Постанова

від 31.10.2023 по справі 910/1562/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1562/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 31.10.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 04.08.2023

у справі № 910/1562/22 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури

до 1. Київської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору

та зобов`язання вчинити дії,

ПОСТАНОВИВ:

Історія справи

У лютому 2022 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА", в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 23.09.2021 року № 2698/2739 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" в оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства на вул. Народного ополчення, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі міста Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5902 га кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) на вул. Народного ополчення, 25 (літ "Б") у Солом`янському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 28.12.2021 року за № 1032;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" (03151, місто Київ, вул. Народного Ополчення, будинок 25; ідентифікаційний код 42821787) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) по вул. Народного ополчення, 25 в Солом`янському районі міста Києва у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі № 910/1562/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023, зокрема, прийнято справу № 910/1562/22 до свого провадження; розгляд справи № 910/1562/22 постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

01.08.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Заступника керівника Київської міської прокуратури надійшла заява № 15/1-5201-21 від 31.07.2023 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення даного позову шляхом: заборони до набрання рішенням законної сили Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістик-ЮА" (код ЄДРПОУ 42821787) та будь - яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,5902 га на вул. Святослава Хороброго 25 (літ "Б") (попередня назва вулиці: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва, вчиняти будь - які дії щодо проведення будівельних, вишукувальних робіт та будівництва на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) по вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі міста Києва, а також заборонити здійснювати будь - які дії із вказаною земельною ділянкою; заборони до набрання рішенням законної сили державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь - яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") (попередня назва вулиці: Народного ополчення) у Солом`янському районі міста Києва. Заява разом з доданими до неї доказами сплати судового збору судом долучена за матеріалами справи.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі №910/1562/22 в задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/1562/22 відмовлено.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з підстав відсутності доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся в межах даного позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, прокурор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/1562/22 задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 прийнята з невідповідністю викладених у ній висновків обставинам справи, з порушенням норм процесуального права (статті 86, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що у даній справі між сторонами існує спір немайнового характеру щодо законності передачі в оренду земельної ділянки для забудови поза процедурою аукціону з порушенням вимог статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Апелянт також вважає, що судом першої інстанції не враховано, що з огляду на тривалий розгляд справи (позов подано у лютому 2022), надання Київрадою земельної ділянки саме для нового будівництва, а також призначення судом експертизи і зупинення провадження у справі, що очевидно призведе до затягування розгляду справи, є достатні підстави вважати, що товариство за відсутності реальних перешкод розпочне забудову земельної ділянки та матиме можливість зареєструвати право власності на об`єкт будівництва, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, необхідним буде ініціювати нові звернення до суду про скасування реєстрації права власності та знесення об`єктів будівництва, що потребуватиме значних фінансових і правових витрат, покладання яких на територіальну громаду чи державу буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.

За таких обставин, прокурор вказує, що суд залишив поза увагою, що ймовірна забудова спірної земельної ділянки протягом розгляду даної справи за позовом прокурора в інтересах держави до Київської міської ради, ТОВ «Логістік-ЮА» про скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки суперечитиме вимогам чинного законодавства України та зробить неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва у разі задоволення позову, зокрема, в частині вимог про повернення земельної ділянки, з огляду на наявність у такому випадку збудованого нерухомого майна.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, відповідач-2 подав відзив у якому просив залишити апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у даній справі без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, наголошуючи на необґрунтованості такої скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимоги про: - визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 23.09.2021 року № 2698/2739 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" в оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства на вул. Народного ополчення, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі міста Києва"; - визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5902 га кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) на вул. Народного ополчення, 25 (літ "Б") у Солом`янському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 28.12.2021 року за № 1032; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" (03151, місто Київ, вул. Народного Ополчення, будинок 25; ідентифікаційний код 42821787) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) по вул. Народного ополчення, 25 в Солом`янському районі міста Києва у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.

Позов мотивовано тим, що спірна земельна ділянка площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) виділена ТОВ "Логістік-ЮА" для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства без дотримання положень статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України щодо необхідності передачі земельної ділянки виключно на конкурентних засадах.

Прокурор також зазначає, що Київська міська рада, враховуючи наявність у ТОВ «Логістік-ЮА» одного й того самого майна (трансформаторної підстанції), надала вказаному товариству в оренду дві різні земельні ділянки (в 2019 році площею 2,4403 га під обслуговування комплексу будівель автомобільно-транспортного підприємства та в 2021 році площею 0,5092 га для нового будівництва, яка у 98 разів перевищує площу розташованого на ній майна - трансформаторної підстанції). Таким чином, Київська міська рада при відведенні земельної ділянки площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) порушила вимоги ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України щодо необхідності передачі земельної ділянки виключно на конкурентних засадах.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що ймовірна забудова спірної земельної ділянки протягом розгляду даної справи суперечитиме вимогам чинного законодавства України та зробить неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва у разі задоволення позову прокурора, а також унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, оскільки забудова спірної земельної ділянки унеможливить повернення її державі в тому стані, в якому вона була до надання її в оренду ТОВ "Логістик-ЮА" - вільну від забудови, отже захист прав держави буде можливим лише через низку судових спорів.

При цьому прокурор наголошує на порушенні інтересів держави за наслідками надання в оренду відповідачеві всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки, яка в 98 разів перевищує площу нерухомого майна, та зазначає, що надання поза аукціоном в оренду ТОВ "Логістик-ЮА" відбулось не лише для експлуатації та обслуговування майна, а й для нового будівництва. Додатково прокурор вказує на можливість за наслідками забудови земельної ділянки, реєстрації та подальшого відчуження збудованого на спірний земельній ділянці майна завдання майнових збитків майбутнім набувачам, отже заходи забезпечення вважає за необхідне спрямувати також на попередження можливого порушення прав осіб, які, наразі, не є учасниками спірних правовідносин.

За вказаних обставин, позивач просить вжити заходи забезпечення позову відповідно до його заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 0408.2023 у справі №910/1562/22 в задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/1562/22 відмовлено.

За висновками суду першої інстанції твердження прокурора щодо можливої забудови відповідачем спірної земельної ділянки ґрунтуються виключно на припущеннях та не підкріплені належними та допустимими доказами, позаяк жодних доказів на підтвердження вчинення таких дій та/або відповідних намірів прокурором суду не надано.

При цьому суд прийняв до уваги тривалий час, який минув з моменту набуття права власності на нерухоме майно (висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 22.03.2021 № 82/83, право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2021, номер запису про право власності 41310293) та права користування спірною земельною ділянкою в 2021 році (рішення КМР від 23.09.2021 про затвердження 17.08.2021 року технічної документації та укладення договору оренди 21.12.2021 року) за ТОВ "Логістик-ЮА" та наявність у останнього реальної можливості реалізації намірів щодо забудови земельної ділянки, якою ТОВ "Логістик-ЮА" станом на час розгляду заяви прокурора про забезпечення позову не скористалось.

Таким чином суд зазначив, що вказані в останній обставини за умови відсутності будь - яких доказів на підтвердження таких фактів не надають суду можливості дійти беззаперечних стверджувальних висновків щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на забудову земельної ділянки та початок нового будівництва, відповідно, не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову, позаяк подана прокурором заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до припущень щодо можливості забудови земельної ділянки, подальшої реєстрації збудованого майна та його відчуження, та як наслідок, неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, та не містить будь - якого обґрунтування та надання доказів неможливості або ускладнення такого виконання.

За вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої прокурором заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся в межах даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду перго інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Окрім того, засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку позовні вимоги спрямовані на поновлення права територіальної громади міста Києва на землю, яка згідно зі статтею 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як зазначає прокурор у заяві, порушення інтересів держави полягає в тому, що всупереч встановленому законодавством порядку, земельну ділянку, яка в 98 разів перевищує площу нерухомого майна, надано поза аукціоном ТОВ «Логістік-ЮА», при цьому землю надано не лише для експлуатації та обслуговування майна, а для нового будівництва.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів територіальної громади від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вказує заявник, можлива забудова земельної ділянки, реєстрація та подальше відчуження збудованого на спірний земельній ділянці майна при задоволенні даного позову може призвести до завдання майнових збитків відповідним набувачам, а тому відповідні заходи забезпечення позову будуть направлені в тому числі на попередження можливого порушення прав осіб, що наразі не є учасниками спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора і вважає їх обґрунтованими, оскільки ймовірна забудова спірної земельної ділянки протягом розгляду даної справи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора, а також унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Так, забудова земельної ділянки позбавить територіальну громаду можливості повернути її в непорушному стані, у зв`язку з чим захист порушеного права буде можливий лише через низку нових судових спорів.

ї

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає виправданими та співмірними позовним вимогам заявлені прокурором заходи забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «Логістік-ЮА» та будь-яким іншим особам, з якими товариство буде укладати договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на спірній земельній ділянці, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних, вишукувальних робіт, заборона здійснювати будь-які дії із вказаною земельною ділянкою, а також заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 по вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. «Б») (попередня назва вулиці: Народного ополчення) у Солом`янському районі міста Києва.

При цьому, заходи забезпечення позову не впливатимуть на господарську діяльність товариства та не будуть мати своїм наслідком порушення закріплених в положеннях ст. 1 Першого протоколу Конвенції прав мирного володіння своїм майном.

Заборона вчиняти дії щодо здійснення будівельних робіт та реєстрації об`єктів нерухомості на земельній ділянці не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки земельна ділянка залишається в оренді товариства та може використовуватись для експлуатації наявного на праві власності нерухомого майна, а можливість здійснювати будівельні роботи та реєстраційні дії щодо новозбудованих об`єктів нерухомості на земельній ділянці обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Вжиття саме таких заходів є адекватним змісту порушеного права власності територіальної громади на землю, на відновлення якого поданий позов прокурора у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.

Водночас, забудова товариством земельної ділянки комунальної власності, у разі задоволення позову, знівелює обраний прокурором спосіб захисту порушених прав територіальної громади, оскільки призведе до неможливості вільно використовувати і розпоряджатись спірною землею територіальною громадою.

Вказане судом першої інстанції не взято до уваги при розгляді заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, розглянувши заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури та перевіривши надані ним докази, суд апеляційної інстанції вважає доводи заявника обґрунтованими та такими, що свідчать про наявність підстав для застосування обраних ним заходів забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 04.082023 у справі №910/1562/22 - скасуванню, заява Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову - задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 280, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі №910/1562/22 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі №910/1562/22 скасувати.

Заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони до набрання рішенням у даній справі законної сили:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістик-ЮА" (код ЄДРПОУ 42821787) та будь - яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,5902 га на вул. Святослава Хороброго 25 (літ "Б") (попередня назва вулиці: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва, вчиняти будь - які дії щодо проведення будівельних, вишукувальних робіт та будівництва на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) по вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі міста Києва, а також заборонити здійснювати будь - які дії із вказаною земельною ділянкою;

- державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь - яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") (попередня назва вулиці: Народного ополчення) у Солом`янському районі міста Києва.

Стягувач: Київська міська прокуратура (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик-ЮА" (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 25, код ЄДРПОУ 42821787).

Справу №910/1562/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 20.11.2023 після виходу головуючого судді Тищенко А.І. з лікарняного та колегії суддів з навчання.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка