ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21545/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого суддіПарінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.
за участю учасників судового процесу:
від позивача (апелянта): Ялов О.О.;
від відповідача: Овчаренко О.С.;
розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Атлантик Україна на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Атлантик Україна до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.03.2023 №40120705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 25827 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.04.2023 №53280705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 821351 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.04.2023 №53240705 (форма В1), яким визначено податкове зобов?язання з ПДВ у розмірі 2 194 617 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 219461,70 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.04.2023 №57130705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 784296 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.04.2023 №0064220705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 82537 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.06.2023 №100250705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 114957 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки підприємства з питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ. Вважає, що виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Вказує на те, що за результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарські операції між ТОВ «Югбуд.В», ТОВ «Агросвіт», ТОВ «Райки-Агроплюс», ПП «Газінтех», ТОВ «Фірма «Каапрі», Сільськогоспдарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» фактично не відбувалися, оскільки стосовно цих контрагентів наявна негативна інформація, не простежується ланцюг придбання реалізованої позивачу продукції, у них недостатня кількість господарських ресурсів для виконання робіт (послуг), не надано окремі документи про якість продукції.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі №320/21545/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було належним чином реалізовано завдання адміністративного судочинства, яке полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення. Апелянт вважає, що позивачем було доведено реальний характер фінансово-господарських правовідносин між позивачем та зазначеними вище контрагентами щодо придбання товару, робіт та послуг, які внесли зміни в структуру активів позивача та були спрямовані на отримання ним прибутку, а тому за їх рахунок позивач мав всі законні підстави формувати податковий кредит.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у судове засідання на 23 квітня 2024 року.
23 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій просить суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача у судовому засіданні 23 квітня 2024 року підтримав апеляційну скаргу та просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 23 квітня 2024 року заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив суд відмовити у задоволенні її вимог.
Ухвалою, постановленою колегією суддів без виходу до нарадчої кімнати, допущено заміну первинного позивача його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Київ-Атлантик Україна.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» зареєстровано суб`єктом господарської діяльності з 24.12.1998, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить запис за №13411200000000075 від 04.03.2005.
З 1996 року позивач перебуває на податковому обліку в ДІ Миронівського району ГУ ДІС у Київській області.
Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, переробка зернових та олійних культур, виробництво олії.
У період з 18.01.2023 по 24.01.2023, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 31.01.2023 відповідачем складено акт №1506/10-36-07-05/22929481.
Висновками акта перевірки від 31.01.2023 встановлено порушення: звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2022 року на суму 25827 грн.
У подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення: від 13.03.2023 №40120705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 25 827 грн.
У період з 24.01.2023 по 30.01.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 06.02.2023 відповідачем складено акт №1702/10-36-07-05/22929481.
Висновками акту перевірки від 06.02.2023 встановлено порушення:
-завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2022 року в розмірі 821351,00 грн.;
-завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2022 року в розмірі 2194617 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем, були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 10.04.2023 №53280705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 821 351 грн. від 10.04.2023 №53240705 (форма В 1), яким визначено податкове зобов?язання з ПДВ у розмірі 2194617 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 548654,25 грн.
Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними за результатами розгляду заперечень, позивачем було подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 53280705 (форма «В4») та № 53240705 (форма «B4»).
Рішенням про результати розгляду скарги № 14127/6/99-00-06-01-05-06 від 05.06.2023 ДПС України скасувало податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №53240705 (форма «В1») в частині застосування штрафної санкції у сумі 329 192,55 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №53280705 (форма «В4») залишено без змін.
У період з 01.03.2023 по 07.03.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 14.03.2023 відповідачем складено акт №3508/10-36-07-05/22929481.
Висновками акта перевірки від 14.03.2023 встановлено порушення:
-завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2022 року в розмірі 784296,00 грн;
-завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2022 року в розмірі 24 977,00 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем, були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
-від 14.04.2023 №57130705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 784 296 грн.;
-від 14.04.2023 №57120705 (форма В1), яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень 2022 року в розмірі 24 977 грн.
У період з 28.03.2023 по 03.04.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 10.04.2023 відповідачем складено акт №6349/10-36-07-05/22929481.
Висновками акту перевірки від 10.04.2023 встановлено порушення:
- завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за січень 2023 року на суму 82537,00 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення:
-від 27.04.2023 № 0064220705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 82 537 грн.
У період з 04.05.2023 по 10.05.2023 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки, 12.05.2023 відповідачем складено акт №9335/10-36-07-05/22929481.
Висновками акту перевірки від 12.05.2023 встановлено порушення:
-завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2023 року на суму 114 957 грн.
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення:
- від 09.06.2023 №100250705 (форма В4), яким зменшено від?ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 114 957 грн.
Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про відому у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій не було підтверджено в ході судового розгляду у зв?язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) сировини у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доводить фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (готової продукції та нереальність здійснення постачання (продажу) товарів (готової продукції) на адресу позивача. Більш того, суд звертає увагу, що не підтверджено операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, а також перевіркою не встановлено реальний факт отримання послуг перевезення вантажу залученими силами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України;
постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:
порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
У свою чергу, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 ПК України.
Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Зі змісту наведених норм вбачається, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду і враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При цьому податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах (податковому періоді) або до Державного бюджету України.
Таким чином, право на бюджетне відшкодування податкове законодавство обмежує виключно фактом сплати суми ПДВ в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету та строком давності у 1095 днів. При цьому отримання бюджетного відшкодування не є обов`язком суб`єкта господарювання, а являється його правом, і попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.03.2023 № 40120705 став висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2022 року на суму 25827,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Югбуд.В».
Вказаний висновок ґрунтується на тому, що реальність вчинення господарських операцій між ПРАТ «Київ Атлантик Україна» та постачальником ТОВ «Югбуд.В» неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», що тягне за собою сумнівність реалізації шин на ПРАТ «Київ Атлантик Україна».
Наведений висновок відповідача не знайшов свого підтвердження та спростовується наступним.
Так, 05.03.2021 між Приватним акціонерним товариством «Київ-Атлантик Україна» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югбуд.В» (Підрядник) укладено договір підряду № 05/03/21, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати та здати в установлений Договором строк роботи по виготовленню та монтажу технологічного обладнання на об`єкті «Нове будівництво олійно-екстракційного заводу продуктивністю 1000 т/добу за насінням сої або 750 т/добу за насінням ріпаку на території ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» відповідно до вимог державних будівельних норм а також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт».
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт від 03.10.2022 № 111, від 27.10 2022 № 115, від 27.10.2022 № 123 у жовтні 2022 року ТОВ «Югбуд.В» виконало наступні роботи у відповідності до умов договору підряду № 05/03/21 від 05.03.2021:
- виготовлення та монтаж самопливного транспорту із чорного металу;
- виготовлення та монтаж опорних конструкцій;
- монтаж мотор-редуктора для норії.
Загальна вартість робіт, виконаних ТОВ «Югбуд.В» на об`єкті Товариства, у жовтні 2022 року склала 154960,61 грн, у т.ч. ПДВ 25826,77 грн.
Факт оплати позивачем виконаних ТОВ «Югбуд.В» робіт підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 222 від 03.10.2022, № 15 від 20.10.2022, № 142 від 27.10.2022.
У свою чергу, ТОВ «Югбуд.В» за фактом отримання оплати складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 5 від 03.10.2022, № 13 від 27.10.2022, № 14 від 27.10.2022 на загальну суму ПДВ 25826,77 грн.
За визначенням статті 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV):
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;
фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88).
Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ПрАТ "Київ Атлантик Україна" будівельних робіт у ТОВ "Югбуд.В", суд дійшов висновку, що акти приймання виконаних будівельних та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.
Вказані акти та накладні містять найменування учасників господарських операцій, обсяг реалізованих робіт, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, який обсяг робіт виконано, за якою ціною, між якими контрагентами.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Також, колегія суддів враховує, що ТОВ «Югбуд.В» має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 17.04.2018, реєстраційний запис 2013049521.
Як передбачено п. 5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 256 (чинних на дату видачі ліцензії ТОВ «Югбуд.В») для отримання ліцензії здобувач ліцензії має надати, серед іншого, відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове забезпечення, наявну систему контролю якості виконання робіт, виконані заявником будівельно-монтажні роботи.
Крім того, ТОВ «Югбуд.В» має дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки (№1479.18.32) та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки (№1469.18.32), видані Головним управлінням Держпраці у Київській області 31.05.2018
Встановлені у сукупності обставини додатково підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Югбуд.В", і у даному випадку, наявність у вказаного контрагента статусу «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», не спростовує факту виконання будівельних робіт вказаним контрагентом для ПрАТ "Київ Атлантик Україна".
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття оскаржуваного рішення комісією регіонального рівня прийнято рішення від 24.03.2023 №33399 про невідповідність ТОВ «Югбуд.В» критеріям ризиковості платника.
Апеляційний суд звертає увагу відповідача на те, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на статус контрагента, позаяк останні не можуть бути підставою для невизнання господарських операцій.
При дослідженні матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.
При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірною угодою, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не надав.
Враховуючи наведене та те, що відповідачем не спростовано використання позивачем у межах власної господарської діяльності придбаних робіт, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договором підряду, укладеними між позивачем та ТОВ "Югбуд.В", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.
У свою чергу, апеляційний суд констатує, що висновки акта перевірки є формальними, позаяк не ґрунтуються на первинних документах, які засвідчують зміст господарських операцій у перевіреному періоді, а ґрунтуються на неіснуючих операціях щодо поставки ТОВ «Югбуд.В» на адресу позивача шин.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.03.2023 № 40120705 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 53280705 став висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2022 року на суму 821351,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Югбуд.В» та СТОВ «Агросвіт».
Вказаний висновок ґрунтується на тому, що реальність вчинення господарських операцій між ІІРАТ «Київ Атлантик Україна» та постачальником ТОВ «Югбуд.В» неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», що тягне за собою сумнівність реалізації шин на ПРАТ «Київ Атлантик Україна». Тобто, на переконання контролюючого органу, у ТОВ «Югбуд.В» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, що унеможливлює реалізацію товарів (шини) в обсягах, які відповідають задекларованим показникам.
Зазначений висновок відповідача не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та спростовується наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2022 року ТОВ «Югбуд.В» з метою виконання зобов`язань за договором підряду № 05/03/21 від 05.03.2021, умови якого описані вище, здійснило наступні роботи:
- виготовлення та монтаж самопливного транспорту із чорного металу;
- монтаж трубопроводів наливу олії в автотранспорт;
- монтаж технологічного та транспортного обладнання.
Загальна вартість робіт, виконаних ТОВ «Югбуд.В» на об`єкті Товариства, у листопаді 2022 року склала 409522,34 грн., у т.ч. ПДВ 68253,73 грн.
Факт виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року № 110 від 10.11.2022, № 118 від 24.11.2022, № 119 від 04.11.2022, № 120 від 04.11.2022, № 121 від 24.11.2022. Згідно з платіжними дорученнями.
За фактом виконання робіт у листопаді 2022 року ТОВ «Югбуд.В» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 2 від 04.11.2022, № 3 від 04.11.2022, № 13 від 10.11.2022, № 21 від 24.11.2022, № 22 від 24.11.2022 на загальну суму ПДВ 68253,73 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено повний розрахунок з контрагентом за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 145 від 04.11.2022, № 237 від 10.11.2022, № 326 від 16.11.2022, № 425 від 24.11.2022, № 545 від 01.12.2022.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ПрАТ "Київ Атлантик Україна" будівельних робіт у ТОВ "Югбуд.В", суд дійшов висновку, що акти приймання виконаних будівельних та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.
Вказані акти та накладні містять найменування учасників господарських операцій, обсяг реалізованих робіт, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, який обсяг робіт виконано, за якою ціною, між якими контрагентами.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Зважаючи на встановлені вище обставини, а також враховуючи, що висновки контролюючого органу щодо неможливості здійснення господарської діяльності ТОВ «Югбуд.В» є даному акті перевірки є ідентичними висновкам, що викладені у акті №1506/10-36-07-05/22929481, правова оцінка яким уже надана судом, колегія суддів погоджується з висновком апелянта про правомірність формування останнім податкового кредиту у листопаді 2022 року за наслідками господарських операцій з ТОВ «Югбуд.В».
Як зазначено відповідачем у акті перевірки позивачем завищено податковий кредит за листопад 2022 року на суму 753096,79 грн по взаємовідносинам зі СТОВ «Агросвіт».
Вказаний висновок обґрунтовано тим, що реальність вчинення господарських операцій між ПРАТ «Київ Атлантик Україна» та постачальником СТОВ "Агросвіт" неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», що тягне за собою сумнівність реалізації шин на ПРАТ «Київ Атлантик Україна». Тобто, на думку відповідача, у СТОВ "Агросвіт" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, що унеможливлює реалізацію товарів (шини) в обсягах, які відповідають задекларованим показникам.
Указаний висновок відповідача не знайшов свого підтвердження, з огляду на наступне.
31.10.2022 між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (Покупець) та СТОВ «Агросвіт» (Постачальник) укладено договір поставки № KAU-10-12, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується у встановлені строки передати у власність Покупця для подальшого використання в господарській діяльності Товар, зазначений в специфікаціях, а Покупець прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар.
Відповідно до Специфікації №1 від 31.10.2022 СТОВ «Агросвіт» зобов`язалося поставити на адресу Товариства ріпак 1 класу 2022 року врожаю в кількості 380 т. +/-5%, базис поставки DAP в редакції Інкотермс-2020, Київська область, м. Миронівка, вул. Степова, 8, вантажоодержувач ПрАТ «Київ-Атлантик Україна».
На виконання умов договору поставки № KAU-10-12 від 31.10.2022 та специфікації № 1 від 31.10.2022 СТОВ «Агросвіт» поставило на адресу Товариства ріпак 1 класу 2022 року врожаю в кількості 388,124 т, загальною вартістю 6132359,58 грн, в т.ч. ПДВ 753096,79 грн.
Факт поставки товару підтверджується первинними документами видатковими накладними № 188 від 02.11.2022 та № 189 від 03.11.2022.
За фактом першої події - поставки товару СТОВ «Агросвіт» було складено та зареєстровано податкові накладні № 9 від 02.11.2022 та № 10 від 03.11.2022 на загальну суму ПДВ 753096,79 грн.
Перевезення товару здійснювалося автомобільним транспортом на замовлення та за рахунок СТОВ «Агросвіт», що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивачем повністю сплачено вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 151 від 07.11.2022, № 170 від 08.11.2022, № 435 від 25.11.2022 та № 328 від 03.02.2023.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ПрАТ "Київ Атлантик Україна" товару у СТОВ "Агросвіт", суд дійшов висновку, що акти приймання виконаних будівельних та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.
Вказані видаткові та податкові накладні містять найменування учасників господарських операцій, обсяг реалізованого товару, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, кількість поставленого товару, його ціну.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Матеріалами справи підтверджується, що придбаний у СТОВ «Агросвіт» ріпак позивач використав у власній господарській діяльності в якості сировини для виробництва ріпакової олії та ріпакового шроту.
Встановлені у сукупності обставини підтверджують реальність господарських операцій позивача з СТОВ «Агросвіт», і у даному випадку, наявність у вказаного контрагента статусу «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», не спростовує факту поставки вказаним контрагентом для ПрАТ "Київ Атлантик Україна".
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що СТОВ «Агросвіт» є сільськогосподарським виробником, основний вид діяльності за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року (форма № 4-сг) загальна посівна площа земельних ділянок під сільськогосподарські культури склала 5538 га, з яких посівна площа земельних ділянок під ріпак склала 336 га із зазначеної посівної площі СТОВ «Агросвіт» зібрало врожай ріпаку обсягом 1307,7 т, що підтверджується звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур, форма №37-сг (копії звітів містяться в матеріалах справи).
Апеляційний суд звертає увагу відповідача на те, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на статус контрагента, позаяк останні не можуть бути підставою для невизнання господарських операцій.
При дослідженні матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.
При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірною угодою, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не надав.
Враховуючи наведене та те, що відповідачем не спростовано використання позивачем у межах власної господарської діяльності придбаного товару, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договором підряду, укладеними між позивачем та СТОВ "Агросвіт", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.
У свою чергу, апеляційний суд констатує, що висновки акта перевірки є формальними, позаяк не ґрунтуються на первинних документах, які засвідчують зміст господарських операцій у перевіреному періоді, а ґрунтуються на неіснуючих операціях щодо поставки СТОВ «Агросвіт» на адресу позивача шин.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.04.2023 № 53280705 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 53240705 став висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за листопад 2022 року за листопад 2022 року на суму 2194617,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Райки-Агроплюс», ТОВ «Науково-виробничий інженерний центр «Протипожежні інновації» та ПП «Газінтех».
Вказаний висновок ґрунтується на наступному:
- комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2020 №32537, відносно ТОВ "РАЙКИ-АГРОПЛЮС" прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» від 16.11.2022 № 2239. Згідно з базами даних у ТОВ «РАЙКИ-АГРОПЛЮС» за період здійснення господарської діяльності відсутні об`єкти через які проводиться господарська діяльність, які економічно необхідні для здійснення діяльності. Тому, станом на час проведення перевірки - у ТОВ "РАЙКИ-АГРОПЛЮС" подано повідомлення за ф. №20-ОПП, де зазначено майно, яке передано в оренду ПРАТ «Київ Атлантик Україна» відсутнє;
- згідно з базами даних у ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ІНЖИНЕРНИЙ ЦЕНТР "ПРОТИПОЖЕЖНІ ІННОВАЦІЇ" за період здійснення господарської діяльності відсутні об`єкти через які проводиться господарська діяльність, які економічно необхідні для здійснення діяльності. Тому, станом на час проведення перевірки - у ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ІНЖИНЕРНИЙ ЦЕНТР "ПРОТИПОЖЕЖНІ ІННОВАЦІЇ" подано повідомлення за ф. №20-ОПП, де зазначено майно, яке передано в оренду ПРАТ «Київ-Атлантик Україна» відсутнє;
- згідно з базами даних у ПП «Газінтех» за період здійснення господарської діяльності відсутні об`єкти через які проводиться господарська діяльність, які економічно необхідні для здійснення діяльності. Тому, станом на час проведення перевірки - у Приватне підприємство «Газінтех» подано повідомлення за ф. №20-ОПП, де зазначено майно, яке передано в оренду ПРАТ «Київ-Атлантик Україна» відсутнє.
