Постанова

від 20.11.2023 по справі 910/2349/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/2349/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.04.2022

у справі №910/2349/23 (суддя Турчин С. О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНКЕР-ХАУС"

про стягнення 96769,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНКЕР-ХАУС" про стягнення пені у сумі 96769,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №333 від 25.10.2021 в частині своєчасної поставки продукції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНКЕР-ХАУС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ" пеню у сумі 9676,96 грн, витрати на правову допомогу у сумі 1650, 00 грн та судовий збір у сумі 268,40 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариствоз обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі №910/2349/23 частково та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач вживав залежні від нього заходи для належного виконання своїх зобов`язань за договором поставки від 25.10.2021. Також скаржник зазначив, що докази надані відповідачем на підтвердження затримки виготовлення та поставки замовленого позивачем товару є неналежними та не мали прийматись судом до розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/2349/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2022 у справі №910/2349/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

На електронну адресу Північного апеляційного господарського суду 12.07.2023 відповідачем подано відзив, у якому спростовано доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 25.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІНКЕР-ХАУС" (постачальник, відповідач) укладений договір поставки №333, відповідно до умов якого постачальник, зобов`язується поставити на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та здійснити оплату цієї продукції за номенклатурою, кількістю, цінами строками поставки, що обумовлені у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до п.2.2. договору разом з продукцією постачальник зобов`язаний передати покупцю наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна.

Продукція приймається покупцем виключно за наявності супроводжувальних документів, підтвердженням факту отримання покупцем всіх вищезазначених документів є підпис належного представника покупця на видатковій накладній (п.2.3. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини першої статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до п.7.4. договору покупець зобов`язується оплатити 50% передоплату за продукцію 01.11.2021 в розмірі 243257,00 грн та 50% передоплату за продукцію 01.12.2021 в розмірі - 243 257,00 грн з ПДВ на наступний день дати укладання договору.

Позивач, на виконання умов п.7.4. договору здійснив оплату вартості продукції у сумі 486514,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №13055 від 01.11.2021 на суму 243257,00 грн та №13290 від 01.12.2021 на суму 243257,00 грн.

Таким чином, позивачем на виконання умов договору поставки №333 від 25.10.2021 було перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 486 514,00 грн.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що поставка продукції за цим договором здійснюється до 31 березня 2022 року, згідно п.7.4. договору.

Згідно із п.4.2. договору передача продукції покупцю здійснюється у місці поставки с. Залізне, вул. Прорізна, буд. 1, Київська обл., Фастівський р-н., за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування продукції, що постачається, кількість, узгоджену ціну продукції та загальну вартість продукції, що постачається. На загальну вартість продукції нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття продукції, є датою поставки продукції постачальником.

Судом встановлено, що відповідач здійснив поставку товару 28.11.2022 та 05.12.2022, що підтверджується видатковими накладними №7 від 28.11.2022 на суму 243257,00 грн та №8 від 05.12.2022 на суму 243257,00 грн. Отже, відповідач допустив прострочення поставки продукції.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з своєчасної поставки товару за договором №333 від 25.10.2021, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 96 769,63 грн, нараховану з 01.04.2022 по 30.09.2022.

Відповідно до пункту 8.3. договору за прострочення в поставці продукції, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Як вірно встановлено місцевим судом, зі змісту умов договору від 25.10.2021 випливає, що сума продукції, що поставлялася в рамках договору поставки №333 від 25.10.2021 становила 486 514,00 грн, інших поставок умовами договору не передбачено. У зв`язку із наведеним, враховуючи положення ч.4 ст.231 ГК України та базу нарахування пені визначені законом, суд дійшов висновку, що не визначення сторонами у п. 8.3 договору бази нарахування пені не нівелює право позивача на нарахування пені відповідачу за прострочення поставки продукції.

Колегія суддів перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені дійшла висновку про його правильність. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором поставки №333 від 25 жовтня 2021 року, нарахованої за період з 01.04.2022 по 30.09.2022, становить 96 769,63 грн.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІНКЕР-ХАУС" просило місцевий господарський суд зменшити розмір пені в обґрунтування чого відповідач зазначив, що затримка в поставці товару у передбачений договором строк була зумовлена рядом форс-мажорних обставин, зокрема порушенням строку виготовлення та поставки замовленої відповідачем дорожньої цегли компанією ABC-Keramik Berentelg GmbH Co. KG, якій відповідач 18.11.2021 розмістив замовлення №AU85010746 в межах Контракту №21/21/1 від 21.01.2021 на виробництво дорожньої цегли Хербстлауб-хел у кількості 21 700 шт.

Як встановлено апеляційним судом, вищезазначені обставини підтверджено долученою відповідачем копією листа від 10.01.2023, в якому зазначено, що термін виготовлення тротуарної цегли Хербстлауб-хел у кількості 2700 штAU., замовленої на 10-11 тиждень 2022 року (28.02-13.03) згідно замовлення №AU85010746 від 18.11.2021 року був відкладений, у зв`язку з широкомасштабною агресією Російської Федерації проти України, прийняттям рішення Європейського Парламенту про призупинення руху транспорту з вантажем не першої необхідності, а також через оголошення страхової компанії HERMES про зняття страхових дій на всі товари, котрі вирушали до України до закінчення всіх військових дій.

Як підтверджується наданими відповідачем електронними митними деклараціями №22UA205030031197U6 та №22UA205030031598U4 дорожня цегла Хербстлауб-хел у кількості 21 700 шт. була поставлена компанією ABC-Keramik Berentelg GmbH Co. KG на територію України для відповідача 22.11.2022 та 28.11.2022.

Відповідно 28.11.2022 та 05.12.2022 відповідач поставив дорожню цеглу позивачу, що підтверджується видатковими накладними №7 від 28.11.2022 на суму 243257,00 грн та №8 від 05.12.2022 на суму 243257,00 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує ту обставину, щодо вжиття Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІНКЕР-ХАУС" залежних від нього заходів для належного виконання своїх договірних зобов`язань за договором поставки №333 від 25.10.2021 (зокрема, завчасно відповідач уклав контракт з німецьким виробником та заздалегідь замовив необхідну кількість дорожньої цегли, що мала бути поставлена за договором). З листа Компанії ABC-Keramik Berentelg GmbH Co. KG вбачається відкладення виконання замовлення відповідача з незалежних від ТОВ "КЛІНКЕР-ХАУС" обставин.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі про неналежність пред`явлених відповідачем доказів (замовлення №AU85010746 від 18.11.2021 та листа компанії ABC-Keramik Berentelg GmbH Co.) у підтвердження затримки виготовлення та поставки тротуарної цегли є необгрунтованими та безпідставними, оскільки такі твердження апелянта є лише припущеннями та останнім не надано жодних доказів на підтвердження вказаної обставини.

З огляду на перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем строку поставки товару за договором від 25.10.2021 №333, враховуючи, що відповідач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки, враховуючи, що вина відповідача у порушенні зобов`язання була обумовлена невиконанням договірних зобов`язань контрагентами через обставини які не залежали від відповідача, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань, погіршення фінансового стану, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 10%, що становить 9 676,96 грн.

Щодо заперечень позивача про здійснений судом першої інстанції розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до приписів частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНКЕР-ХАУС" пені задоволено частково, витрати позивача на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню пропорційно задоволених позовних вимог, що становить 1 650,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРВЕРМІКУЛІТ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/2349/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2349/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.11.2023 у зв`язку з участю суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. та Козир Т.П. у підготовці для підтримання кваліфікації з 13.11.2023 по 17.11.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир