Ухвала

від 16.11.2023 по справі 398/4792/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/548/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Олександрійського міскрайонного суду Кіровоградської області від 02.10.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровограської області про арешт майна у кримінальному провадженні №12023121060001551 від 23.09.2023.

За участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_7 ,

представника ДП «Конярство України» - адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міскрайонного суду Кіровоградської області від 02.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровограської області про арешт майна у кримінальному провадженні №12023121060001551 від 23.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування постановленого рішення слідчий суддя в ухвалі послався на те, що земельна ділянка, на яку просить накласти арешт прокурор, перебуває на праві постійного користування у ДП «Конярство України», якому в рамках даного кримінального провадження не повідомлено про підозру, не наведено достатніх підстав вважати, що земельна ділянка та зернова культура соняшник, за вказаних вище обставин є предметами вчинення кримінального правопорушення та мають значення речового доказу у даному провадженні, крім того, зернова культура соняшник є продукцією, яка під впливом природних стихій піддається швидкому псуванню.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали районного суду та скасувати її і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора у повному обсязі та накласти арешт: на земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524655400:02:000:0778 загальною площею 85,7551 га, що перебуває на праві постійного користування в ДП «Конярство України» код ЄДРПОУ 37404165 юридична адреса: Україна, 01001, місто Київ, вулиця Б. Грінченка, будинок 1, а також на сільськогосподарську культуру - соняшник, якою засаджена вказана земельна ділянка із кадастровим номером 3524655400:02:000:0778, з забороною користування земельною ділянкою та сільськогосподарською культурою - соняшником, якою засаджена вказана земельна ділянка.

Отже, прокурор вказує, що згідно до положень ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про накладення арешту на майно може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту її проголошення. Таким чином, строк оскарження ухвали слідчого судді від 02.10.2023 минув 07.10.2023 а, повний текст ухвали слідчим суддею проголошено 04.10.2023, що не давало можливості прокурору належним чином її оскаржити, так як не були відомі мотиви, з яких слідчий судді відмовив у задоволенні клопотання. Крім того, 7 та 8 жовтня 2023 року - дати закінчення строку оскарження зазначеної ухвали, являлися вихідними днями, у зв`язку з чим подати апеляційну скаргу прокурор зміг лише 09.10.2023. Зазначені підстави пропущення строку апеляційного оскарження прокурор вважає поважними, а тому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Свої апеляційні доводи прокурор обґрунтовує тим, що висновки слідчого судді є передчасними, і необгрунтованими, а рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно - незаконним, з наступних підстав.

Так, 22.09.2023 до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи здійснюють привласнення урожаю під час його збору на земельній ділянці із кадастровим номером 3524655400:02:000:0778, розташованій на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в період воєнного стану.

За даним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12023121060001551 від 23.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно правокористувачем земельної ділянки із кадастровим номером 3524655400:02:000:0778 на праві постійного користування є ДП «Конярство України», код ЄДРПОУ 37404165.

З метою встановлення правових підстав використання земельної ділянки та збирання врожаю на ній до філії «Онуфріївський кінний завод № 175», яка є структурним підрозділом ДП «Конярство України» на теритрорії Онуфріївської селищної ради 25.09.2023 направлено запит про надання відповідних відомостей.

Проте, від філії «Онуфріївський кінний завод № 175» ДП «Конярство України» відповідь на вказаний запит не отримано.

Також, 27.09.2023 повторно надіслано запит до філії «Онуфріївський кінний завод № 175» ДП «Конярство України», але відповідь на нього також не отримано.

У ході проведення досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що він є директором ПП «Колібрі» та ним укладено договір № АДМ від 01.12.2022 «Про перевезення вантажів автомобільним транспортом» з ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА». За вказаним договором вантажівки його Підприємства 22.09.2023 перебували на земельній ділянці за межами с. Шевченка Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та мали вивозити з поля зерно соняшнику. Також, ОСОБА_9 повідомив, що йому особисто не відомо кому саме належать земельні ділянки, на яких проводився збір врожаю, та хто є їх фактичним користувачем.

Таким чином, слідством встановлено, що земельна ділянка перебуває у користуванні однієї юридичної особи, а збирання врожаю сільськогосподарської культури на її території здійснюють інші особи без належного правового оформлення таких дій та обліку зібраного врожаю.

Звідси, є достатні підстави вважати, що земельна ділянка та сільськогосподарська культура, яка росте на ній, є матеріальними об`єктами, які містять на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому земельна ділянка і сільськогосподарська культура, на ній, підпадають під поняття речового доказу визначеного в ст. 98 КПК України, та стороною обвинувачення в подальшому можуть використовуватись як доказ обставин кримінального правопорушення.

За вказаних обставин, дана земельна ділянка і сільськогосподарська культура можуть бути піддані пошкодженню, зіпсуванню, знищенню, перетворенню та відчуженню.

Крім того, з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшов дуже невеликий час для того щоб призначити відповідні судові експертизи, а також необхідно вилучити всі документи на підставі яких здійснювався збір врожаю, які на даний час так і не надані стороні обвинувачення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, пояснення представника ДП «Конярство України» - адвоката ОСОБА_8 , який заперечив задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є зокрема, арешт майна.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області 23.09.2023 відкрито кримінальне провадження № 12023121060001551, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно з протоколом огляду місця події від 22.09.2023 оглянуто територію поля з кадастровим номером 3524655400:02:000:0778, яка розташована за географічними координатами широта 48.88644, довгота 33.28844, за межами с. Шевченкове Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області де виявлено транспортні засоби, які було вилучено, опечатано та залишено на місці події із залученням охорони для збереження цілісності вищевказаного майна (а.с.6-8).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 25.09.2023, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655400:02:000:0778 зареєстровано за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою; відомості про суб`єкта іншого речового права: Правокористувач: Державне підприємство «Конярство України»; опис об`єкта іншого речового права: в постійне користування передається земельна ділянка площею 85,7551 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524655400:02:000:0778 (а.с.11-12).

Згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 11-15969/14-20-СГ від 09.11.2020, Державному підприємству «Конярство України» надано у постійне користування земельні ділянки, зокрема кадастровий номер 3524655400:02:000:0778 площа 85,7551 га (а.с.13).

Дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що слідчий суддя повно, об`єктивно та неупереджено розглянув дане клопотання і дійшов правильного висновку, що органом досудового розслідування не доведено наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, а саме земельну ділянку, оскільки фактично не підтверджено, що таке майно має значення речового доказу в даному провадженні, тобто що вказана земельна ділянка зберегла на собі сліди протиправної діяльності. Аналіз наданих матеріалів справи свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна.

У клопотанні конкретно не зазначено, яке саме доказове значення має вищевказана земельна ділянка, з огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке розслідується за ч. 4 ст. 191 КК України.

Тобто, клопотання слідчого, всупереч вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, не містить належного обґрунтування необхідності вказаного арешту.

Крім того, у клопотанні та у доданому до клопотання витягу з ЄРДР не зазначено про шкоду, завдану правопорушенням та про розмір цієї шкоди, також не зазначено осіб, яким така шкода завдана.

Слідчий суддя дослідивши докази, які надані до матеріалів клопотання дійшов правильного висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того, що земельна ділянка та урожай соняшнику, який вирощується на вказаній земельній ділянкі, є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та можуть містити відомості про обставини вчинення злочину, отже мають значення речового доказу, оскільки вони самі по собі або у сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є безпідставними, оскільки докази, які підтверджували зазначені доводи в матеріалах клопотання відсутні та до суду апеляційної інстанції не надавались.

Більше того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що вищевказана земельна ділянка та урожай, який вирощується на ній не відповідають критеріям зазначених у ст. 98 КПК України.

Беручи до уваги, вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив в накладенні арешту, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора є необґрунтованими та безпідставними.

Порушень кримінального процесуального закону, які стали б підставою для скасування по суті правильного судового не встановлено.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а увалу слідчого судді слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Олександрійського міскрайонного суду Кіровоградської області від 02.10.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровограської області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023121060001551 від 23.09.2023 - залишити без зміни.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2