Постанова

від 21.11.2023 по справі 227/3645/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8761/23 Справа № 227/3645/19 Суддя у 1-й інстанції - Здоровиця О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 227/3645/19

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Первинна організація профспілки працівників вугільної промисловості України на шахті «Новодонецька»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вДонецькій областіна рішенняДобропільського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від31травня 2023року,яке ухвалене суддеюЗдоровицею О.В. у місті Добропіллі Донецької області та повне судове рішення складено 09 червня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні2019року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Первинної організації профспілки працівників вугільної промисловості України на шахті «Новодонецька» про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, скасування висновку комісії, зобов`язання скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що ОСОБА_1 працював гірником підземним дільниці з видобутку вугілля № 1 на шахті «Новодонецька» Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

22.05.2019 року о 23.45 годині, під час виконання трудових обов?язків, він разом з іншими працівниками, виконували наряд на комплекс робіт з видобутку вугілля у 5-й північній лаві уклону № 2 пласту К7 горизонту 320 метрів. Безпосередньо він виконував наряд на обслуговування пересипу зі скребкового конвеєра СПЦ 271 на стрічковому конвеєрі 1ЛТ -1000№ 2 у 5-му північному конвеєрному штреку уклону № 2 пласту к7 горизонту 320 метрів. Після закінчення робочої зміни, о 08.00 годині він направився до допоміжного ствола для виїзду на поверхню, але при пересуванні по дерев?яним трапам південного польового конвеєрного штреку горизонту 320 метрів, біля підземного медичного пункту, оступився та підвернув ногу. Одразу після цієї події він звернувся за допомогою у підземний медичний пункт, де медична сестра ОСОБА_2 надала йому медичну допомогу та зателефонувала гірничому диспетчеру та в службу охорони праці, повідомивши про даний випадок. Медсестра супроводила його до поверхневого медичного пункту, де його оглянула медсестра ОСОБА_3 та запропонувала викликати лікаря РПГ, але він відмовився від виклику лікаря та госпіталізації та самостійно на автотранспорті підприємства поїхав додому. О 18.00 годині він зателефонував начальнику зміни (старшому) служби охорони праці ОСОБА_4 та повідомив, що знаходиться на лікарняному з травмою коліна.

23.07.2019 року комісія з розслідування нещасних випадків розглянула матеріали щодо вищевказаного випадку, який трапився з ним під час виконання ним трудових обов?язків 23.05.2019 року та прийняла рішення, що вказаний випадок не пов?язаний з виробництвом та склала акт за формою Н-1/НП.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до ГУ Держпраці України в Донецькій області з заявою про скасування вищевказаних висновків комісії та проведення повторного розслідування. ГУ Держпраці України в Донецькій області був виданий директору ВСП ШУ «Білозерське» ТОВ «Добропіллявугілля» обов?язковий припис про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

15.08.2019 року комісія провела повторне розслідування вказаного випадку та знов прийняла рішення, що вказаний випадок не пов?язаний з виробництвом та склала акт за формою Н-1/НП.

Позивач вважає, що комісія розслідування випадку, що трапився з ним, провела не об?єктивно, поверхово, без урахування усіх обставин справи та усіх доказів. Зазначає, що його не було запрошено на комісію. Єдиним доводом комісії при прийнятті рішення було те, що відсутні свідки травмування, а медперсонал, який надавав йому допомогу, візуально не бачили при огляді зовнішніх пошкоджень. Але позивач вважає, що комісія не взяла до уваги те, що він звертався за медичною допомогою до підземного та поверхневого медичного пункту, де йому медперсонал надавав медичну допомогу, а саме наклав тугу пов?язку на його правий колінний суглоб, ввів йому обезболюючу ін?єкцію. Крім того, про вказаний випадок медичний персонал, а саме ОСОБА_2 , доповідала гірничому диспетчеру та службі охорони праці.

Позивач, посилаючись на вимоги п.3 Порядкурозслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року № 337 (далі Порядок розслідування) вважає, що існують всі підстави для визнання нещасного випадку, що з ним трапився 23.05.2019 року, таким, що пов?язаний з виробництвом.

Просив суд: встановити факт нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, який стався з ним під час виконання трудових обов?язків 09.05 годині 23.05.2019 року на шахті «Новодонецька» Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»; скасувати висновок комісії, що міститься в п.7 акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 15.08.2019 року; зобов?язати відповідачів скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов?язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 о 09.05 годині 23.05.2019 року при виконанні трудових обов`язків гірника підземного дільниці з видобутку вугілля № 1 на шахті «Новодонецька» Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2023 року, описки у якому виправлено ухвалами цього ж суду від 12 червня 2023 року та від 23 червня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 о 09 годині 05 хвилин 23 травня 2019 року при виконанні трудових обов`язків гірника підземного дільниці з видобутку вугілля № 1 на шахті «Новодонецька» Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_1 23 травня 2019 року о 09.05 годині на шахті «Новодонецька» Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», за формою Н-1/НП від 13.08.2019 року, затверджений директором ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Вільховим В.В. 15.08.2019 року.

Зобов`язано ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» в особі ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 23.05.2019 року о 09.05 год. з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків на шахті «Новодонецька» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, згідно ст. 171 КЗпП України, ст. 22 Закону України «Про охорону праці» та Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року № 337, суд вправі перевірити обставини, викладені в Акті за формою НП, що складається уповноваженою комісією, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів, та не вправі виконувати функції, що належать до виключної компетенції комісії, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, що пов?язаний чи не пов?язаний з виробництвом, а тим більше зобов?язувати вівдповідача скласти акт конкретного змісту, скасувати акт за формою НП.

Наполягає на тому, що в порушення Порядку та конституційних принціпів, суд першої інстанції перебав на себе права та обов?язки комісії, суд не повинен підмінювати функцію комісії з розслідування нещасного випадку.

Вважає, що судом не було досліджено належним чином обставини справи та не з?ясовано обставини отримання позивачем травми, зокрема, судом не було з?ясовано де перебувало робоче місце позивача, які саме роботи він виконував, не враховано порушення ним техніки безпеки.

Зазначає, що, згідно п. 15 Порядку, у разі повторного розслідування (спеціального розслідування), у розділі 6 акта за формою Н-1 Висновок комісії робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним. Тобто, ця функція належить до виключної компетенції комісії з розслідуваня нещасного випадку.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Коваль О.В., зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Бабійчук Т.В. та Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Голуба П.А., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» і працював гірником підземним дільниці з видобутку вугілля № 1 на шахті «Новодонецька ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» (т. 1 а.с.12-15).

22.05.2019 року позивач знаходився на роботі у 4 зміну і з 23.45 години, виконував наряд з виконання робіт з видобутку вугілля у 5-й північній лаві уклону № 2 пласту к7 горизонту 320 метрів, а саме обслуговував пересип зі скребкового конвеєра СПЦ-271 на стрічковий конвеєр 1ЛТ-1000№2. Після закінчення робочої зміни, 23.05.2019 року о 08.00 годині направляючись до допоміжного ствола для виїзду на поверхню, при пересуванні по дерев?яним трапам південного польового конвеєрного штреку горизонту 320 метрів, біля підземного медичного пункту (за 30-50 метрів до медпункту), ОСОБА_1 оступився та підвернув ногу та впав на праве коліно, після чого відчув біль у коліні. В цей час біля нього нікого не було. Одразу після цієї події він звернувся за допомогою у підземний медичний пункт, оскільки у нього боліло коліно, де медична сестра ОСОБА_2 надала йому медичну допомогу, а саме наклала тугу пов?язку на правий колінний суглоб та ввела обезболюючу ін?єкцію та зателефонувала гірничому диспетчеру та в службу охорони праці, повідомивши про даний нещасний випадок. Медсестра ОСОБА_2 супроводила його до поверхневого медичного пункту, де його оглянула медсестра ОСОБА_3 .. Після цього, позивач поїхав додому, де по приїзду у нього розпухла нога і він звернувся до лікарні, де йому був відкритий лікарняний лист у зв?язку з вказаною травмою (діагноз: закрите пошкодження зв?язок правого колінного суглобу. Гемартроз), про що він повідомив своє керівництво.

У зв?язку з травмою позивача, комісією підприємства було проведено розслідування нещасного випадку, що трапився 23.05.2019 року. За результатами розслідування комісією підприємства 19.07.2019 року було складено акт, який затвердженодиректором ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Вільховим В.В. 23.07.2019 року за формою Н-1/НП про розслідування нещасного випадку та зроблено висновок про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, не пов?язаний з виробництвом, оскільки комісія не змогла встановити наявність шкідливих або небезпечних факторів на місці, яке вказав ОСОБА_1 (т. 1 а.с.8-11).

Не погодившись з вишевказаним актом, позивач звернувся до Управління Держпраці у Донецькій області. За наслідками розгляду матеріалів розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем 23.05.2019 року, головним державним інспектором відділу гірничотехнічного нагляду у Добропільському регіоні управління гірничого нагляду ГУ Держпраці у Донецькій області Мурзенко С.В. видано припис за формою Н-9 з вимогою проведення повторного розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем, у зв?язку з виявленням ряду порушень при розслідуванні цієї події.

Актом розслідування нещасного випадку від 13.08.2019 року, який затверджено директором ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Вільховим В.В.15.08.2019 року (а.с.12-15) підтверджується, що за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 23.05.2019 року з позивачем комісія зробила такі висновки: визнала недійсним акт за формою Н-1/НП від 23.07.2019 року та встановила, що нещасний випадок, який стався з позивачем, не пов?язаний з виробництвом, оскільки комісія не змогла встановити місце нещасного випадку, а тому і не встановила наявність шкідливих або небезпечних факторів. Крім того, у висновку комісії зазначено, що вказаний висновок також зроблений на підставі пояснень медичних сестер, які візуально зовнішніх пошкоджень не побачили, а опитані можливі свідки не підтвердили факт травмування ОСОБА_1 і тому прийняла рішення, що нещасний випадок зі ОСОБА_1 не пов?язаний з виробництвом.

Зі змісту вищевказаного акту вбачається, що нещасний випадок стався за таких обставин: «… 22 травня 2019 року у 4-у зміну, о 23 годині 45 хвилин, виконуючий обов?язки помічника начальника ОСОБА_5 по телефону видав наряд виконуючому обов`язки майстра гірничого з правом видачі наряду ОСОБА_6 на виїмку вугілля у 5-1 північній лаві уклону № 2 пласту k7 горизонту 320 метрів, кріплення верхнього та нижнього сполучення, обслуговування стрічкових конвеєрів 1ЛТ-1000№ 1 та 1ЛТ-1000№ 2, обслуговування скребкового конвеєру СПЦ-271 та відкачку води. Виконуючий обов`язки майстра гірничого з правом видачі наряду ОСОБА_6 провів інструктаж по безпечному веденню робіт на тему: «Перекріплення. погашення гірничих виробок. Перевезення вантажів по гірничим виробкам» і видав наряд ланці робітників, у кількості 21-го чоловіка на комплекс робіт з видобутку вугілля у 5-й північній лаві уклону № 2 пласту k7 горизонту 320 метрів, до складу якої входив гірник підземний ОСОБА_1 . ОСОБА_1 отримав наряд на обслуговування пересипу зі скребкового конвеєра СПЦ-271 на стрічковий конвеєр 1ЛТ-1000№ 2 у 5-му північному конвеєрному штреку уклону № 2 пласту k7 горизонту 320 метрів. З пояснень ОСОБА_1 після закінчення робочої зміни. о 08.00 хвилин направився до допоміжного ствола для виїзду на поверхню. При пересуванні по деревяним трапам південного польового конвеєрного штреку горизонту 320 метрів, біля підземного медичного пункту, оступився та підвернув ногу. Одразу він звернувся за допомогою у підземний медичний пункт. Медична сестра підземного медичного пункту ОСОБА_2 оглянула ногу потерпілого, зовнішніх пошкоджень не виявила, але наклала тугу пов?язку на правий колінний суглоб, ввела обезболюючу ін?єкцію, зателефонувала гірничому диспетчеру та в службу охорони праці і повідомила про те, що сталося. Далі супроводила його до поверхневого медичного пункту. У поверхневому медичному пункті медична сестра ОСОБА_3 також оглянула ногу ОСОБА_1 та запропонувала викликати лікаря РПГ. Гірник підземний ОСОБА_1 від виклику РПГ та госпіталізації відмовився і самостійно на автотранспорті підприємства поїхав додому. О 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 зателефонував начальнику зміни (старшому) служби охорони праці ОСОБА_4 та повідомив, що він знаходиться на лікарняному з травмою коліна…»

Згідно копії «амбулаторного журналу підземного медичного пункту ш.Новодонецька ПСП ШУ «Білозерське» ДТЕК» вбачається, що у вказаному журналі мається запис зроблений медичним персоналом пункту про те, що ОСОБА_1 дійсно 23.05.2019 року о 09.05 годині звертався до вказаного медичного пункту з приводу скарг щодо болю в правому колінному суглобі, пояснюючи, що на шляху для виїзду на поверхню, біля підземного медпункту послизнувся та впав на коліно, підвернув ногу, внаслідок чого отримав різкий біль в колінному суглобі, біль при ходьбі продовжувалась. Медпрацівник надав ОСОБА_1 медичну допомогу, повідомив про вказану подію гірничому диспетчеру та службу охорони праці та супроводив останнього до поверхневого медичному пунті.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи (т. 2 а.с.2-6), яка була проведена на підставі ухвали суду від 23.10.2020 року, встановлено, що внаслідок падіння 23.05.2019 року позивач отримав травму правого колінного суглобу з розривом передньої хрестоподібної зв?язки, ушкодженням зовнішньої колатеральної зв?язки, розривом заднього рогу латерального меніску правого колінного суглобу, розвитком гемартрозу. Вказану травму позивач міг отримати в строк та при обставинах, які зазначені в матеріалах справи, а саме о 08.00 годині при пересуванні по дерев?яним трапам південного польового конвеєрного штреку горизонту 320 метрів, біля підземного медичного пункту і після травмування міг якийсь час пересуватися без допомоги сторонніх осіб, однак рух в правому колінному суглобі повинен був бути обмеженим та з больовим синдромом. Безперешкодне ж виконання позивачем тяжкої праці в підземних умовах, після травмування, з урахуванням характеру травмування, було не можливим.

Встановивши, що позивач ОСОБА_1 , 23.05.2019 року під час травмування, знаходився у трудових відносинах з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» і його падіння відбулось в шахті під час виконання ним своїх трудових обов?язків в 4-ту зміну, суд першої інстанції дійшов висновку, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, у зв?язку з чим задовольнив позовні вимоги частково, встановивши факт нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 о 09 годині 05 хвилин 23 травня 2019 року при виконанні трудових обов`язків гірника підземного дільниці з видобутку вугілля № 1 на шахті «Новодонецька» Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», із скасованням акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 13.08.2019 року та зобов`язанням ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» в особі ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 23.05.2019 року о 09.05 год. з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків на шахті «Новодонецька» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 1232 та Порядком № 337.

Згідно з пунктом 47 Порядку № 1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Порядок № 337 набрав чинності з 01 липня 2019 року і повинен застосовуватися при розслідуванні всіх нещасних випадків, гострих профзахворювань (отруєнь) та аварій, що сталися після цієї дати.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 337 у разі проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що вже проводилося на підставі нормативно-правового акта, який на момент проведення повторного розслідування втратив чинність, для визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися, а оформлення матеріалів розслідування здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Аналогічні положення закріплено й у Порядку № 337, яким визначено, що нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Пунктом 9 Порядку № 337 регламентовано, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настаннянещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомленороботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачені обов?язки комісії під час розслідування нещасних випадків.

Відповідно до вказаного пункту комісія повинна:

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно здодатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно здодатком 6і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно здодатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно здодатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно здодатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) тощо.

Пунктом 15 Порядку № 1232у редакції, чинній на час настання випадку, передбачено перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 16, 17 пункту 15 Порядку № 1232 обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

- виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

- заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів;

- одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов`язків, що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 16 Порядку № 1232 перелічені обставини за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом: 1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; 2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 3) погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; 4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; 5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Пунктом 52 Порядку № 337 передбачені обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом.

До цих обставин відноситься:

1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

7) раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Згідно пункту 53 Порядку № 337, нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов`язано з виробництвом, - є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи.

З огляду на викладене суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 є таким, що пов`язаний із виробництвом, оскільки позивач, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок падіння отримав тілесні ушкодження.

При цьому, жодної із обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, у данному випадку встановлено не було, у зв?язку з чим колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги про те, що судом не було з?ясовано де перебувало робоче місце позивача, які саме роботи він виконував, не враховано порушення ним техніки безпеки.

Відповідно до п.34 Порядку № 337, рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.

Пунктом 29 Порядку № 337 передбачено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання, відповідно до пункту 54 Порядку розслідування, здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції. Зазначені органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта заформою Н-1.

Відповідно до п.55 Порядку № 337, посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.За результатами перевірки матеріалів розслідування посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно здодатком 24щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до п.57 Порядку № 337, за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до п.58 Порядку № 337, в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, потерпілий протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 має право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадкута/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Таким чином, на законодавчому рівні потерпілому надано право висловлювати незгоду з висновками роботи повторного спеціального розслідування нещасного випадку, шляхом оскарження у судовому порядку.

У цій справі встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами, що позивач ОСОБА_1 , під час травмування 23.05.2019 року, перебував у трудових відносинах з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» і його падіння відбулось під час виконання ним своїх трудових обов?язків в 4-ту зміну в шахті «Новодонецька» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля».

Факт травмування позивача саме під час виконання трудових обов?язків в шахті підтверджується записами «амбулаторного журналу підземного медичного пункту ш.Новодонецька ПСП ШУ «Білозерське» ДТЕК», згідно яких ОСОБА_1 дійсно 23.05.2019 року о 09.05 годині звертався до вказаного медичного пункту з приводу скарг щодо болю в правому колінному суглобі, пояснюючи, що на шляху для виїзду на поверхню, біля підземного медпункту послизнувся та впав на коліно, підвернув ногу, внаслідок чого отримав різкий біль в колінному суглобі, біль при ходьбі продовжувалась. При цьому, встановлено, що медпрацівник надав ОСОБА_1 медичну допомогу, повідомив про вказану подію гірничому диспетчеру та службу охорони праці та супроводив останнього до поверхневого медичного пунту.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, висновки комісії про те, що комісія не змогла встановити місце нещасного випадку, є надуманими та необґрунтованими, оскільки зі змісту висновку вбачається, що місце нещасного випадку достовірно було відомо з пояснень позивача і вказане місце комісією було оглянуто, а саме це ПК-2 південного польового трубного штреку горизонту 320 метрів.

Наведене пітверджується і висновком судово-медичної експертизи № 166 від 19.05.2021 року, згідно якого, за обставин, на які вказував ОСОБА_1 , а також враховуючи медичні документи, травму правого колінного суглобу (діагноз закрите пошкодження ПХЗ, латеральної колатеральної зв?язки, розривом заднього рогу латерального меніску правого колінного суглобу), позивач міг отримати в строк та при обставинах, які зазначені в матеріалах справи, а саме о 08.00 годині при пересуванні по дерев?яним трапам південного польового конвеєрного штреку горизонту 320 метрів, біля підземного медичного пункту і після травмування міг якийсь час пересуватися без допомоги сторонніх осіб, однак рух в правому колінному суглобі повинен був бути обмеженим та з больовим синдромом.

Той факт, що комісія не встановила свідків падіння позивача та відсутність візуально зовнішніх пошкоджень у позивача під час його огляду медичним персоналом шахти, за умови відсутності обставин, які б свідчили про те, що нещасний випадок не є таким, що пов`язаний з виробництвом, не може бути підставою для складання акта форми НП.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права та обставини справи, встановив, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 23 травня 2019 року, проведено з порушенням Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року № 337. Зокрема, не з`ясовано обставини і причини нещасного випадку, не досліджено первинну медичну документацію, не надано оцінку поясненням потерпілого та свідків (медичних прцівників).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для встановивлення факту нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 о 09 годині 05 хвилин 23 травня 2019 року при виконанні трудових обов`язків гірника підземного дільниці з видобутку вугілля № 1 на шахті «Новодонецька» Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», із скасованням акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 13.08.2019 року та зобов`язанням ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» в особі ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 23.05.2019 року о 09.05 год. з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків на шахті «Новодонецька» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не може підміняти уповноважений орган і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу, тобто доводи апеляційної скарги про те, що суд перебрав на себе права та обов`язки комісії з розслідування нещасного випадку, відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статей 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», пункту 12 Порядку № 337 , роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13, у разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від31травня 2023року -залишити без мін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2023 року.

Головуючий:

Судді: