Ухвала

від 22.11.2023 по справі 175/4712/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №175/4712/21

провадження №1-кс/175/2035/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника ПП «Медексперт-Груп» адвоката ОСОБА_4

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ПП «Медексперт-Груп» у кримінальному провадженні №42021042150000079 від 04.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про скасування арешту майна, -

-

В С Т А Н О В И В:

До судунадійшло клопотанняадвоката ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ПП «Медексперт-Груп» у кримінальному провадженні №42021042150000079 від 04.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2022 року по справі №175/4712/21 було задоволено клопотання слідчого ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні № 42021042150000079 від 04.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та накладено арешт на земельну ділянку площею 9,3769 га, кадастровий номер 1221455400:01:012:0429, власником якої є ПП «Медексперт-Груп» шляхом накладення заборони відчуження майна та вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо нього.

Власник земельної ділянки, якою є ПП «Медексперт-Груп» вважає, що арешт було накладено необґрунтовано, а також арешт грубо порушує його права та законні інтереси.

Представник ПП «Медексперт-Груп» адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання, просить суд зняти арешт з майна. Пояснив, що вказаним арештом порушуються права його клієнта як власника нерухомого майна.

Прокурор у судовому засіданні у вирішенні питання по клопотанню покладалась на розсуд суду.

Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, під процесуальним керівництвом Слобожанської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні провадження № 42021042150000079 від 04.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

14.11.2023 року ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ПП «Медексперт-Груп» було подано до суду клопотання про зняття арешту з майна, а саме земельну ділянку площею 9,3769 га, кадастровий номер 1221455400:01:012:0429, власником якої є ПП «Медексперт-Груп», реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1569656312214.

Автор обґрунтовує клопотання тим, що слідчий суддя, посилаючись на норми ст. 170, 171, 173 КПК України, визначив таку правову підставу для накладення арешту на земельну ділянку, як необхідність збереження речового доказу.

Разом з тим, вважає, що слідчий суддя не навів жодного аргументу і належного мотивування доцільності такого арешту на майно підприємства - земельну ділянку площею 9,3769 га, кадастровий номер 1221455400:01:012:0429, власником якої є ПП «Медексперт-Груп», реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1569656312214. В своєму рішення слідчий суддя зазначає викладені в клопотанні слідчого обставини, норми КПК України, які регулюють питання накладення арешту на майно взагалі та узагальнені вирази, чому він вважає за доцільне накласти арешт, а саме: забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення подальшого протиправного використання земельної ділянки.

В той же час, слідчий суддя не навів жодних конкретних аргументів в чому ж полягає протиправне використання земельної ділянки і як її арешт забезпечить швидке, повне та неупереджене досудове розслідування цього кримінального провадження.

Заявник вважає, що фактично арешт на земельну ділянку накладений лише з підстав, що слідчим винесено постанову про визнання цієї земельної ділянки речовим доказом.

В своєму клопотанні слідчий належного обґрунтування підстав для накладення арешту на земельну ділянку також не навів, формально зазначивши, що земельні ділянки є об?єктами кримінально протиправних дій, які набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ.

Крім цього, слідчий в клопотанні та слідчий суддя в ухвалі посилаються на те, що викладені обставини свідчать про пов?язаність між собою земельних ділянок та набуття права власності на них на підставі підроблених документів.

За вимогами статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Водночас, при ознайомленні з матеріалами судової справи, встановлено, що в доданих до клопотання копій документів взагалі відсутні будь-які докази, якими слідчий обґрунтовує доводи свого клопотання про накладення арешту на земельну ділянку. Крім того, більшість доданих копій документів взагалі не стосуються земельної ділянки, що належить ПП «Медексперт-груп», а решта матеріалів - не містить даних і не свідчить, що право власності набуте кримінально протиправним шляхом, а, навпаки, вказує на те, що право власності на земельну ділянку підприємство набуло законним шляхом на підставі договорів купівлі-продажу та в подальшому її реєстрації в установленому законом порядку.

Тому, заявнику незрозуміло на підставі яких документів, доказів, слідчий суддя, дослідивши клопотання слідчого з доданими до нього матеріалами, дійшов таких висновків і наявність правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку, яка належить ПП «Медексперт-груп».

Таким чином, аналіз викладеного свідчить про формальність як клопотання слідчого, так і ухвали слідчого судді та про відсутність правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку.

Слід зазначити, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється з 04 листопада 2021 року, в свою чергу арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:01:012:0429 було накладено 27 квітня 2022 року ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області та на сьогоднішній час жодних слідчих та процесуальних дій стосовно арештованого майна та, зокрема в рамках кримінального провадження, не здійснюється, жодній особі не повідомлено про підозру.

З урахуванням вищевикладених обставин, адвокат ОСОБА_4 вважає, що доказове значення майна, як речового доказу не є достатнім для того, щоб протягом тривалого часу забороняти власнику користуватися ним, тим більш органом досудового розслідування не встановлено причетність до вчинення кримінального правопорушення, по якому проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні посадових осіб ПП «Медексперт-груп», яке є власником арештованої земельної ділянки.

Згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб?єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА 14 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).

З огляду на приписи п. 18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, з огляду на вимоги доцільності і співмірності втручання держави в право власності особи, а також з огляду на тривалість арешту майна, подальший арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1221455400:01:012:0429, що розташована на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, із забороною внесення змін до Державного земельного кадастру України щодо даної земельної ділянки, є непропорційним втручанню у право приватної власності, тобто у право на мирне володіння майном, а тому повинно бути припинено.

Відповідно до абз.2 п.2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила спільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №42021042150000079 від 04.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно норм ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Так, відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні підозри жодній особі не повідомлено, слідчі дії не проводяться, заходи забезпечення кримінального провадження носять тимчасовий характер, зокрема, арешт майна, що відповідає положенню ст. 174 КПК України, а також ту обставину, що органом досудового розслідування не підтверджено, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, причетність посадових осіб ПП «Медексперт-груп» до вчинення кримінального правопорушення, за фактом якого проводиться досудове розслідування, суд вважає, що підстави для накладення арешту на майно, перестали існувати і в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.

Керуючись ст.ст. 170, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ПП «Медексперт-Груп» у кримінальному провадженні №42021042150000079 від 04.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2022 року в рамках кримінального провадження № 42021042150000079, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2021 року, за правовою кваліфікацією передбаченою ч. 4 ст. 190 КК України, на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455400:01:012:0429, що належить ПП «Медексперт-Груп», ЄДРПОУ 39448691, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1569656312214, шляхом накладення заборони відчуження майна власнику та третім особам, заборонити вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо майна.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1