Висновки відповідача спростовуються наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2021 між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (Покупець) та ТОВ «Райки-Агроплюс» (Постачальник за договором) було укладено договір поставки № 20/21, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сою врожаю 2021 року насипом, на умовах, викладених в цьому договорі.
Відповідно до умов договору поставки № 20/21 від 03.11.2021 ТОВ «Райки-Агроплюс» зобов`язалося поставити на адресу Товариства сою в кількості 200 т+/-5%, базис поставки DAP в редакції Інкотермс-2020, Київська область, м. Миронівка, вул. Степова, 8, вантажоодержувач ПрАТ «Київ-Атлантик Україна».
На виконання умов договору поставки № 20/21 від 03.11.2021 ТОВ «Райки-Агроплюс» поставило на адресу Товариства сою в кількості 223,471 т, загальною вартістю 3740498,06 грн., в т.ч. ПДВ 459359,41 грн, що підтверджується видатковими накладними № 17 від 04.11.2021, № 18 від 05.11.2021 та № 19 від 06.11.2021
06.11.2021 між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (Покупець) та ТОВ «Райки-Агроплюс» (Постачальник) було укладено договір поставки № 23/21, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сою врожаю 2021 року насипом, на умовах, викладених в цьому договорі.
Відповідно до умов договору поставки № 23/21 від 06.11.2021 ТОВ «Райки-Агроплюс» зобов`язалося поставити на адресу Товариства сою в кількості 120 т+/-5%, базис поставки DAP в редакції Інкотермс-2020, Київська область, м. Миронівка, вул. Степова, 8, вантажоодержувач ПрАТ «Київ-Атлантик Україна».
На виконання умов договору поставки №23/21 від 06.11.2021 ТОВ «Райки-Агроплюс» поставило на адресу Товариства сою в кількості 122,640 т, загальною вартістю 2004878,32 грн., в т.ч. ПДВ 246213,13 грн, що підтверджується видатковими накладними № 20 від 06.11.2021, № 21 від 06.11.2021 та № 22 від 06.11.2021.
За фактом поставки товару у листопаді 2022 року ТОВ «Райки-Агроплюс» було складено та зареєстровано податкові накладні № 1 від 04.11.2021, № 2 від 05.11.2021, № 3 від 06.11.2021, № 4 від 06.11.2021, № 5 від 08.11.2021 та № 6 від 09.11.2021 на загальну суму ПДВ 705572,55 грн.
Згідно з платіжними дорученнями № 282 від 09.11.2021, № 305 від 11.11.2021, № 306 від 11.11.2021, № 112973825 від 12.11.2021, № 316 від 12.11.2021, № 329 від 15.11.2021, № 339 від 17.11.2021, № 340 від 17.11.2021, № 341 від 17.11.2021, № 112973865 від 17.11.2021, № 112973864 від 17.11.2021 та № 112973863 від 17.11.2021 позивачем повністю оплачено вартість поставленої ТОВ «Райки-Агроплюс» сої.
Придбану у ТОВ «Райки-Агроплюс» сою Товариство використало у власній господарській діяльності в якості сировини для виробництва соєвої олії та соєвого шроту.
09.09.2021 між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (Замовник) та ТОВ «Науково-виробничий інженерний центр «Протипожежні інновації» (Підрядник) укладено договір підряду №01/09-1/21-М-1, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами виконати та здати в установлені даним договором строки підрядні роботи на об`єкті, а саме роботи по монтажу: системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу (об`єкт: Підготовчий цех продуктивністю 1000 т/добу сої, Цех екстракції, Пункт відвантаження шроту до з/д та автотранспорту, Пункт відвантаження олії до залізничного транспорту, Пункт відвантаження олії до автотранспорту, Насосна), автоматичної системи пожежогасіння (Підготовчий цех продуктивністю 1000 т/добу сої, Цех екстракції, Насосна), автоматичної системи пожежного захисту (об`єкт: Підготовчий цех продуктивні сої 1000 т/добу сої, Цех екстракції), системи автоматичної сигналізації до вибухонебезпечних концентрацій гексану (об`єкт: Цех екстракції).
Умовами договору (п. 9.1.1) були передбачені авансові платежі, з огляду на що 14.09.2021 року, до початку виконання робіт, Товариство перерахувало на рахунок ТОВ «НВІЦ «Протипожежні інновації» аванс частинами, а саме:
- 120597,12 грн, в т.ч. ПДВ 20099,52 грн (платіжне доручення № 259 від 14.09.2021);
- 1346535,21 грн, в т.ч. ПДВ 224422,54 грн (платіжне доручення № 260 від 14.09.2021);
- 120597,12 грн, в т.ч. ПДВ 20099,52 грн (платіжне доручення № 265 від 14.09.2021);
- 1346535,20 грн, в т.ч. ПДВ 224422,53 грн (платіжне доручення № 266 від 14.09.2021).
Протягом вересня-листопада 2021 року ТОВ «НВІЦ «Протипожежні інновації» були виконані підрядні роботи з монтажу систем пожежної сигналізації, оповіщення та пожежогасіння на суму 4126972,33 грн, в т.ч. ПДВ 687828,72 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами обсягів виконання будівельно-монтажних робіт влаштування протипожежних систем № 1 за вересень 2021 року від 30.09.2021, № 1 за жовтень 2021 року від 29.10.2021, № 2 за жовтень 2021 року від 29.10.2021, № 3 за листопад 2021 року від 30.11.2021, № 4 за листопад 2021 року від 30.11.2021, № 5 за листопад 2021 року від 30.11.2021, № 6 за листопад 2021 року від 30.11.2021, № 7 за листопад 2021 року від 30.11.2021.
За фактом першої події надходження авансового платежу, у вересні 2021 року ТОВ «НВІЦ «Протипожежні інновації» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 1 від 14.09.2021, № 2 від 14.09.2021, № 3 від 14.09.2021, № 4 від 14.09.2021 на загальну суму ПДВ 489044,10 грн.
26.07.2021 між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (Замовник) та ПП «Газінтех» (Підрядник) було укладено договір підряду № МЕЗ 2607/21, за умовами якого замовник доручає, а Підрядник зобов`язується у межах договірної ціни, на свій ризик, у встановлений договором строк, відповідно до проектної документації, виконати роботи з трубної обв`язки обладнання цеху екстракції олійно-екстракційного заводу продуктивністю 1000 т/добу за насінням сої та 750 т/добу за насінням ріпаку, на території ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» по вул. Степова, 8, м. Миронівка, Миронівського району.
Умовами договору (п. 2.6) були передбачено внесення авансових платежів, з огляду на що до початку виконання робіт Товариство частково перерахувало на рахунок ПП «Газінтех» аванс, а саме:
- 3000000,00 грн, в т.ч. ПДВ 500000,00 грн (платіжна інструкція № 47 від 15.09.2021);
- 3000000,00 грн, в т.ч. ПДВ 500 000,00 грн (платіжне доручення № 336 від 16.11.2021).
У грудні 2021 року ПП «Газінтех» були виконані підрядні роботи з трубної обв`язки обладнання цеху екстракції олійно-екстракційного заводу Замовника, на суму 17130 355,98 грн., в т.ч. ПДВ 2855059,33 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року № 1 від 24.12.2021.
За фактом першої події надходження авансового платежу, ПП «Газінтех» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 22 від 15.09.2021 та № 26 від 16.11.2021 на загальну суму ПДВ 1000000,00 грн.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ПрАТ "Київ Атлантик Україна" будівельних робіт та товарів у перелічених контрагентів, суд дійшов висновку, що акти виконаних робіт, видаткові накладні та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.
Вказані первинні документи містять найменування учасників господарських операцій, обсяг реалізованого товару, виконаних робіт, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, кількість поставленого товару, їх ціну.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Матеріалами справи підтверджується, що придбані роботи і товар позивач використав у власній господарській діяльності.
При цьому, колегія суддів враховує, що матеріалами справи підтверджено можливість контрагентів виконати зобов`язання за укладеними правочинами, а саме:
- ТОВ «Райки-Агроплюс» є сільськогосподарським виробником, основний вид діяльності за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобовихкультур і насіння олійних культур. ТОВ «Райки-Агроплюс» має в користуванні земельні ділянки, які використовує для вирощування сільськогосподарських культур, що підтверджується додатком №1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Відомості про наявність земельних ділянок. Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форма №4-сг) загальна посівна площа земельних ділянок під сільськогосподарські культури склала 730 га, з яких посівна площа земельних ділянок під сою склала 430 га;
- ТОВ «НВІЦ «Протипожежні інновації» має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за наступними напрямками: монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних); монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень; монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протидимного захисту; технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння (водяні, водопінні, порошкові, газові вогнегасники); вогнезахист (вогнезахисне просочування поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення). Зазначена ліцензія була видана ТОВ «НВІЦ «Протипожежні інновації» в електронній формі на підставі наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.03.2020 № 179;
- ПП «Газінтех» має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорій складності, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.06.2017, реєстраційний запис 2013037869. Також матеріалами справи підтверджено, що ПП «Газінтех» на час виконання підрядних робіт на об`єкті Товариства, мав дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки (№061.21.35 від 22.06.2021, №233.17.35 від 27.07.2017) та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки (№234.17.35 від 27.07.2017), видані Управлінням Держпраці у Кіровоградській області.
Встановлені у сукупності обставини підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Райки-Агроплюс», ТОВ «НВІЦ «Протипожежні інновації» та ПП «Газінтех», і у даному випадку, наявність у одного з контрагентів статусу «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», не спростовує факту поставки вказаним контрагентом для ПрАТ "Київ Атлантик Україна".
При дослідженні матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.
При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірною угодою, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не надав.
Враховуючи наведене та те, що відповідачем не спростовано використання позивачем у межах власної господарської діяльності придбаного товару та робіт, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Райки-Агроплюс», ТОВ «НВІЦ «Протипожежні інновації» та ПП «Газінтех», позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.
У свою чергу, апеляційний суд констатує, що висновки акта перевірки є формальними, позаяк не ґрунтуються на первинних документах, які засвідчують зміст господарських операцій у перевіреному періоді, а ґрунтуються на неіснуючих операціях щодо передачі контрагентами в оренду майна.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.04.2023 № 53240705 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 14.04.2023 № 57130705 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 753096,00 грн.
Підставою для прийняття вказаного рішення в оскаржуваній частині став висновок відповідача про завищення податкового кредиту за грудень 2022 року на суму 753096,79 грн по взаємовідносинам позивача з СТОВ «Агросвіт».
Зважаючи на те, що прийняттю вказаного податкового повідомлення рішення було порушення, що зафіксовано у акті від 06.02.2023 № 1702/10-36-07-05/2222929481, а також враховуючи, що апеляційним судом спростовано висновки вказаного акта та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 53280705, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.04.2023 № 57130705 підлягає скасуванню як похідне від податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 53280705, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 0064220705 став висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми від`ємного значення за січень 2023 року на суму 82537,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Югбуд.В» та ТОВ «Плюріма лаб технолоджис».
Вказаний висновок ґрунтується на наступному:
- реальність вчинення господарських операцій між ІІРАТ «Київ Атлантик Україна» та постачальником ТОВ «Югбуд.В» неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», що тягне за собою сумнівність виконання робіт на ПРАТ «Київ Атлантик Україна»;
- реальність вчинення господарських операцій між ІІРАТ «Київ Атлантик Україна» та постачальником ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», що тягне за собою сумнівність реалізації товарів на ПРАТ «Київ Атлантик Україна».
Висновки відповідача спростовуються наступним.
У січні 2023 року ТОВ «Югбуд.В» виконало наступні роботи у відповідності до умов
договору підряду №05/03/21 від 05.03.2021:
- монтаж технологічного обладнання;
- монтаж трубопроводів;
- монтаж транспортного обладнання.
Загальна вартість робіт, виконаних ТОВ «Югбуд.В» на об`єкті Товариства у січні 2023 року склала 548218,16 грн, у т.ч. ПДВ 91369,69 грн.
На підтвердження фактичного виконання робіт позивачем до позовної заяви додано акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року № 109 від 18.01.2023.
За фактом виконання робіт у січні 2023 року ТОВ «Югбуд.В» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 3 від 18.01.2023 на суму ПДВ 78401,45 грн.
Позивачем у проведено повний розрахунок з ТОВ «Югбуд.В» за виконані роботи у січні 2023 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями від 18.01.2023 № 62599127,6 та від 25.01.2023 № 62599185,6.
Також, у січні 2023 року між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плюріма лаб технолоджис» у спрощений спосіб були укладені договори купівлі-продажу таблеток каталізаторних, кришок з отвором та силіконового ущільнювача.
24.01.2023 ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» на підтвердження прийняття замовлення від Товариства на поставку таблеток каталізаторних, кришок з отвором та силіконового ущільнювача виставило для оплати рахунки № 16 на суму 21216,00 грн, в т.ч. ПДВ 3536,00 грн, та № 17 на суму 3600,00 грн, в т.ч. ПДВ 600,00 грн.
Зазначені вище рахунки були оплачені позивачем 30.01.2023 в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 251 від 30.01.2023 та № 252 від 30.01.2023 на загальну суму 24816,00 грн, в т.ч. ПДВ 4136,00 грн.
За фактом першої події перерахування коштів в якості авансового платежу, ТОВ «Плюріма лаб технолоджис» було складено та зареєстровано податкові накладні № 18 від 30.01.2023 та № 19 від 30.01.2023 на загальну суму ПДВ 4136,00 грн.
На підтвердження факту поставки товару позивачем до матеріалів справи додано видаткові накладні № 10 від 31.01.2023 та №11 від 31.01.2023.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ПрАТ "Київ Атлантик Україна" будівельних робіт та товарів у перелічених контрагентів, суд дійшов висновку, що акти виконаних робіт, видаткові накладні та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.
Вказані первинні документи містять найменування учасників господарських операцій, обсяг реалізованого товару, виконаних робіт, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, кількість поставленого товару, їх ціну.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Матеріалами справи підтверджується, що придбані роботи і товар позивач використав у власній господарській діяльності.
Встановлені у сукупності обставини підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Югбуд.В» та ТОВ «Плюріма лаб технолоджис», і у даному випадку, наявність у контрагентів статусу «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», не спростовує факту поставки та виконання робіт вказаними контрагентами для ПрАТ "Київ Атлантик Україна".
При дослідженні матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.
При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірною угодою, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не надав.
Враховуючи наведене та те, що відповідачем не спростовано використання позивачем у межах власної господарської діяльності придбаного товару та робіт, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Югбуд.В», ТОВ «Плюріма лаб технолоджис», позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.
У свою чергу, апеляційний суд констатує, що висновки акта перевірки є формальними, позаяк не ґрунтуються на первинних документах, які засвідчують зміст господарських операцій у перевіреному періоді, а ґрунтуються на неіснуючих господарських операціях.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.04.2023 № 0064220705 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.06.2023 № 100250705 став висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2023 року на суму 114957,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Югбуд.В».
Порушення позивачем норм законодавства під час формування податкового кредиту за лютий 2023 року за рахунок сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних робіт, послуг у ТОВ «Югбуд.В», контролюючий орган вказує ідентичні підстави, які містяться у перелічених вище актах перевірки, а саме: неможливість підтвердити реальність господарських операцій з огляду на наявність у контрагента позивача статусу «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».
Доводи відповідача спростовуються наступним.
У лютому 2023 року ТОВ «Югбуд.В», на виконання зобов`язань за договором підряду №05/03/21 від 05.03.2021, виконало наступні роботи:
- монтаж технологічного обладнання;
- монтаж транспортного обладнання.
Загальна вартість робіт, виконаних ТОВ «Югбуд.В» на об`єкті Товариства у лютому 2023 року, склала 689746,25 грн, у т.ч. ПДВ 114957,71 грн.
Факт виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року № 99 від 01.02.2023.
За першою подією - виконання робіт ТОВ «Югбуд.В» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 1 від 01.02.2023 на суму ПДВ 114957,71 грн.
Позивачем у повному обсязі оплачено вартість виконаних ТОВ «Югбуд.В» робіт, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, які містяться у матеріалах справи.
Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ПрАТ "Київ Атлантик Україна" будівельних робіт у ТОВ "Югбуд.В", суд дійшов висновку, що акт приймання виконаних будівельних та податкова накладна оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.
Вказані акт та накладна містять найменування учасників господарських операцій, обсяг реалізованих робіт, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, який обсяг робіт виконано, за якою ціною, між якими контрагентами.
Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Зважаючи на встановлені вище обставини, а також враховуючи, що правова оцінка доводів контролюючого органу щодо неможливості здійснення господарської діяльності ТОВ «Югбуд.В» уже надана судом, колегія суддів погоджується з висновком апелянта про правомірність формування останнім податкового кредиту у лютому 2023 року за наслідками господарських операцій з ТОВ «Югбуд.В».
Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статей 17, 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у Rонституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не правильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Судовою колегією враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при прийнятті рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, безпідставно відмовивши у задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції шляхом прийняття нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Атлантик Україна - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.03.2023 № 40120705; від 10.04.2023 № 53280705; від 10.04.2023 № 53240705; від 27.04.2023 № 0064220705; від 09.06.2023 № 100250705.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.04.2023 № 57130705 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 753096,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5, корпус А, ідентифікаційний код 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Атлантик Україна (20635, Черкаська область, Звенигородський район, с. Лебедин, вул. Заводська, 17) 67100,00 грн сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддяА.Б. Парінов
Судді:О.О. Беспалов
І.О. Грибан
Повний текст постанови складено 10 червня 2024 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119660266 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні