Постанова

від 21.11.2023 по справі 468/2064/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 468/2064/23

Головуючий в 1 інстанції: Муругов В.В. Дата і місце ухвалення: 13.10.2023р., м. Баштанка Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2023р. №316, якою позивача визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не отримував копії спірної постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2023р. №316, а про її існування дізнався лише 25.07.2023р. при надходженні за адресою місця його реєстрації матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання вказаної постанови.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.4 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 13.10.2023р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду суд першої інстанції не надав належної правової оцінки посиланням позивача на те, що до 25.07.2023р. він не знав про притягнення спірною постановою його до відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП, оскільки копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2023р. №316 він не отримував. Судом необґрунтовано прийнято до уваги надані Баштанським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відомості відстеження поштового відправлення за №5610178483774 по трекінгу відстеження поштових підправлень Укрпошти, оскільки ніякі матеріали від ТЦК засобами поштового зв`язку до нього не надходили та їх отримання ОСОБА_1 своїм підписом не завіряв.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що наразі відсутні дані про відправлення за номером 5610178483774 у трекінгу відстеження поштових підправлень Укрпошти.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, наведеним у ч.2 вказаної статті Кодексу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст.286 КАС України.

Відповідно до положень ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У цьому контексті строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а у випадку відсутності особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності - з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття «повинна була дізнатись», використане у КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

При зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 стверджував, що про наявність спірної постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2023р. №316 він дізнався тільки 25.07.2023р. при надходженні за адресою місця його реєстрації матеріалів виконавчого провадження з примусового її виконання.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими такі доводи позивача, зазначивши в ухвалі від 13.10.2023р., що в тексті постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказано, що копію відповідної постанови направлено ОСОБА_1 13.04.2023р. через Укрпошту листом №5610178483774. Відповідно до трекінгу відстеження поштових відправлень Укрпошти поштове відправлення №5610178483774 прийняте установою зв`язку 13.04.2023р. та вручено адресату особисто 21.04.2023р.

А відтак, за висновками суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду є передчасним, інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними доказами доведено факт вручення позивачу 21.04.2023р. копії постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2023р. №316 та, відповідно, спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що про її прийняття останній не знав.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції АТ «Укрпошта» 13.04.2023р. на адресу ОСОБА_1 надіслано поштове відправлення за №5610178483774 рекомендованим листом.

У зв`язку з цим, єдиним належним доказом вручення адресату відповідного поштового відправлення є відомості рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повертається установою зв`язку відправнику.

Відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи відсутнє.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду суд, керуючись принципом офіційного з`ясування обставин справи (ч.4 ст.9 КАС України), міг вжити заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановленні статтею 123 КАС України.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною третьої статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. (ч.4 ст.123 КАС України)

Як вже зазначалося, залишаючи позов без розгляду суд виходив з того, що в ході розгляду справи встановлено пропуск позивачем строку звернення до суду, який передбачений ст.ст. 122, 286 КАС України, а обставини, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду першої інстанції, оскільки системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Таким чином, суд першої інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.

Втім, зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що суд першої інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати наявність інших підстав поважності пропуску строку звернення до суду у випадку визнання судом неповажними тих підстав, про які ОСОБА_1 зазначав в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, поданому разом із позовною заявою.

З огляду на наведене, залишення даного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду колегія суддів визнає передчасним, оскільки обов`язковою умовою для застосування частин третьої та четвертої статті 123 КАС України є залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті.

Матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мушта проти України» від 18 листопада 2010 року (заява №8863/06) підкреслив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби .

На підставі вищезазначеного колегія суддів констатує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.05.2022р. по справі №420/6134/21.

Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали від 13.10.2023р. та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ч.3 ст.312 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2023 року скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2023р. №316 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук