Рішення

від 20.11.2023 по справі 380/18632/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 рокусправа № 380/18632/23Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Лужняк О.М.

за участю:

представника відповідача Холявка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСЕР» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАСЕР» (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «С» від 01.06.2023 року №12527/13-01-07-10, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСЕР» застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму у розмірі 359381,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за період з 01.03.2020 року по останній день місяця, впродовж якого закінчується строк дії карантину, штрафи за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами не підлягає застосуванню. За весь період нарахування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, мав місце карантин, запроваджений у зв`язку із запобіганням гострої респіраторної хвороби Covid-19. Вказує, що мало місце нарахування пені за період дії форс-мажорних обставин (введення воєнного стану), а тому штрафні санкції не підлягали застосуванню. Відтак, контролюючий орган мав би утриматись від винесення спірного податкового повідомлення-рішення, діючи на користь платника податків. Зазначає, що працівники контролюючого органу при оформленні результатів позапланової перевірки безпідставно не врахував ту обставину, що він не є суб`єктом, який може нести відповідальність за вчинення дій, визначених ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VII. Посилається на те, що суб`єктом, який зобов`язаний здійснити розрахунки за проведення господарських операцій з поставки товару є покупець. У даному випадку суб`єктом, який повинен був здійснити розрахунки і відповідальний за їх проведення є нерезидент в особі Moll-Borro SRL (покупець). Вказує, що відповідач безпідставно не врахував ту обставину, що розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом від 06.06.2022 року за №2022/06/06 проведені. Наведене передбачене документом про здійснення платежу за 26.01.2023 року. Зазначає, що підставою для притягнення до відповідальності може слугувати виключно наявність у його діяннях складу податкового правопорушення. У свою чергу, жодних з елементів цього складу у його діяннях не вбачається. Вказує, що сама перевірка, її оформлення та прийняття оскаржуваного рішення проводились з порушенням вимог чинного законодавства України.

Відповідач у відзиві зазначає, що по контракту від 06.06.2022 року №2022/06/06, укладеному з нерезидентом Moll-Borro SRL, станом на 22.07.2022 року дебіторська заборгованість складала 78291,71 євро, яка на 01.02.2023 року залишалася незакритою. Вказує, що валютна виручка по експортному контракту від 06.06.2022 року №2022/06/06 в сумі 78291,71 євро надійшла на валютний рахунок позивача 01.02.2023 року з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків. Кількість днів прострочення становить: в частині валютної виручки 53291,71 євро 51 день, в частині валютної виручки 25000,00 євро 15 днів. Таким чином, розрахунки по експортному контракту, укладеному з Moll-Borro SRL, в сумі 78291,71 євро завершено, сальдо розрахунків складає 0,00 євро. Вказує, що станом на дату завершення перевірки (04.05.2023 року) до перевірки не представлено висновку на продовження термінів розрахунків по експортному контракту від 06.06.2022 року №2022/06/06. Стверджує, що станом на дату завершення перевірки до перевірки не представлено відповідної довідки (сертифікату) про підтвердження форс-мажорних обставин по експортному контракту від 06.06.2022 року №2022/06/06. Також станом на дату завершення перевірки до перевірки позивачем не представлено позовної заяви до суду та ухвали про відкриття провадження про стягнення заборгованості по згаданому контракту. Зазначає, що з моменту введення на території України карантину чи воєнного стану Верховною Радою України не приймалось жодних законів, які б вносили зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», якими б змінювались положення в порядку застосування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, тобто, в порядку застосування відповідальності за порушення порядку здійснення валютних операцій. Вказує, що позивач не наводить жодної норми та жодного конкретного факту порушення законодавства, яке регламентує порядок проведення перевірки чи винесення податкового повідомлення-рішення. Також стверджує, що на резидентів-учасників відносин у сфері ЗЕД покладена відповідальність за порушення граничних термінів розрахунків.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою суду від 14.08.2023 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 02.10.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 06.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному експортному контракту від 06.06.2022 року №2022/06/06, дата здійснення експортних операцій 16.06.2022, 22.07.2022 відповідачем складено акт №12696/13-01-07-10/44606490 від 11.05.2023 року.

Як вбачається зі змісту вказаного акта, перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пунктів 14-2, 14-4 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) по зовнішньоекономічному експортному контракту від 06.06.2022 року №2022/06/06, дата здійснення експортних операцій 16.06.2022 року, 22.07.2022 року, укладеному з «Moll-Borro» SRL (Молдова), відповідно до отриманої інформації Національного банку України, надісланої листами ДПС України від 01.02.2023 року №2238/7/99-00-07-05-01-07, від 24.02.2023 року №4218/7/99-00-07-05-01-07.

На підставі згаданого акта перевірки у відповідності до підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №12527/13-01-07-10 від 01.06.2023 року, відповідно до якого на підставі виявлених порушень загальна сума штрафу, який позивач повинен сплатити за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» (21081000) за період з 13.12.2022 року по 01.02.2023 року складає 359381 грн. 09 коп.

12.06.2023 року позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення, в якій просив його скасувати.

Рішенням про результати розгляду скарги №20613/6/99/00-06-01-02-06 від 28.07.2023 року Державна податкова служби України скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №12527/13-01-07-10 від 01.06.2023 року без змін.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є податкове повідомлення-рішення №12527/13-01-07-10 від 01.06.2023 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до абзацу п`ятого підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Абзацом шостим цієї норми передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Відповідно до абзацу 11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2473-VIII).

Частиною першою ст.13 Закону №2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою цієї норми передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII).

Нормативне визначення форс-мажору закріплено у ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон №671/97-ВР), у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ХІІ від 17.03.2020 року були внесені зміни у ч.2 ст.14-1 Закону №671/97-ВР, якими доповнено перелік форс-мажорних обставин - карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що між позивачем (продавець) і «Moll-Borro» SRL (покупець) було укладено контракт №2022/06/06 від 06.06.2022 року, відповідно до якого продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується купити товар відповідно до інвойсів.

Пунктом 12.1 вказаного контракту передбачено, що він укладений з моменту підписання і діє до 06.06.2023 року.

Як вбачається із листа позивача вих. №2701/23 від 27.01.2023 року за умовами уже згаданого контракту оплата за відвантажену продукцію здійснюється третьою стороною. Оплата за відвантажену продукцію здійснена згідно вантажно-митної декларації UA209140/2022/054699 від 16.06.2022 року (Invoice №2022/06/07-01 від 09.06.2022 року) на суму 53291,71 EUR; вантажно-митної декларації UA209140/2022/072506 від 22.07.2022 року (Invoice №2022/07/12-04 від 13.07.2022 року) на суму 25000,00 EUR; загальна сума 78291,71 EUR.

Згадані вантажно-митні декларації наявні в матеріалах справи.

Перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків за зовнішньоекономічним договором, суд зазначає наступне.

Як уже згадувалось, абзацом 11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та частиною шостою ст.13 Закону №2473-VIII чітко передбачено зупинення нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 року №1423) на території України карантин установлений з 19.12.2020 року до 30.06.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Окрім того, в матеріалах справи наявний також лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року. Зазначені обставини є з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди , законодавчих чи інших нормативних актів і виконання, відповідно, яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, строк якого продовжувався Указами від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, №341/2022 від 17.05.2022 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року та діє на час ухвалення рішення.

Враховуючи встановлені обставини, а також норми законодавства, суд вважає, що станом на дату проведення перевірки - з 28.04.2023 року по 04.05.2023 року та складання акту перевірки - 11.05.2023 року діяли форс-мажорні обставини карантин та збройна агресія російської федерації проти України.

Окрім того, пунктом 5.3 контракту №2022/06/06 від 06.06.2022 року передбачено, що покупець («Moll-Borro» SRL) здійснює оплату вартості товару відповідно до умов вказаних в інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до п.5.4 контракту оплата товару покупцем здійснюється шляхом переказу безготівкових грошових коштів на рахунок отримувача коштів.

Більше того, усі взаєморозрахунки між сторонами уже були проведені, що підтверджується відповідною банківською випискою від 01.02.2023 року на суму 78291,71 EUR, яка наявна в матеріалах справи.

Підсумовуючи викладене, на переконання суду, контролюючим органом було протиправно нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, як наслідок, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, відповідачем у своїх запереченнях жодним чином не спростовано викладеного.

Судом не беруться до уваги також інші доводи відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №12527/13-01-07-10 від 01.06.2023 року не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає, що питання щодо їх стягнення буде вирішуватися судом після надання позивача відповідних доказів щодо їх понесення.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2023 року №12527/13-01-07-10 прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСЕР» (адреса: м.Львів, вул.Зелена, 301; код ЄДРПОУ 44606490) 5390 (п`ять тисяч триста дев`яносто) грн. 73 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 21 листопада 2023 року.

Суддя Мартинюк Віталій Ярославович