Ухвала

від 22.11.2023 по справі 307/1895/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1895/23

Провадження № 2/307/390/23

УХВАЛА

22 листопада 2023 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

за участі секретаря судового засідання Ком`яті Н.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши упідготовчому засіданні,в залісуду,в м.Тячів,цивільну справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,третя особана стороніпозивача відділу Тячівськомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструу Закарпатськійобласті провизнання недійснимдоговору навстановлення земельногосервітуту земельноїділянки,

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2023 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом.

Представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 у підготовчому судовому засідання просив закрити провадження у справі, оскільки 20.12.2019 позивач ОСОБА_3 вже звертався в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту, у якому, рішенням Тячівського районного суду йому будо відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_1 у підготовчому засіданні відносно заявленого клопотання представника відповідача заперечив, посилаючись на те, що висновок експерта, яким підтверджено факт підробки підпису батька позивача у договорі земельного сервітуту було зроблено тільки 12.10.2021 року.

Розглянувши заявлене клопотання суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 26 січня 2021 року Тячівським районним судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування договору на встановлення земельного сервітуту, зареєстрованого 8.02.2010 в управлінні Держкомзему у Тячівському районі, за № 66, яким ОСОБА_4 надано право проїзду на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набрало законної сили 30.11.2021 року.

У цьому рішенні зазначено наступне: «Представник Гаврилець Микола Богданович в інтересах ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 , де треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Відділ у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту земельної ділянки. В позовній заяві зазначив, що 20.02.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладено договір дарування, посвідчений та зареєстрований державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. в реєстрі за № 4-339, щодо земельної ділянки, площею 0,2310 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку за кадастровим номером - 2124487401:04:005:0030, яка розташована в АДРЕСА_1 . Під час підготовки документів для реєстрації права власності на земельну ділянку позивач дізнався, що вона обтяжена земельним сервітутом. Вказана земельна ділянка належала батькові позивача на підставі рішення 10 сесії 5 скликання Тернівської сільської ради №295 від 16.04.2008 року. Згідно договору на встановлення земельного сервітуту від 21 грудня 2009 року, зареєстрованого в управлінні Держгеокадастру у Тячівському районі Закарпатської області від 08.02.2010 року №66, укладеного між батьком позивача та ОСОБА_8 на землекористувача земельної ділянки ОСОБА_7 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено обмеження (сервітут) для проїзду до земельної ділянки ОСОБА_8 . Цей договір укладено на необмежений період. 8 лютого 2010 року на підставі зазначеного договору у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку внесено запис про державну реєстрацію сервітуту. 13 травня 2010 року батьку позивача на підставі зазначеного рішення видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №738125. У вказаному державному акті зазначено, що 0,0511 га земельної ділянки за кадастровим номером 2124487401:04:005:0030 обмежена сервітутом від 08.02.2010 року №66. Сервітут встановлений для проїзду до земельної ділянки відповідача, площею 0,1397 га, яка розташована в с. Терново, урочище «В.Мочар». На думку позивача договір про встановлення земельного сервітуту від 21 грудня 2009 року, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Тячівському районі Закарпатської області від 08.02.2010 року за №66 батько позивача не укладав та не підписував. Позивач, заперечує, що в договорі в графі ОСОБА_7 проставлено підпис його батьком та стверджує, що підпис не схожий з підписом батька і, що батько нікого не уповноважував підписувати договір від свого імені. Вважає, що оскаржуваний договір не відповідає чинному законодавству і має бути визнаний недійсним, тому що цей договір не був підписаний ОСОБА_7 та не відповідає його волі, що є достатньою підставою для визнання цього договору недійсним».

Позовна заява,з якоюпредставник позивачазвернувся досуду іяка єпредметом розглядуданого підготовчогозасідання,подана зприводу споруміж тимисамими сторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав.Позивач проситьвизнати недійснимдоговір навстановлення земельногосервітуту від 21 грудня 2009 року на ділянку за кадастровим номером 2124487401:04:005:0030, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Тячівському районі Закарпатської області від 08.02.2010 року № 66, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та скасувати державну реєстрацію.

Вказана заява відрізняється від попередньої лише тим, що у ній наявне посилання на доказ, якого не було раніше висновок судового експерта № 4476 від 12.10.2021, в якому підтверджено факт підробки підпису під прізвищем ОСОБА_7 . Тобто предмет позову і сторони є ідентичними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до платіжного доручення № 65885748 від 29.05.2023 АТ «УКРГАЗБАНК» при поданні до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073.60 гривень.

Згідно вимогп.5чч.1та 2ст.7Закону України«Про судовийзбір»сплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка йогосплатила заухвалою судув разі закриття(припинення)провадження усправі (крімвипадків,якщо провадженняу справізакрито узв`язку звідмовою позивачавід позовуі такавідмова визнанасудом),у томучислі вапеляційній такасаційній інстанціях. У випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установленихчастиною першоюцієї статті, - повністю.

Враховуючи викладене, позивачу слід повернути сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 1073.60 гривні.

Тому керуючись п. 3 ч. 1 ст.255 ЦПК Українисуд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи на стороні позивача відділ у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту земельної ділянки закрити.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_3 сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення № 65885748 від 29.05.2023 у розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

На ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий В.І.Гримут