Постанова

від 21.11.2023 по справі 815/1616/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 815/1616/18

касаційне провадження № К/9901/68187/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Пасічник С.С., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкомікс" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 (суддя - Завальнюк І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 (головуючий суддя - Коваль М.П., судді - Димерлій О.О., Кравченко К.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкомікс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкомікс" (далі по тексту - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі по тексту - відповідач, Управління, контролюючий орган) в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 06.04.2018 №2404 про проведення документальної позапланової перевірки Товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність видання наказу на проведення перевірки, оскільки оспорюваний наказ не містить конкретних підстав, визначених статтею 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин). Позивач зазначає про порушення контролюючим органом порядку проведення позапланової виїзної перевірки, зокрема: не надано копію наказу на проведення перевірки, внаслідок чого позивач не допустив перевіряючих до проведення перевірки. Також, зазначає, що платником було направлено лист до контролюючого органу, яким повідомлялось про втрату документів фінансово-господарської діяльності Товариства.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган мав достатні правові підстави для призначення та здійснення позапланової документальної перевірки. Контролюючий орган, отримавши інформацію щодо неподання звіту №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за лютий 2018 року, мав право на призначення позапланової документальної перевірки позивача та видання оскаржуваного наказу. Суд апеляційної інстанції, не прийнявши доводи апеляційної скарги позивача щодо анулювання йому відповідно до розпорядження ДФС України від 15.01.2018 ліцензії на оптову торгівлю, оскільки вони не були подані до суду першої інстанції та не були заявлені в якості підстав позову, погодився з рішенням суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Алкомікс».

Позивач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин у справі, зокрема, невідповідність предмету проведення перевірки, визначених у наказі, підставам та фактичним діям відповідача. Судами попередніх інстанцій установлено, що проведення перевірки призначено спірним наказом на підставі доповідної записки заступника начальника Управління від 23.03.2018 №304/11/15-32-14-08, яка відсутня в матеріалах справи. Скаржник доводить відсутність в оскаржуваному наказі конкретних підстав, визначених статтею 78 ПК України, які б давали можливість контролюючому органу приступити до проведення перевірки.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін та відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 21.11.2023.

Переглянув судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, з метою забезпечення об`єктивності та прозорості при здійсненні контрольно-перевірочної роботи та на виконання положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України та згідно доповідної записки заступника начальника Управління від 23.03.2018 №304/11/15-32-14-08, начальником Управління виданий наказ від 06.04.2018 №2404 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алкомікс», згідно з яким, з 10.04.2018 належить провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів за період - лютий 2018 року, тривалістю 5 робочих днів.

Підставою для видання оскаржуваного наказу є положення підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки, платником не подано звіт №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за лютий 2018 року.

Розпорядженням ДФС України від 15.01.2018 Департамент податків та зборів з юридичних осіб було зобов`язано забезпечити анулювання дії ліцензій Товариства на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Листом від 12.03.2018 №12/03-1 платником до контролюючого органу було надано інформацію про анулювання дії ліцензій платника на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів

Статтею 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За правилами підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Суди, дійшовши до висновку про наявність підстав для видання оскаржуваного наказу, посилалися на доповідну записку заступника начальника Управління від 23.03.2018 №304/11/15-32-14-08, водночас, як правильно зазначив позивач у касаційній скарзі, зазначена доповідна записка, яка слугувала підставою для призначення перевірки, відсутня у матеріалах справи.

Суд першої інстанції, встановив, що підставою для видання оскаржуваного наказу слугувало неподання Товариством звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за лютий 2018 року.

Позивач у апеляційній скарзі зазначав, що платник не повинен був подавати звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за лютий 2018 року за формою №1-ОА з підстав того, що відповідно до розпорядження ДФС України від 15.01.2018 №15-р/п дію ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту), реєстраційний номер 200306 та на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), реєстраційний номер 100456, терміном дії з 09.12.2016 до 09.12.2021 було анульовано. Посилався на отримане ним розпорядження контролюючого органу про анулювання ліцензій, а також, на подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за січень 2018 року в електронному вигляді 08.02.2018, який не прийнято відповідачем, та направлення вказаного звіту нарочно 09.02.2018.

Відповідно до положень статті 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального» (із змінами і доповненнями, чинними на дату виникнення спірних правовідносин) анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб`єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Водночас, суд апеляційної інстанції не перевірив обставини, на які посилався позивач у доводах апеляційної скарги, не надав оцінку документам, наданим до суду апеляційної інстанції, не перевірив підстави для проведення перевірки, не надав оцінку доводам скаржника про невідповідність предмету проведення перевірки, визначених у наказі, підставам та фактичним діям відповідача. Не перевірив і не надав оцінку доводам позивача про анулювання ліцензій, подання звіту за січень 2018 року та відсутність підстав для подання звіту за лютий 2018 року.

Без встановлення зазначених фактичних обставин у даній справі неможливо перевірити правомірність видання оскаржуваного наказу.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки, судом апеляційної інстанції не надано оцінку доводам контролюючого органу та доводам позивача, якими вони обґрунтовують свої правові позиції відносно правомірності видання спірного наказу, які слугували підставою для видання такого наказу.

Суд апеляційної інстанції повинен перевірити обставини, встановлені судом першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, встановити обставини, які слугували підставою для проведення перевірки.

В даному випадку колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині дослідження доказів, оскільки, судом апеляційної інстанції не аналізувались докази, наявні у матеріалах справи і висновки податкового органу щодо підстав для видання наказу і проведення перевірки.

Без повного дослідження всіх обставин, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх правових позицій, неможливо встановити правомірність видання оскаржуваного наказу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції з наведених питань.

Оскільки, передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За приписами частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи та не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкомікс" задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева С.С. Пасічник В.В. Хохуляк