МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2023 р. Справа № 400/7159/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , про:стягнення податкового боргу у сумі 7446,66 грн.,ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач) податкового боргу в сумі 7446,66 грн.
Ухвалою від 21.06.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017 рік, який залишається непогашеним.
Відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов та вказав , що в декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік (№ 2634 від 26.04.2018 року) помилково вказала дані про податок на доходи з фізичних осіб у сумі 6912,20 грн та військовий збір у розмірі 576,00 грн, які було сплачено работодавцем за неї.
20.08.2018 року відповідач направив поштою до податкової інспекції (Єланецьке відділення ДПС) уточнюючу декларацію за 2017 рік, в якій доходи відсутні, уточнююча декларація отримана Єланецьким ДПІ 28.08.2018року.
Однак ДПС було сформовано та надіслано вимогу від 14.5.2019 року № Ф-37894-17 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн, яка в подальшому рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року №400/4719/19 визнана протиправною та скасована на тій підставі, що за ОСОБА_1 як за найманого працівника ЄСВ в повному обсязі сплачував работодавець, а подвійна сплата ЄСВ не передбачена законом, тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 6 Податкового кодексу України (далі ПК України) на відповідача, як на платника податків, покладено обов`язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Податковий борг відповідача виник на підставі:
- самостійно задекларованих сум податку з доходів у сумі 6912,00 грн. та військового збору у розмірі 576,00 грн, відповідно до декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік № 2634 від 26.04.2018 року.
Отже, заборгованість відповідача становить 7446,66 грн.
Однак суд бере до уваги пояснення відповідача, що нею було помилково вказано дані про податок на доходи з фізичних осіб у сумі 6912,20 грн та військовий збір у розмірі 576,00 грн, які було сплачено за неї работодавцем.
20.08.2018 року відповідач направила поштою до податкової інспекції (Єланецьке відділення ДПС) уточнюючу декларацію за 2017 рік, в якій доходи відсутні, уточнююча декларація отримана Єланецьким ДПІ 28.08.2018 року, але зміни щодо відсутності податкового боргу Єланецьким ДПІ внесено не було. Навпаки було сформовано податкову вимогу від 14.5.2019 року № Ф-37894-17, в подальшому яку було скасовано.
11.12.2010 року позивачка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та здійснювала її до 2014 року.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
З листопада 2014 року по квітень 2017 року відповідач працювала заступником директора ТОВ «Охорона Ратник». З травня 2017 року по теперішній час працює директором ПП «НДІ дослідження світових військових традицій та криміналістичного дослідження застосування зброї» (код ЄДРПОУ 41096066, дані реєстрації: Головне управління регіональної статистики, ГУ ДФС в Одеській області, Південне управління у м.Одесі, Приморська ДПІ код органу 9398646, дані про взяття на облік як платника податків - 26.01.2017, номер постановки на облік: 155317015628, ГУ ДФС В Одеській області, Південне управління у м.Одесі Приморська ДПІ (Приморський район м.Одеси). код органу 39398646, дані про взяття на облік як платника єдиного внеску-26.01.2017,номер постановки на облік: 10000000809423).
Відповідно до пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України працівник це фізична особа, яка безпосередньо власного працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону. Роботодавець з 2014 року по теперішній час сплачує за відповідачку ЄСВ (єдиний соціальний внесок), ПДФО (податок на доходи фізичних осію) та ВЗ (військовий збір).
Суд вказує, що наявність свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю не означає, що особа здійснює таку діяльність та отримує дохід під неї.
Натомість, відповідно до ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, або податковий агент.
За правилами ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента -юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (п.п. 14.1.180).
Об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1 загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 164.2. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:164.2.1. доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). 167.1. Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. 168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом, 168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. 168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу. 168.3. Розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України). 168.4.7. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, і цо нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. 171.1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Суд бере також до уваги, що в судовому порядку було скасовано податкову вимогу від 14.05.2019 року № Ф-37894-17 зі сплати єдиного внеску відносно ОСОБА_1 у розмірі 21030,90 грн.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачка довела неправомірність дій податкового органу щодо стягнення з неї податкового боргу у сумі 7446,66 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 7446,66 грн. відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.11.2023 року.
Суддя О.В. Малих
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 23.11.2023 |
Номер документу | 115072366 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Малих О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні