КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2023 року № 320/21545/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши за правилами загального провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.03.2023 №40120705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 25 827 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.04.2023 №53280705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 821 351 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.04.2023 №53240705 (форма В1), яким визначено податкове зобов?язання з ПДВ у розмірі 2 194 617 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 219 461,70 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.04.2023 №57130705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 784 296 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.04.2023 №0064220705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 82 537 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.06.2023 №100250705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 114 957 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки підприємства з питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ. Вважає, що виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Вказує на те, що за результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарські операції між ТОВ «Югбуд.В», ТОВ «Агросвіт», ТОВ «Райки-Агроплюс», ПП «Газінтех», ТОВ «Фірма «Каапрі», Сільськогоспдарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» фактично не відбувалися, оскільки стосовно цих контрагентів наявна негативна інформація, не простежується ланцюг придбання реалізованої позивачу продукції, у них недостатня кількість господарських ресурсів для виконання робіт (послуг), не надано окремі документи про якість продукції.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Зауважив, що правомірно формував податковий кредит за господарськими операціями із контрагентом, реальність яких підтверджується первинними документами, наданими під час проведення перевірки; відповідач не встановив недоліків у оформленні таких документів; ці документи дають можливість встановити зміст відповідної господарської операції та дають право на формування податкового кредиту і відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що проведеною перевіркою було встановлено, що згідно з наявною в автоматизованих інформаційних системах Державної фіскальної служби (ДФС) інформацією стосовно контрагенту, зокрема, ТОВ «Югбуд.В» не простежується ланцюг придбання продукції, а саме: не виявлено виробника та імпортера; не встановлено достатню кількість господарських ресурсів для виконання робіт (послуг).
У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечив. Вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними, просив у задоволенні позову відмовити.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 30.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27.07.2023.
27.07.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив перенести судове засідання для надання додаткових пояснень по справі на 05.09.2023 о 15:00.
05.09.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив закінчити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 02.10.2023 о 15:00.
02.10.2023 у судове засідання прибули сторони.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження. Суд на місці ухвалив, подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» зареєстровано суб`єктом господарської діяльності з 24.12.1998, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить запис за №1341 1200000000075 від 04.03.2005.
З 1996 року позивач перебуває на податковому обліку в ДІ Миронівського району ГУ ДІС у Київській області.
Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, переробка зернових та олійних культур, виробництво олії.
У період з 18.01.2023 по 24.01.2023, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 31.01.2023 відповідачем складено акт №1506/10-36-07-05/22929481.з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».
Висновками акту перевірки від 31.01.2023 встановлено порушення: звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2022 року на суму 25 827 грн.
У подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення: від 13.03.2023 №40120705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 25 827 грн.
У період з 24.01.2023 по 30.01.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 06.02.2023 відповідачем складено акт №1702/10-36-07-05/22929481.
Висновками акту перевірки від 06.02.2023 встановлено порушення:
-завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2022 року в розмірі 821 351,00 грн.;
-завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2022 року в розмірі 2 194 617 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем, були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 10.04.2023 №53280705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 821 351 грн. від 10.04.2023 №53240705 (форма В 1), яким визначено податкове зобов?язання з ПДВ у розмірі 2 194 617 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 548 654,25 грн.
Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними за результатами розгляду заперечень, позивачем було подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 10.04.2023 №53280705 (форма «В4») та №53240705 (форма «B4»).
Рішенням про результати розгляду скарги №14127/6/99-00-06-01-05-06 від 05.06.2023 ДПС України скасувало податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №53240705 (форма «В1») в частині застосування штрафної санкції у сумі 329 192,55 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №53280705 (форма «В4») залишено без змін.
У період з 01.03.2023 по 07.03.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 14.03.2023 відповідачем складено акт №3508/10-36-07-05/22929481.
Висновками акту перевірки від 14.03.2023 встановлено порушення:
-завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2022 року в розмірі 784 296,00 грн.;
-завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2022 року в розмірі 24 977,00 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем, були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
-від 14.04.2023 №57130705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 784 296 грн.;
-від 14.04.2023 №57120705 (форма В1), яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень 2022 року в розмірі 24 977 грн.
У період з 28.03.2023 по 03.04.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 10.04.2023 відповідачем складено акт №6349/10-36-07-05/22929481.
Висновками акту перевірки від 10.04.2023 встановлено порушення:
-завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за січень 2023 року на суму 82 537,00 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення:
-від 27.04.2023 №0064220705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 82 537 грн.
У період з 04.05.2023 по 10.05.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 12.05.2023 відповідачем складено акт №9335/10-36-07-05/22929481.
Висновками акту перевірки від 12.05.2023 встановлено порушення:
-завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2023 року на суму 114 957 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення:
- від 09.06.2023 №100250705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 114 957 грн.
Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до приписів п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із пп.14.1.181 ПК України, 14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно із п.198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
VI. Оцінка суду
Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За приписами п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд погоджується із доводами податкового органу та зазначає таке.
Щодо податкового повідомлення-рішення 13.03.2023 №40120705.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 21.12.2022 №6072, №6073, №6074 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.11.2022 №9246103853 від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
З направленнями на проведення перевірки ознайомлено головного бухгалтера Сколоту М.А.
Перевірка проводилася з 18.01.2023 по 24.01.2023.
Основним чинником виникнення від?ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій та збільшення запасів за рахунок здійснення операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 0% згідно п. 193.1 ст. 193 ПК України - імпорт основних засобів (вироби з чорних металів: - запасні частини до молоткової дробарки НМ 950.
Інші вироби з чорних металів: запасні частини до просіювала, вали трансмісійні, сталеві, запасні частини до молоткової дробарки НМ 950; частина лінії для екстрагування олії: експандер , складова комплектного об?єкту «Інтегрована мультисировина (соя, рапс), лінія форпресуванню, очищенню пресованої олії; скребковий ланцюговий транспортер для похилого транспортування насипних вантажів (макухи) в частково розбірливому стані: частина лінії для екстрагування олії, тощо. Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації): встановлено її завищення на 25 867,00 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.
Відповідно до наданих до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку встановлено формування від?ємного значення за рахунок контрагента з ознаками ризику ТОВ «Югбуд.В» за жовтень 2022 року у сумі ПДВ 25 867,00 грн.
ТОВ «Югбуд.В» зазначено придбання монтажу технологічного обладнання, виготовлення та монтаж опорних конструкцій, швелера, труба профільна, двотавр, монтаж транспортного обладнання, монтаж самопливного обладнання, для олійно-екстракційного заводу.
Основний вид діяльності товариства - будівництво житлових і нежитлових будівель, об?єкти оподаткування відповідно до форми 20-ОПП відсутні.
Згідно умов укладеного договору підряду №05/03/21 від 05.03.2021, ТОВ «Югбуд.В» - підрядник зобов?язується за завданням ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» - замовника своїми силами та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати роботи та здати йому в установлений договором строк, визначений в календарному графіку виконання робіт.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, відносно ТОВ «Югбуд.В» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» від 08.12.2021 №146664.
Відповідно до абз.2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов?язань і фінансових результатів.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов?язані з рухом активів, зміною зобов?язань чи власного капіталу платника податків.
Отже, суд доходить висновку, що вчинення господарських операцій між ПРАТ «Київ Атлантик Україна» та постачальником ТОВ «Югбуд.В" неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Відтак, оскільки встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», суд дійшов висновку про сумнівність реалізації послуг на ПРАТ «Київ Атлантик Україна», що дає обґрунтовані підстави вважати, що у позивача наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та відбувається здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам із метою штучного формування податкового кредит, та які не мають реального характеру.
Отже, досліджені в ході перевірки первинні документи які не підтверджують фактичне придбання товарів, не створюють наслідків для податкового обліку і податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» по взаємовідносинах із зазначеним контрагентом.
В ході розгляду справи позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у його контрагента ТОВ «Югбуд.В» необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, що унеможливлює реалізацію товарів в обсягах, які відповідають задекларованим показникам. Доводи відповідача не спростував.
З урахуванням зазначеного, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року у Декларації від?ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» відповідачем правомірно встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що є результатом завищення від?ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за жовтень 2022 року у сумі 25 827,00 грн.
Отже, підстави для скасування повідомлення-рішення від 13.03.2023 №40120705 відсутні.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 10.04.2023 №53280705, від 10.04.2023 №53240705.
На підставі направлень від 24.01.2023 №409, №411, №412 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2022 №9273713712 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
З направленням на проведення перевірки ознайомлено головного бухгалтера Сколоту М.А.
Перевірка проводилася з 24.01.2023 по 30.01.2023.
Основним чинником виникнення від?ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій та збільшення запасів за рахунок здійснення операцій на митній території України, що оподатковується за ставкою 0% згідно п. 193.1 ст. 193 ПК України - імпорт основних засобів (вироби з чорних металів: - запасні частини до молоткової дробарки НМ 950.
Інші вироби з чорних металів: запасні частини до просіювала, вали трансмісійні, сталеві, запасні частини до молоткової дробарки НМ 950; частина лінії для екстрагування олії: експандер, складова комплектного об?єкту «Інтегрована мультисировина (соя, рапс), лінія форпресування, очищення пресованої олії; скребковий ланцюговий транспортер для похилого транспортування насипних вантажів (макухи) в частково розбірливому стані: частина лінії для екстрагування олії, тощо.
Відповідно до наданих до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку встановлено формування від?ємного значення за рахунок контрагента з ознаками ризику - ТОВ «Югбуд.В».
ТОВ «Югбуд.В» зазначено придбання монтажу технологічного обладнання, виготовлення та монтаж опорних конструкцій, швелера, труба профільна, двотавр, монтаж транспортного обладнання, монтаж самопливного обладнання, для олійно-екстракційного заводу.
Основний вид діяльності товариства - будівництво житлових і нежитлових будівель, об?єкти оподаткування відповідно до форми 20-ОПП відсутні. Згідно умов укладеного договору підряду №05/03/21 від 05.03.2021, ТОВ «Югбуд.В» - підрядник зобов?язується за завданням ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» - замовника своїми силами та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати роботи та здати йому в установлений договором строк, визначений в календарному графіку виконання робіт.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, відносно ТОВ «Югбуд.В» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» від 08.12.2021 №146664.
Враховуючи факт ризиковості та відсутність об?єктів оподаткування у підрядника, вбачається, що наведені обставини дають суду обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «Югбуд.В» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.
Також суд погоджується з доводами відповідача про нереальність виконання спірних поставок товарів, з огляду на непідтвердження фактичного переміщення (руху) товарів від постачальників до позивача.
З урахуванням викладеного, відповідачем правомірно встановлено, що позивачем завищено поточний податковий кредит за листопад 2022 року на 68 253,73 грн.
Також перевіркою встановлено формування від?ємного контрагента з ознаками ризику -ТОВ «Агросвіт» за період листопад 2022 року у сумі ПДВ 753 096,79 грн., а саме придбання ріпаку І класу у листопаді 2022 року.
Основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Балансова вартість основних засобів станом на 01.01.2022 - відсутня, об?єкти оподаткування відповідно до форми 20-ОПП відсутні.
Враховуючи факт відсутності об`єктів оподаткування у постачальника, недостатню кількість працюючих, не досліджується походження реалізованого товару (ріпак 1 класу 2022) на ПрАТ «Київ-атлантик Україна», що всі наведені ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави суду вважати, що у ТОВ "Агросвіт" вбачаються наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.
Відповідно до абз.2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов?язань і фінансових результатів.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов?язані з рухом активів, зміною зобов?язань чи власного капіталу платника податків.
Тобто, у ТОВ "Агросвіт" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, що унеможливлює реалізацію товарів (ріпаку) в обсягах, які відповідають задекларованим показникам.
Згідно наданих до перевірки документів, встановлено, що ТОВ «Райки-Агроплюс» виступало контрагентом позивача.
На момент проведення перевірки, згідно повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти пов?язані з оподаткуванням або через які проводилася діяльність за формою 20-ОПП, поданого ТОВ «Райки-Агроплюс» відсутні об?єкти оподаткування.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН відносно ТОВ «Райки-Агроплюс» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.11.2022 №2239.
Згідно баз даних у ТОВ «Райки-Агроплюс» за період здійснення господарської діяльності відсутні об?єкти, через які проводиться господарська діяльність.
Отже, в ході розгляду справи не знайшла свого підтвердження реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Райки-Агроплюс».
Через відсутність фактичного здійснення господарських операцій відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Наявність податкових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для нарахування сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.
Що стосується посилань позивача на положення ст.627 Цивільного кодексу України та ст.179 Господарського кодексу України, згідно з яким вказано, що його контрагент мав право залучити до виконання відповідних робіт інших суб`єктів господарювання.
Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Суд зазначає, що вказані норми стосуються свободи сторін визначати умови договору на етапі його укладення, а не в процесі його виконання.
Суд звертає увагу на те, що залучення до виконання відповідних робіт на користь позивача шляхом залучення інших суб`єктів господарювання свідчить про самовільний відступ вказаного товариства від умов договору, що також ставить під сумнів реальність виконаних ним операцій.
Також з наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Науково-виробничий інженерний центр «Протипожежні інновації» було реалізовано товар за період виникнення від?ємного значення на користь ПрАТ «Київ-Атлантик Україна».
Щодо ТОВ «Науково-виробничий інженерний центр «Протипожежні інновації» наявна податкова інформація: стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, згідно звітів ЄСВ працювала 1 особа, відсутні об?єкти оподаткування.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку вищенаведені обставини свідчать про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «Науково-виробничий інженерний центр «Протипожежні інновації».
Також судом встановлено, що ПП «Газінтех» реалізовано товар за період виникнення від?ємного значення на користь ПрАТ «Київ-Атлантик Україна».
Відповідно до баз ДПС України, наявна інформація стосовно ПП «Газінтех» згідно звітів ЄСВ за період взаємовідносин з позивачем працювала 1 особа, відсутні об?єкти оподаткування, відсутні об?єкти через які проводиться господарська діяльність.
Проведеною перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року у декларації від?ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, позивачем порушено п. 198.1, п. п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 2001, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.14 ст. 200 ПК України: завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість за жовтень 2022 року - у сумі 821 351,00 грн; завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2022 року у сумі 2 194 617,00 грн.
З врахуванням викладеного, податкові повідомлення-рішення від 10.04.2023 №53280705, податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №53240705 не можуть бути скасовані.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.04.2023 №57130705.
Ha підставі направлень проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача від 01.03.2023 №1340, №1343, №1344 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року.
З направленнями на проведення перевірки ознайомлено головного бухгалтера Сколоту М.А.
Перевірка проводилася з 01.03.2023 по 07.03.2023.
Основним чинником виникнення від?ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій та збільшення запасів за рахунок здійснення операцій на митній території України, здійснення операцій, що оподатковуються за ставкою 0% згідно п. 193.1 ст.193 ПК України.
Відповідно до наданих до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку встановлено формування від?ємного значення за рахунок контрагента з ознаками ризику ТОВ «Фірма «Каапрі» за період грудень 2022 року у сумі 31 200,00 грн, а саме: придбання товару: соди та солі таблерованої.
Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля текстильними товарами. Об?єкти відповідно до форми 20-ОПП оподаткування відсутні.
Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку здійснення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» від 31.10.2022 №173214.
Враховуючи факт ризиковості та відсутність об?єктів оподаткування у постачальника, вбачається ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Фірма «Каапрі».
3 урахуванням зазначеного, встановлено, що позивачем завищено поточний податковий кредит за грудень 2022 року на 31 200,00 грн.
Також відповідно до наданих до перевірки документів, встановлено формування від?ємного значення за рахунок контрагента з ознаками ризику - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», придбання ріпаку 1 класу у листопаді 2022 року. Балансова вартість основних засобів станом на 01.01.2022 - відсутня, об?єкти оподаткування відповідно до форми 20-ОПП відсутні.
Таким чином, в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2022 року на суму 784 296,00 грн.
Відтак, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2023 №57130705 відсутні.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 №0064220705.
На підставі направлення від 28.03.2022 №1994/10-36-07-05 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2023 №9029001410, від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (з урахуванням поданого уточного розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.03.2023 №9057529980).
З направленням на проведення перевірки ознайомлено головного бухгалтера ОСОБА_1 .
Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту встановлено її завищення на 82 537,45 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.
Відповідно до наданих до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку встановлено формування від?ємного значення за рахунок контрагента з ознаками ризику - ТОВ «Югбуд.В» за період січень 2023 року у сумі ПДВ 78401,45 грн, а саме: об?єкти оподаткування відповідно до форми 20-ОПП відсутні.
За договором підряду №05/03/21 від 05.03.2021, ТОВ «Югбуд.В» - підрядник зобов?язується за завданням ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» - замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати роботи та здати йому в установлений договором строк, визначений у календарному графіку виконаних робіт.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, відносно ТОВ «Югбуд.В» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» від 08.12.2021 №146664.
Враховуючи факт ризиковості та відсутність об?єктів оподаткування у підрядника, вбачаються підстави вважати, що у ТОВ «Югбуд.В» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.
Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та постачальником ТОВ «Югбуд.В» не підтверджуються, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, відтак податкові накладні не можуть бути підставою для формування ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» податкового кредиту по взаємовідносинах з «Югбуд.В».
Суд погоджується з позивачем що, наявність у платника податкової накладної є обов`язковою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.
Формальна наявність договору, видаткових накладних, рахунків на оплату тощо, за встановлених у справі обставин, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі №823/1538/16, адміністративне провадження №К/9901/37781/18.
Таким чином, факт отримання позивачем товарів/робіт/послуг не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними.
З урахуванням викладеного, встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» завищено поточний податковий кредит за січень 2023 року на 78 401,45 грн.
Відповідно до наданих до перевірки документів, встановлено формування від?ємного значення за рахунок контрагента з ознаками ризику - ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» за період - січень 2023 року - у сумі податку на додану вартість 4136,00 грн.
Об?єкти оподаткування відповідно до форми 20 ОПП - офісне приміщення.
Згідно звіту 1ДФ за грудень 2022 року, штатна чисельність працюючих за ознакою « 101» - 3 особи, за ознакою « 157» - 2 особи.
Реальність вчинення господарських операцій між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», що тягне за собою сумнівність поставки товарів на адресу ПрАТ «Київ-Атлантик Україна».
Тобто у ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, що унеможливлює реалізацію товарів в обсягах, які відповідають задекларованим показникам.
З урахуванням зазначеного, встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» завищено поточний податковий кредит за січень 2023 року на 4136,00 грн.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
Таким чином, відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з цими контрагентами. Вказані порушення призвели до заниження податку на додану вартість та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, який сплачується до державного бюджету.
Отже, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 №0064220705 відсутні.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.06.2023 №100250705.
На підставі направлення від 03.05.2022 №2881/10-36-07-05 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.03.2023 №9055034114 від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.
Перевірка проводилась з 04.05.2023 по 10.05.2023.
Основним чинником виникнення від?ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій та збільшення запасів за рахунок здійснення операцій на митній території України.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми податкового кредиту встановлено її завищення на 114 957,70 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.
Відповідно до наданих до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку, встановлено формування від?ємного значення за рахунок контрагента з ознаками ризику - ТОВ «Югбуд. В» за період - лютий 2023 року - у сумі ПДВ 114 957,70 грн.
У ТОВ «Югбуд.В» відсутні об?єкти оподаткування відповідно до форми 20-ОПП.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН відносно ТОВ «Югбуд.В» прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості» від 08.12.2021 №146664.
Враховуючи факт ризиковості та відсутність у підрядника об?єктів оподаткування, вбачаються ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.
У ТОВ «Югбуд.В» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, що унеможливлює здійснення господарських операцій в обсягах, які відповідають задекларованим показникам.
Таким чином, в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2023 року на суму 114957,70 грн, в результаті чого завищено суму від?ємного значення на суму 114 957,70 грн за лютий 2023 року.
Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 09.06.2023 №100250705 є таким, що винесено правомірно.
Згідно з п.185.1 ст. 185 Кодексу передбачено, що об?єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об?єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, ще передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об?єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
Згідно з п.198.1 ст. 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
Згідно з п.198.3 ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв?язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв?язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відповідно до положень п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Згідно з п.200.1 ст.200 Кодексу, суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов?язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від?ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.1. ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов?язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Таким чином, суд погоджується з контролюючим органом, що реальність господарських операцій не було підтверджено в ході судового розгляду у зв?язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) сировини у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доводить фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (готової продукції та нереальність здійснення постачання (продажу) товарів (готової продукції) на адресу позивача.
Більш того, суд звертає увагу, що не підтверджено операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, а також перевіркою не встановлено реальний факт отримання послуг перевезення вантажу залученими силами.
Суд вважає, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень.
Що стосується ризиковості контрагентів, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Суд акцентує увагу на тому, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини «Булвес АД проти Болгарії», де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, «обачний» платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової «добросовісності» за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.
Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто регламентована частиною другою наведеної норми презумпція винуватості відповідача не є абсолютною і позивач також повинен довести ті обставини, на які він посилається.
Втім у цьому випадку, як відзначалося вище, позивач такий обов`язок не виконав.
Натомість податковий орган надав достатні докази, що підтверджують правомірність винесення ним оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі та про необґрунтованість позовних вимог.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 21.11.2023
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2023 |
Оприлюднено | 23.11.2023 |
Номер документу | 115070927 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Леонтович А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні