Постанова

від 21.11.2023 по справі 916/2142/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2142/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Іскендерова К.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача Мартинюк Є.В.,

від відповідача Горобець В.В.,

від третьої особи Левіт В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.05.2023 № 916/2142/23, постановлену суддею Петренко Н.Д., м. Одеса, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі

позовної заяви: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до відповідача: ОСОБА_1

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранс-Термінал»

про стягнення 34050070,36 дол. США

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про стягнення з останнього 34050070,36 дол. США, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми позову 34050070,36 дол. США.

Заява мотивована наступним.

14.11.2016 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранс-Термінал» (далі ТОВ «Югтранс-Термінал») укладено Генеральний кредитний договір №007/197/ГКД-16, до якого сторони неодноразово вносили зміни шляхом укладення додаткових угод, і в рамках якого укладено 3 (три) додаткових договори, на підставі яких Позичальником отримано кредитні кошти у загальному розмірі 34558255,30 доларів США.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань, що випливають з Генерального кредитного договору, між 14.11.2016 Банком (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки №008/197/П-16, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Генеральному кредитному договору, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього.

Крім того, виконання зобов`язань ТОВ «Югтранс-Термінал» забезпечено також відповідними договорами іпотеки та застави, а саме: договорами іпотеки без оформлення заставної №056/197/3-17, №055/197/3-17, №011/197/3-16, №007/197/ГКД-16-І1 та договором застави обладнання №007/197/ГКД-16-3/1.

Банк зазначив, що Позичальник належним чином не виконує свої зобов`язання за Генеральним кредитним договором щодо повернення кредиту та оплати процентів.

У зв`язку з невиконанням Позичальником прийнятих на себе зобов`язань, Банк, керуючись п. 2.1. Договору поруки, направив 23.12.2022 ОСОБА_1 лист-вимогу вих. № 172/33029/2022 погасити заборгованість за Генеральним кредитним договором у повному обсязі. Додатково, 22.12.2022 вказана вимога була направлена ОСОБА_1 засобами сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Проте, станом на день подання цієї заяви, вимога ОСОБА_1 не виконана, заборгованість не погашена.

Всі об`єкти нерухомості, оформлені в іпотеку, та оформлене в заставу рухоме майно знаходиться за однією адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці з кадастровим №5110136900:52:001:0128. З огляду на активні бойові дії та систематичні ракетні обстріли міста, зважаючи на концентрацію заставного майна в одному місці, існує реальна загроза знищення чи значного пошкодження цього майна.

При цьому, ризик знищення майна підтверджується і самим Позичальником.

На переконання Банку, наявні ґрунтовні, об`єктивні підстави вважати, що ТОВ «Югтранс-Термінал» взагалі може не виконати наявні перед Банком грошові зобов`язання. Про вказані обставини свідчить зокрема, свідоме та протиправне ігнорування Позичальником виконання таких зобов`язань та Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 331773752 від 10.05.2023, з якого вбачається, що ТОВ «Югтранс-Термінал», як орендодавцем, укладено 28 (двадцять вісім) договорів оренди належного даній юридичній особі нерухомого майна, на підставі яких отримує грошові кошти у вигляду орендної плати, і, маючи можливість обслуговувати кредитну заборгованість, Позичальник ухиляється від виконання своїх зобов`язань, не виконує їх та вводить Банк в оману щодо своїх намірів її погашати, хоча б частково.

Зазначені обставини, на переконання заявника, в сукупності з реальним ризиком знищення чи значного пошкодження переданого і іпотеку нерухомого майна, з огляду на систематичні ракетні обстріли міста, свідчать про реальний ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки у випадку знищення чи пошкодження приміщень торгового центру, орендарі не зможуть проводити господарську діяльність на орендованих площах та, відповідно, сплачувати орендну плату, яка є основним доходом ТОВ «Югтранс-Термінал» від його господарської діяльності.

Таке ж ігнорування прийнятих на себе зобов`язань за Договором поруки допускає й поручитель ОСОБА_1 .

Бездіяльність та протиправна поведінка ОСОБА_1 негативно впливає на фінансовий стан Банку, оскільки сума простроченої заборгованості є значною.

При цьому, у розпорядженні ОСОБА_1 наявне майно (нерухомість, автомобілі, корпоративні права), яке не передавалось Банку в заставу, і яке могло б гарантувати можливість реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми позову, гарантуватиме реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.05.2023 № 916/2142/23 у задоволенні заяви Банку про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з наступного.

Банком не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, що перешкоджали б в подальшому виконанню рішення суду, та (або) доказів відсутності у останнього коштів на рахунках чи їх витрачання не на здійснення розрахунків з Банком.

Заява містить лише посилання на потенційну можливість ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення, без наведення відповідного обґрунтування.

Факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань за Договором поруки не може бути безумовною підставою для забезпечення позову.

Невиконання зобов`язань ОСОБА_1 є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження Банку, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду, Банк подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд не навів в мотивувальній частині жодних конкретних мотивів, з яких дійшов висновку, що ризик знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій не свідчить про наявність ризику істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Ризик знищення майна внаслідок ракетних обстрілів на даний час є загальновідомим у розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України та додаткового доказуванню не потребує.

До того ж, такий ризик визнається і самим Позичальником.

Суд не врахував висновки щодо застосування норм права, викладених Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, на які Банк посилався у заяві.

Посилаючись на вищевказану постанову, Банк зауважує, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 витребувано у Господарського суду Одеської області копії матеріалів № 916/2142/23, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження вказаних матеріалів з суду першої інстанції.

19.06.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали № 916/2142/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам строк до 10.07.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення іншим учасникам) та роз`яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 18.07.2023 о 13:00 год.

10.07.2023 від Банка надійшло клопотання (вх. № 2067/23) про участь його представника (Мартинюка Євгена Володимировича) в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 задоволено.

Від ТОВ «Югтранс-Термінал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Банком не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 та (або) ТОВ «Югтранс-Термінал» дій, що перешкоджали в подальшому виконанню рішення суду. Твердження Банку про те, що внаслідок ракетних обстрілів можливу буде завдано шкоди майну, яке передано в іпотеку, ґрунтуються на припущеннях заявника, адже активні бойові дії на території міста Одеси та Одеської області не ведуться. Крім того, права Банку, як кредитора, у повному обсязі забезпечені укладеними договорами іпотеки. Докази погіршення майнового стану ОСОБА_1 та (або) ТОВ «Югтранс-Термінал» також не надані.

Разом з відзивом ТОВ «Югтранс-Термінал» заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання, яке мотивоване тим, що зі змістом апеляційної скарги підприємство ознайомилось лише 12.07.2023 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему після наданого доступу.

14.07.2023 від ОСОБА_1 також надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, всі учасники справи неодноразово повідомляли суд апеляційної інстанції про те, що вони перебувають в процесі мирного врегулювання спору, що з боку Позичальника до Банку надано заявку на реструктуризацію сплати тіла кредиту та процентів, яка перебуває на розгляді, у зв`язку з чим, колегією суддів, враховуючи приписи п. 2 ч. 5 ст. 13 ГПК України, відповідно до якої суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, в судових засіданнях з 18.07.2023 по 25.07.2023, з 25.07.2023 по 13.09.2023, з 13.09.2023 по 03.10.2023, з 03.10.2023 по 24.10.2023 оголошувались перерви. З огляду на неявку в судове засідання 24.10.2023 представника ТОВ «Югтранс-Термінал», яке є основним боржником за укладеним з Банком Генеральним кредитним договором, з метою повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, судова колегія 24.10.2023 оголосила перерву в судовому засіданні до 21.11.2023 о 15:00 год.

В судове засідання 21.11.2023 з`явились представники учасників справи.

В судовому засіданні 21.11.2023 колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ «Югтранс-Термінал» про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Як вже зазначалось, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 10.07.2023.

Відзив на апеляційну скаргу подано ТОВ «Югтранс-Термінал» 13.07.2023, тобто з пропуском строку, встановленого ухвалою від 26.06.2023.

Частинами 1, 4 ст. 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Колегією суддів враховується, що представником ТОВ «Югтранс-Термінал» лише 11.07.2023 подано заяву про надання доступу до справи в системі «Електронний суд».

Тобто, представник ТОВ «Югтранс-Термінал» ознайомився зі змістом апеляційної скарги та процесуальними документами суду після спливу строку, встановленого ухвалою від 26.06.2023, на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши клопотання ТОВ «Югтранс-Термінал» про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), колегія суддів вважає за можливе поновити ТОВ «Югтранс-Термінал» пропущений процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та врахувати його при розгляді цієї справи.

Щодо відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 отримав ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 про відкриття апеляційного провадження 03.07.2023.

Водночас, відзив на апеляційну скаргу поданий відповідачем лише 14.07.2023, тобто з пропуском строку, встановленого в ухвалі суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження (до 10.07.2023). Разом з відзивом жодного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем не заявлено.

Відповідно до частин 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів зауважує, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що несвоєчасне подання ОСОБА_1 відзиву залежало виключно від суб`єктивної поведінки самого відповідача, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії, у зв`язку з чим, колегія суддів залишила наданий відповідачем відзиву без розгляду в порядку ст. 119 ГПК України.

В судовому засіданні 21.11.2023 представник Банку просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.05.2023 № 916/2142/23, задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представники ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранс-Термінал» заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Поручителю, які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, в межах суми майбутнього позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається саме на заявника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.

Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21).

Проаналізувавши надані Банком до заяви документи, зокрема: кредитний договір (з додатковими угодами договорами до нього); договір поруки; листування Банку з Позичальником та Поручителем; договори іпотеки без оформлення заставної; договір застави обладнання; лист Боржника від 02.03.2023 за вих. № 38 та інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.05.2023 № 331773752), - колегія суддів зазначає, що вони не підтверджують вчинення Поручителем будь-яких дій, які б перешкоджали в подальшому виконанню майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Додані до заяви про забезпечення позову документи здебільшого стосуються суті спору між сторонами, а сама заява містить лише посилання на потенційну можливість ухилення від виконання рішення, без наведення відповідного обґрунтування, що, як вже зазначалось, не є достатньою підставою для її задоволення.

Доводи Банку про невиконання Поручителем його вимог, у тому числі виконати зобов`язання за договором поруки не може бути безумовною підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно, що належать Поручителю, оскільки надання оцінки таким діям Поручителя є предметом майбутнього позову, а доводи в цій частині потребують доведенню, тобто не можна розглядати такі твердження заявника, як безспірні.

Посилання заявника на ризик знищення заставного майна внаслідок систематичних ракетних обстрілів міста також не можуть бути підставною для задоволення відповідної заяви, оскільки це жодним чином не свідчить про можливість зникнення такого майна саме з волі відповідача, та (або) про його наміри якимось-чином уникнути виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Щодо посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, колегія суддів зазначає, що у даному випадку заявником не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами наявності підстав для застосування обраних ним заходів забезпечення позову, що не є релевантним до правовідносин у справі № 905/448/22.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність Банком факту існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, відповідно, про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 24.05.2023 № 916/2142/23 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, отже не можуть бути підставою для її задоволення.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.05.2023 № 916/2142/23 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 21.11.2023.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська