Рішення

від 26.12.2023 по справі 468/2064/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/2064/23

2-а/468/39/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Муругова В.В, за участю секретаря Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу № 468/2064/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки по накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП.

Посилаючись на неправомірність оскарженої ним постанови, позивач вказав, що не отримував повістки про необхідність явки до Баштанського РТЦК та СП для уточнення і звірки облікових даних, проведення медичного огляду та призову на військову службу, в подальшому протокол про адміністративне правопорушення був складений за його відсутності та без його відома також позивач не отримував повідомлення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення, а про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався лише після відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню з нього суми штрафу. Також вказує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 ч.2 КУпАП, оскільки повідомлень про необхідність явки до Баштанського РТЦК та СП в березні 2023 року він не отримував.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

18.09.2023 року позовна заява надійшла до Баштанського районного суду Миколаївської області з Миколаївського окружного адміністративного суду за підсудністю (позовна заява надійшла до окружного адміністративного суду 08.08.2023 року, здана до відділення зв`язку 02.08.2023 року).

Ухвалою від 19.09.2023 року позивачу поновлений строк звернення до суду з відповідним позовом та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Миколаївський обласний центр комплектування та соціальної підтримки, а також витребувані у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові докази.

12.10.2023 року від відповідача Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач 13.03.2023 року на виклик за повісткою не з`явився, причин свого неприбуття не повідомив, хоча повістку отримав особисто. Позивач за місцем свого проживання уникав зустрічей з представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та переховувався від них. У зв`язку з цим 07.04.2023 року відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, копія якого була направлена позивачу та отримана ним 09.03.2023 року, що підтверджено листоношею. Протоколом розгляд справи був призначений на 10.04.2023 року на 17.00 год. та на розгляд справи позивач не з`явився. 13.04.2023 року копія постанови була направлена позивачу та отримана ним 21.04.2023 року та протягом значного часу позивач постанову не оскаржував.

Відповідачем надані додаткові матеріали, про які йшла мова в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 13.10.2023 року позовна заява була залишена без розгляду.

Дана ухвала про залишення позовної заяви без розгляду була скасована постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 року та справа повернута для продовження розгляду.

Ухвалою від 05.12.2023 року справа прийнята до провадження Баштанським районним судом, її розгляд продовжений та судове засідання по розгляду справи по суті призначене на 26.12.2023 року на 15.00 год.

21.12.2023 року від відповідача Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач допустив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно дост.268КАС Україниу справах,визначених статтями273-277,280-283-1,285-289цього Кодексу,щодоподання позовноїзаяви тапро дату,час імісце розглядусправи суднегайно повідомляєвідповідача таінших учасниківсправи шляхомнаправлення текступовістки наофіційну електроннуадресу,а заїї відсутності-кур`єром абоза відомимисуду номеромтелефону,факсу,електронною поштоючи іншимтехнічним засобомзв`язку. Учасниксправи вважаєтьсяповідомленим належнимчином продату,час тамісце розглядусправи,визначеної частиноюпершою цієїстатті,з моментунаправлення такогоповідомлення працівникомсуду,про щоостанній робитьвідмітку уматеріалах справи,та (або)з моментуоприлюднення судомна веб-порталісудової владиУкраїни відповідноїухвали провідкриття провадженняу справі,дату,час тамісце судовогорозгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомленні відповідно до положень ст. 268 КАС України, до суду не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи не повідомляли, то суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи (копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2023 року ВП №72190067; копію відомостей про он-лайн відстеження поштового пересилання; копію заяви ОСОБА_1 про видачу матеріалів виконавчого провадження від 26.07.2023 року; копію постанови №316 від 10.04.2023 року; копію довідки про реєстрацію місця проживання особи від 19.08.2019 року; копію відомостей про рекомендоване поштове відправлення; копію протоколу про адміністративне правопорушення №316 від 07.04.2023 року; копію рапорту від 05.04.2023 року; копію розписки від 12.03.2023 року; копію поштового конверту; копію повідомлення від 13.04.2023 року; копію повістки на 17.04.2023 року; копію відомостей про он-лайн відстеження поштового пересилання), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов`язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст. 77, ч.3 ст. 205, ст. 286 КАС України безумовно зобов`язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що 12.03.2023 року ОСОБА_1 поставив підпис в розписці, проте в ній не вказано те, про що дана така розписка та не вказано, що це розписка про отримання виклику до Баштанського РТЦК та СП на певну конкретно визначену дату та час (а.с. 55).

Відповідно до рапорту офіцера Баштанського РТЦК та СП 05.04.2023 року ОСОБА_1 на 13.03.2023 року до РТЦК та СП не з`явився.

07.04.2023 року уповноваженою особою Баштанського РТЦК та СП відносно позивача ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч.2 КУпАП у зв`язку з його неявкою до Баштанського РТЦК та СП 13.03.2023 року.

В тексті протоколу вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10.04.2023 року о 17.00 год. (з неоговореним виправленням в даті), проте відсутні відомості про ознайомлення позивача з часом та місцем розгляду справи.

Також відсутні достовірні відомості про отримання позивачем протоколу поштою або іншим чином, а також про його належне повідомлення про час та місце розгляду протоколу.

10.04.2023 року Баштанським РТЦК та СП позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. В тексті постанови вказано, що 12.03.2023 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 був викликаний повісткою на 08.00 год. на 13.03.2023 року до Баштанського РТЦК та СП для уточнення і звірки облікових даних, проведення медичного огляду та призову на військову службу по мобілізації. В розписці до повістки він поставив свій особистий підпис про отримання повістки. У визначений в повістці час на 13.03.2023 року ОСОБА_1 до РТЦК та СП без поважної причини не з`явився, ухилившись від явки на виклик, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з п. 1, 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Згідно з п. 1, 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За такого, неявка військовозобов`язаного на виклик до відповідного РТЦК та СП тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 210-1 КУпАП, для чого необхідні докази того, що він отримав відповідну повістку, в протилежному випадку у діях такої особи не буде складу даного правопорушення.

При цьому, позивач вказав, що повістки про необхідність явки до РТЦК та СП на 13.03.2023 року він не отримував, натомість відповідачі не надали доказів, які б такі пояснення позивача спростували та підтвердили те, що позивач вчасно та належним чином був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не з`явився на нього в порушення процитованих вище положень нормативних актів, оскільки, як вказано вище, розписка ОСОБА_1 від 12.03.2023 року не мітить вказівки на те, про що дана така розписка та не вказано, що це розписка про отримання виклику до Баштанського РТЦК та СП на певну конкретно визначену дату та час.

Згідно з ч. 1-2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За такого, протокол про адміністративне правопорушення має складатись у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та один з його примірників має бути вручений такій особі.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також згіднозі ст.278КУпАП орган(посадоваособа)при підготовцідо розглядусправи проадміністративне правопорушення,серед іншого,вирішує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

За такого, обов`язковою умовою розгляду справи про адміністративне правопорушення є своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце її розгляду.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі №676/752/17 закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.

Натомість, позивач вказав, що не отримував повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відповідачами вказана обставина не спростована, отже позивач не був повідомлений про час та місце його розгляду, тобто був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України.

Що стосується наслідків скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності то, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Також відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

За такого, скасування постанови та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) можливе лише тоді, коли оскаржена постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу.

В даному ж випадку постанова винесена органом (посадовою особою), правомочним вирішувати цю справу, тому відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.

У зв`язку з цим, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є юридичними особами та є відокремленими структурними підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Натомість територіальні центри комплектування та соціальної підтримки областей є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

За такого, саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування.

Саме у зв`язку з цим для можливої подальшої реалізації передбаченого ст. 139 КАС України порядку розподілу судових витрат у разі задоволення адміністративного позову до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Миколаївський обласнийцентр комплектуваннята соціальноїпідтримки.

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17 сформовано висновок про те, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За такого, виходячи з висновків Великої Палати Верховного Суду, ставка судового збору в даній справі має становити 536,80 грн (2684 грн х 0,2), натомість позивачем сплачений судовий збір в більшому розмірі в сумі 1073,60 грн.

Аналогічно відповідно до пп. 9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали суду про залишення позову без розгляду становив 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн., натомість позивачем при оскарженні ухвали суду був сплачений судовий збір в більшому розмірі 2684 грн.

У зв`язку з цим з відповідача Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 1073,60 грн. (по 536,80 грн. за подання позову та за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без розгляду) і позивач має право звернутись до суду з клопотаннями про повернення йому сум надміру сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову №316 від 10.04.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 210-1 ч.2 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

Баштанський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_2 ),

Миколаївський обласний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Повне рішення суду складене 26.12.2023 року.

СУДДЯ: