Постанова

від 19.01.2024 по справі 910/1562/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1562/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023

у справі № 910/1562/22

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури

до:

1. Київської міської ради;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" (далі - ТОВ "Логістік-ЮА", відповідач-2) про:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 23.09.2021 № 2698/2739 "Про передачу ТОВ "Логістік-ЮА" в оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства на вул. Народного ополчення, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі міста Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5902 га кадастровий номер 8000000000:72:292:0007 на вул. Народного ополчення, 25 (літ "Б") у Солом`янському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Логістік-ЮА", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі 28.12.2021 за № 1032;

- зобов`язати ТОВ "Логістік-ЮА" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) на вул. Народного ополчення, 25 в Солом`янському районі м. Києва у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2023 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 та рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2022 у справі № 910/1562/22, якими у задоволенні позову було відмовлено, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У серпні 2023 року заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до господарського суду із заявою, в якій просив до набрання рішенням законної сили у цій справі вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони ТОВ "Логістик-ЮА" та будь - яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,5902 га на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ "Б") (попередня назва вул.: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва вчиняти будь - які дії щодо проведення будівельних, вишукувальних робіт та будівництва на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі м. Києва, а також заборонити здійснювати будь - які дії із вказаною земельною ділянкою; заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь - яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") (попередня назва вул.: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва.

На обґрунтування відповідної заяви прокурор посилається на ст. ст. 136, 137 ГПК України та на те, що ймовірна забудова відповідачем -2 спірної земельної ділянки протягом розгляду цієї справи суперечитиме вимогам чинного законодавства України, зробить неможливим виконання рішення Господарського суду м. Києва у разі задоволення позову, а також унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.08.2023 (суддя - Селівон А. М.) у задоволенні заяви першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/1562/22 відмовлено.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з недоведеності прокурором того, що невжиття заходів забезпечення позову у цьому випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду. Суд першої інстанції зазначив, що прокурор посилаючись на наявність у ТОВ "Логістик-ЮА" можливості розпочати забудову спірної земельної ділянки, не надав при цьому жодних доказів в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України на підтвердження цих доводів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 (головуючий - Тищенко А. І., судді - Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.08.2023. Заяву заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони (до набрання рішенням у цій справі законної сили) ТОВ "Логістик-ЮА" та будь - яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,5902 га на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ "Б") (попередня назва вул.: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва, вчиняти будь - які дії щодо проведення будівельних, вишукувальних робіт та будівництва на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі м. Києва, а також заборони здійснювати будь - які дії із вказаною земельною ділянкою; державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь - яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") (попередня назва вул.: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними позовним вимогам, адекватні змісту порушеного права власності територіальної громади на землю, на відновлення якого поданий позов прокурора у цій справі та, що за умови його задоволення, не створять труднощів при виконанні рішення суду. Встановив наявність підстав для задоволення відповідної заяви згідно з норм ст. 136 ГПК України.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Логістік-ЮА" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Скаржник у касаційні скарзі посилається на абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права - ст. ст. 136, 137, 236 ГПК України. Стверджує, що прокурором відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не доведено існування реальної можливості вчинення ТОВ "Логістик-ЮА" дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки та, що наявні в матеріалах справи документи навпаки свідчать про відсутність у товариства такої можливості. Посилається на те, що забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь - які дії із вказаною земельною ділянкою є також обмеженням прав власника - територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради щодо розпорядження належною йому (власнику) земельною ділянкою, хоча право комунальної власності на земельну ділянку у справі не оспорюється, та, що фактично є необґрунтованим втручанням у право власності територіальної громади. Вказує на чинність укладеного між ним і Київською міською радою договору оренди земельною ділянкою та, що надмірно застосована заборона буде створювати загрозу для нормальної та безпечної експлуатації трансформаторної підстанції ТП 6507, інших інженерних мереж автотранспортного підприємства та негативно впливатиме на господарську діяльність ТОВ "Логістик-ЮА", що також свідчить про порушенням права мирного володіння своїм майном, закріпленого в ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що такий захід забезпечення позову як заборона вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомості ТОВ "Логістик-ЮА" не узгоджується з предметом та підставами позову. На обґрунтування доводів касаційної скарги посилається і на постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 18.10.2021 у справі № 910/7029/21 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Логістік-ЮА" на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 15.01.2024.

08.01.2024 до Верховного Суду від прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 26.12.2023, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з підстав, наведених у цьому відзиві.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржуване судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої касаційної скарги з огляду на таке.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків від відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Цей інститут є гарантією захисту та відновлення прав осіб, а отже, елементом правосуддя.

Законодавець закріпив інститут забезпечення позову у гл. 10 роз. I ГПК України (ст. ст. 136 - 146 цього Кодексу).

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ст. 137 ГПК України).

Отже, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22).

Врахувавши вказані норми процесуального права, надавши оцінку поданій прокурором заяві, апеляційний господарський суд встановив, що забудова спірної земельної ділянки протягом розгляду цієї справи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду та, що заявлені заходи забезпечення позову (окрім заборонити здійснювати будь - які дії із спірною земельною ділянкою до набрання рішенням у цій справі законної сили) відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 ГПК України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав територіальної громади в обраний прокурором спосіб у разі задоволення цього позову. Разом з тим невжиття заявлених заходів забезпечення позову ускладнить відновлення порушених прав територіальної громади в разі задоволення позову, зокрема з урахуванням того, що очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси територіальної громади в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.

Апеляційний господарський суд (на відміну від суду першої інстанції) також дійшов правильного висновку, що ймовірність зведення, реєстрація, а також можливість подальшого відчуження забудованої на спірній земельній ділянці нерухомості у разі задоволення заявленого позову та ініціювання у зв`язку із цим законності розміщення на спірній земельній ділянці майна може призвести до завдання майнових збитків його набувачам, а тому відповідні заходи забезпечення позову (окрім заборонити здійснювати будь - які дії із спірною земельною ділянкою до набрання рішенням у цій справі законної сили) будуть направлені, в тому числі, і на попередження можливого порушення прав осіб, що наразі не є учасниками спірних правовідносин; вжиті заходи забезпечення позову (окрім заборонити здійснювати будь - які дії із спірною земельною ділянкою до набрання рішенням у цій справі законної сили) жодним чином не обмежують права та законні інтереси ані відповідача, ані інших осіб, адже вони не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та не позбавляють зазначених осіб права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатися господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критерієм розумності, обґрунтованості та адекватності.

Отже, апеляційний господарських суд підставно вжив заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Логістик-ЮА" та будь - яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,5902 га на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ "Б") (попередня назва вул.: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва, вчиняти будь - які дії щодо проведення будівельних, вишукувальних робіт та будівництва на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі м. Києва; державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь - яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 на вул. Святослава Хороброго, 25 (літ. "Б") (попередня назва вул.: Народного ополчення) у Солом`янському районі м. Києва до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Водночас, Верховний Суд вважає, що апеляційним господарським судом не було враховано, що вимога прокурора про заборону здійснювати будь - які дії із спірною земельною ділянкою до набрання рішенням у цій справі законної сили є абстрактною, адже є незрозумілим які саме інші можливі дії, окрім вже заборонених, маються на увазі в контексті спірних правовідносин, заборона яких є необхідною для забезпечення можливості ефективного захисту та поновлення порушених прав чи інтересів за цим позовом (узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22).

Отже, оскільки постанова апеляційного господарського суду в частині забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь - які дії із вказаною земельною ділянкою до набрання рішенням у цій справі законної сили суперечить ст. ст. 136, 137 ГПК України, то Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 312 ГПК України постанова апеляційного суду в цій частині підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині ухвали суду першої інстанції від 04.08.2023.

В решті оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена відповідно до вимог ст. 236 ГПК України та не підлягає скасуванню.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 910/1562/22 в частині задоволення заяви заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь - які дії із земельною ділянкою до набрання рішенням у цій справі законної сили скасувати та залишити в цій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2023.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 910/1562/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О.В.