Ухвала

від 20.11.2023 по справі 400/3927/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/3927/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Фоком-д" до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 23.03.2023 № 336793,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року позов Фермерського господарства "Фоком-Д" задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державною службою України з безпеки на транспорті подано до суду апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч.5 ст.296 КАС України, а саме без документу про сплату судового збору та подана з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Разом з цим, в апеляційній скарзі Державною службою України з безпеки на транспорті заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Надаючи оцінку доводам клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходить з наступного.

За визначенням ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення, судом першої інстанції прийнято 01.08.2023р. в порядку письмового провадження.

Відповідно до доводів апелянта, повний текст судового рішення від 01.08.2023р. по зазначеній справі в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті в ЄСІТС "Електронний суд" - 01.08.2023р.

Отже, строк на апеляційне оскарження цього рішення сплинув 31.08.2023р.

Між тим, дану апеляційну скаргу Державна служби України з безпеки на транспорті подала лише 13.11.2023р., тобто з тривалим пропуском встановленого ч.1 ст. 295 КАС України строку, заявивши при цьому клопотання про поновлення такого строку.

Як встановлено п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно вимог частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, апелянт у скарзі зазначив, що супроводження судових справ у Миколаївській області здійснює спеціаліст Тетяна Пархоменко, яка одночасно також супроводжує справи у Херсонській області та територіально знаходиться у м.Херсоні.

Окрім того, апелянт вказав, що в умовах постійних ракетних обстрілів та постійних відключень світла, які продовжуються і наразі, систематичне відвідування працівниками Укртрансбезпеки безпосереднього робочого місця (у тому числі отримання кореспонденції, опрацювання паперових документів та спрямування на адреси судів процесуальних документів) унеможливлено.

Також, у своїх доводах, апелянт посилається і на те, що на території Херсону та Херсонської області через постійні обстріли майже постійно є відключення електроенергії. У зв`язку з відсутністю світла виникають постійні перебої роботи засобів зв`язку та інтернет-провайдерів, що також унеможливлює забезпечення нормальної роботи державного органу.

Судова колегія критично оцінює вищезазначені посилання апелянта, оскільки відповідач є державним органом, який у своєму розпорядженні має не одну особу, яка відповідно до своїх посадових обов`язків має право представляти інтереси цього державного органу в суді, а іншого ним не доведено.

Загалом доводи скаржника свідчать лише про неналежну організацію процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, які в свою чергу є суто суб`єктивною причиною, яку не можна визнати поважною, оскільки така не пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.

При цьому, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у клопотанні скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.

Також, при поданні апеляційної скарги, скаржник до неї не надав документу про сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий характер спору, ціну позову (17000 грн.), в даному випадку, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 4026 грн.

Водночас, слід також врахувати, що у відповідності до ч.3 ст.4 ЗУ Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даної скарги становить 4026*0,8=3220,80 грн.

Проте відповідних коштів апелянтом не сплачено.

Враховуючи викладене, апелянт має надати суду доказ сплати судового збору на виконання вимог ст. 296 КАС України, у зазначеному вище розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду у розмірі 3220,80 грн. повинно бути перераховано або внесено на рахунок за наступними реквізитами: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"; відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758, отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. ст. 169, 298 КАС України суд залишає апеляційну скаргу без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з доказами на їх підтвердження, та надання документу, що підтверджує сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 298, 299, 321, 325 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №400/3927/23, з наведених у такому клопотанні підстав - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №400/3927/23 - залишити без руху, надавши апелянтам десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги.

Роз`яснити апелянту, що у разі ненадання документу про сплату судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з доказами на їх підтвердження, відповідно до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян