Постанова

від 14.03.2024 по справі 910/8329/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8329/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А

та представників:

позивача - Долін О. О.

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - Дєдушев І. В.

відповідача 3 - Лебідь О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 (головуючий - Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 (суддя - Лиськов М. О.)

у справі № 910/8329/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА"

до 1) Фізичної особи-підприємця Сластіна Олександра Петровича, 2) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021"

про визнання недійсними електронних торгів та акта про реалізацію активів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сластіна Олександра Петровича (відповідач 1), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) (відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" (відповідач 3) про визнання недійсними електронних торгів та акта про реалізацію активів.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги з продажу активів позивача від 26.07.2022, що оформлені Протоколом № 9 про проведення електронного аукціону та Актом про реалізацію активів на електронних торгах від 01.08.2022 є неправомірними, такими, що підлягають визнанню недійсними.

3. Позивач вказує, що всупереч правилам інформаційне повідомлення про електронні торги насаджень плодово-ягідних культур (лохина, малина, червона смородина) не містило в собі наступну інформацію про актив, а саме: відсутній склад активу - не зазначено з якої кількості насаджень (лохини, малини, червоної смородини) складався актив; не зазначені характеристики та опис багаторічних насаджень (лохини, малини, червоної смородини), а саме не зазначено їх вік, стан та наявність, або відсутність плодів ягід) їх вегетативний стан; відсутня інформація про наявність або відсутність обтяження та обмеження, а також підстави передачі активу для реалізації; відсутні відомості про зберігання активу; відсутні відомості про наявність дефектів; відсутня інформація про склад активу, а саме продається актив разом з незавершеним виробництвом (врожаєм) чи ні; не зазначена інформація про час для ознайомлення з активом і прізвище ім`я по-батькові контактної особи, яка повинна забезпечувати демонстрацію активу.

4. Крім того, позивач вважає, що оцінка активу, що був проданий на електронних торгах є необ`єктивною та не вірною, оскільки оціночна вартість проданих активів занижена в рази, оцінювач не приїздив на виробництво взагалі, не рахував кількість насаджень, не доглядав їх стан. Більш того, разом з Активами ФОП Сластін О. П. вимагає не тільки насадження, а й незавершене виробництво ягоди, тобто врожай, який в свою чергу є окремим активом (товаром), має власну вартість та який не було арештовано, та про який немає інформації в Інформаційному повідомленні про електронні торги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 позов задоволено.

6. Визнано недійсними результати електронних торгів, що оформлені Протоколом № 9 від 26.07.2022 про проведення електронних торгів, який підписаний Фізичною особою-підприємцем Сластіним Олександром Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021". Визнано недійсним Акт про реалізацію активів на електронних торгах від 01.08.2022, що підписаний Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів.

7. Судові рішення мотивовано порушенням відповідачами частини четвертої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів", пункту 8 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, який затверджений постановою Кабінету Міністру України від 27.09.2017 № 719, пункту 4 Правил проведення електронних торгів арештованих активів, затверджених ТОВ "ПРИДНЇПРОВ`С 2021", статей 203, 215 Цивільного кодексу України, що є підставою недійсності електронних торгів, які були проведені 01.08.2022.

8. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачами допущено порушення пункту 4 Правил проведення електронних торгів арештованих активів, затверджених ТОВ "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" в частині повного відображення визначеної Правилами інформації про Активи.

9. Також ,суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ринкова вартість арештованого майна підтверджується фінансовим звітом товариства за 2021 рік, актом обстеження від 02.08.2022 яким зафіксовано втрати врожаю, що дають ці насадження: малини літньої на суму 8 919 400,00 грн та чорниці на суму 7 252 763,00 грн (тобто вартість втраченого позивачем врожаю становила 16 172 163 грн). Також, довідкою № 86 від 26.08.2022 про планову урожайність на 2022 рік (загальна очікувана сума доходу від збору та реалізації ягід за середніми ринковими цінами планувалась у сумі близько 30 000 000,00 грн) та звітом про незалежну оцінку ринкової вартості біологічних активів від 30.09.2020, за яким ринкова вартість реалізованого майна становила 35 357 773,00 грн.

10. За висновками судів, аналіз наданих цифр про доходи від врожаю (в тому числі втраченого) свідчить про необґрунтованість та заниженість вартості активу, відповідно невірність оцінки продажу насаджень на електронних торгах, які були продані за 8 943 550 грн.

11. З урахуванням того, що реалізація насаджень позивача з порушенням процедури та за ціною меншою за ринкову вартість, наносить позивачу збитки у розмірі, який щонайменше складає різницю між вартістю насаджень, що визначена у Звіті про незалежну оцінку та вартістю фактичної реалізації цих насаджень на електронних торгах, суди встановили, що право позивача порушене та підлягає захисту шляхом визнання недійсними результатів електронних торгів, що оформлені Протоколом № 9 від 26.07.2022 про проведення електронних торгів.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

12. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (відповідач 2) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю

13. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, щодо обраного позивачем способу захисту.

14. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та пункту 8 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719.

15. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

16. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" (відповідач 3) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

17. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, щодо обраного позивачем способу захисту.

18. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України)

Позиція інших учасників справи

19. Позивач подав відзиви на касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021", у яких не погоджується з доводами касаційних скарг, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційних скарг відмовити, а оскаржувані рішення і постанову залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

20. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" зареєстровано в єдиному реєстрі юридичних осіб 31.07.2022. Основним видом діяльності товариства є вирощування ягід та інших плодових, дерев.

21. 02.08.2022 на територію господарства позивача з`явилась Фізична особа-підприємець Сластін Олександр Петрович (відповідач 1) та вказав, що придбав на електронних торгах насадження культури лохина, малина та червона смородина, які ростуть на земельних ділянках позивача. При цьому, відповідач 1 представив Акт про реалізацію активів на електронних торгах від 01.08.2022. На підставі цього, ФОП Сластін Олександр Петрович вимагав допустити його на територію ТОВ "УКРАЇНСЬКА ЯГОДА" з метою збору врожаю. При цьому відповідач 1 повідомив, що забере придбані насадження після збору врожаю.

22. Дослідивши Акт про реалізацію активів на електронних торгах від 01.08.2022 позивач встановив, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів (відповідач 2 або АРМА), керуючись ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 01.07.2022 у справі № 463/4351/22 (провадження № 1-кс/463/3406/22) здійснило реалізацію активу на який накладено арешт у кримінальному провадженні № 62022000000000337 від 01.06.2022, а саме:

насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0031, площею 3,2023 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0045, площею 2,8204 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0030, площею 3,2948 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0052, площею 2,8340 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:02:000:0007, площею 2,5304 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0036, площею 3,7495 га; насадження культури "лохина" яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0033, площею 2,8578 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0047, площею 2,8257 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0034, площею 2,9434 га; насадження культури "лохина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0018, площею 2,8668 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0046, площею 2,8224 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0022, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0062, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0060, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0061, площею 0,7167 га; насадження культури "малина", яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0050, площею 2,8395 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0029, площею 3,0512 га; насадження культури "червона смородина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0028, площею 2,8659 га, насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0051, площею 2,8390 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0053, площею 2,8234 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:03:000:0012, площею 2,7564 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0032, площею 2,8902 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0042, площею 2,9135 га; насадження культури "червона смородина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0027, площею 2,8668 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0017, площею 2,8668 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0048, площею 2,8296 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0049, площею 2,8351 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0044, площею 2,8202 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0020, площею 2,8668 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0019, площею 2,8668 га; насадження культури "лохина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0035, площею 3,1358 га; насадження культури "малина", яка находиться на земельній ділянці із кадастровим номером: 1820883600:06:000:0021, площею 2,8668 га (далі - Активи).

23. Активи на електронних торгах за реєстраційним номером лота № 9 "Насадження плодово-ягідних культур" реалізовано 26.07.2022 організатором електронних торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" (відповідач 3) про що складений Протокол № 9 про проведення електронного аукціону від 26.07.2022.

24. Згідно Акту переможець торгів ФОП Сластін Олександр Петрович сплатив за придбані Активи грошові кошти у суму 8 943 550 грн.

25. Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 01.07.2022 у справі № 463/4351/22 (провадження № 1-кс/463/3406/22) на підставі якої було передано на реалізацію Актив, крім його арешту, також заборонено службовим особам ТОВ "УКРАЇНСЬКА ЯГОДА" збирати врожай.

26. Суди встановили, що організатором електронних торгів - ТОВ "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" розміщено на сайті товарної біржі "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" - agency.dtrade.biz.ua, інформаційне повідомлення про електронні торги насаджень плодово-ягідних культур (лохина, малина, червона смородина) - agency.dtrade.biz.ua/publishing/view?id=94.

27. При цьому, всупереч правилам інформаційне повідомлення про електронні торги насаджень плодово-ягідних культур (лохина, малина, червона смородина) не містило в собі наступну інформацію про актив, а саме: відсутні відомості про зберігання активу; відсутні відомості про наявність дефектів; відсутня інформація про склад активу, а саме продається актив разом з незавершеним виробництвом (врожаєм) чи ні; не зазначена інформація про час для ознайомлення з активом і прізвище ім`я по-батькові контактної особи, яка повинна забезпечувати демонстрацію активу.

28. Таким чином, суди встановили, що відповідачами допущено порушення пункту 4 Правил проведення електронних торгів арештованих активів, затверджених ТОВ "ПРИДНІПРОВ`Є 2021".

29. Також суди встановили, що ринкова вартість арештованого майна підтверджується фінансовим звітом товариства за 2021 рік, актом обстеження від 02.08.2022 яким зафіксовано втрати врожаю, що дають ці насадження: малини літньої на суму 8 919 400,00 грн та чорниці на суму 7 252 763,00 грн (тобто вартість втраченого позивачем врожаю становила 16 172 163 грн). Також, довідкою № 86 від 26.08.2022 про планову урожайність на 2022 рік (загальна очікувана сума доходу від збору та реалізації ягід за середніми ринковими цінами планувалась у сумі близько 30 000 000,00 грн) та звітом про незалежну оцінку ринкової вартості біологічних активів від 30.09.2020, за яким ринкова вартість реалізованого майна становила 35 357 773,00 грн.

30. Відтак, суди зазначили, що аналіз наданих цифр про доходи від врожаю (в тому числі втраченого) свідчить про необґрунтованість та заниженість вартості Активу, відповідно невірність оцінки продажу насаджень на електронних торгах, які були продані за 8 943 550 грн.

Позиція Верховного Суду

31. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та заперечення, наведені у відзивах, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

32. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

33. Предметом позову у цій справі є визнання недійсними електронних торгів та Акта про реалізацію активів на електронних торгах через порушення вимог законодавства щодо оформлення лоту та продажу останнього за заниженою ціною.

34. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

35. За приписами статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

36. Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

37. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

38. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

39. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

40. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

41. Крім того, згідно із загальними (універсальними) висновками Верховного Суду, які послідовно викладалися у постановах Верховного Суду, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

42. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

43. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

44. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19).

45. Отже, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

46. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається.

47. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разів неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

48. Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

49. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, на яку посилаються скаржники у касаційних скаргах (спір, що також виник з приводу реалізації повноважень АРМА щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано судом агентству в управління) вирішила, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними проведених АРМА електронних торгів та їх результатів, а також про визнання недійсним договору купівлі-продажу не приведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про те, що обраний спосіб захисту є неналежним, а тому і позовні вимоги у такому випадку задоволенню не підлягають.

50. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у вказаній постанові на підставі статті 658 ЦК України, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна.

51. В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажом майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.

52. Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачем з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частини 2 статті 386 ЦК України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.

53. Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду і в постанові від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19.

54. Застосовуючи вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 у справі № 910/8130/19 зі спору, що також виник з приводу реалізації повноважень АРМА щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано судом агентству в управління, пояснив, що вирішальною обставиною, якою мають керуватись суди відмовляючи в позові про визнання недійсними результатів торгів та укладеного договору купівлі-продажу, є відсутність зв`язку між імперативними наслідками задоволення позову з реальним поновленням порушеного права, адже визнання в судовому порядку правочину недійсним автоматично не призведе до повернення майна власнику, який не є стороною правочину, відтак такий позов не поновлює порушене право власності, тому він не є ефективним способом захисту порушеного права, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

55. Аналогічний висновок був повторений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду і у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/7664/19.

56. Виходячи із вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду можна дійти висновку про те, що за загальним правилом обраний позивачами у даній справі спосіб захисту дійсно є неналежним, позаяк визнання недійсними результатів спірних торгів та акта про реалізацію активів на електронних торгах не стало б підставою для повернення спірних насаджень плодово-ягідних культур та їх плодів власнику, а з огляду на наявність арешту у кримінальному провадженні, не поновило б воно і право такими культурами розпоряджатися.

57. Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" про визнання недійсними проведених електронних торгів та про визнання недійсним акта про реалізацію активів на електронних торгах не можуть бути задоволені з мотивів, викладених у цій постанові.

58. За таких обставин рішення судів першої й апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача, та без урахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.

59. Звідси Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" слід задовольнити, а рішення судів першої та апеляційної скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

60. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що доводи скаржників, наведені у касаційних скаргах, з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України знайшли підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

61. Разом з цим, оскільки обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, то Верховний Суд відхиляє всі інші доводи скаржників, наведені у касаційних скаргах, зокрема і з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3 і 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Згідно з частиною першою статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

63. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша та третя статті 311 ГПК України).

64. З огляду на наведене касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" підлягають задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

65. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

66. Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

67. Таким чином, стягненню на користь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" підлягають судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції - 7 443 грн, а також у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції - 9 924 грн. Також на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021 підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в розмірі 9 924 грн

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/8329/22 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна 1; ідентифікаційний код 38284211) на користь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 41037901) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн за подання апеляційної скарги та 9 924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА-ЯГОДА" (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна 1; ідентифікаційний код 38284211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВ`Є 2021" (49045, м. Дніпро, вул. Полігонна 25А, оф. 201; ідентифікаційний код 37007216) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

Г. О. Вронська