021 року щодо надання однокімнатної квартири АДРЕСА_6 для постійного проживання в корпусі №9 житловою площею 15,8 кв.м., загальною площею 44,9 кв.м. полковнику запасу ОСОБА_1 1948 р.н., який перебуває на квартирному обліку згідно списків загальної черги Івано-Франківського гарнізону з 05.03.1996 року, на першочерговій з 11.03.2005, на позачерговій черзі з 10.02.1999 року, складом сім`ї одна особа (витяг з Протоколу №12 від 17.12.2021 року та витяг з наказу №551 від 17.12.2021 року).

24.06.2022 року об`єднаною житловою комісією Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглянуто протокол Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями №526 від 02.12.2021 року по розподілу постійного житла у АДРЕСА_5 відповідно, до якого не погоджено надання житла полковнику запасу ОСОБА_1 та прийнято рішення зняти з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при Івано-Франківському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки полковника у відставці ОСОБА_1 (витяг з протоколу №5 від 24.06.2022 року та витяг з наказу №313 від 24.06.2022 року) (а.с. 35-37).

Як встановлено судом, підставою не погодження надання житла полковнику запасу ОСОБА_1 слугувало те, що згідно довідки Мукачівської КЕЧ району №8 від 19.02.1999 року ОСОБА_1 від Міністерства оборони України отримав 2-кімнатну квартиру в АДРЕСА_3 житловою площею 27,20 м.кв., яку в подальшому приватизував та відчужив шляхом дарування гр. ОСОБА_3 (донька другої дружини ОСОБА_1 від першого шлюбу), а також повністю використав право на безоплатну приватизацію житла в розмірі 49,80 м.кв. за вказаною адресою при нормі 31,00 кв.м. Фактично з 2000 року по теперішній час зареєстрований та проживає з дружиною в АДРЕСА_1 .

Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносин регулюються Житловим кодексом України (далі ЖК України), Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі - Порядок №1081) та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 (Інструкція №380).

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно зі статтею 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Закон №2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Питання щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульоване положеннями статті 12 Закону №2011-ХІІ.

Пунктом 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ).

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеними нормами Закону №2011-ХІІ держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто один раз протягом усього часу проходження військової служби.

Відповідно статті 12 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Пункт 22 Порядку №1081 встановлює, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу І Інструкції №380 забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами). Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. Військовослужбовці мають право здати отримане за рахунок Міноборони постійне житло або рівнозначне житло, яке відповідає санітарно-технічним вимогам, у населених пунктах, регіонах, в яких воно було отримане, та за умови потреби Міноборони в такому житлі із подальшим правом на забезпечення житлом від Міноборони у встановленому законодавством порядку.

За приписами пунктів 1, 2 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР. Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються: військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім`ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей; члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.

Як вже встановлено судом, позивач отримав 2-кімнатну квартиру в АДРЕСА_3 житловою площею 27,20 м.кв., яку в подальшому приватизував та відчужив шляхом дарування, що підтверджується довідкою, виданою Мукачівською КЕЧ №8 від 19.02.1999 року (а.с. 74) та не заперечується позивачем.

Разом з тим, позивач використав право на безоплатну приватизацію житла в розмірі 49,80 м. кв. за адресою АДРЕСА_3 при нормі 31,00 кв.м.

Аналізуючи наведені норми закону, а також наявні докази у справі, суд вказує на те, що об`єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшла до вірного висновку про відсутність законних підстав на повторне забезпечення постійним житлом з державного житлового фонду позивача, так як такий отримав житло та повністю використав право на безоплатну приватизацію.

Що стосується доводів позивача, що отримана ним квартира у м. Мукачево залишилася у житловому фонді Міністерства оборони України, так як подарована військовослужбовцю ОСОБА_3 (дочці дружини від першого шлюбу), то суд вказує на те, що позивач не вправі на власний розсуд приймати рішення щодо забезпечення окремих військовослужбовців житлом, шляхом дарування їм своєї квартири, отриманої від Міністерства оборони.

Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та достатніх доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи рішення про зняття з квартирного обліку позивача діяв у межах повноважень, на підставі, у спосіб передбачений законодавством, що спростовує позовні вимоги, а відтак такі не підлягають задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав зазначених у позовній заяві.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Об`єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа - Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 листопада 2023 року.

СуддяС.А. Гебеш