Постанова

від 02.11.2023 по справі 910/8329/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. Справа№ 910/8329/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 02.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.11.2022 (повний текст складено 26.12.2022)

у справі № 910/8329/22 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА"

до 1. Фізичної особи-підприємця Сластіна Олександра Петровича

2. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021"

про визнання недійсними електронних торгів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1. Фізичної особи-підприємця Сластіна Олександра Петровича, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" про визнання недійсними електронних торгів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсними результати електронних торгів, що оформлені Протоколом № 9 від 26.07.2022 про проведення електронних торгів, який підписаний Фізичною особою-підприємцем Сластіним Олександром Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021".

Визнано недійсним Акт про реалізацію активів на електронних торгах від 01.08.2022, що підписаний Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сластіна Олександра, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" 4 962 грн - судового збору.

Судове рішення мотивовано порушенням відповідачами ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів", п. 8 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, який затверджений постановою Кабінету Міністру України від 27.09.2017 № 719, п. 4 Правил проведення електронних торгів арештованих активів, затверджених ТОВ "ПРИДНЇПРОВ`С 2021", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, що є підставою недійсності електронних торгів, які були проведені 01.08.2022.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, що призвело до не з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи. При цьому скаржник зазначив, що висновки місцевого суду щодо порушення ним ч. 4 ст. 21 ЗУ №772-VIII не відповідають дійсності, оскільки АРМА не має у своєму штаті експертів або професійних оцінщиків і не може самостійно визначити вартість активу. Також апелянт зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023, апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/8329/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 поновлено Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2022 у справі № 910/8329/22, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8329/22 за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, призначено розгялду справи, який в подальшому відповідними ухвалами відкладався.

Через систему "Електронний суд" 20.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу АРМА задовольнити, рішення суду першої інстанції від 30.11.2022 скасувати та постановити новее рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На адресу суду 27.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив доводи викладені в апеляційній скарзі, просив залишити рішення місцевого суду від 30.11.2022 без змін, а апеляційну скаргу АРМА без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні 15.06.2023 апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/8329/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Станіка С.Р., суддів Шаптали Є.Ю. та Тищенко О.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/8329/22 за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/8329/22 задоволено. Матеріали справи №910/8329/22 передано для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, справу №910/8329/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П.(головуючий), судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/8329/22 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А. Розгляд апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/8329/22 призначено на 05.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Кравчук Г.А. у відпустці, розгляд апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/8329/22, призначено на 03.10.2023.

Через канцелярію суду від відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено колегією суддів. Розгляд апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/8329/22 відкладено на 02.11.2023.

В судове засідання 02.11.2023 з`явились представники скаржника, позивача та відповідача-3 та надали пояснення по справі. Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача-1 у справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів" національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Як вбачається з Акту про реалізацію активів на електронних торгах від 01.08.2022 вбачається, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів (відповідач 2 або АРМА), керуючись ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 01.07.2022 у справі № 463/4351/22 (провадження № 1-кс/463/3406/22) здійснило реалізацію активу на який накладено арешт у кримінальному провадженні № 62022000000000337 від 01.06.2022, а саме:

насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0031, площею 3,2023 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0045, площею 2,8204 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0030, площею 3,2948 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0052, площею 2,8340 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:02:000:0007, площею 2,5304 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0036, площею 3,7495 га; насадження культури "лохина" яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0033, площею 2,8578 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0047, площею 2,8257 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0034, площею 2,9434 га; насадження культури "лохина", як знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0018, площею 2,8668 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0046, площею 2,8224 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0022, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0062, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0060, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0061, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0050, площею 2,8395 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0029, площею 3,0512 га; насадження культури "червона смородина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0028, площею 2,8659 га, насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0051, площею 2,8390 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0053, площею 2,8234 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:03:000:0012, площею 2,7564 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0032, площею 2,8902 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0042, площею 2,9135 га; насадження культури "червона смородина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0027, площею 2,8668 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0017, площею 2,8668 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0048, площею 2,8296 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0049, площею 2,8351 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0044, площею 2,8202 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0020, площею 2,8668 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0019, площею 2,8668 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0035, площею 3,1358 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0021, площею 2,8668 га (далі - Активи).

Активи на електронних торгах за реєстраційним номером лота № 9 "Насадження плодово-ягідних культур" реалізовано 26.07.2022 організатором електронних торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" (відповідач-3) про що складений Протокол № 9 про проведення електронного аукціону від 26.07.2022.

Згідно Акту переможець торгів ФОП Сластін Олександр Петрович сплатив за придбані Активи грошові кошти у розмірі 8 943 550,00 грн.

Заявлені позивачем вимоги стосуються неправомірності електронних торгів з продажу Активів позивача від 26.07.2022, що оформлені Протоколом № 9 про проведення електронного аукціону та Актом про реалізацію активів на електронних торгах від 01.08.2022, тому, за твердженням позивача, підлягають визнанню їх недійсними.

Так, порядок реалізації арештованих активів на електронних торгах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №719.

Електронні торги проводить організатор (організатори) електронних торгів - юридична особа, відібрана АРМА в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 558 Про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів (Офіційний вісник України, 2017 р., № 66, ст. 1954).

Реалізація насаджень позивача, плодово-ягідних культур (лохина, малина, червона смородина) здійснено на електронних торгах від 26.07.2022, які проводило ТОВ "ПРИДНІПРОЕРЄ 2021" у відповідності до Порядку.

Згідно п. 6 Порядку Організатор забезпечує:

проведення електронних торгів; розміщення інформаційних повідомлень про електронні торги та їх результати; формування організаційно-методичних матеріалів для учасників та потенційних учасників електронних торгів; реєстрацію потенційних учасників електронних торгів на своєму веб-сайті та подання ними заявок на участь в електронних торгах; функціонування свого веб-сайту у цілодобовому режимі та постійний доступ до нього учасників електронних торгів та інших користувачів Інтернету; організацію здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, включаючи забезпечення їх зберігання, оцінку активів, переміщення активів, демонстрацію активів, поширення відомостей про передані для реалізації активи, в обсязі та на умовах, визначених договором між АРМА та організатором.

Для здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, крім проведення електронних торгів, організатор може залучати на договірних засадах третіх осіб, залишаючись відповідальним перед АРМА за результати їх роботи, якість наданих ними послуг, в обсязі та на умовах, визначених договором між АРМА та організатором.

Організатором електронних торгів - ТОВ "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" розміщено на сайті товарної біржі "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" - agency.dtrade.biz.ua, інформаційне повідомлення про електронні торги насаджень плодово-ягідних культур (лохина, малина, червона смородина) - agency.dtrade.biz.ua/publishing/view?id=94.

Згідно п. 8 Порядку, електронні торги проводяться за лотами. Розподіл активу (активів) на лоти здійснює АРМА. Ринкова вартість активу визначається на підставі звіту про оцінку активу, що діє не більш як шість місяців з дати її проведення, якщо інше не встановлено законодавством. Якщо строк дії звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. У разі нереалізації активів на електронних торгах (перших і повторних) та прийняття АРМА рішення про їх передачу для реалізації на нових електронних торгах вартість таких активів визначається на підставі нового звіту про оцінку активу.

У відповідності до п.13 Порядку, організатор вносить до електронної торгової системи інформацію про актив та формує відповідний лот (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої заявки. Зміст інформаційного повідомлення про електронні торги визначається правилами електронних торгів.

Електронні торги проводяться згідно п.4 Правил проведення електронних торгів арештованих активів, затверджених ТОВ "ПРИДНІПРОВ`Є 2021", які розміщені на сайті товарної біржі "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" agency.dtrade.biz.ua/site/bidding-rules.

Відповідно до цих правил Інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити наступну інформацію про актив (лот):

номер лота;

вид активу;

найменування активу;

відомості про актив, що становить відповідний лот, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів, відомості про чинні обтяження та обмеження, визначена законом підстава передачі активу для реалізації;

фотографічне зображення активу (у разі наявності);

стартова ціна лота;

крок електронних торгів;

відомості про місцезнаходження активу (фактична адреса зберігання активу), порядок ознайомлення з активом (час для ознайомлення, прізвище ім`я по-батькові, контакти осіб, які повинні забезпечувати демонстрацію активу);

інші додаткові відомості щодо активу (лоту), зазначені у Заявці.

З матеріалів справи вбачається, що всупереч правилам інформаційне повідомлення про електронні торги насаджень плодово-ягідних культур (лохина, малина, червона смородина) не містило в собі наступну інформацію про актив:

Відсутні відомості про зберігання активу.

Відсутні відомості про наявність дефектів.

Відсутня інформація про склад активу, а саме продається актив разом з незавершеним виробництвом (врожаєм) чи ні.

Не зазначена інформація про час для ознайомлення з активом і прізвище ім`я по-батькові контактної особи, яка повинна забезпечувати демонстрацію активу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачами допущено порушення пункту 4 Правил проведення електронних торгів арештованих активів, затверджених ТОВ «ПРИДНІПРОВ`Є 2021».

Крім того, позивач стверджував, що оціночна вартість проданих Активів занижена в рази, оцінювач не приїздив на виробництво взагалі, не рахував кількість насаджень, не доглядав їх стан (доказів протилежного матеріали справи не містять).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів»:

Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові (абз.3 п.3 ч.4 ст.21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів").

Таким чином, Закон про АРМА чітко та однозначно вказує, що активи прийняті АРМА в управління підлягають оцінці суб`єктом оціночної діяльності - незалежним оцінщиком, та повинні бути реалізовані за цінами не нижчими за ринкові.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ринкова вартість арештованого майна підтверджується фінансовим звітом товариства за 2021 рік, актом обстеження від 02.08.2022 яким зафіксовано втрати врожаю, що дають ці насадження: малини літньої на суму 8 919 400,00 грн та чорниці на суму 7 252 763,00 грн (тобто вартість втраченого позивачем врожаю становила 16 172 163 грн). Також, довідкою №86 від 26.08.2022 про планову урожайність на 2022 рік (загальна очікувана сума доходу від збору та реалізації ягід за середніми ринковими цінами планувалась у сумі близько 30 000 000,00 грн) та звітом про незалежну оцінку ринкової вартості біологічних активів від 30.09.2020, за яким ринкова вартість реалізованого майна становила 35 357 773,00 грн.

Отже, аналіз наданих цифр про доходи від врожаю (в тому числі втраченого) свідчить про необґрунтованість та заниженість вартості Активу, відповідно невірність оцінки продажу насаджень на електронних торгах, які були продані за 8 943 550 грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що позивач надав суду достатні докази щодо ринкової вартості арештованого майна, а саме: фінансовий звіт товариства за 2021 рік, акт обстеження від 02.08.2022 яким зафіксовано втрати врожаю, що дають ці насадження: малини літньої на суму 8 919 400,00 грн та чорниці на суму 7 252 763,00 грн (тобто вартість втраченого позивачем врожаю становила 16 172 163 грн). Також позивач долучив довідку №86 від 26.08.2022 про планову урожайність на 2022 рік (загальна очікувана сума доходу від збору та реалізації ягід за середніми ринковими цінами планувалась у сумі близько 30 000 000,00 грн) та звіт про незалежну оцінку ринкової вартості біологічних активів від 30.09.2020, за яким ринкова вартість реалізованого майна становила 35 357 773,00 грн.

Натомість, відповідач-2 заперечив висновки суду першої інстанції про порушення ним вимог ч.4 ст. 21 Закону №772-VІІІ в частині реалізації активу за цінами нижче за ринкові, оскільки останній не має у своєму штаті експертів або професійних оцінщиків і не може самостійно визначати вартість Активу.

Тобто, на переконання скаржника, прямі вимоги закону та Порядку про те, що реалізація арештованого майна повинна відбуватись за цінами не нижче ринкових на них не розповсюджується.

Однак, апелянт не надав жодних доказів правомірності ціни реалізації майна позивача, у той час як позивач на підставі описаних вище доказів, довів суду реальну ринкову вартість реалізованого майна, з огляду на що доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована ос заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бут визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому правом оспорювати правочин Цивільний кодексу України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 650 Цивільного кодексу України унормовано, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

У частинах 1, 4 ст. 656 Цивільного кодексу України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно зі статтею 655 цього ж Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23.01.2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Водночас правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі, й на підставі норм цивільного законодавства (постанови Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16, постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17).

Головною умовою, яка підлягає встановленню судами при вирішені позовів про визнання недійсними електронних торгів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тому крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

З огляду на встановлені судом обставини порушення відповідачами ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів", п. 8 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, який затверджений постановою Кабінету Міністру України від 27.09.2017 № 719, п. 4 Правил проведення електронних торгів арештованих активів, затверджених ТОВ "ПРИДНІПРОВ`Є 2021", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, та порушення прав та законних інтересів позивача, місцевий суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Щодо порушеного права позивача апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Отже, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, та захисту підлягає саме порушене право. При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного, невизнаного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2805/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 21.07.2020 у справі № 905/1609/19, Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 923/876/16, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16- ц, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Отже, Верховним Судом неодноразово зазначалось, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Підсумовуючи вищевикладене, з урахуванням того, що реалізація насаджень позивача з порушенням процедури та за ціною меншою за ринкову вартість, наносить позивачу збитки у розмірі, який щонайменш складає різницю між вартістю насаджень, що визначена у Звіті про незалежну оцінку та вартістю фактичної реалізації цих насаджень на електронних торгах, а отже судом встановлено, що право позивача порушене та підлягає захисту шляхом визнання недійсними результатів електронних торгів, що оформлені Протоколом № 9 від 26.07.2022 про проведення електронних торгів.

За таких обставин, твердження апелянта про відсутність порушеного права і законних інтересів позивача та обрання позивачем неналежного способу захисту не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а відтак відхиляються колегією суддів.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/8329/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Матеріали справи №910/8329/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.11.2023 у зв`язку з участю суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. та Козир Т.П. у підготовці для підтримання кваліфікації з 13.11.2023 по 17.11.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук