Постанова

від 20.11.2023 по справі 910/9127/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/9127/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

без виклику представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023

у справі №910/9127/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А»

про стягнення 198 186, 29 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» про стягнення 166 604, 87 грн. заборгованості за період з березня 2020 року по липень 2020 року, 23 389, 13 грн. інфляційних втрат, 8 192, 29 грн. 3% річних за договором № 81-20 від 31.01.2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №910/9127/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» 166 604, 87 грн. основного боргу, 23 389, 13 грн. інфляційних втрат, 8 192, 29 грн. 3% річних, 2 972,79 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №910/9127/23 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Окрім цього, до апеляційної скарги додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Кєва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказав, що судом першої інстанції було прийнято рішення на підставі неналежних та недопустимих доказів, рахунків-розшифровок, які видані третьою особо в рамках інших правочинів стороною яких не є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А». Зазначені рахунки-розшифровки ТОВ «Київські енергетичні послуги» не імстять ні попередніх показників, ні поточних показників, ні номерів лічильників, шо не дає змогу ідентифікувати за якими здійснював споживання електроенергії відповідач та визначити об`єм спожитої електроенергії саме електроустановками Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А».

Крім того, апелянт наголошує, що компенсація позивачу спожитої відповідачем електроенергії мала відбуватися у відповідності до показників лічильників, що фіксують споживання електроенергії електроустановками відповідача. Нарахування спожитої електроенергії за показниками загальнобудинкових лічильників в якості розрахункових є безпідставним та незаконним.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023 апеляційну скаргу у справі №910/9127/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А»; відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи; розгляд апеляційної скарги вирішено розглядати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України в суді апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

31.01.2020 між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (підприємство) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» (споживач) укладено договір №81-20, відповідно до якого, підприємство забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені п. 4.1. цього договору.

Згідно із п.4.1.1. договору споживач зобов`язується здійснювати відшкодування за використану електричну енергію, відповідно до показників, які зафіксовані на момент укладення договору, визначених у додатку №1 до цього договору, до укладення споживачем прямих договорів з ПАТ «Київенерго».

Відповідно до п.7.7. договору оплата споживачем за обслуговування підприємством електроустановок споживача здійснюється згідно із узгодженими сторонами кошторисом, що є невід`ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється споживачами самостійно на р/р підприємства до 10 числа поточного місяця згідно до додатку №1.

Згідно із додатком №1 «Розрахунок відшкодування витрат використання електроенергії», щомісячний розрахунок здійснюється за формулою: різниця показників лічильника помножена на тариф НКРЕП станом на день розрахунку.

Відповідно до п.10.6. договору цей договір укладається з 01 лютого 2020 року та діє до укладення споживачем прямих договорів з ПАТ «Київенерго».

Як стверджує позивач, відповідач своїх договірних зобов`язань по відшкодуванню вартості використаної електричної енергії виконав неналежним чином, у зв`язку з чим у останнього за період з березня 2020 року по липень 2020 року виникла заборгованість у сумі 166 604,87 грн.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Підпунктами 4.3, 4.12 п.4 Правил РРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії адміністратор комерційного обліку (АКО) має передавати адміністратору розрахунків (АР) та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.

З 1 січня 2019 року відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу в м. Києві та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 року №1411.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження постачання обсягів електричної енергії в березні 2020 року - травні 2020 року до матеріалів справи долучено рахунки-розшифровки сформовані ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі» як оператором системи розподілу в електронному кабінеті Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».

Так, згідно рахунків-розшифровок №3315044/3/1 від 18.03.2020 у будинку №19А по вул. Дніпровська Набережна у м. Києві за березень 2020 року було спожито електроенергію у загальному розмірі 34 842 кВт та 848 кВт.

Згідно рахунків-розшифровки №3315044/4/1 від 18.04.2020 у будинку №19А по вул. Дніпровська Набережна у м. Києві за квітень 2020 року було спожито електроенергію у загальному розмірі 81 564 кВт та 519 кВт.

Згідно рахунків-розшифровки №3315044/5/1 від 18.05.2020 у будинку №19А по вул. Дніпровська Набережна у м. Києві за травень 2020 року було спожито електроенергію у загальному розмірі 26 777 кВт та 134 кВт (копії рахунків, що роздруковані з електронного кабінету Позивача та підписані цифровим підписом, додаються).

Згідно рахунків-розшифровки №3315044/6/1 від 18.06.2020 у будинку №19А по вул. Дніпровська Набережна у м. Києві за червень 2020 року було спожито електроенергію у загальному розмірі 48972 кВт та 90 кВт.

Згідно рахунків-розшифровки №3315044/7/1 від 18.07.2020, у яких ТОВ «Київські енергетичні послуги» зафіксувало показники спожитої електроенергії до моменту укладення Відповідачем прямого договору з ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», по вул. Дніпровська Набережна у м. Києві за липень 2020 року було спожито електроенергію у загальному розмірі 11 288 кВт та 34 кВт.

На підставі вказаних рахунків, позивачем за березень - липень 2020 року були здійснені нарахування за спожиту електроенергію.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 7.4 договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії у терміни, передбачені додаткови «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», споживачем та підприємством оформлюються такі документи:

- акт про обсяг переданої споживачу електричної енергії;

- акт результатів замірів електричної потужності.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази складання позивачем актів про обсяг переданої споживачу електричної енергії, як і докази направлення їх для підписання відповідачеві.

Так, суд першої інстанції помилково встановив кількість спожитої відповідачем електроенергії, шляхом додавання всього об`єму електроенергії спожитого багатоквартирним будинком за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19-А, без визначення лічильників за якими здійснював споживання відповідач (електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення місць загального користування багатоквартирного житлового будинку) і відокремлення таких лічильників від загально будинкових, за якими облік спожитої відповідачем електроенергії не здійснюється, а які обліковують весь об`єм електричної енергії, яка надходить на територію будинку та згодом постачається до квартир, а також на загальні потреби будинку.

При цьому, надані позивачем в підтвердження постачання обсягів електричної енергії в березні 2020 року - травні 2020 року рахунки-розшифровки не містять ні попередні показники електричної енергії, ні поточних показників, ні моделей та номерів лічильників, що не дає можливості ідентифікувати лічильники за якими здійснював споживання саме відповідач та визначити об`єм спожитої електроенергії саме електроустановками Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А», а не загального будинкового споживання електроенергії всього будинку, що здійснюється усіма споживачами в будинку через загальнобудинкові лічильники.

Згідно із п. 2.3.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції що діяла у спірний період), для комерційних розрахунків мають використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів. Дані з вузлів обліку інших власників можуть бути використані для здійснення технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку.

Відповідно до п.п.14 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

Згідно із п.п.34 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, об`єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.

Відповідно до п.п.71 п.1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, точка вимірювання - фізична точка на електричній мережі (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення первинної обмотки трансформатора струму), в якій фактично вимірюються обсяги та/або параметри електричної енергії.

Із наведених вище норм вбачається, що розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача об`єкта нерухомості (квартири, будинку тощо). Це означає, що розрахунки між Комунальним підприємством «Житло-сервіс» та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться в управлінні ОСББ «Дніпровська Набережна 19А».

При цьому колегія суддів зазначає, що належних та допустимих доказів обсягів отриманої відповідачем електричної енергії, позивач суду не надав.

Крім того, колегією суддів встановлено, що 20.07.2020 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» було укладено договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №64838012 з Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі», що підтверджується повідомленням про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, наявним в матеріалах справи.

Додатком 3 до вказаного договору між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» (Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії) зафіксовано показники лічильників на дату укладення договору, і за якими відповідач здійснює споживання електроенергії з 20 липня 2020 року.

В свою чергу у додатку № 1 до договору № 81-20 від 31.01.2020, укладеного між Комунальним підприємством «Житло-Сервіс» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» зафіксовані «початкові» показники лічильників на дату укладення даного договору.

Враховуючи вказані додатки до договору № 81-20 від 31.01.2020 та № 64838012 від 20.07.2020 можливо встановити, що за період дії договору між позивачем та відповідачем, за лічильниками на потреби електроустановок відповідача було спожито 108 176 кВт електроенергії, яка була оплачена відповідачем на підставі платіжних доручень № 29 від 12.04.2020, № 88 від 31.07.2020, № 89 від 31.07.2020, № 211 від 09.12.2020 та № 983 від 01.08.2023 на загальну суму 181 735, 698 грн.

До того ж суд першої інстанції не звернув увагу, що беручи за докази обсягу спожитої електричної енергії, подані позивачем рахунки-розшифровки, згідно рахунку-розшифровки за червень 2020 року обсяг електроенергії спожитої відповідачем становить 48 777 кВт. Натомість, позивачем у своїх розрахунках вказана інша сума, а саме 49 062 кВт, з урахуванням якої і були задоволенні позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведений належними та допустимими доказами обсяг спожитої електричної енергії у розмірі заявленому останнім до стягнення з відповідача, а тому апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення основної суми заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати пов`язані із розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 року у справі № 910/9127/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 року у справі № 910/9127/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б; код ЄДРПОУ 31025659) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська Набережна 19А» (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 19-А; код ЄДРПОУ 43343582) 4 459, 19 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/9127/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич