Ухвала

від 22.11.2023 по справі 701/1183/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 61

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

22 листопада 2023 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д. Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Маньківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 67 років померла мати позивача ОСОБА_4 , про що 08.06.2017 року складено відповідний актовий запис № 7, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим 08.06.2017 року Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради Черкаської області с. Кривець від 08.11.2023 № 420, видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кривець, Маньківського (нині Уманського) району. Черкаської області померла ОСОБА_4 , яка була зареєстрована та постійно до дня смерті проживала в будинку по АДРЕСА_1 .

Також дана довідка інформує, що на день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку по АДРЕСА_1 з нею був зареєстрований з 19.02.1993 року, але не проживав її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , більше ніхто не був зареєстрований, в тому числі малолітні та неповнолітні діти. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 являються діти: син ОСОБА_2 , 1969р.н., син ОСОБА_5 , 1975р.н., дочка ОСОБА_1 , 1972р.н. (позивач по справі).

Також дана довідка інформує, що від імені ОСОБА_4 Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області посвідчувалися заповіти: від 07.03.2006 року за р.№10, від 07.11.2007 року за р.№54. Спадкоємцем за заповітами є дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя мати позивача ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету Кривецької сільської ради 07.03.2006 року за реєстраційним №13.

Даним заповітом ОСОБА_4 на випадок смерті зробила заповітне розпорядження, яким належний їй на праві особистої власності державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР №071379 виданий 26 березня 2004 року заповіла своїй дочці ОСОБА_1 .

Також, ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету Кривецької сільської ради 07.11.2007 року за реєстраційним №54.

Даним заповітом ОСОБА_4 на випадок смерті зробила заповітне розпорядження, яким належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами до нього, який знаходиться в селі Кривець, Маньківського району, Черкаської області, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 .

Після смерті матері позивач у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Маньківського (нині Уманського) районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за її заявою заведено спадкову справу №100/2017, номер у Спадковому реєстрі: 61541468, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 49831134 від 11.11.2017 року.

18.08.2023 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 100/2017, зареєстроване в реєстрі за № 2101.

Даним свідоцтвом про право на спадщину за заповітом нотаріусом посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 07 листопада 2007 року за реєстром № 54, спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , належного померлій на підставі рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 08 травня 2008 року, справа № 2-283/2008 року та зареєстрованого в Маньківському відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 27 червня 2008 року, реєстраційний номер 23794317, номер запису 284. в книзі №1.

Тобто, дане спадкове майно після смерті спадкодавця вже переоформлено на ім`я позивача у нотаріальному порядку в порядку спадкування за заповітом та право власності на майно зареєстровано 18.08.2023 року за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав № 34340 і 570 від 18.08.2023 року.

Разом з тим, після смерті матері позивача залишилось інше спадкове майно: присадибна земельна ділянка під кадастровим номером 7123184001:01:002:0041 для ведення особистого селянського господарства площею 0,9448га, розташована в АДРЕСА_1 , належна покійній на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 967050 від 15.12.2000 року. Саме на цій земельній ділянці розташований житловий будинок, який переоформлено у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.08.2023 року.

Також залишилась не переоформленою у спадщину земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 7123184000:03:002:0086 площею 2,36га, розташована в межах Кривенької сільської ради Маньківського району, Черкаської області, за межами населеного пункту, належна покійній на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 071379 від 26.03.2004 року.

24 серпня 2023 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., з проханням видати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно - присадибну земельну ділянку площею 0,9448га, розташовану в АДРЕСА_1 , та на заповідану її земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36га, розташовану в межах Кривецької сільської ради Маньківського району, Черкаської області, дане майно належало матері ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24.08.2023 року згідно листа за №799/02-31 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.08.2023 року. Даною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину на присадибну земельну ділянку площею 0,9448га, розташовану в АДРЕСА_1 , та на заповідану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36га, розташовану в межах Кривецької сільської ради Маньківського району, Черкаської області, яке належало матері ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане спадкове майно мотивована тим, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою місця проживання матері на час її смерті, і вважається таким, що прийняв спадщину за формальних підстав спільної реєстрації місця проживання із спадкодавцем. При цьому, присадибна земельна ділянка площею 0,9448га, розташована в АДРЕСА_1 , не охоплена заповітом.

Також, відмова мотивована тим, що згідно заповіту від 07 березня 2006 року за реєстром №13, у якому земельну ділянку площею 2,36га спадкодавець заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , складено з порушенням вимог щодо його оформлення, а саме: заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право власності на земельну ділянку.

Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що керуючись статтями 66-69 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна та коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. На майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем.

На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Уманського (колишнього Маньківського) районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., відкрита спадкова справа № 100/2017 від 11 листопада 2017 року. Факт смерті ОСОБА_4 і час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 08 червня 2017 року, актовий запис № 7.

Також нотаріусом вказано, що згідно статті 1268 п.3 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно інформації, виданої виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 10 листопада 2017 року за № 199, на момент смерті зі спадкодавцем був зареєстрований її син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , якому позивачем, нотаріусом, було направлено лист з повідомленням про те, що він є спадкоємцем 1 черги і проханням звернутися для оформлення спадщини. Лист повернувся з відміткою «не проживав». Оскільки ОСОБА_2 не звернувся до нотаріуса з заявою про відмову від прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а згідно вищезазначеної інформації він вважається таким, що фактично прийняв спадщину (стаття 1268 п. 3 Цивільного кодексу України, а саме: визнається, що спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину).

Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно пункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 (надалі - Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Спадкоємцем надано заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 07 березня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 13, в якому земельну ділянку площею 2,36 га, спадкодавець заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , з порушенням вимог щодо його оформлення, а саме: заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР 071379, виданий Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 26 березня 2004 року.

Згідно п. 1, п. 2 статті 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Відповідно п. 1 статті 1245 Цивільного кодексу України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Спадкоємцем надано заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 07 листопада 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 54, в якому спадкодавець заповіла житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в селі Кривець Маньківського району Черкаської області, своїй дочці ОСОБА_1 . Отже, земельна ділянка площею 0,9448 га, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , не охоплена заповітом, а значить спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах (п. 1 статті 1245 Цивільного кодексу України).

Оскільки спадкоємцем надано нотаріусу заповіт з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, що згідно статті 1257 п. 1 Цивільного кодексу України, заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним, також земельна ділянка площею 0,9448 га не охоплена заповітом, а значить спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах (п. 1 статті 1245 Цивільного кодексу України), тому нотаріус роз`яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, нотаріусом повідомлено, що син спадкодавця, ОСОБА_2 , згідно статті 1268 Цивільного кодексу України, вважається таким, що фактично прийняв спадщину" після смерті матері.

На підставі викладеного, нотаріусом постановлено відмовити у видачі свідоцтв про право на спадщину, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/1183/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 5 грудня 2023 року о 8 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 5 грудня 2023 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 5 грудня 2023 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д. Калієвський