Постанова

від 06.11.2023 по справі 910/13476/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2023 р. Справа№ 910/13476/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Москвічов А.С.;

від відповідача: Лисяний В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.03.2023

у справі №910/13476/22 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного підприємства "Торгівельний центр "Київ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс"

про стягнення 164 086,60 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року Приватне підприємство "Торгівельний центр "Київ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 26/11/2021-1 від 26.11.2021 у розмірі 164 086, 46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 26/11/2021-1 від 26.11.2021 та після здійсненої позивачем попередньої оплати (50%) не поставив йому обумовлений договором товар, у зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 84 065,50 грн, 46 398,36 грн пені, 33 622,60 грн штрафу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на користь Приватного підприємства "Торгівельний центр "Київ" заборгованість в розмірі 84 065,50 грн, пеню в розмірі 28 371,95 грн, штраф в розмірі 33 622,60 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 208,43 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач доказів постачання обумовленого товару відповідно до Специфікації № 1 не надав, кошти в розмірі 84 065,50 грн позивачу не повернув, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 84 065,50 грн попередньої оплати за товар.

Щодо позовних вимог про стягнення пені судом встановлено, що правильним періодом нарахування є період з 25.02.2022 по 25.08.2022, тому позовні вимоги в цій частині суд задовольнив частково на суму 28 371,95 грн.

Крім того, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними, а нарахований до стягнення розмір штрафу в розмірі 33 622, 60 грн є вірним та задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 скасувати, включаючи нарахування штрафних санкцій, оскільки таке нарахування не передбачено умовами договору та прийняти нове рішення, яким, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, не нараховувати відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань та розстрочити повернення коштів на півроку з моменту прийняття постанови.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що прийнявши рішення у справі 910/13476/22 без участі відповідача Господарський суд міста Києва порушив норми процесуального права, оскільки ТОВ «КС-Мехатронікс» не отримало копії позовної заяви з доданими до неї документами на свою електронну адресу, чим було позбавлено можливості прийняти участь у розгляді справи, надати пояснення. Також відповідач зауважує, що у зв`язку з військовими діями Товариство змушене було обмежити свою господарську діяльність та змінити місце знаходження.

Апелянт зазначає, що у зв`язку передвоєнною та воєнною ситуацією ТОВ «КС-Мехатронікс» не вдалося повністю закінчити виготовлення партії товару за договором поставки № 26/11/2021-1 від 26.11.2021 у встановлений строк до 21.02.2022. 28.07.2022 відповідач отримав від позивача вимогу про повернення попередньої оплати у повному обсязі, проте відповідач зазначив, що у зв`язку з військовою агресією та введенням на всій території України воєнного стану більша частина працівників ТОВ «КС-Мехатронікс» змушені були евакуюватись за кордон та в менш небезпечні регіони України, Товариство обмежило свою господарську діяльність, тому через такі форс мажорні обставини відповідач не має можливості повністю повернути аванс.

Також скаржник зауважує, що суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача штраф у розмірі 33 622,60 грн, посилаючись на п.6.4 договору поставки, який не передбачає відповідальності покупця у данного випадку.

Крім того, 01.09.2023 відповідач надав до Північного апеляційного господарського суду заяву про часткову зміну вимог апеляційної скарги, в якій вказує, що, як було встановлено представником ТОВ «КС-Мехатронікс» після відновлення зв`язків з деякими працівниками, договір поставки між ТОВ «КС-Мехатронікс» та ПП «ТЦ «Київ» не підписувався та не скріплювався печатками, тобто договір поставки є неукладеним, а також рахунок № 5СМ-2611 від 26.11.2021 на підставі якого позивач здійснив проплату коштів не містить номера та дати договору поставки, номера та дати специфікації, у зв`язку з чим, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/13476/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПП «ТЦ «Київ» у задоволенні позову.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 13.06.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, позивач вказує, що направлення позовної заяви за адресою відповідача, яка вказана у договорі поставки відповідає умовам договору та на думку позивача, виконана належним чином, оскільки жодного повідомлення про зміну адреси, що в свою чергу передбачено п. 9.7 договору поставки від ТОВ «КС-Мехатронікс» позивач не отримавав. Відповідальність за негативні наслідки, пов`язані з ненаданням інформації про зміни, у повному обсязі покладаються на сторону, яка їх не видала (п.9.7 договору). Позивач, зазначає, що відповідач з 28.07.2022 здійснював господарську діяльність за адресою, зазначеною у розділі 11 договору поставки та мав можливість отримувати корепосденцію, оскільки він сам вказав, що Товариство 28.07.2022 отримало вимогу від позивача про повернення попередньої оплати (за адресою зазначеною у договорі поставки).

Також позивач звертає увагу, що апелянт не надав жодного доказу, який визначений чинним законодавством та міг би свідчити про дійсний вплив форс-мажорних обставин на виконання зобов`язання за договором поставки. Тобто, до моменту настання форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач, а саме до 21.02.2022 відповідач мав можливість виконувати свої зобов`язання.

Стосовно неправомірності нарахування судом штрафу у розмірі 33 622,60 грн позивач зазначає, що такі доводи є безпідставними, оскільки за договором поставки №26/11/2021-1 відповідач є постачальком, а не покупцем, як він зазначає у своїй апеляційній скарзі, тому відповідно до п. 6.4 договору у випадку не поставки партії товару у строк саме постачальник (відповідач) сплачує штраф.

Стосовно зміни вимог апеляційної скарги, позивач зазначив, що у апеляційній скарзі відповідач повністю визнав факт укладення договору поставки №26/11/2021-1 від 26.11.2021, факт своєї неспроможності виконати умови договору, зазначивши, що позивач оплатив 50 % вартості товару за договором поставки та строк витоготовлення товару відповідачем та його поставки позивачу був встановлений до 21.02.2022, проте, як вказує відповідач, з передвоєнною та воєнною ситуацією відповідачу йому не вдалось повністю закінчити виготовлення партії товару у визначений строк.

Позивач також вказує, що всі доводи відповідача у заяві про зміну вимог апеляційної скарги щодо нікчемності договору, а також те, що рахунок №5СМ-2611 від 26.11.2021 на підставі якого ПП «ТЦ «Київ» здійснив проплату коштів не містить посилання на будь-який договір є безпідставними та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ч.5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються та не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 справу № 910/13476/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Буравльов С.І., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13476/22.

12.04.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13476/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, справу № 910/13476/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Владимиренко С.В., Сулім В.В.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, справу № 910/13476/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22, залишено без руху та запропоновано надати докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн.

15.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" надійшла заява про усунення недоліків, з платіжною інструкцією від 08.05.2022 № 10726 про сплату судового збору у розмірі 3721,50 грн.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, справу № 910/13476/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 прийнято до провадження справу № 910/13476/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22 та призначено розгляд справи на 03.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відкладено розгляд справи №910/13476/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 на 21.08.2023.

21.08.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.09.2023.

Судове засідання 04.09.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22 на 02.10.2023.

Судове засідання 02.10.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22 на 30.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 оголошено перерву у справі № 910/13476/22 до 06.11.2023.

Протокольною ухвалою від 06.11.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без розгляду заяву відповідача про зміну вимог апеляційної скарги від 01.09.2023.

Позиції учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.11.2023 підтримав доводи апеляційної скарги (з урахуванням поданих змін), просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.11.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/13476/22 у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині вимог первісного позову Приватного підприємства "Торгівельний центр "Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" про стягнення заборгованості за договором поставки № 26/11/2021-1 від 26.11.2021 у розмірі 164 086, 46 грн.

01.09.2023 відповідач надав до Північного апеляційного господарського суду заяву про часткову зміну вимог апеляційної скарги, в якій вказує, що як було встановлено представником ТОВ «КС-Мехатронікс» після відновлення зв`язків з деякими працівниками, договір поставки між ТОВ «КС-Мехатронікс» та ПП «ТЦ «Київ» не підписувався та не скріплювався печатками, тобто договір поставки є неукладеним, а також рахунок № 5СМ-2611 від 26.11.2021 на підставі якого позивач здійснив проплату коштів не містить номера та дати договору поставки, номера та дати специфікації, у зв`язку з чим просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/13476/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПП «ТЦ «Київ» у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення вказаної заяви відповідача про зміну апеляційних вимог без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, враховуючи те, що повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 03.03.2023, а тому відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції тривав до 24.03.2023 включно, натомість зі зміненою апеляційною скаргою заявник звернувся 01.09.2023, тобто з пропуском процесуального строку.

За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, заява ТОВ «КС-Мехатронікс» про зміну апеляційних вимог від 01.09.2023 підлягає залишенню судом без розгляду як така, що подана з пропуском встановленого законом та судом строку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що договір поставки №№ 26/11/2021-1 від 26.11.2021 не був предметом оскарження у суді першої інстанції, факт його укладання чи не укладення також не розглядався.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" (постачальником) та Приватним підприємством "Торгівельний центр "Київ" (покупцем) було укладено договір поставки № 26/11/2021-1 (далі-договір).

Відповідно до п.1.1 договору на умовах, в порядку та строки визначені цим договором, постачальник зобов`язується протягом терміну дії договору поставляти й передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати майно (далі - товар), перелік і кількість якого визначаються Специфікаціями, які з моменту підписання сторонами й проставлення печаток сторін (при наявності) є невід`ємною частиною цього договору. Специфікації повинні мати посилання на цей договір.

У розділі 2 договору сторони погодили, що загальна сума договору визначається сумарною вартістю товару, згідно підписаних сторонами Специфікацій. Ціна товару, що поставляється покупцю є договірною і вказується для кожної позиції в Специфікаціях. Орієнтовна загальна сума договору становить 200 000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 2.2. договору розрахунки за партію товару, що постачається, здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50% вартості партії товару, остаточний розрахунок покупець здійснює після одержання від постачальника письмового повідомлення про готовність партії товару до відвантаження, якщо інші умови оплати не передбачено конкретною Специфікацією.

Пунктами 3.1.-3.2 договору встановлено, що поставка партії товару, передбаченої конкретною Специфікацією, здійснюється в порядку, на умовах та строки, визначені такою Специфікацією. Постачання товару здійснюється на умовах EXW (згідно правил Інкотермс-2010), якщо інше не передбачено сторонами у Специфікаціях.

Відповідно до п. 6.4 договору, в разі прострочення поставки партії товару (частини партії товару) покупець має право вимагати, а постачальник за вимогою покупця сплачує останньому договірну санкцію розмірі 0,1% від вартості партії товару, визначеної Специфікацією, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в момент прострочення, за кожний день прострочення поставки. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення. У випадку не поставки (поставки не в повному обсязі) партії товару в строк більш ніж 30 календарних днів з дати поставки, визначеної цим договором або не надання товаросупроводжувальних документів, визначених п. 3.3. договору, покупець має право додатково вимагати сплати постачальником штрафу в розмірі 20% від вартості партії товару, визначеної відповідною Специфікацією.

У випадку не поставки (поставки не в повному обсязі) партії товару в строк більш ніж 30 календарних днів з дати поставки визначеної цим договором або ненадання товаросупроводжувальних документів, визначених п. 3.3. договору, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від партії товару, визначеної відповідною Специфікацією, а також вимагати повернення сплаченого авансу. Постачальник зобов`язаний протягом 7-х календарних днів з моменту одержання відповідної вимоги покупця, повернути суму отриманого авансу (п.6.5 договору).

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, а також проставлення печаток сторін (при наявності). Строк дії договору встановлюється від дати набрання ним чинності до 31.12.2022, у частині гарантійних зобов`язань - до закінчення Гарантійного строку, у частині сплати штрафних санкцій або відшкодування збитків - до моменту оплати.

На виконання договору та Специфікації № 1 до нього, позивач перерахував на користь відповідача 50% попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару на суму 84 065,50 грн.

Звертаючись з позовною заявою, позивач вказав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 26/11/2021-1 від 26.11.2021 та після здійсненої позивачем попередньої оплати (50%), не поставив позивачу обумовлений договором товар, у зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 84 065,50 грн, 46 398,36 грн пені, 33 622,60 грн штрафу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Так, договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 Специфікації № 1 до договору встановлено, що поставка партії товару здійснюється протягом 60 календарних днів від дня сплати покупцем попередньої оплати в розмірі, визначеному п. 1.1. Специфікації № 1 (50% вартості товару).

На підтвердження сплати коштів на користь відповідача, позивач надав копію платіжного доручення № 1579 від 23.12.2021 на суму 84 065, 50 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідач ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав доказів на підтвердження постачання позивачу обумовленого товару відповідно до Специфікації № 1.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

28.07.2022 позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути попередню оплату в повному обсязі в сумі 84 065,50 грн, посилаючись при цьому на п.6.5 договору, згідно з яким у випадку не поставки партії товару в строк більш ніж 30 календарних днів з дати поставки визначеної цим договором або ненадання товаросупроводжувальних документів, визначених п. 3.3 договору, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від партії товару, визначеної відповідною Специфікацією, а також вимагати повернення сплаченого авансу. Постачальник зобов`язаний протягом 7-х календарних днів з моменту одержання відповідної вимоги покупця, повернути суму отриманого авансу.

Проте, відповідач не надав доказів повернення грошових коштів у розмірі 84 065,50 грн за непоставлений товар, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідач в апеляційній скарзі не заперечував факт отримання передлати у розмірі 50% вартості товару в сумі 84 065,50 грн, факт непоставки позивачу в строк, передбачений договором, а саме до 21.02.2022 товару, посилаючись на передвоєнну та воєнну ситацію, а також факт отримання 28.07.2022 вимоги позивача щодо повернення попередньої оплати та визнавав факт укладення договору поставки між ним та позивачем.

Доводи відповідача, що підставою порушення ним зобов`язання за договором стали форс-мажорні обставини, а саме введення воєнного стану, що унеможливило закінчити виготовлення товару та своєчасно виконати зобов`язання за договором поставки, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8.2. договору до обставин непереборної сили відносяться події, на які сторони не можуть вплинути та за виникнення яких не несуть відповідальності. Такими подіями можуть бути: пожежа, стихійні лиха, аварії, катастрофи, війна, воєнні операції будь- якого характеру, громадські хвилювання, блокади, страйки, заборони експорту або імпорту, прийняття органом державної влади або управління рішення, яке має наслідком неможливість виконання зобов`язань визначених договором поставки.

Відповідно до пункту 8.3. сторона, у якої виникла неможливість виконання зобов`язання за Договором поставки, в умовах передбачених п. 8.2. договору поставки, зобов`язана в строк не більше 15 днів з моменту виникнення таких обставин письмово сповістити про це іншу сторону (лист, факс, телекс, телеграф) і вислати офіційне документальне підтвердження Торогово - промислової палати.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за договором поставки зобов`язань, позбавляє сторону права посилатись на будь - яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Позивач жодного повідомлення про неможливість виконання зобов`язання від відповідача не отримував.

Тобто, до моменту настання форс-мажорних обставин, а саме до 21 лютого 2022 року, відповідач вже знав про свою неможливість виконати зобов`язання по договору поставки та в порушення умов договору не повідомив позивача про такі обставини.

Отже, використовуючи як аргумент «передвоєнна та воєнна ситуація» апелянт зловживаючи своїми правами, до моменту настання таких обставин, мав можливість виконувати свої зобов`язання.

Також, як доказ форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання умов договору про розстрочення заборгованості, апелянт посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що дійсно, до форс-мажорних обставин відноситься військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Крім того, у зазначеній вище постанові Верховний Суд констатує те, що сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, який в силу положень частини 1 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин в конкретному випадку.

Отже, лист Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, у свою чергу, констатує загальновідомий факт, що війна, загалом, належить до форс- мажорних обставин. Однак, самого цього факту недостатньо для встановлення правомірності невиконання апелянтом зобов`язань внаслідок дії таких обставин. Чинним законодавством України передбачений конкретний спосіб підтвердження форс-мажору шляхом отримання сертифікату ТПП України.

Відповідач, в свою чергу, не надав жодного доказу, який визначений чинним законодавством, та міг би свідчити про дійний вплив форс - мажорних обставин на виконання зобов`язання за договором поставки.

При цьому, сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (Постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що він не отримував позовну заяву, і, як наслідок Господарський суд міста Києва, прийнявши рішення від 03.03.2023 року у справі №910/13476/22 порушив положення ГПК України, огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.7. договору поставки про всі зміни в адресах або платіжних реквізитах сторони повинні негайно (протягом 3 днів) письмово інформувати один одного. Відповідальність за негативні наслідки, пов`язані з не наданням інформації про зміни, у повному обсязі покладаються на сторону, яка їх не видала.

Жодного повідомлення про зміну контактної адреси від ТОВ «КС-Мехатронікс» позивач не отримував. Відтак, направлення позовної заяви за адресою, яка вказана у розділі 11 «Реквізити сторін» договору поставки в повній мірі відповідає умовам договору та вважається виконаним належним чином.

На виконання ч. 1 ст. 172 ГПК України позивачем виконано вимоги надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки позивачем до позову, як доказ такого направлення додано накладну від 21.12.2022 № 4003010804209 та поштовий опис вкладення в цінний лист від 21.12.2022 (знаходиться в матеріалах справи) на юридичну особу ТОВ «КС-Мехатронікс», вул. Академіка Богомольця, буд. 4, м. Київ.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, позивача (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6)1

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що 28.07.2022 ТОВ «КС- Мехатронікс» отримало від ПП «Торгівельний центр «Київ» вимогу про повернення попередньої оплати в повному обсязі.

Виходячи з зазначеного вбачається, що відповідач з 28.07.2022 здійснював господарську діяльність за адресою, яка зазначена в розділі 11 «Реквізити сторін» договору поставки та як наслідок мав можливість отримати кореспонденцію.

Отже, факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції з позовною заявою ПП «Торгівельний центр «Київ» залежав виключно від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/13476/22, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Так, ухвала суду про відкриття була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємпів та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважив, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомити суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2022.

Отже, суд першої інстанції дослідив факт повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, про що прийняв рішення про розгляд справи за наявними у матеріалах справи документами.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 46 398,36 грн пені та 33 622,60 грн штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.4 договору, в разі прострочення поставки партії товару (частини партії товару) покупець має право вимагати, а постачальник за вимогою покупця сплачує останньому договірну санкцію розмірі 0,1% від вартості партії товару, визначеної Специфікацією, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в момент прострочення, за кожний день прострочення поставки. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення. У випадку не поставки (поставки не в повному обсязі) партії товару в строк більш ніж 30 календарних днів з дати поставки, визначеної цим договором або не надання товаросупроводжувальних документів, визначених п. 3.3. договору, покупець має право додатково вимагати сплати постачальником штрафу в розмірі 20% від вартості партії товару, визначеної відповідною Специфікацією.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку за договором щодо поставки партії товару не виконано, чим допущено прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив. Відповідно, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання (або за весь період прострочення) не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені, який наданий позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правильним періодом нарахування є: з 25.02.2022 по 25.08.2022, а позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 28 371,95 грн.

Також ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

При цьому, застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними, а нарахований до стягнення її розмір 33 622, 60 грн є вірним.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/13476/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КС-Мехатронікс".

4. Матеріали справи №910/13476/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

У зв"язку із знаходженням колегії суддів на підготовці для пітримання кваліфікації у НСШУ з 13.11.2023 по 17.11.2023, повний текст постанови підписано 20.11.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун