Постанова

від 20.09.2023 по справі 911/3061/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. Справа№ 911/3061/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Станіка С.Р.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 20.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.06.2023

у справі № 911/3061/21 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-2015"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське"

про стягнення 796 047,31 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Трейдагропостач-2015" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" про стягнення 796 047,31 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2022 у справі № 911/3061/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача.

20.07.2022 до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив суд стягнути з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 106 000,00 грн, з яких: 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а 79 000,00 грн - гонорар успіху.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити рішення, яким стягнути з позивача 106 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні заяви, оскільки складення документів між товариством й адвокатом (зокрема, і додатку 2 до договору) після ухвалення судового рішення,- не може бути підставою для відмови у стягненні адвокатських витрат.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023, у складі колегії суддів: Гончаров С.А. (головуючий), Тищенко А.І., Станік С.Р., поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали; відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 15.08.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 розгляд справи призначено на 20.09.2023, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У судовому засіданні 20.09.2023 апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити його заяву щодо стягнення з позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (поштове повідомлення про вручення трек-номер 04116 3891142 0). За висновками суду неявка його представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 106 000,00 грн ним до матеріалів справи надано:

- договір № 1-06202023 про надання правової допомоги від 23.06.2020, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Войтовське" та адвокатом Ковальчук А.С.;

- додаток № 2 від 15.07.2022 до договору № 1-06202023 про надання правової допомоги від 23.06.2020;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7П/2 від 15.07.2022 на суму 106 000,00 грн;

- рахунок № 7П/2 від 15.07.2022 на суму 106 000,00 грн;

- ордер серії СА № 1005573 від 17.09.2020;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000939 від 15.06.2018, видане Радою адвокатів Черкаської області.

За умовами пункту 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Положеннями п. 1.2 договору, зокрема, передбачено, що адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема, надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього та його працівників, посадових осіб в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема, у цивільних, господарських та адміністративних справах.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному у додатках до цього договору. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором.

Пунктами 4.1, 4.2 договору встановлено, що розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу.

Пунктом 1 додатку № 2 від 15.07.2022 р. (далі - додаток № 2) до договору передбачено, що правова допомога, яка надається адвокатом замовнику по судовій справі № 911/3061/21 та складається з: ознайомлення з матеріалами справи для отримання фотокопій позовної заяви з додатками; аналізу законодавства України та судової практики; написання відзиву на позовну заяву; заяв по суті справи, клопотань, заяв, письмових пояснень; промови у судових дебатах та інших дій, передбачених процесуальним законодавством; супроводження справи, у тому числі прийняття участі у судових засіданнях. Вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Кількість затраченого часу та загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг). Вартість 1 (однієї) години надання послуг становить 3 000,00 грн. ПДВ не передбачено.

Пунктом 2 додатку № 2 визначено, що додаткова винагорода (гонорар успіху) адвоката за досягнення позитивного рішення для замовника у справі № 911/3061/21 складає 10 % від суми, у якій буде відмовлено позивачу за судовим рішенням.

У відповідності до акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 7П/2 від 15.07.2022 р. адвокатом Ковальчук А. С. були надані відповідачу наступні послуги, пов`язані з розглядом даної справи: аналіз законодавства України та судової практики, складання (написання) відзиву на позовну заяву 10 500,00 грн (затрачено 3,5 год.); складання (написання) клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката внаслідок не співмірності 1 500,00 грн (затрачено 0,5 год.); складання (написання) промови у судових дебатах 3 000,00 грн (затрачено 1 год.); складання (написання) письмових пояснень 1 500,00 год (затрачено 0,5 год.); участь у судових засіданнях 10 500,00 грн (затрачено 3,5 год.); додаткова винагорода (гонорар успіху) за досягнення позитивного рішення для замовника 79 000,00 грн.

Заперечуючи вказані витрати, позивач у своєму клопотанні від 21.07.2022 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Позивач, зокрема, зазначав, що договір № 1-06202023 про надання правової допомоги від 23.06.2020 не містить істотних умов, а саме порядку обчислення гонорару, який був встановлений лише у додатку № 2 до договору, який був укладений після ухвалення судового рішення у справі. Також, за твердження позивача з наданого акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7П/2 від 15.07.2022 неможливо встановити, що вказані у ньому послуги були надані саме у справі № 911/3061/21, при цьому їхній розмір є недоведеним, неспівмірним та необґрунтованим.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 910/2679/21.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Як було зазначено вище, 23.06.2020 між відповідачем та адвокатом Ковальчук А.С. було укладено договір № 1-06202023 про надання правової допомоги, положеннями якого визначено, що розмір оплати праці адвоката, умови та порядок її оплати встановлюються сторонами у додатках до договору.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2022 між відповідачем та адвокатом Ковальчук А.С. було підписано додаток № 2 до договору № 1-06202023 про надання правової допомоги від 23.06.2020, який за своєю суттю є окремим (додатковим) договором, що чітко визначає права і обов`язки відповідача та адвоката і всі істотні та інші умови надання правової допомоги саме у даній справі, на виконання якого 15.07.2022 між сторонами було складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7П/2 на загальну суму 106 000,00 грн.

Водночас, вищезазначений додаток № 2, яким було встановлено порядок надання, оплати адвокатських послуг, в тому числі умов оплати "гонорару успіху", був підписаний між відповідачем та адвокатом Ковальчук А.С. після проголошення 13.07.2022 р. Господарським судом Київської області вступної і резолютивної частин рішення у даній справі.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які інші додатки чи документи до договору № 1-06202023 про надання правової допомоги від 23.06.2020, підписані між сторонами, що встановлювали б інші умови надання та оплати послуг за таким договором при здійсненні представництва та захисту інтересів відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, доводи та заперечення позивача щодо зменшення витрат на правничу допомогу, а також те, що умови надання професійної правничої допомоги адвокатом та порядок її оплати були фактично погоджені між відповідачем та адвокатом Ковальчук А.С. після проголошення судового рішення шляхом підписання додатку № 2 до договору № 1-06202023 про надання правової допомоги від 23.06.2020, що суперечить приписам ст. ст. 126, 129 ГПК України та критеріям розподілу судових витрат, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 106 000,00 грн, понесених відповідачем.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, а отже апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2023 у справі № 911/3061/21, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.06.2023 у справі № 911/3061/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.06.2023 у справі № 911/3061/21 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/3061/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.11.2023 враховуючи перебування судді Станіка С.Р. у відряджені з 25.09.2023 по 28.09.2023, у відпустці з 29.09.2023 по 27.10.2023, перебування судді Гончарова С.А. у відряджені з 14.10.2023 по 24.10.2023, у відпустці з 25.10.2023 по 10.11.2023 та перебування судді Тищенко А.І. на підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ з 13.11.23 по 17.11.2023.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді С.Р. Станік

А.І. Тищенко