Постанова

від 21.11.2023 по справі 620/10069/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/10069/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, суддя Клопот С.Л., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФРОМ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФРОМ" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 16.05.2023 р. №8815581/43922495 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 28.02.2023 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФРОМ» податкову накладну № 1 від 28.02.2023 р. датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 16.05.2023 р. №8815582/43922495 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 31.03.2023 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФРОМ» податкову накладну № 1 від 31.03.2023 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комісія Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не мала правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, а рішення були винесені не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позвоних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФРОМ» зареєстроване в якості юридичної особи 21.12.2020 р., перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області та є платником податку на додану вартість (копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.10.2021 р. №407593767070, витягу №2225264500103 з реєстру платників податку на додану вартість від 11.08.2022 р. додаються).

Місцезнаходженням позивача є: м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 66. За вказаною адресою розташоване офісне приміщення позивача, яке перебуває в тимчасовому користуванні ТОВ «СОФРОМ» на підставі договору №3 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2022 р.

Згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є: код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

03.10.2022 р. між ТОВ «СОФРОМ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛЯНКА» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №1/10-2022.

Відповідно до п.1.1. даного Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (склад) загальною площею 523 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, будинок 34 (Об`єкт оренди).

Вказане приміщення належить на праві власності позивачу, що посвідчується договором купівлі-продажу, укладеним між фондом комунального майна Чернігівської міської ради (Продавець) та ТОВ «СОФРОМ» (Покупець) 16.08.2022 р., зареєстрованим в реєстрі за №904, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 р. за індексним №309106861.

У відповідності до п.2.1. Договору оренди №1/10-2022 Орендодавець передає, а Орендар приймає Об`єкт оренди з моменту підписання Сторонами Акта прийому-передачі Об`єкта оренди. Вказаний акт підписано сторонами 03.10.2022 р.

Загальна сума місячної орендної плати на день підписання Договору становить 78450,00 грн (п.3.1. Договору).

28.02.2023 р. було складено акт надання послуг №2/2023, яким підтверджено постачання позивачем послуг з надання складу в оренду ТОВ «СОЛЯНКА» у лютому 2023 р. на загальну суму 78450,00 грн (у т.ч. ПДВ 13075,00 грн.). Аналогічно, 31.03.2023 р. оформлено акт надання послуг №2/2023 щодо надання складу в оренду у березні 2023 р. на загальну суму 78450,00 грн (у т.ч. ПДВ 13075,00 грн.). Також 31.03.2023 р. ТОВ «СОФРОМ» було виставлено рахунок №1 на оплату за оренду приміщення за лютий, березень 2023 р.

На підставі вказаних актів надання послуг, відповідно до вимог пп. «б» п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.10 ст. 201, Податкового кодексу України, ТОВ «СОФРОМ» були складені та відправлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №1 від 28.02.2023 р. на загальну суму 78450,00 грн (у т.ч. ПДВ - 13075,00 грн.) та податкова накладна №1 від 31.03.2023 р. на загальну суму 78450,00 грн (у т.ч. ПДВ - 13075,00 грн.).

04.04.2023 р. та 07.04.2023 р. автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» направлені позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН №9069167083 та №9072206878, згідно яких прийнято вищевказані податкові накладні та зупинено їх реєстрацію відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Підставою зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги 68.20, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій.» Додатково повідомлено: показник «D»=.1220%, «Р»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

12.05.2023 р. позивач засобами електронного зв`язку надіслав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за №1. До повідомлення були додані копії документів на підтвердження господарських операцій за згаданими вище податковими накладними та документ в свідчення відновлення ТОВ «СОФРОМ» діяльності в офісному приміщенні.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Чернігівській області були прийняті рішення від 16.05.2023 р. №8815581/43922495 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.02.2023 р. №1, №8815582/43922495 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2023 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації вказано: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): «недотримання вимог статті 238 Цивільного кодексу України».

Не погодившись з такими рішеннями, 23.05.2023 р. ТОВ «СОФРОМ» оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (далі - ДПС України). До скарг були додані пояснення та їх документальне підтвердження.

31.05.2023 р. Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийняла рішення №47115/43922495/2 та №47117/43922495/2, відповідно до яких скарги залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні ПН для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до п. 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, рішення Комісії повинні містити відповідно чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН та чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, у квитанціях від 04.04.2023 р. №9069167083 та від 07.04.2023 р. №9072206878, якими було зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, вказано на те, що обсяг постачання товару/послуги 68.20, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Отже, контролюючий орган фактично продублював фрагмент з п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165).

При цьому, коленія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації ПН не містять у собі мотивації підстав та причин віднесення операцій позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, як і доказів прийняття рішення про віднесення ТОВ «СОФРОМ» до ризикових.

Так, у квитанціях податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Але при цьому не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

У випадку не конкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови дляможливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Водночас, враховуючи нечіткість змісту квитанцій, позивач надав до Головного управління ДПС у Чернігівській області пакет первинних документів, аналогічний тому, що вже неодноразово направлявся до відповідача і був врахований при розблокуванні попередніх податкових накладних, складених за результатами господарських операцій з ТОВ «СОЛЯНКА» за цим же договором оренди.

Так, 12.05.2023 р. ТОВ «СОФРОМ» засобами електронного зв`язку надіслало до ГУ ДПС у Чернігівській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за №1. До повідомлення були додані:

- копія договору №3 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2022 р. в свідчення відновлення ТОВ «СОФРОМ» діяльності в офісному приміщенні (про що вказано в поясненнях, які містяться в повідомленні);

- копії документів для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «СОЛЯНКА» (витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 р. за індексним №309106861, договору №1/10-2022 оренди нерухомого майна від 03.10.2022 р., акт прийому-передачі приміщення від 03.10.2023 р., актів надання послуг від 28.02.2023 р. №2/2023 та від 31.03.2023 р. №2/2023, рахунку на оплату №1 від 31.03.2023 р.).

Доказами направлення вказаних документів є Документи довільного формату №1-№7 від 12.05.2023 р.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем було подано до контролюючого органу документи, які в повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ «СОЛЯНКА», а також підтверджують наявність у власності ТОВ «СОФРОМ» переданого ТОВ «СОЛЯНКА» в оренду майна. Понад це, про наявність цього майна позивач інформував ГУ ДПС у Чернігівській області ще 13.10.2022 р. у повідомленні форми №20-ОПП.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області були прийняті рішення від 16.05.2023 р. №8815581/43922495 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.02.2023 р. №1, №8815582/43922495 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2023 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації зазначено: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): «недотримання вимог статті 238 Цивільного кодексу України».

При цьому, судом першої інстанції вірно зауважено, що оскаржувані рішення є нечіткими і необґрунтованими, вони не містять й згадки, які саме документи, на думку ГУ ДПС у Чернігівській області, складені з порушенням законодавства. При тому що навіть сама форма рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної з таких підстав контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства.

З загального формулювання «недотримання вимог статті 238 Цивільного кодексу України» об`єктивно неможливо встановити, що саме мав на увазі контролюючий орган; якого документа/обсягу документів стосується це припущення; чи має воно відношення до первинних документів, безпосередньо на підставі яких складались податкові накладні (адже повідомлення від 12.05.2023 р. містило й інші додатки); та на яких підставах відповідач взагалі дійшов висновку про порушення вказаної статті (і якої з трьох її частин) в спірній ситуації.

Стаття 238 Цивільного кодексу України знаходиться в главі 17 «Представництво» і передбачає правочини, які може/не може вчиняти представник: « 1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. 2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. 3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.»

Як свідчать матеріали справи, податкові накладні були складені за результатами господарських операцій між ТОВ «СОФРОМ» та ТОВ «СОЛЯНКА».

При цьому, як договір №1/10-2022 оренди нерухомого майна від 03.10.2022 р., так і всі наступні документи на його підставі, були укладені між ТОВ «СОФРОМ» в особі директора Пилипенко Валентина Івановича, що діє на підставі Статуту, (Орендодавець), та ТОВ «СОЛЯНКА», в особі керівника Сафронова Віктора Олександровича, що діє на підставі Статуту (Орендар), а тому зазначені обставини ніяким чином не порушують ст. 238 ЦК України.

Разом з тим, враховуючи викладене, за відсутності чітких підстав та належного мотивування відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскаржувані рішення не відповідає вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20.

Також Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Так, індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Проте, як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиції висловлена Верховним Судом у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/22.

Враховуючи вищевикладне, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.05.2023 №8815581/43922495 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 28.02.2023 та від 16.05.2023 №8815582/43922495 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 31.03.2023 прийняті необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 28.02.2023 р. №1, від 31.03.2023 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх фактичного подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначені вимоги є похідними та також підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, оскільки рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.05.2023 №8815581/43922495 та від 16.05.2023 №8815582/43922495 є протиправними та підлягають скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФРОМ» податкову накладну № 1 від 28.02.2023 та № 1 від 31.03.2023 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 21 листопада 2023 року.