Постанова

від 02.11.2023 по справі 910/8948/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. Справа№ 910/8948/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 02.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023

у справі №910/8948/22 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Фонд державного майна України

до Головного управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області

треті особи: 1. Державне підприємство "Науково -дослідний , виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" Київської області;

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Олівер-Буд";

3. товариство з обмеженою відповідальністю "СітіБудСервіс"

про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держезмагенства у м. Києві від 31.10.2014 № 21/0/13-14 "Про зміну цільового призначенння земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірним наказом про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою незаконно відчужено земельну ділянку, без згоди землекористувача та уповноваженого органу управління майном, такий наказ прийнятий відповідачем з порушенням вимог ст. 149 ЗК України, ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" позивач просив задовольнити позов, вказаний наказ визнати протиправним та скасувати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фонд державного майна України звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 910/9848/22 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Фонду державного майна України задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також скаржник зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, та підлягає скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи. При цьому, скаржник стверджував, що наказом №21/0/13-14 від 31.10.2014 було незаконно відчужено земельну ділянку, без згоди землекористувача та уповноваженого органу управління майном, та всупереч вимог ст. 149 ЗК України, ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності". Також апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції обґрунтоване, в тому числі, й наявності в матеріалах справи копій листів №424 від20.08.2014 та №37-31-1-13/15338 від 08.10.2014, яким підтверджено погодження змін цільового призначення земельних ділянок - органом управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, проте до суду, не надано жодних доказів, які б підтверджували отримання вказаних документів та не вказано у кого знаходяться їх оригінали, а тому, на думку позивача, вищевказані листи не повинні бути прийняті судом в якості доказів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/17612/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 апеляційну скаргу у справі №910/8948/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8948/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 заяву про самовідвід суддів Руденко М.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю. від розгляду апеляційної скарги Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22 задоволено. Матеріали справи №910/8948/22 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, у зв`язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, якою заяву про самовідвід суддів Руденко М.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю. від розгляду апеляційної скарги Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22 задоволено, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8948/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023, справу №910/8948/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 поновлено Фонду державного майна України строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Призначено судове засідання на 07.09.2023.

Через канцелярію суду 11.07.2023 від третьої особи-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив про безпідставність та необгрунтованість доводів викладених у апреляційній скарзі, просив апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 без змін.

Через канцелярію суду 11.07.2023 від третьої особи-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив про безпідставність та необгрунтованість доводів викладених у апреляційній скарзі, просив апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 без змін.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 12.07.2023 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач спростував доводи викладені в апеляційній скарзі, та просив апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 без змін.

07.09.2023 розгляд апеляційної скарги Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22, не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Кравчук Г.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 розгляд апеляційної скарги Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22, призначено на 05.10.2023.

З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, а також повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, колегія суддів оголосила перерву в судовому засіданні до 02.11.2023.

У судове засідання 02.11.2023 з`явились представники скаржника, відповідача та третіх осіб-1, 2. Представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04116 39152707.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи-1.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 25 серпня 1998 року, на підставі рішення Київської міської державної адміністрації № 891 від 21 квітня 1998 року Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" було надано право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 50,4525 га на масиві № 3 відділення "Центральне" у м. Києві та було видано державний акт на право постійного користування землею.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, станом на жовтень 2014 року за Державним підприємством "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на праві постійного користування перебували земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:227:0300 та 8000000000:85:227:0303 (відповідно загальними площами 7,9883 га та 3,3865 га на масиві № 3 відділення "Центральне" у м. Києві), 8000000000:91:066:0096 (загальною площею 44,0615 га по проспекту Правди навпроти перетину з проспекту Василя Порика у м. Києві), цільове призначення - для ведення сільськогосподарської діяльності.

31 жовтня 2014 року Головним управлінням Держземагентства у м. Києві було видано наказ № 21/0/13-14 "Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою".

Даним наказом затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (загальною площею 44,0615 га по проспекту Правди навпроти перетину з проспекту Василя Порика у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:91:066:0096 та 7,9883 га на масиві № 3 відділення "Центральне" у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:85:227:0300), які знаходяться у постійному користуванні Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", змінено цільове призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності, наданих для ведення сільськогосподарської діяльності на землі житлової та громадської забудови для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови.

20 грудня 2019 року цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" передано зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління позивача - Фонду державного майна України.

Заявлені позивачем вимоги стосуються правомірності видачі відповідачем наказу № 21/0/13-14 від 31 жовтня 2014 року "Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою".

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 79 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно ч. 1 ст. 9, ч. 4 ст. 122 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, на момент зміни цільового призначення земельної ділянки повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених ЗК України, крім випадків, визначених ч. 8 ст. 122 цього Кодексу, належало центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його територіальним органам.

Пунктом 1, п.п. 61 п. 4, п. 7 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого указом Президента України № 455 від 11 квітня 2011 р. на той час було передбачено, що органом уповноваженим передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб було Державне агентство земельних ресурсів України, яке діяло безпосередньо через утворені ним територіальні органи.

Територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, який здійснював реалізацію повноважень Держземагентства України на території м. Києва, в т.ч. і щодо передачі в межах міста земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб на підставі п.п. 1, 3 та 4.33 Положення про Головне управління Держземагентства у м. Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від10 травня 2012 р., було Головне управління Держземагентства у м. Києві.

Згідно п. 8 Положення про Головні управління Держземагентства у м. Києві та м. Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 10 травня 2012 р., Головне управління у межах своїх повноважень було уповноважене видавати накази організаційно-розпорядчого характеру.

Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин органом, який на підставі ч. 4 ст. 122 ЗК України уповноважений передавати у власність чи користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території м. Києва, а отже і розпоряджатися ними, було Головне управління Держземагентства у м. Києві.

На момент прийняття наказу від 31 жовтня 2014 року, порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок визначався статтею 20 ЗК України, згідно якої зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (ч. 5 ст. 20 ЗК України).

В силу вимог пункту в) частини 1 статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Як слідує з матеріалів справи проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні Державного підприємства "Науково -дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" Київської області, цільове призначення яких було змінено із земель сільськогосподарського призначення державної власності, наданих для ведення сільськогосподарської діяльності на землі житлової та громадської забудови з об`єктами побутового призначення, інженерно-транспортною інфраструктурою та створенням озеленених територій загального користування у Подільському районі м. Києва на виконання вимог статей 186, 186-1 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) було погоджено висновком Головного управління Держземагентства у м. Києві від 29 жовтня 2014 року №24-26-0.3-5854/2-14 та висновками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 жовтня 2014 року №10580/0/01/09-14.

Крім того, зміна цільового призначення земельних ділянок (кадастровий №8000000000:85:227:0300; №8000000000:91:066:0096) у відповідності до вимог підпункту 9.2.4 пункту 9.2 статуту Державного підприємства "Науково -дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №687 від 26.11.2013, була погоджена листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.10.2014 № 37-31-1-13/15338, до сфери управління якого згідно пункту 1.1 зазначеного статуту входило Державне підприємство.

З наведеного слідує, що твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі про те, що станом на момент прийняття оскаржуваного наказу Головне управління Держземагентства у м. Києві не було наділено повноваженнями на "зміну цільового призначення та затвердження документації із землеустрою" є необґрунтованими та безпідставними, оскільки суперечать вимогам статей 15-1, 20, 122, 186 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття наказу від 31.10.2014), як і безпідставними є твердження апелянта про порушення Головним управлінням Держземагентства у м. Києві порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок (кадастровий номер 8000000000:85:227:0300; 8000000000:91:066:0096).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наказ № 21/0/13-14 від 31 жовтня 2014 року "Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою" був виданий уповноваженим органом Головним управлінням Держземагентства у м. Києві, проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок погоджено у встановленому чинним законодавством порядку, тому у задоволенні позову Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держезмагенства у м. Києві від 31.10.2014 № 21/0/13-14 "Про зміну цільового призначенння земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою" слід відмовити.

Твердження скаржника про те, що третя особа-3 при поданні копій листів №424 від 20.08.2014 та №37-31-1-13/15338 від 08.10.2014, яким підтверджено погодження змін цільового призначення земельних ділянок - органом управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, не надала жодних доказів, які б підтверджували отримання вказаних документів та не вказала у кого знаходяться їх оригінали, а тому, на думку позивача, вищевказані листи не повинні бути прийняті судом в якості доказів є безпідставними та відхиляються апеляційним судом, оскільки наявність вказаних доказів не ставилась під сумнів під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, позивачем не заявлялося клопотання про витребування оригіналів зазначених листів, також позивач не надав будь-яких доказів у підтвердження того, що листи (№424 від 20.08.2014 та №37-31-1-13/15338 від 08.10.2014) не надсилались Міністерством аграрної політики та продовольства України, або доказів, що спростовують погодження Міністерством відповідних змін цільового призначення земельних ділянок.

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржуваним наказом Головного управління Держземагентства у м. Києві було припинено Державному підприємству "Науково -дослідний , виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" право користування земельними ділянками (кадастровий №8000000000:85:227:0300; №8000000000:91:066:0096) є безпідставними та відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Тобто, документом, який підтверджує факт набуття фізичною чи юридичною особо право постійного користування відповідною земельною ділянкою є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ведення якого шляхом внесення відповідних відомостей про набуття чи зміну чи припинення таких прав здійснюють органи та суб`єкти державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що визначені у статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Однак, позивачем не надано доказів, а саме правовстановлюючого документа, визначеного чинним законодавством, який би підтверджував факт того, що Державне підприємство "Науково -дослідний , виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" не є постійним користувачем вищезазначених земельних ділянок.

Перелік підстав настання яких передбачає припинення права користування земельними ділянками визначений у статті 141 ЗК України, у переліку яких така підстава для припинення права користування як "зміна цільового призначення" - відсутня.

Зміст наказу Головним управлінням Держземагентства у м. Києві було видано наказ № 21/0/13-14 від 31.10.2014 також не підтверджує доводів скаржника про припинення на підставі його положень права користування Державним підприємством визначеними у ньому земельними ділянками (доказів протилежного суду не надано.

Усі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 Господарського процессуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/8948/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Фонд державного майна України.

Матеріали справи №910/8948/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.11.2023 у зв`язку з участю суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. та Козир Т.П. у підготовці для підтримання кваліфікації з 13.11.2023 по 17.11.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир