Постанова

від 02.11.2023 по справі 920/815/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. Справа№ 920/815/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 02.11.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Великописарівської селищної ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023

у справі №920/815/22 (суддя - Заєць С.В.)

за позовом Великописарівської селищної ради

до 1. Тростянецької міської ради,

2. Солдатський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти імені М. Гендіної Тростянецької міської ради

про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Великописарівська селищна рада (далі - позивач, скаржник) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд витребувати з незаконного чужого володіння - Солдатського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - закладу дошкільної освіти імені М.Гендіної Тростянецької міської ради (далі - відповідач-2) та Тростянецької міської ради (далі - відповідач-1), і передати Великописарівській селищній раді автобус АС-Р-4234 "Мрія", д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_6, в належному технічно-справному стані, технічний паспорт та ключі до замка запалення до вищевказаного автобусу; а також просить стягнути з відповідача судові витрати

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №922/815/22 у позові Великописарівської селищної ради до Тростянецької міської ради та Солдатського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти імені М. Гендіної Тростянецької міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не подано та не доведено письмовими доказами того, що позивач є власником спірного транспортного засобу - шкільного автобуса АС-Р-4234 «Мрія», д.н.з. НОМЕР_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням Великописарівська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №922/815/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області судові витрати по справі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засоби, виданим 11.05.2017 Територіальним сервісним центром УМВС України в Сумській області № 5943, відділ освіти Великописарівської районної державної адміністрації є власником автобуса АС-Р 4234 «Мрія».

Також скаржник зазначає, що Рішенням Великописарівської селищної ради № 24 від 04.01.2021, затверджено та прийнято передавальний акт № 11 майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району від 30.12.2020 по відділу освіти (транспортні засоби).

Водночас скаржник зазначає, що згідно з інвентаризаційним описом основних засобів по відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації станом на 21.12.2020 за Солдатським НВК закріплено автобус АС-0-4234 «Мрія», інвентарний номер 101510002, балансовою вартістю 1 438 900,00 грн., який мав бути переданий безкоштовно до Великописарівської селищної ради, як власність Відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації.

На виконання вищевказаного рішення № 24 між Великописарівською селищною радою та представником відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації підписано акт № 8 приймання-передачі вищевказаного транспортного засобу, а тому на думку скаржника Великописарівська селищна рада на сьогоднішній день має повне право володіти, користуватися та розпоряджатися шкільним автобусом.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

22.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що позивачем не подано суду належних доказів на підтвердження приналежності на праві комунальної власності транспортного засобу - автобусу марки АС-Р-4232 «Мрія», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_6 саме Великописарівській селишній раді.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 апеляційну скаргу Великописарівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №920/815/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Шапрана В.В., Буравльова С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 витребувано справу №920/815/22, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження справи.

31.07.2023 справа надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023, у зв`язку з перебуванням суддів Шапран В.В., Буравльов С.І., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, апеляційну скаргу Великописарівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №920/815/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Великописарівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №922/815/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2023.

21.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Тростянецької міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2023 задоволено клопотання представника Тростянецької міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Великописарівської селищної ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 задоволено клопотання представника Великописарівської селищної ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 відкладено розгляд справи №920/815/22 на 02.11.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представники позивача та відповідача-1 з`явилися в судове засідання 02.11.2023 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Відповідач-2 у судове засідання 02.11.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлявся належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників відповідача-2 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно вставлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 12.06.2020 розпорядженням Кабінету Міністрів України №723-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області" відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Сумської області згідно з відповідним додатком.

