Постанова

від 21.11.2023 по справі 208/5799/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8991/23 Справа № 208/5799/23 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т.П. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача - Никифоряка Л.П.,

суддів - Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання - Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з трудових правовідносин за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 7» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу голови комісії з припинення юридичної особи Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 7» № 02-27/123-ос від 29 травня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення на посаді заступника медичного директора загально лікарняного персоналу в Комунальному некомерційному підприємстві Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 7»; стягнення з Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 7» на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював на посаді заступника медичного директора загально лікарняного персоналу у КНП КМР «Міська лікарня №7», в період з 01 жовтня 2021 року по 28 травня 2023 року.

28 травня 2023 року він був звільнений із займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України» у зв`язку із скороченням штату працівників згідно наказу голови комісії з припинення юридичної особи КНП КМР «Міська лікарня № 7» № 02-27/123-ос від 29 травня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Зазначав, що при його звільненні відповідачем було порушено норми трудового законодавства, оскільки датою його звільнення є дата вихідного дня, а саме 28 травня 2023 року, проте у понеділок - 29 травня 2023 року він був на роботі та працював, що підтверджується графіком обліку робочого часу по підрозділу загального персоналу на травень 2023 року (НСЗУ). Із зазначеним наказом про його звільнення він також був ознайомлений 29 травня 2023 року - у понеділок.

Також вважав неналежним повідомленням його з рішенням Кам`янської міської ради від 30 вересня 2022 року про припинення юридичної особи, саме 05 жовтня 2023 року шляхом телефонного дзвінка.

В подальшому йому було вручено повідомлення про майбутнє звільнення з підстав скорочення штату станом на 28 березня 2023 року, також він був попереджений про майбутнє звільнення і 17 травня 2023 року, безпосередньо головою ліквідаційної комісії, розмову з якою він записав на свій телефон.

При цьому, за період з 28 березня 2023 року по 29 травня 2023 рік з боку КП КМР «Міська лікарня № 7» йому не було запропоновано жодної посади.

Крім того, відповідачем не враховано фах та досвід позивача як лікаря, який має стаж роботи 30 років та наступні освіти: диплом магістра про отримання вищої освіти за спеціальністю «Державне управління», диплом № НОМЕР_1 від 28 лютого 2001 року; вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальністю «Організація і управління охороною здоров`я», посвідчення № НОМЕР_2 від 25 травня 2020 року; вищу кваліфікацію лікаря-педіатра вищої категорії, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 від 05.2018 року.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Проте, заходи щодо скорочення штату були вжиті лише до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи, що відповідачем порушено вимоги трудового законодавства при звільненні працівника з роботи, позивач вважав, що наказ голови комісії з припинення юридичної особи КНП КМР «Міська лікарня № 7» № 02-27/123-ос від 29 травня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а він поновленню на попередній роботі.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади заступника медичного директора КНП КМР «Міська лікарня № 7» у зв`язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України, зазначену в наказі голови комісії з припинення юридичної особи КНП КМР «Міська лікарня № 7» Касюри О.Л. «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 травня 2023 року за № 02-27/123-ос, з «28» травня 2023 року на «29» травня 2023 року.

Зобов`язано КНП КМР «Міська лікарня № 7» здійснити нарахування та виплати ОСОБА_1 за робочий день «29» травня 2023 року, як останній робочий день ОСОБА_1 на посаді заступника медичного директора КНП КМР «Міська лікарня № 7», здійснивши нарахування податків і платежів на користь держави.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклала вимогу про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив та не звернув належної уваги на ту обставину, що в порушення приписів частини третьої статті 49-2 КЗпП України йому не були запропоновані всі наявні вакантні посади. Також зазначає, що відповідач не врахував його переважного права на залишення на роботі.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа і смс-повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 30 років і освіту, а саме: диплом магістра про отримання вищої освіти за спеціальністю «Державне управління», диплом № НОМЕР_1 від 28 лютого 2001 року; вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальністю «Організація і управління охороною здоров`я», посвідчення № НОМЕР_2 від 25 травня 2020 року; вищу кваліфікацію лікаря-педіатра вищої категорії, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 від 05.2018 року, що підтверджується копією трудових книжок та вкладок до них (т.1 а.с.20-63), копії документів про освіту (т.1 а.с.64-65,187-188), посвідчень (т.1 а.с.66-67,189-190); також за час своєї роботи отримував подяки та грамоти (т.1 а.с.68-81).

Рішенням Кам`янської міської ради від 23 червня 2021 року № 210-08/УІІІ «Про припинення юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 5» шляхом приєднання» відбулося приєднання КНП КМР «Міської лікарні № 5» до КНП КМР «Міської лікарні № 7», на посаді генерального директора якої (КНП КМР «Міська лікарня № 5») працював позивач.

Після вказаного приєднання, 01 жовтня 2021 року позивача було призначено на посаду заступника медичного директора КНП КМР «Міської лікарні № 7».

30 вересня 2022 року рішенням Кам`янської міської ради № 673-23/УІІІ «Про припинення юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 7» було розпочато процедуру припинення КНП КМР «Міська лікарня № 7» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та створено ліквідаційну комісію (т.1 а.с.126-128).

04 жовтня 2022 року головою ліквідаційної комісії було видано наказ № 259, яким доручено начальнику відділу кадрів довести до відома всіх працівників вказане рішення власника, попередити працівників про внесення змін до істотних умов праці з моменту завершення етапу реорганізації та попередити працівників про можливе скорочення на дублюючих посадах або посадах, які не будуть передбачені штатним розписом КНП КМР «МЛШМД» (т.1 а.с.155).

В період з 01 жовтня 2022 року по 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 перебував у відпустці, що підтверджується витягом з наказу № 60-вд від 27 вересня 2022 року (т.1 а.с.129).

Згідно пояснень сторін, в зазначений період ОСОБА_1 не знаходився на території України, а перебував за кордоном.

05 жовтня 2022 року в телефонному режимі позивачу було зачитано оповіщення про те, що Кам`янською міською радою було прийнято рішення від 30 вересня 2022 року № 673-23/УІІІ та його зміст, а також зміст наказу від 04 жовтня 2022 року № 259, оскільки він в цей час знаходився у відпустці за кордоном, з попередженням про внесення змін до істотних умов праці та щодо можливого скорочення, про що було складено відповідний акт (т.1 а.с.130,131).

24 лютого 2023 року рішенням Кам`янської міської ради за № 810-30/VIII було затверджено статут Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», код ЄДРПОУ 01985854 (т.2 а.с.85-94), згідно пункту 1.2 якого КНП КМР «МЛШМД» створене за рішенням Кам`янської міської ради (надалі - Засновник) від 04 вересня 2019 року № 1532-35/VII відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» у комунальне некомерційний підприємство.

КНП КМР «МЛШМД» є правонаступником усього майна та активів, всіх прав та обов`язків Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 01985854).

28 березня 2023 року головою ліквідаційної комісії КНП КМР «Міська лікарня № 7» Касюрою О.Л. було складено попередження про майбутнє звільнення в порядку п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.133).

Також, 28 березня 2023 року ОСОБА_1 було вручено зазначене попередження про майбутнє звільнення, але в день попередження позивач відмовився від його підпису, що підтверджено актом, складеним 28 березня 2023 року (т.1 а.с.134).

30 березня 2023 року позивач приніс підписане попередження про майбутнє звільнення та надав його начальнику відділу кадрів, яка помітила, що в шаблоні зазначена невірна дата майбутнього вивільнення та внесла в присутності позивача зміну в попередження своєю рукою та наголосила про дату звільнення 28 травня 2023 року. Вказаний факт підтверджується актом (т.1 а.с.132).

Станом на момент попередження позивача про майбутнє звільнення у КНП КМР «Міська лікарня № 7» відсутні вільні ставки, які не підлягали б скороченню, а в КНП КМР «МЛШМД» були наявні вільні ставки на посади: лікар-кардіолог; лікар-анестезіолог; лікар-ультразвукової діагностики; сестра медична стаціонару; підсобний робітник; двірник; молодша медична сестра (санітарка); водій; ліфтер вантажного ліфта, що підтверджено відповіддю (т.1 а.с.136), а також штатним розкладом (т.1 а.с.191-240, т.2 а.с.9-37).

17 травня 2023 року головою комісії з припинення юридичної особи КНП КМР «Міська лікарня № 7» було особисто попереджено про майбутнє звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України та запропоновано можливість переведення на посаду завідувача відділу інфекційного контролю у КНП КМР «МЛШМД», на що позивач згоди не надав.

Актом від 17 травня 2023 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 від переведення на іншу посаду, останній наголошував на його згоді на звільнення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України 28 травня 2023 року, мотивуючи родинними планами на літо (т.1 а.с.138).

17 травня 2023 року ОСОБА_1 повідомив голову комісії з припинення юридичної особи КНП КМР «Міська лікарня № 7» про те, що він буде зайнятий на червень, липень 2023 року та має інші плани, і наполягає на його звільнення саме 28 травня 2023 року, і саме за скороченням штату, що є вигідним для нього, зазначене відображено на аудіозаписі долученому саме позивачем (т.2 а.с.38-а), який він безпосередньо зробив під час спілкування із головою комісії на власний телефон, що підтверджено представником позивача під час судового розгляду.

Станом на 22 травня 2023 року КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» мала вакантні ставки на посади: лікар-кардіолог; лікар-анестезіолог; лікар-ультразвукової діагностики; сестра медична стаціонару; підсобний робітник; двірник; молодша медична сестра (санітарка); водій; ліфтер вантажного ліфта, що підтверджено відповіддю (т.1 а.с.135), а також штатним розкладом (т.1 а.с.191-240, т.2 а.с.9-37).

29 травня 2023 року головою комісії з припинення юридичної особи КНП КМР «Міська лікарня № 7» Касюрою О.Л. було видано наказ за № 02-27/123-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно до якого: «… ОСОБА_1 , заступника медичного директора звільнити із займаної посади 28 травня 2023 року, у зв`язку зі скороченням штату працівників, за п.1 ст. 40 КЗпП України…» (т.1 а.с.19).

29 травня 2023 року ОСОБА_1 ознайомлений із наказом від 29 травня 2023 року за № 02-27/123-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », що підтверджується його підписом в наказі (т.1 а.с.156).

Також судом встановлено, що на час звільнення ОСОБА_1 вільні вакансії у КП КМР «Міська лікарня № 7» відсутні, а в КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» наявні ті ж самі вакансії: лікар-кардіолог; лікар-анестезіолог; лікар-ультразвукової діагностики; сестра медична стаціонару; підсобний робітник; двірник; молодша медична сестра (санітарка); водій; ліфтер вантажного ліфта, що підтверджується відповіддю (т.1 а.с.135), а також штатним розкладом (т.1 а.с.191-240, т.2 а.с.9-37).

Згідно графіку обліку робочого часу на травень 2023 року по КНП КМР «Міська лікарня № 7» 28 травня 2023 року був вихідним днем для ОСОБА_1 , а робочим його днем є 29 травня 2023 року (т.1 а.с.18).

Таким чином, ОСОБА_1 працював на посаді заступника медичного директора загально лікарняного персоналу у КНП КМР «Міська лікарня №7» в період з 01 жовтня 2021 року по 29 травня 2023 року.

Та, в період з 07 березня 2022 року по 16 листопада 2022 року включно, тобто 07 місяців і 27 днів, ОСОБА_1 знаходився у відпустках, що підтверджується довідкою № 20 від 05 липня 2023 року (т.1 а.с.139).

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 584,52 грн на час звільнення, що підтверджено довідкою (т.2 а.с.38).

За час проведення процедури припинення КНП КМР «Міська лікарня № 7» станом на 22 травня 2023 року було звільнено 17 фізичних осіб за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штатних одиниць, що підтверджується довідкою № 19 від 05 липня 2023 року (т.1 а.с.140).

Згідно копій штатних розкладів на КНП КМР «Міська лікарня № 7» станом на 01 березня 2023 року у штаті КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» посада заступника медичного директора відсутня, і на 23 травня 2023 року посада заступника медичного директора наявна в одній штатній одиниці та є зайнятою, що підтверджено сторонами, та станом на 28 травня 2023 року або 29 травня 2023 року вільною не є (т.2 а.с.132-153).

Також встановлено, що відповідачем виплачено позивачу всі виплати під час звільнення.

В процесі процедури припинення КНП КМР «Міська лікарня № 7» податковою інспекцією було проведено перевірки господарської діяльності КНП КМР «Міська лікарня № 7», за результатами якої були виявлені порушення та виписані податкові повідомлення-рішення, з якими КНП КМР «Міська лікарня № 7» не погодилась та направила в порядку адміністративного оскарження до податкової інспекції заперечення на вказані податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.137).

Рішенням Кам`янської міської ради від 31 березня 2023 року № 856-31/VIII «Про закріплення майна на праві оперативного управління за КНП КМР «МЛШМД» (т.1 а.с.154) рухоме та нерухоме майно вилучене у КНП КМР «Міська лікарня № 7» та передано КНП КМР «МЛШМД» на праві оперативного управління з 23 травня 2023 року.

Рішенням Кам`янської міської ради від 31 березня 2023 року № 867-31/УІІІ «Про вилучення з постійного користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 » (т.1 а.с.152-153) земельну ділянку вилучено у КНП КМР «Міська лікарня № 7» та передано КНП КМР «МЛШМД» в оперативне управління та на дату подання даного відзиву триває процес оформлення документів на передачу.

На виконання листа НСЗУ від 10 березня 2023 року № 7986/4-15-23 з 01 червня 2023 року КНП КМР «Міська лікарня № 7» було об`єднано пакети НСЗУ та отримання фінансування відбувається КНП КМР «МЛШМД», в яку переведені всі співробітники КНП КМР «Міська лікарня № 7» (т.1 а.с.147-148,149-151).

23 травня 2023 року між Кам`янською міською радою та КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» укладений договір про закріплення майна, що перебуває у комунальній власності Кам`янської міської територіальної громади, на праві оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (т.1 а.с.141-146)

Таким чином, станом на 01 липня 2023 року КНП КМР «Міська лікарня № 7» не припинене.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторони позивача ОСОБА_2 суду повідомив, що він разом із ОСОБА_1 працював у КП КМР «Міська лікарня № 5», яка була приєднана до КНП КМР «Міська лікарня № 7», і також як і позивач був звільнений за скороченням штату за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Його як і ОСОБА_1 запрошували на засідання комісії з питань скорочення та повідомили про те, що він буде скорочений і вільних місць для нього не має. Проте йому відомо, що на його робоче місце, після його звільнення було прийнято іншу особу. А щодо ОСОБА_1 то він разом із ним 17 травня 2023 року прибув до адміністрації лікарні, де ОСОБА_1 записав розмову із головою комісії, про що повідомив йому як сів у машину, та він цей запис прослухав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що у КНП КМР «Міська лікарня № 7» дійсно мало місце скорочення чисельності і штату працівників, відповідачем попереджено позивача про наступне звільнення за два місяця - 28 березня 2023 року. Позивачем не доведено наявність на момент його звільнення у відповідача іншої вакантної посади чи роботи, яку він міг виконувати з урахуванням його освіти та кваліфікації та яка не була йому запропонована, тому суд прийшов до висновку про те, що відповідачем було дотримано визначений законодавством порядок при звільненні позивача із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно із частиною четвертою статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (вивільнення працівників).

З огляду на частину першу статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, а згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частиною третьою статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Під час розгляду трудових спорів, пов`язаних зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованої Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19 (провадження № 61-5965св20).

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі № 511/466/19 наголошено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Так, рішенням Кам`янської міської ради від 30 вересня 2022 року № 673-23/УІІІ «Про припинення юридичної особи -Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 7» було розпочато процедуру припинення КНП КМР «Міська лікарня № 7» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та створено ліквідаційну комісію (т.1 а.с. 126-128).

04 жовтня 2022 року головою ліквідаційної комісії було видано наказ № 259, яким доручено начальнику відділу кадрів довести до відома всіх працівників вказане рішення власника, попередити працівників про внесення змін до істотних умов праці з моменту завершення етапу реорганізації та попередити працівників про можливе скорочення на дублюючих посадах або посадах, які не будуть передбачені штатним розписом КНП КМР «МЛШМД» (т.1 а.с.155).

24 лютого 2023 року рішенням Кам`янської міської ради за № 810-30/VIII було затверджено статут Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», код ЄДРПОУ 01985854 (т.2 а.с.85-94), згідно пункту 1.2 якого КНП КМР «МЛШМД» створене за рішенням Кам`янської міської ради (надалі - Засновник) від 04 вересня 2019 року № 1532-35/VII відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Комунального закладу «Кам`янська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» у комунальне некомерційний підприємство.

Рішенням Кам`янської міської ради від 31 березня 2023 року № 856-31/VIII «Про закріплення майна на праві оперативного управління за КНП КМР «МЛШМД» (т.1 а.с.154) рухоме та нерухоме майно вилучене у КНП КМР «Міська лікарня № 7» та передано КНП КМР «МЛШМД» на праві оперативного управління з 23 травня 2023 року.

Рішенням Кам`янської міської ради від 31 березня 2023 року № 867-31/УІІІ «Про вилучення з постійного користування земельної ділянки за адресою: вул. Сергія Слісаренко, 3» (т.1 а.с.152-153) земельну ділянку вилучено у КНП КМР «Міська лікарня № 7» та передано КНП КМР «МЛШМД» в оперативне управління та на дату подання даного відзиву триває процес оформлення документів на передачу.

23 травня 2023 року між Кам`янською міською радою та КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» укладений договір про закріплення майна, що перебуває у комунальній власності Кам`янської міської територіальної громади, на праві оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (т.1 а.с.141-146).

За час проведення процедури припинення КНП КМР «Міська лікарня № 7» станом на 22 травня 2023 року було звільнено 17 фізичних осіб за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штатних одиниць, що підтверджується довідкою № 19 від 05 липня 2023 року (т.1 а.с.140).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено що у відповідача КНП КМР «Міська лікарня № 7» дійсно відбулося скорочення штату та чисельності працівників з підстав проведення процедури по припиненню юридичної особи на виконання рішення Кам`янської міської ради від 30 вересня 2022 року за № 673-23/VIII.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення.

05 жовтня 2022 року в телефонному режимі позивачу було зачитано оповіщення про те, що Кам`янською міською радою було прийнято рішення від 30 вересня 2022 року № 673-23/VІІІ та його зміст, а також зміст наказу від 04 жовтня 2022 року № 259, оскільки він в цей час знаходився у відпустці за кордоном, з попередженням про внесення змін до істотних умов праці та щодо можливого скорочення, про що було складено відповідний акт (т.1 а.с.130,131).

Також, станом на 28 березня 2023 року головою ліквідаційної комісії КП КМР «Міська лікарня № 7» Касюрою О.Л. було складено попередження про майбутнє звільнення в порядку п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.133), яке останній отримав безпосередньо 28 березня 2023 року, що стороною позивача не оспорюється.

Встановлено, що на час попередження про майбутнє звільнення в порядку п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 мав загальний трудовий стаж 30 років, освіту: диплом магістра про отримання вищої освіти за спеціальністю «Державне управління», диплом № НОМЕР_1 від 28 лютого 2001 року; вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальністю «Організація і управління охороною здоров`я», посвідчення № НОМЕР_2 від 25 травня 2020 року; вищу кваліфікацію лікаря-педіатра вищої категорії.

Проте, станом на 28 березня 2023 року, а саме на дату попередження позивача про майбутнє звільнення у КНП КМР «Міська лікарня № 7» були відсутні вільні ставки, які не підлягали б скороченню, а в КНП КМР «МЛШМД» були наявні вільні ставки на посади: лікар-кардіолог; лікар-анестезіолог; лікар-ультразвукової діагностики; сестра медична стаціонару; підсобний робітник; двірник; молодша медична сестра (санітарка); водій; ліфтер вантажного ліфта.

Також, станом на 17 травня 2023 року головою комісії з припинення юридичної особи КНП КМР «МЛ №7» Касюрою О.Л. було повторно, особисто попереджено про майбутнє звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України, та запропоновано можливість переведення на посаду завідувача відділу інфекційного контролю у КНП КМР «МЛШМД», на що позивач згоди не надав, що було зафіксовано як самим позивачем на аудіозаписі, який був ним долучений для дослідження, так і актом від 17 травня 2023 року (т.1 а.с.138), яким було зафіксовано відмову ОСОБА_1 від переведення на іншу посаду, останній наголосив на його згоді на звільнення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України 28 травня 2023 року, мотивуючи це особистими родинними планами.

Таким чином, установивши, що в КНП КМР «Міська лікарня № 7» дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці та скорочення чисельності і штату працівників,а позивач про наступне вивільнення персонально попереджений за два місяці, від запропонованої посади завідувача відділу інфекційного контролю у КНП КМР «МЛШМД» відмовився та за відсутності інших вакантних посад, які б він міг обіймати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулось із дотриманням трудового законодавства.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо переважного права на залишення на роботі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки 22 травня 2023 року всі працівники КНП КМР «Міська лікарня № 7» написали заяви про звільнення по переведенню в КНП КМР «МЛШМД». За п.1 ст. 40 КЗпП України 22 травня 2023 року було звільнено 17 осіб за їх особистим бажанням без переводу їх на вакантні посади до КНП КМР «МЛШМД». Крім того, вакантних посад у вказаному закладі не було станом на 22 травня 2023 року. Отже, були відсутні підстави для застосування переважного права для залишення на посаді позивача.

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що відповідач не запропонував йому усіх вакантних посад, не спростовують встановлені судом першої інстанції фактичні обставини, не свідчать про неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а направлені на безпідставну переоцінку доказів у справі без належного на те мотивування.

З урахуванням статей 40, 49-2 КЗпП України суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що КНП КМР «Міська лікарня № 7» було дотримано вимог законодавства щодо попередження позивача про майбутнє вивільнення через скорочення штату, запропоновано всі вакантні посади, а тому відповідач вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо обов`язку з працевлаштування ОСОБА_1 , який у встановленому законом порядку не виявив бажання зайняти одну із запропонованих йому вакантних посад, що не заперечується позивачем, але підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Доказів того, що на підприємстві була вакантна інша посада чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку ОСОБА_1 міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, суду він не надав.

Апеляційний суд зауважує, що сам лише факт незапропонування роботодавцем позивачу вакантної посади за умови, що позивач не зміг би обійняти її відповідно до кваліфікаційних вимог вказаної посади, не може свідчити про те, що роботодавцем було порушено вимоги частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України під час звільнення позивача.

Суд має встановити, що посада, яку не було запропоновано працівнику, реально могла бути ним зайнята, оскільки у протилежному випадку скасування наказу про звільнення лише з цих підстав буде необґрунтованим та свідчитиме про формалізм щодо тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2023 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2023 року.

Судді: