Постанова

від 20.11.2023 по справі 920/253/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа№ 920/253/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Ткаченка Б.О.

Кравчука Г.А.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 (повний текст складено 26.06.2023)

у справі № 920/253/23 (суддя - Джепа Ю.А.)

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Локня-Слобода"

2) ОСОБА_1

про стягнення 45 353,50 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Локня-Слобода" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 45 353,50 грн, з яких: 31 887,45 грн боргу, 2 210,98 грн пені, 286,47 грн інфляційних втрат, 3 828,60 грн 25 % річних та 7 140,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 18-19-72ств-пл/129 від 18.04.2019, а також відповідача-2 як поручителя за договором поруки № 144 від 24.04.2019.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 задоволено позов. Стягнуто з ТОВ "Локня-Слобода" та солідарного з ним боржника - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 31 887,45 грн боргу, 2 210,98 грн пені, 286,47 грн інфляційних втрат, 3 828,60 грн 25 % річних та 7 140, 00 грн штрафу. Стягнуто з ТОВ "Локня-Слобода" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 2 684,00 грн. судового збору за подання позову.

Не погоджуючись частково з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову щодо стягнення пені та штрафу, й відмовити в частині стягнення 2 210, 98 грн пені та 7 140,00 грн. штрафу.

Підставами для скасування оскаржуваного рішення скаржник зазначав про порушення судом першої інстанції процесуального законодавства в частині розгляду справи без участі відповідачів, попри наявність клопотання про відкладення судового засідання, а також матеріального права, з огляду на неврахування судом пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2023, у складі колегії суддів: Гончаров С.А. (головуючий), Ткаченко Б.О., Кравчук Г.А., поновлено апелянту пропущений строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

19.09.2023 до суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

Cуддя Гончаров С.А. перебував у відряджені з 14.10.2023 по 24.10.2023, а з 25.10.2023 по 10.11.2023 у відпустці.

Cудді Кравчук Г.А. та Ткаченко Б.О. перебував на підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ з 13.11.23 по 17.11.2023.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.04.2019 між позивачем (лізингодавець) та відповідачем-1 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 18-19-72ств-пл/129 (далі - основний договір), відповідно до якого лізингодавець передав лізингоодержувачу у користування коток зубчато-кільчатий гідрофікований КЗК-6П-02, зав. № 9/94 (1 од.) (далі - предмет лізингу), строком на 45 місяців, а останній зобов`язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно із п. 1.1 основного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець зобов`язується набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.

Відповідно до п. 1.2 основного договору сторони погоджуються з тим, що специфікацією та умовами предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість предмета лізингу, а також найменування виробника (постачальника) предмета лізингу, що визначені у додатках до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу".

Лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу. Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі - акт), що укладається у 5-ти автентичних примірниках (пункти 2.1, 2.2 основного договору).

За умовами пунктів 4.1, 4.2 основного договору протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності цим договором лізингоодержувач перераховує на рахунок лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 % його вартості (включаючи ПДВ). Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця. З моменту підписання акту лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу (п. 4.2.1 основного договору);

- комісію за організацію лізингової операції в розмірі 7 % (без ПДВ) від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору (п. 4.2.2 основного договору);

- комісію за супроводження договору в розмірі 19 % річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем га черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість (п. 4.2.3 основного договору).

Комісія за супроводження договору з складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 основного договору лізингові платежі у частині відшкодування вартості предмета лізингу сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця один раз на 3 місяці. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через 3 місяці з дати підписання акту, всі наступні лізингові платежі - через 3 місяці. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до основного договору.

Пунктом 4.8 основного договору встановлено, загальна сума оплати за цим договором, періодичність та терміни сплати визначаються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору, розділами 4 та 8 цього договору. Зарахування та розподіл коштів, отриманих за цим договором, лізингодавець здійснює першочергово відповідно до статей 534, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У пунктах 5.1, 5.2 основного договору зазначено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом, за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.1 цього договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього договору. Предмет лізингу протягом всього строку дії цього договору є власністю лізингодавця.

Відповідно до п. 8.1 основного договору за будь-яке порушення умов основного договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 основного договору, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу. За порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 3 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору втретє лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 5 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу.

Пунктом 8.2 основного договору сторони погодили, що вартість цього договору (розмір фінансового активу) за домовленістю і згодою сторін складає загальну суму виплат, передбачених графіком сплати лізингових платежів і становить 234 024,06 грн.

Згідно із п. 8.3 основного договору на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25 % річних.

Пунктом 8.9 основного договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі.

Відповідно до п. 10.3 основного договору строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 років.

На виконання умов основного договору позивач передав відповідачу-1 у користування коток зубчато-кільчатий гідрофікований КЗК-6П-02, зав. № 9/94 (1 од.), вартістю 168 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 3 від 25.04.2019.

Ураховуючи те, що акт приймання-передачі підписаний сторонами 25.04.2019, відповідач-1 повинен був сплатити чергові лізингові платежі: № 36 в сумі 10 122,94 грн не пізніше 25.04.2022, № 37 в сумі 452,20 грн не пізніше 25.05.2022, № 38 в сумі 452,20 грн не пізніше 25.06.2022, № 39 в сумі 9 972,20 грн не пізніше 25.07.2022, № 40 в сумі 301,47 грн не пізніше 25.08.2022, № 41 в сумі 301,47 грн не пізніше 25.09.2022, № 42 в сумі 9 821,47 грн не пізніше 25.10.2022, № 43 в сумі 150,74 грн не пізніше 25.11.2022, № 44 в сумі 150,74 грн не пізніше 25.12.2022, № 45 в сумі 9 670,74 грн не пізніше 25.01.2023, (в частині відшкодування вартості предмета лізингу - через кожні 3 місяці, в частині комісії за супроводження договору - щомісячно з дати підписання акту приймання-передачі).

За твердженнями позивача, відповідач-1 зобов`язання щодо сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього станом на 21.02.2023 утворилась заборгованість в розмірі 31 887,45 грн за несплату лізингових платежів, що підтверджується доданим до позову розрахунком.

З огляду на часткове виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати лізингових платежів та із посиланням на пункти 8.1, 8.3 основного договору позивач заявив до стягнення з відповідача:

- 31 887,45 грн заборгованості за лізинговими платежами;

- 7 140,00 грн штрафу, передбаченого п. 8.1 основного договору;

- 2 210,98 грн пені, нарахованої за загальний період з 28.01.2020 по 14.12.2021;

- 3 828,60 грн 25 % річних, нарахованих за період з 28.01.2020 по 14.12.2021;

- 286,47 грн втрат від інфляції, нарахованих за період з березня по вересень 2020 року.

Позивач зазначав про систематичність порушень відповідачем-1 умов договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів (більш ніж втретє), що підтверджують вимоги №№ 14/994 від 27.11.2019, 14/327 від 29.07.2022 з доказами відправлення відповідачу-1.

На забезпечення виконання зобов`язання між позивачем та відповідачем-2, 24.04.2019 укладено договір поруки № 144 (далі - договір поруки), згідно із яким відповідач-2 поручається у повному обсязі на виконання відповідачем-1 зобов`язань, що випливають із основного договору з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, укладеним між позивачем та відповідачем-1, у тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірі сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, збитків, будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору.

За неодноразові систематичні порушення умов основного договору в частині оплати лізингових платежів відповідачем-1, позивачем надіслано відповідачу-2 вимогу № 14/328 від 29.07.2022, як поручителю, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідачами заявлені у вимогах кошти не були сплачені в добровільному порядку, позивач звернуся з даним позовом до господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України, статтями 525, 526, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав відповідачу-1, а відповідач-1 прийняв об`єкт лізингу, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 3 від 25.04.2019.

Проте, відповідач-1 зобов`язання щодо сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 31 887,45 грн і доказів оплати матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача лізингових платежів на загальну суму 31 887,45 грн

Разом з цим, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, посилаючись на пункти 8.1, 8.3 основного договору позивач заявив до стягнення 7 140,00 грн штрафу, 2 210,98 грн пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нарахованої за загальний період з 28.01.2020 по 14.12.2021 за прострочення сплати лізингових платежів; 3 828,60 грн 25% річних, нарахованих за загальний період з 28.01.2020 по 14.12.2021 та 286,47 грн втрат від інфляції, нарахованих за період з березня по вересень 2020 року за прострочення сплати лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 2 210,98 грн пені, 286,47 грн інфляційних втрат, 3 828,60 грн 25 % річних, 7 140,00 грн штрафу, є такими, що ґрунтуються на умовах договору та нормах законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи наведене, боржник (відповідач-1) та поручитель (відповідач-2) несуть відповідальність за порушення умов основного договору солідарно.

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє заперечення апелянта щодо нарахування пені та штрафу, які обґрунтовані пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положення ЦК України, відповідно до якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зі змісту наведеного вбачається, що саме позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, та неустойки у разі прострочення зобов`язання за договором, відповідно до якого останньому надано кредит/позика банком або іншим кредитодавцем, тобто за змістом зазначене безпосередньо стосуються відносин позики або кредитних відносин.

Частиною 2 статті 806 ЦК передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Законом "Про фінансовий лізинг" не встановлені особливості, яки б дозволили зробити висновок, що положення законодавства про позику або кредит застосовуються до договорів фінансового лізингу.

Таким чином, договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договору оренди та договору купівлі-продажу, врегульовуючи таким чином відносини, щодо володіння та користування об`єктом лізингу за плату, а також переходу права власності на нього. За своєю суттю вказані відносини не є відносинами позики або кредиту, у зв`язку з чим положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню в даному випадку.

Окрім того, нарахування неустойки і штрафних санкцій за несвоєчасну оплату лізингових платежів здійснені позивачем по грудень 2021 року, тобто до 24.02.2022.

Стосовно розгляду справи без участі відповідачів, слід зазначити, що явка відповідачів обов`язковою не визнавалась й суд не позбавлений можливості розглянути справу за наявними матеріалами, що не свідчить про порушення норм процесуального зі сторони суду.

Колегія суддів також зазначає, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягненні з відповідачів як із солідарних боржників заявлених грошових коштів.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-282 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2023 у справі № 920/253/23 залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Б.О. Ткаченко

Г.А. Кравчук