Постанова

від 16.11.2023 по справі 343/1220/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/1220/23

Провадження № 22-ц/4808/1232/23

Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Струтинської Д.В.,

з участю: представника особи, яка подала апеляційну скаргу, Івано-Франківського обласного центру зайнятості Шеркунової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю, за апеляційною скаргою Івано-Франківського обласного центру зайнятості на рішення Долинського районного суду, ухвалене суддею Турашем В.А. 01 серпня 2023 року у м.Долина Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 08 серпня 2023 року,

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року Івано-Франківський обласний центр зайнятості подано позов до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовано тим, що до Долинської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості звернулася за сприянням у працевлаштуванні ОСОБА_1 , яка отримала статус безробітної 29.08.2022р . та з цього ж дня їй призначено виплату допомоги по безробіттю.

ОСОБА_1 погодила та підписала індивідуальний план працевлаштування безробітного, згідно якого клієнт зобов`язується інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Також ОСОБА_1 ознайомилася про те, що зобов`язана своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації; несе відповідальність за достовірність поданих даних центру зайнятості, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації, про що підтвердила своїм особистим підписом.

Через те, що у реєстрі застрахованих осіб про отримання соціальних виплат по ОСОБА_1 була відсутня інформація щодо отримання соціальних виплат, Долинською районною філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості було подано запит до управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації від 14.12.2022 №1169-26.1/25-22 після чого отримано відповідь від 15.12.2022р про те, що ОСОБА_1 згідно особового рахунку № НОМЕР_1 призначено державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи «А» з 29.06.2022 по даний час відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

20.12.2022 заступником директора - начальником відділу надання соціальних послуг Долинської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості складено акт №509 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» щодо проведення звірки даних по ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних. Згідно висновку дійсно підтверджено факт перебування на обліку у Відділі адміністративного забезпечення №1(м.Долина) Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації як одержувача державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю з підгрупою «А», яку призначено відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".

З метою досудового врегулювання спору 21.02.2023р. за № 367-15.3/25-23 на адресу ОСОБА_1 надіслано претензію про добровільне повернення незаконно отриманих коштів в сумі 28400,40 грн, яку нею отримано 24 березня 2023р.

Станом на дату подання позовної заяви до суду кошти добровільно не повернуто.

Оскільки громадяни, які є зайнятими особами, не можуть мати статус безробітного та отримувати допомогу по безробіттю, а ОСОБА_1 з дня надання їй статусу та призначення допомоги по безробіттю відносилася до зайнятого населення, то, відповідно до чинного законодавства, вона повинна повернути допомогу по безробіттю за період з 29.08.2022р. по 08.12.2022р. в сумі 28400,40 гривень на рахунок Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості кошти в сумі 28400,40 гривень та судовий збір (а.с.1-6).

Рішенням Долинського районного суду від 01 серпня 2023 року у задоволенні позову Івано-Франківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю відмовлено (а.с.64-68).

Не погодившись з рішенням суду, представник Івано-Франківського обласного центру зайнятості подав апеляційну скаргу, у якій посилається неправильне дослідження доказів та неправильне встановлення обставин справи.

Вказує, що не всі відомості про особу, які мають значення для надання статусу безробітного та визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю, є доступними у день звернення особи.

Щомісяця по справі було сформовано запити щодо отримання соціальних виплат: 08.09.2022 року,19.10.2022 року,08.11.2022 року,09.12.2022 року,23.01.2023 року, на які відповіді не отримано (відсутня). На запит від 09.12.2022 року отримано відповідь про отримання грошової допомоги непрацюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною з інвалідністю за вересень 2022 року. Вказаний факт свідчить про те, що потрібна інформація не могла та не була отримана при зверненні особи до центру зайнятості відразу.

ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Долинській районній філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості і отримуючи допомогу по безробіттю, приховала той факт, що вона взагалі не може бути у статусі безробітної особи та отримувати допомогу по безробіттю, оскільки відноситься до зайнятого населення, бо є одержувачем соціальної допомоги з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю з підгрупою «А» та доглядає за хворою дитиною.

Апелянт зауважує, що згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про зайнятість населення» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 4026 грн (а.с.73-78).

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу.

Вказує, що апелянтом не доведено факту недобросовісності з її сторони, а отже, й немає підстав для висновку, що вона не мала права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки необхідною умовою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю є виключно недобросовісність з боку набувача. Саме на центр зайнятості населення, який вимагає повернення коштів, повинен обґрунтувати належним чином та довести цю обставину. На одному з засідань представник позивача ствердно відповіла, що ОСОБА_1 надала посвідчення працівнику Долинської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості про те, що виховує дитину з інвалідністю підгрупи «А», але там не було запису щодо виховання дитини з інвалідністю. Цю обставину і повинен був перевірити за всіма реєстрами інформацію саме позивач, а не безпідставно звинувачувати її.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судове засідання не з`явилися ОСОБА_1 , направивши на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності ОСОБА_1 .

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, Івано-Франківського обласного центру зайнятості Шеркунової Р.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.03.2022 (а.с. 52).

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 2014 року народження, визнаний дитиною з інвалідністю до 18 років, підгрупи "А" (а.с. 44).

Відповідачка ОСОБА_1 29.08.2022 звернулась до Долинської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості та на підставі заяви про надання статусу безробітного, персональної карти № 095522082900005, заяви про отримання фінансової допомоги по безробіттю, їй з 29.08.2022р. надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 8-10).

Також ОСОБА_1 погодила та підписала індивідуальний план працевлаштування безробітного від 30.08.2022р. (а.с 11-12)

Згідно з додатком 2 до індивідуального плану працевлаштування безробітного «Права та обов`язки зареєстрованих безробітних», ОСОБА_1 ознайомлена про те, що зобов`язана своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації (а.с. 13).

З копії відповіді на запит, наданої відділом адміністративного забезпечення №1 (м.Долина) управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації від 15.12.2022 № 761, встановлено, що ОСОБА_1 згідно особового рахунку № НОМЕР_1 призначено державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи «А» відповідно до Закону України від 16.11.2000 №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю » з 29.06.2022р. по дату надання інформації (а.с. 15).

Долинською районною філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості 20.12.2022р. складено акт № 509 щодо проведення звірки даних по ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних. Згідно висновку, який міститься в акті, підтверджено факт перебування на обліку у відділі адміністративного забезпечення №1 (м.Долина) Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації, як одержувача державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю з підгрупою «А», яку призначено відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (а.с. 16).

Директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості 20.02.2023 за № 149 підписано наказ «Про повернення коштів» щодо ОСОБА_1 ( а.с. 17)

Згідно з розрахунком дохід ОСОБА_1 за період з 29.08.2022р. по 01.12.2022р. становить 28400,40 грн (а.с. 18).

21.02.2023 за № 367-15.3/25-23 Калуською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості на адресу відповідачки надіслано претензію про добровільне повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 29.08.202р. по 08.12.2022р. в сумі 28400,40 грн (а.с. 19).

Позивач, посилаючись на те, що відповідачка у результаті неповідомлення Долинської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості під час набуття статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю про отримування нею державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю, неправомірно набула статусу безробітного та отримала допомогу по безробіттю за вказані вище періоди, просять стягнути з ОСОБА_1 цю суму в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд керуючись ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, Положенням «Про державну службу зайнятості», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 № 2663, Положенням «Про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, Порядком надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом №624від 06.04.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виходив з того, Долинська районна філія Івано-Франківського обласного центру зайнятості при взятті на облік відповідачки з наданням статусу безробітного і призначення їй допомоги по безробіттю, мала право та були зобов`язані перевірити чи отримує ОСОБА_1 державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а також допомогу по догляду за особами з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного захворювання і позивач не довів факт недобросовісності з боку відповідачки. Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З такими висновками апеляційний суд погоджується з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу зареєстрованого безробітного може набути одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи «А», які відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.

У абз. 1 ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» зазначено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків,прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку)надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Таким чином, до державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними, вказана надбавка призначається одному з батьків. Одному з батьків надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи «А» призначається незалежно від факту роботи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення вказаної статті свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге,у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-91цс14, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) та підтриманий сталою судовою практикою (постанова Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 382/1728/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

З положень закону випливає, що обов`язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб`єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 677/876/21.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивачем не було доведено факту недобросовісності з боку відповідача, а отже, немає підстав для висновку про відсутність у відповідачки права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки необхідною умовою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю є виключно недобросовісність з боку набувача. З огляду на принцип змагальності, саме позивач, який вимагає повернення коштів, повинен довести цю обставину.

Що стосується тверджень позивача про приховання відповідачем від них інформації про отримання допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю підгрупи «А», то такі твердження, як правильно зазначив суд першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки вказана інформація не є конфіденційною і позивач не був позбавлений можливості перевірити її під час прийняття рішення про надання статусу безробітного і призначення допомоги по безробіттю.

Крім того, слід врахувати й ті обставини, що відповідачка при зверненні до центру зайнятості за допомогою по безробіттю не приховувати факту наявності у неї дитини з інвалідністю підгрупи «А», подавши позивачу копії відповідного посвідчення щодо наявності у неї на утриманні дитини з інвалідністю з дитинства сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивач міг обґрунтовано припустити про отримання нею державної соціальної допомоги у день звернення за допомогою і зясувати усю необхідну інформацію про відповідачку, яка необхідна були позивачу для прийняття відповідного рішення.

Із аналізу практики Європейського Суду з прав людини можна дійти висновку, що принцип «належного урядування» також передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (п.70 рішення у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року).

При цьому суд вірно зауважив, що ОСОБА_1 у період з 29.08.202р. по 08.12.2022р. не працювала, була фактично безробітною, заробіток не отримувала, а кошти, які вона отримувала, здійснюючи догляд за дитиною з інвалідністю, не є заробітком, а є надбавкою на догляд. Подібні виплати за догляд певних категорій осіб призначаються фізичній особі, яка здійснює догляд без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, не в якості заробітку, а в якості допомоги на утримання зазначеної категорії осіб.

Працездатна особа, яка здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, чинним законодавством визначається, як непрацююча працездатна особа, а кошти, які отримує така особа, є компенсаційною виплатою, а не доходом.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 683/1782/16-ц (провадження № 61-4475ск19).

Оскільки позивачем не доведено факту недобросовісності з боку відповідачки, відтак немає підстав для висновку про відсутність права відповідачки на отримання допомоги по безробіттю, оскільки необхідною умовою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю є виключно недобросовісність з боку набувача, і з огляду на принцип змагальності, саме позивач, який вимагає повернення коштів, повинен довести цю обставину.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які б були безумовною підставою скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду від 01 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2023 року.