17.07.2020 постановою Верховної Ради України №807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" утворено, в тому числі: у Сумській області:

Конотопський район (з адміністративним центром у місті Конотоп) у складі територій Бочечківської сільської, Буринської міської, Дубов`язівської селищної, Конотопської міської, Кролевецької міської, Новослобідської сільської, Попівської сільської, Путивльської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Охтирський район (з адміністративним центром у місті Охтирка) у складі територій Боромлянської сільської, Великописарівської селищної, Грунської сільської, Кириківської селищної, Комишанської сільської, Охтирської міської, Тростянецької міської, Чернеччинської сільської, Чупахівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Роменський район (з адміністративним центром у місті Ромни) у складі територій Андріяшівської сільської, Вільшанської сільської, Коровинської сільської, Липоводолинської селищної, Недригайлівської селищної, Роменської міської, Синівської сільської, Хмелівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Сумський район (з адміністративним центром у місті Суми) у складі територій Бездрицької сільської, Верхньосироватської сільської, Білопільської міської, Ворожбянської міської, Краснопільської селищної, Лебединської міської, Миколаївської селищної, Миколаївської сільської, Миропільської сільської, Нижньосироватської сільської, Річківської сільської, Садівської сільської, Степанівської селищної, Сумської міської, Хотінської селищної, Юнаківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Шосткинський район (з адміністративним центром у місті Шостка) у складі територій Березівської сільської, Глухівської міської, Дружбівської міської, Есманьської селищної, Зноб-Новгородської селищної, Свеської селищної, Середино-Будської міської, Шалигинської селищної, Шосткинської міської, Ямпільської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України (підпункт 18 пункту 1 зазначеної постанови).

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначання територій та адміністративних центрів територіальних громад», ст. 8-3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», розпорядження КМУ «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» № 723-р від 12.06.2020 року, 18 листопада 2020 року на 1 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради були прийняті рішення про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Тростянецької міської ради. Згідно зазначених рішень Тростянецька міська рада, зокрема, є правонаступником Солдатської сільської ради Великописарівського району Сумської області, а отже є правонаступником її майнових прав та обов`язків.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що закуплений за бюджетні кошти автобус марки АС-Р-4232 «Мрія», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_6 повинен перебувати у комунальній власності Великописарівської селищної ради, проте, перебуває у незаконному володінні Солдатського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - закладу дошкільної освіти імені М.Гендіної Тростянецької міської ради та Тростянецької міської ради, у зв`язку з чим просить суд витребувати його з чужого незаконного володіння у Солдатського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - закладу дошкільної освіти імені М.Гендіної Тростянецької міської ради та Тростянецької міської ради і передати Великописарівській селищній раді.

Зазначене стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права з даним позовом.

Відповідач, у свою чергу, наголошує на тому, що позивачем не подано суду належних доказів на підтвердження приналежності на праві комунальної власності транспортного засобу - автобусу марки АС-Р-4232 «Мрія», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_6 саме Великописарівській селишній раді.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданим 11.05.2017 Територіальним сервісним центром УМВС України в Сумській області № 5943, відділ освіти Великописарівської районної державної адміністрації є власником автобуса АС-Р 4234 «Мрія», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 1 Положення про відділ освіти Великописарівської районної державної адміністрації, затвердженої Розпорядженням голови Великописарівської районної державної адміністрації від 27.12.2019 № 272-ОД, Відділ освіти Великописарівської районної державної адміністрації являється структурним підрозділом Великописарівської районної державної адміністрації, що утворюється головою Великописарівської районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Великописарівського району забезпечує виконання покладених на відділ завдань

Наказом Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації № 244 - ОД від 20.04.2017 «Про отримання та передачу шкільних автобусів» затверджено розподіл між місцевими органами управління освітою шкільних автобусів, закуплених за кошти освітньої субвенції та на умовах співфінансування. Призначено уповноважену особу для отримання шкільних автобусів. Центру фінансово-економічного моніторингу та технічного забезпечення освітніх закладів наказано здійснити оформлення бухгалтерської документації щодо отримання та передачі шкільних автобусів місцевим органам управління освіти.

На підставі наказу відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації № 180-ОД від 04.05.2017 «Про передачу шкільних автобусів» наказано передати два шкільні автобуси, один із них: АС-Р-4234 «Мрія» Солдатському НВК ЗОНІ І-ІІІ ступенів - ДНЗ Великописарівського району Сумської області 12.05.2017.

11.05.2017 на виконання вищевказаного наказу, комісією, до складу якої увійшли також: головний спеціаліст відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації Гордієнко Д.Г., директор Солдатського НВК Ранцева С.М.. водій Солдатського ПВК ОСОБА_1., складено та підписано акт приймання-передачі шкільного автобуса марки АС-Р-4234 «Мрія», 2016 року випуску, реєстраційний номерний знак для разових поїздок НОМЕР_4 . Об`єкт прийняв водій Солдатського НВК ОСОБА_1

18.11.2020 на сороковій сесії Великописарівською районною радою Сумської області сьомого скликання, керуючись ст. 43. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад», ЗУ «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності». ЦК України, ГК України, прийнято Рішення «Про безоплатну передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району у комунальну власність Великописарівської селищної ради». Пунктом 3 якого вирішено передати безоплатно з 01.01.2021 у комунальну власність Великописарівської селищної ради майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району відповідно до інвентаризаційних описів. У десятиденний термін Відділ освіти Великописарівської районної державної адміністрації мав надати до Великописарівської районної ради інвентаризаційні описи майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району, що перебувало в оперативному управлінні відділу освіти. Великописарівська селищна рада та Великописарівська районна рада у свою чергу повинні провести процедуру приймання - передачі майна.

Рішенням Великописарівської селищної ради 24 від 04.01.2021 затверджсно та прийнято передавальний акт № 11 майна спільної власністі територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району від 30.12.2020 по відділу освіти (транспортні засоби).

Згідно з інвентаризаційним описом основних засобів по відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації станом на 21.12.2020 за Солдатським НВК закріплено автобус АС-0-4234 «Мрія», інвентарний номер 101510002, балансовою вартістю 1 438 900,00 грн., який мав бути переданий безкоштовно до Великописарівської селищної ради, як власність Відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації.

На виконання вищевказаного рішення № 24 між Великописарівською селищною радою та представником відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації підписано акт № 8 приймання-передачі вищевказаного транспортного засобу, а тому на думку позивача Великописарівська селищна рада на сьогоднішній день має повне право володіти, користуватися та розпоряджатися шкільним автобусом.

У зв`язку з децентралізацією влади. Розпорядженням К МУ від 20.05.2020 № 598-р, затверджено Перспективний план формування території громад Сумської області, у відповідності до якого до складу Тростянецької міської територіальної громади увійшла і Солдатська територіальна громада.

22.12.2020 рішенням Тростянецької міської ради № 231 порушено клопотання перед Охтирською районною радою щодо передачі закладу освіти Солдатської сільської ради Великописарівського району Сумської області шкільного автобусу.

30.12.2020 Тростянецькою міської радою прийнято рішення № 273. згідно якого прийнято безоплатно з 01.01.2021 до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади в особі Тростянецької міської ради на баланс відділу освіти Тростянецької міської ради Солдатський НВК.

З 22.02.2021 вищевказаний навчальний заклад має назву Солдатський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти імені М.Гендіної Тростянецької міської ради.

27.01.2021 Великописарівською селищною радою прийнято рішення №75 «Про розгляд клопотання Тростянецької міської ради», яким відмовлено у задоволенні клопотання Тростянецької міської ради № 45 від 12.01.2021 щодо безоплатної передачі автобуса АС-Р-4234 «Мрія» д.н. НОМЕР_5 до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади.

19.03.2021 до с. Солдатське, попередньо запросивши представників Тростянецької міської ради, прибула комісія у складі депутатів Всликописарівської селищної ради, з метою фактичного отримання селищною радою шкільного автобуса АС-Р-4234 «Мрія», д.н.з. НОМЕР_5 . У цей же день складено Акт про відмову у передачі автобуса, так як особа відповідальна за зберігання та використання транспортного засобу - директор Солдатського НВК Ранцева С.М. та староста с. Солдатське відмовились добровільно повернути транспортний засіб у розпорядження Великописарівської селищної ради.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до пп. 4, 5 п. 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту. Зокрема, якщо територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді:

- нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої територіальної громади;

- речей, призначених для обслуговування відповідних об`єктів нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв`язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об`єкта нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтями 319, 321, 658 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

За приписами статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо, відповідно до статті 388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності зі статтями 12, 15, 16, 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Цивільний кодекс України передбачає, зокрема, такий самостійний спосіб захисту права власності та інших речових прав, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикацію (стаття 388 ЦК України), у тому числі й від добросовісного набувача.

Положення статті 387 ЦК України передбачають право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.

Отже, для застосування передбаченого ст. 387 Цивільного кодексу України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення таких обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.01.2021 у справі № 910/15607/19, від 13.02.2018 у справі № 924/1180/6, від 05.06.2018 у справі № 907/631/17, від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16.)

Крім того, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 № 910/3009/18

В ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.

Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень ЦК України.

Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно, позивач повинен надати суду відповідні докази.

Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, спірний автобус був придбаний за кошти освітньої субвенції відповідно до Наказу Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації № 244-ОД від 20.04.2017 був розподілений між місцевими органами управління освітою та переданий до Відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації, а в подальшому наказом Відділу освіти Великописарівської районної державної адміністрації від 04.05.2017 № 180-ОД був закріплений за Солдатським навчальним виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад імені М. Гендіної Великописарівської районної ради Сумської області.

З матеріалів справи, а саме зі свідоцтва про реєстрацію транспортного, вбачається, що власником спірного автобусу АС-Р «Мрія» є орган державної влади - Відділ освіти Великописарівської районної державної адміністрації.

Відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» унормовано, що передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється виключно рішенням Кабінету Міністрів України.

У контексті вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять відповідного рішення Кабінету міністрів України про зміну правового статусу спірного майна, а саме передачу його з державної до комунальної власності.

Відхиляючи посилання скаржника на рішення Великописарівської селищної ради № 24 від 04.01.2021, яким затверджено та прийнято передавальний акт № 11 майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району від 30.12.2020 по відділу освіти (транспортні засоби), як на підставу позовних вимог щодо передачі спірного майна, колегія суддів зазначає, що дане рішення не може бути прийнято як належний доказ підтвердження права власності позивача на спірне майно та доказ зміни правового статусу спірного майна з державної на комунальну власність.

У свою чергу, судом першої інстанції доречно звернуто увагу, що рішенням Господарського суду Сумської області від 15.06.2022 у справі № 920/1017/21, залишене без змін в цій частині постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та Постановою Верховного Суду від 17.05.2023, визнано незаконним та скасовано рішення Великописарівської районної ради Сумської області від 18.11.2020 «Про безоплатну передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Великописарівського району Сумської області у комунальну власність Великописарівської селищної ради», на яке як на одну з підстав позову у даній справі посилався позивач.

Відповідно до п.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішення суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що будь-яких інших доказів, які б підтверджували право власності на спірне (витребовуване) майно позивачем надано не було.

Водночас, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем/скаржником не доведено обставин, з яким закон (ст. 387, 388 Цивільного кодексу України) передбачає можливість витребування майна із чужого володіння. А тому доводи скаржника в вказаній частині відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не подано та не доведено письмовими доказами того, що останній є власником спірного транспортного засобу - шкільного автобуса АС-Р-4234 «Мрія», у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №920/815/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Великописарівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №920/815/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 30.05.2023 у справі №920/815/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Великописарівською селищною радою.

4. Матеріали справи № 920/815/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 20.11.2023. (у зв`язку із перебуванням суддів на навчанні в школі суддів)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк