Ухвала

від 13.11.2023 по справі 752/21335/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6127/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 752/21335/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

представника - ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15.09.2023 року задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання співзасновника та кінцевого бенефіціара ТОВ «РІМЕД», ТОВ «МЕДІНОВА», ТОВ «РЕАЛТОН» ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Samsung S23 Ultra (imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ), який належить останньому, із забороною користування та розпорядження вказаним майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу у якій просила скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15.09.2023 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що постановлена з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Разом з тим, визнання мобільного телефону ОСОБА_6 речовим доказом у кримінальному провадженні має винятково формальний характер, оскільки прокурор жодним чином не обґрунтував можливість використання цього майна як доказу вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, оскаржувана ухвала не містить жодного обґрунтування наявності будь-якого ризику приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження даного майна.

Слідчим суддею, було проігноровано, що стороною обвинувачення було пропущено строк 48 годин для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки подане клопотання відповідно до відмітки суду лише 16.08.2023 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, в провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42021102010000048 від 19.05.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування зазначається, що Державним агентством інфраструктурних проектів України (код ЄДРПОУ 37026967) та ТОВ «ФАРМЄДІС» (код ЄДРПОУ 36046034) укладено договори про закупівлю за кошти державного бюджету товарів за кодом ДК 021:2015:34140000-3 - Медичні матеріали (укладка медична для аварійно-рятувального розрахунку) у загальній кількості 503 комплекти на загальну суму 100 065 852 грн., у тому числі:

- № 0209/20/9 від 27.04.2020 щодо поставки 303 комплектів укладок медичних на суму 60 269 342 грн. (вартість однієї укладки становила 198 908,72 грн.);

- № 42 від 07.12.2020 щодо поставки 200 комплектів укладок медичних на суму 39 796 510 грн. (вартість однієї укладки становила 198 982,55 грн.).

Очікувана вартість предмета закупівлі визначалася Управлінням організації медичного забезпечення, медико-біологічного захисту та охорони праці ДСНС України, начальником якого являється ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ), вартість укладки медичної складала 200 000 грн., у тому числі дефібрилятора автоматичного 166 570 грн., футляра або сумки-укладки (саквояжу) для зберігання, транспортування медичних виробів складала 3 450 грн.

Водночас, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 3075/21 від 27.08.2021, проведеного судовим експертом ОСОБА_11 , загальна ринкова вартість об`єктів, що містить одна , одиниця укладки медичної для аварійно-рятувального розрахунку, Технічний файл №УМ-01/2020 виробництва ТОВ «ФАРМЄДІС», Україна, станом на 17.12.2020, 16.09.2020, 23.09.2020, 16.10.2020, 21.10.2020 та 06.11.2020 становила 71 910, 09 грн.

Згідно висновку аналітичного дослідження № 64/26-15-08-03-20/37026967 від 22.03.2023, проведеного спеціалістами Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, за результатами дослідження фінансових операцій, проведених Державним агентством інфраструктурних проектів України (ЄДРПОУ 37026967) щодо наявності ймовірних ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період 01.01.2020 - 01.12.2022 року є обґрунтовані підстави вважати, що вищевказані фінансові операції ймовірно проводилися з метою заволодіння коштами підприємства Державного агентства інфраструктурних проектів України (ЄДРПОУ 37026967) що фінансується з державного бюджету та мають ознаки привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у сумі 58 258 140 грн., у т.ч. ПДВ 3 867 818,50 грн., де виникає підозра, що фінансові операції або сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення відповідно до пункту 46 частини 1 статті 1 Закону 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Здійснення посадовими особами ТОВ «ФАРМЄДІС» (ЄДРПОУ 36046034) фінансових операцій з реалізації обладнання та програмної продукції на адресу Державного агентства інфраструктурних проектів України (ЄДРПОУ 37026967) за завищеними цінами в загальній сумі 58 259 140 грн. відповідають критеріям, встановленим п.17 «інші фінансові операції, які свідчать про ймовірність ухилення від оподаткування, та/або фінансові операції, які можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом», регламентованих Положенням про організацію роботи при виявленні органами ДПЄ підозрілих фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженим наказом ДПЄ України від 01.07.2022 року №381.

Згідно тендерній пропозиції ТОВ «ФАРМЕДІЄ», вказаний суб`єкт господарювання планував здійснити закупівлю дефібриляторів CORPULS AED (повністю автоматичний) виробництва GS Elektromedizinische, Germany, у TOB «МЕДІНОВА» (код ЄДРПОУ 38669714).

Водночас, зазначено, що ТОВ «ФАРМЕДІС» здійснило закупку дефібриляторів CORPULS AED (повністю автоматичний) виробництва GS Elektromedizinische, Germany, які входили у укладку медичну та поставлені згідно договорів тендерної закупівлі, у ТОВ «АДВАНСЕД МЕДТЕХНОЛОДЖИ» (ЄДРПОУ 40603474) в кількості 347 шт. за 45 907 780,8 грн. та ТОВ «РЕАЛТОН» (код ЄДРПОУ 33639198) в кількості 156 шт. за 20 638 656,40 грн. (по 132 299,08 грн. за шт.).

У свою чергу, ТОВ «АДВАНСЕД МЕДТЕХНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 40603474) здійснило закупку вказаних дефібриляторів CORPULS AED у ТОВ «МЕДІНОВА» (код ЄДРПОУ 38669714) в кількості 147 шт. за 15 921 523 грн. та ТОВ «РІМЕД» (код ЄДРПОУ 38669693) в кількості 200 шт. за 25 252 000 грн. (по 118 655,68 грн. за шт.).

ТОВ «МЕДІНОВА» (код ЄДРПОУ 38669714) поставило в Україну автоматичні зовнішні дефібрилятори CORPULS AED на підставі додатку № 14 від 10.08.2020 до контракту № 160907-JST від 07.09.2016, укладеному з JUSTACO Ltd. (27 Delabro Dr., North York, M3J 3S5, Canada). Вартість 147 дефібриляторів згідно контракту складає 397 782 євро (по 2 706 евро за шт.), митна вартість складає 13 149 576,99 грн. (по 89 452,9 грн. за шт.).

ТОВ «РІМЕД» (код ЄДРПОУ 38669693) поставило в Україну автоматичні зовнішніх дефібрилятори CORPULS AED на підставі додатку № 6 від 19.11.2020 до контракту № 02/0518 від 02.05.2018, укладеному з OPTIMUM SK S.R.O. (Bajkalska 29D, 82101 Bratislava, VAT SK2024114433, Slovakia). Вартість 200 дефібриляторів згідно контракту складає 541 200 євро (по 2 706 євро за шт.), митна вартість складає 18 268 368,36 грн (по 91 341,8 гр.н за шт.).

ТОВ «РЕАЛТОН» (код ЄДРПОУ 33639198) поставило в Україну автоматичні зовнішні дефібрилятори CORPULS AED на підставі додатку № 14 від 29.09.2020 до контракту № 13/0218 від 13.02.2018, укладеному з OPTIMUM SK S.R.O. (Bajkalska 29D, 82101 Bratislava, VAT SK2024114433, Slovakia). Вартість 156 дефібриляторів згідно контракту складає 422 136 євро (по 2 706 євро за шт.), митна вартість складає 14 024 983,48 грн (по 89 903,7 грн за шт.).

У свою чергу, виробником дефібриляторів марки Corpuls значиться GS Elektromedizinische Gerate G. Stemle GmbH (Hauswiesenstrase 26, 86916 Kaufering, Germany), у якого JUSTACO Ltd. (Канада) та OPTIMUM SK S.R.O. у кінцевому ланцюгу закуплено дефібрилятори.

Крім того, директор ТОВ «ФАРМЕДІС» ОСОБА_12 закупив сумки- укладки (реанімаційні) СУВ-Р-01 у ФОП ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_4 , дружина ОСОБА_12 ) в кількості 503 шт. за 4 174 900 грн. (по 8 300 грн. за шт.).

За отриманими даними, вказані структури є пов`язаними (зареєстровані за однією адресою, мають спільних директорів та засновників тощо), операції купівлі-продажу товарів здійснені з метою штучного завищення цін, зокрема:

1.ТОВ «РЕАЛТОН» (код ЄДРПОУ 33639198, м. Київ, просп. Свободи, буд. 24-Б, кв. 153):

директор - ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_5 );

засновник - ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_6 ) та ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_5 ).

2.ТОВ «МЕДІНОВА» (код ЄДРПОУ 38669714, м. Київ, просп. Свободи, буд. 24-Б, кв. 153):

директор - ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_5 );

засновник - ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_6 ) та ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_5 ).

3.ТОВ «РІМЕД» (код ЄДРПОУ 38669693, м. Київ, просп. Свободи, буд. 24-Б, кв. 153):

директор - ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_7 );

засновник - ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_6 ) та ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_7 ).

4.ТОВ «АДВАНСЕД МЕДТЕХНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 40603474, м. Київ, Подільський район, вул. Волоська, буд. 55/57):

директор - ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_8 ); засновник - ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_8 ).

5.ТОВ «ФАРМЄДІС» (код ЄДРПОУ 36046034, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 29):

директор - ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_9 ); засновник - ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_9 ) та ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_10 ).

Фактичним власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «РЕАЛТОН» (код ЄДРПОУ 33639198), ТОВ «МЕДІНОВА» (код ЄДРПОУ 38669714) та ТОВ «РІМЕД» (код ЄДРПОУ 38669693) є ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), який також є директором JUSTACO Ltd. (27 Delabro Dr., North York, M3J 3S5, Canada) та був зареєстрований станом на 2019 рік за адресою: Канада, провінція Онтаріо, місто Норз Йорк, 27 Делабо Драйв, M3J 3S5.

10.08.2023 року прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Голосіївського районного суду м. Києва про арешт майна, яке було вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання співзасновника та кінцевого бенефіціара ТОВ «РІМЕД», ТОВ «МЕДІНОВА», ТОВ «РЕАЛТОН» ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Samsung S23 Ultra (imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ), який належить останньому, із забороною користування та розпорядження вказаним майном

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15.09.2023 року задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання співзасновника та кінцевого бенефіціара ТОВ «РІМЕД», ТОВ «МЕДІНОВА», ТОВ «РЕАЛТОН» ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Samsung S23 Ultra (imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ), який належить останньому, із забороною користування та розпорядження вказаним майном.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Як вбачається зі змісту клопотання, вищевказане майно постановою прокурора від 09.08.2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того процесуальний керівник зазначив обставини вчинення кримінальних правопорушень та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у право власності.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, колегією суддів в судовому засіданні було оглянуто фотододаток щодо направлення в один день, а саме 10.08.2023 року чотирьох клопотань про арешт майна в одному кримінальному провадженні, тому направлення було здійснено в межах 48 годин.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме спосіб накладення арешту на майно, як заборона користування та розпорядження, оскільки такий спосіб арешту майна буде співмірним обмеженню права власності завданням кримінального провадження, для виконання яких прокурор звернувся із клопотанням.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання співзасновника та кінцевого бенефіціара ТОВ «РІМЕД», ТОВ «МЕДІНОВА», ТОВ «РЕАЛТОН» ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Samsung S23 Ultra (imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ), який належить останньому, із забороною користування та розпорядження вказаним майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4