Постанова

від 21.11.2023 по справі 904/3225/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3225/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Верхогляд Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 (повний текст рішення складено 08.09.2023, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/3225/23

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (м. Дніпро)

до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (м. Кам`янське, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу №094205L5H8AP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 22 985, 65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованість за типовим договором розподілу природного газу №094205L5H8AP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 22 985, 65 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 21 168, 00 грн. - основний борг;

- 1 594, 85 грн. - пеня;

- 127, 11 грн. - інфляційні втрати;

- 95, 69 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов`язань за типовим договором розподілу природного газу № 094205L5H8AP016 від 01.01.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані Позивачем у період з березня по квітень 2023 року послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 21 168, 00 грн.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.2. договору Позивач нарахував та просив суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.04.2023 по 19.06.2023 в сумі 1 594 грн. 85 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача інфляційні втрати за період з квітня по травень 2023 року у сумі 127 грн. 11 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 11.04.2023 по 19.06.2023 у сумі 95 грн. 69 коп. Також Позивач просив суд стягнути на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023, позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу №094205L5H8AP016 від 01.01.2016 у загальному розмірі 22 985, 65 грн. - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909; ідентифікаційний код 05761620) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вулиця Шевченка, будинок 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 03340920) - 21 168 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 594 грн. 85 коп. пені, 127 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 95 грн. 69 коп. 3% річних та 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Дніпроазот", звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішення у справі № 640/1125/20; клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішення у справі № 904/5998/20; клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішення у справі № 640/9962/21; клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішення у справі № 640/7137/22.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог процесуального та матеріального права, а заявлені позовні вимоги є безпідставними, викладеними у невідповідності до фактичних обставин справи, тому не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Скаржник зазначає, що при розрахунку вартості наданих послуг з розподілу природного газу за березень та квітень 2023 року, Позивачем безпідставно застосовані тарифи, встановлені постановою НКРЕКП № 2745 від 22.12.2021, замість тарифів, встановлених постановою НКРЕКП № 425 від 24.03.2016, внаслідок чого вартість наданих послуг збільшено до 21 168, 00 грн, замість 6 885, 84 грн, на що не звернув уваги місцевий господарський суд.

Апелянт не погоджується не лише із застосованим Позивачем тарифом, а також із заявленим об`ємом наданих послуг за спірний період. Відповідач зазначає, що обсяг фактичного розподілу природного газу Позивачем у березні 2023 становить 4968,27 куб. м., у квітні 2023 4914,95 куб. м. з огляду на підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу №ДГП0077922 від 31.03.2023 та №ДГП0079405 від 30.04.2023.

АТ "Дніпроазот" в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що на даний час тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для АТ "Дніпропетровськгаз" не встановлено (постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 є неправомірною, на думку Відповідача), і Акціонерне товариство "Дніпроазот", керуючись пунктом 6.2. договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги АТ "Дніпропетровськгаз" у 2020-2022 роках за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено пунктом 6.4. Договору). Внаслідок застосування тарифу 580,60 грн. за 1000 мЗ (без урахування ПДВ) до спірних правовідносин, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, у АТ "Дніпроазот" наявна переплата за надані Позивачем у 2021 році послуги, переплата за надані Позивачем у 2020 році послуги, яка відповідно до пункту 6 статті 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем має бути врахована як оплата за отримані послуги у майбутніх періодах.

Таким чином, Відповідач стверджує, що у нього відсутня заборгованість за надані послуги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у період березень - квітень 2023 року.

Також скаржник посилається на форс-мажорні обставини, спричинені введенням на території України воєнного стану, що звільняє його від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, оскільки 25.02.2022 Відповідачем виданий наказ № 198 Про простій в АТ Дніпроазот, який станом на момент розгляду справи в господарському суді не скасовувався, окремі працівники - у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану, деякі мобілізовані до лав Збройних Сил України, а інші виконують свої обов`язки на дистанційній основі, що також не враховано господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення.

Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз подало до суду відзив, яким вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх заперечень Позивач посилається на доведеність матеріалами справи заборгованості Відповідача за послуги з розподілу природного газу за березень квітень 2023.

Так, Акт приймання-передачі природного газу №ДГП069513 від 30.09.2022, яким встановлено РЗП на 2023 рік підписаний Споживачем, а листом від 19.10.2022 вих.№1735/01-6 ним було скореговано об`єми РЗП до 84000/12=місячна замовлена потужність складає 7000,00 куб. м.

Відповідно до пункту 6.8 розділу VI Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності) у березні-квітні 2023, що підтверджується актами наданих послуг №ДГП83004542 від 31.03.2023, №ДГП83006235 від 30.04.2023.

Рахунок на оплату №63001222 від 31.01.2023 за березень 2023 на суму 10 584,00 грн був направлений на адресу Споживача 03.02.2023, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ «Укрпошта». Рахунок на оплату №63008283 від 30.04.2023 за квітень 2023 на суму 10 584,00 грн був направлений на адресу Споживача 04.05.2023, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ «Укрпошта».

Позивач зауважує, що доводи апелянта фактично зводяться до того, що останній не погоджується з тарифами, які були встановлені Регулятором, та відповідно до яких АТ «Дніпропетровськгаз» здійснювало нарахування, проте жодна з нижченаведених постанов не визнана протиправною у судовому порядку. Вказані Постанови НКРЕКП втрачали чинність автоматично з моменту вступу в силу кожної наступної Постанови:

тарифи, які діяли за постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, яка на переконання АТ «Дніпроазот» має застосовуватися й на теперішній час, є очевидно збитковими для ліцензіата АТ «Дніпропетровськгаз»;

постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 втратила чинність з 01.07.2020 у зв`язку з набранням чинності постанови НКРЕКП №1156 від 24.06.2020;

постанова НКРЕКП від 24.06.2020 №1156 є законною, винесена у межах, на підставі наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Позивач зазначає, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 395 Постанова №425 від 24.03.2016 втратила чинність. Таким чином, Споживач мав сплачувати за надані послуги з розподілу природного газу відповідно до тарифу, який діяв на момент надання таких послуг.

Також Позивач заперечує проти посилання скаржника на форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення його від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, оскільки останнім не доведено причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов`язань зі сплати вартості отриманих послуг з розподілу природного газу за березень квітень 2023.

Позивач також заперечив проти клопотань скаржника щодо зупинення апеляційного провадження, оскільки рішення у справах (904/5998/20, 640/1125/20, 640/9962/21, 640/7137/22), до завершення розгляду яких скаржник просить зупинити апеляційне провадження, не впливають на правовідносини сторін у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 26.09.2023 у справі визначена колегія суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3225/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3225/23.

29.09.2023 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 (у зв`язку з відпусткою судді Кощеєва І.М для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) у справі визначена колегія суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді: Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 зазначеною вище колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 у справі № 904/3225/23; вирішено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 справу передано раніше визначеному складу суду: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Верхогляд Т.А. (у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії Кощеєва І.М.).

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", яке в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Дніпроазот" (додаткова угода № 5 від 29.05.2018) укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовими), шляхом підписання заяви-приєднання від 01.01.2016 № 094205L5H8AP016 (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору визначено, що типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3. договору).

Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1. договору).

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1. договору).

Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору в редакції додаткової угоди № 7 від 01.08.2018).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4. договору).

Згідно з пунктом 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Відповідно до пункту 6.8. договору надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку визначені цим договором (пункт 7.4 договору).

Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 договору).

Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56ХО00005L5Н800Н.

Згідно з Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745, для клієнтів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м. на місяць (без урахування ПДВ).

На виконання умов договору Позивач надав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності):

- у березні 2023 року на суму 10 584 грн. 00 коп. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП83004542 від 31.03.2023;

- у квітні 2023 року на суму 10 584 грн. 00 коп. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП83006235 від 30.04.2023.

Вказані документи були направлені на адресу споживача разом із вимогами від 05.04.2023 та від 08.05.2023, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта", а також разом з листом від 03.05.2023.

Акціонерним товариством "Дніпроазот" не здійснено оплати за отримані послуги з розподілу природного газу за період з березня по квітень 2023 року, що і стало причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що Позивач, при визначенні вартості послуг з розподілу природного газу за березень квітень 2023, правомірно застосував тариф, затверджений чинною на момент здійснення відповідних нарахувань постановою НКРЕКП №2745 від 22.12.2021.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення вартості наданих Позивачем послуг з розподілу природного газу за березень-квітень 2023.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної, комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).

Відповідно до пункту 2, глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператор ГРМ (до мереж якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір розподілу природного газу), в порядку визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4, глави 3, розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

Місцевим господарським судом встановлено, що 01.01.2016 АТ Дніпроазот підписало заяву-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу № 094205L5H8AР016.

Пунктом 2.1. Типового договору визначено, що оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Матеріалами справи підтверджується факт надання Позивачем Відповідачу послуг розподілу природного газу у березні - квітні 2023 року вартістю 21168,00 грн., що підтверджується актами №ДГП83004542 від 31.03.2023 та №ДГП83006235 від 30.04.2023.

У зазначених актах застосований тариф на послуги розподілу природного газу 1,26 грн. за 1 куб. м. та погоджений сторонами об`єм послуги відповідно до величини замовленої потужності об`єктів споживача - 7000 куб. м. за місяць.

Доказів оплати наданих послуг Позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно неправомірності застосування Позивачем тарифу відповідно до постанови НКРЕКП № 2745 від 22.12.2021, виходячи з наступного.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2745 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства Дніпропетровськгаз у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Діючий у 2022 році тариф на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства Дніпропетровськгаз не переглядався у зв`язку з прийняттям Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування № 2479-ІХ, яким протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, в т.ч. на послуги з розподілу природного газу.

Апеляційний господарський суд зазначає, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на послуги розподілу природного газу, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом.

Нормативно-правовий акт це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою.

Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи (виду) кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб`єктів, не вичерпують свою обов`язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.

Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акту стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 640/12695/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18 та від 18.12.2018 у справі № 9901/657/18.

Апеляційний господарський суд зазначає, що постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745, як на момент здійснення спірного розрахунку, вирішення спору місцевим господарським судом та на момент розгляду даної апеляційної скарги є чинною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вартість наданих Відповідачу послуг з розподілу природного газу у березні квітні 2023 року має розраховуватись за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП № 2745 від 22.12.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що строк сплати вартості отриманих від Позивача у березні-квітні 2023 року послуг з розподілу природного газу на момент пред`явлення позову у даній справі настав, тому вимога про стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції відкидає доводи скаржника щодо неправильного нарахування об`єму спожитих послуг Відповідачем за березень-квітень 2023 з огляду на наступне.

Згідно з абзацом десятим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, Відповідач скористався своїм правом не пізніше, ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому, подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.

Листом від 19.10.2022 вих.№1735/01-6 АТ «Дніпроазот» скорегував об`єми РЗП до 84000 куб. м. на календарний 2023 рік, що становить 7000 куб. м. в місяць.

Таким чином, розрахунок вартості послуг з розподілу природного газу здійснювався Позивачем в погодженому сторонами об`ємі - 7000 куб. м. в місяць.

Пунктом 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.

У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.

Матеріалами справи не підтверджується звернення Відповідача з іншою заявкою на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності, ніж та, що викладена у листі від 19.10.2022 вих.№1735/01-6 на календарний 2023 рік, а відтак, розрахунок Позивача на основі погодженого об`єму послуг у розмірі 7000 куб. м./місяць є правомірним.

Таким чином, наведені вище доводи апеляційної скарги стосуються не порушення чи неправильного застосування судом першої інстанції правових норм, а фактично зводяться до незгоди АТ Дніпроазот з оцінкою зібраних у справі доказів.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у пункті 8.2 Договору (відповідно до Додаткової угоди №7 від 01.08.2018) дійшли згоди, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також частина друга статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення пені за період заборгованості 11.04.2023 19.06.2023 у сумі 1594,85 грн., інфляційних втрат за період заборгованості 11.04.2023 19.06.2023 у сумі 127,11 грн., 3% річних за період заборгованості 11.04.2023 19.06.2023 у сумі 95,69 грн. з огляду на доведеність факту прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг.

Щодо посилання скаржника на форс-мажорні обставини, спричинені введенням режиму воєнного стану в Україні, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, вищенаведеними положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовами Типового договору встановлені випадки за яких особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за його невиконання чи неналежне виконання, а не від обов`язку його виконання.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідач не надав належних та допустимих у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із Позивачем по договору, як і не обґрунтував причинно-наслідковий зв`язок між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором.

Колегія суддів зазначає, у даному випадку відсутні докази того, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов`язань за договором, а такі форс-мажорні обставини стосуються обох сторін договору.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення з Відповідача вартості наданих Позивачем послуг з розподілу природного газу із застосуванням встановленої умовами договору і Цивільним кодексом України відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання скаржника про зупинення апеляційного провадження у даній справі до набрання законної сили рішень у справах 904/5998/20, № 640/1125/20, 640/9962/21, 640/7137/22 з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Судова колегія зазначає, що застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України можливе лише у разі, якщо зупинення провадження дійсно необхідне для вирішення спору, тобто за відсутності рішення, яке набрало чинності, в іншій судові справі суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Предметом позову у справі № 904/3225/23 є вимога про стягнення вартості отриманої Відповідачем у березні-квітні 2023 року послуги з розподілу природного газу, вартість якої розрахована за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 2745 від 22.12.2021.

Предметом позову у справі № 904/5998/20 є матеріально правова вимога про зобов`язання АТ Дніпропетровськгаз при визначенні вартості наданих АТ Дніпроазот послуг з розподілу природного газу у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за договором № 094205L5H8AP016 від 01.01.2016 застосувати тариф, встановлений постановою НКРЕКП № 425 від 24.03.2016, в той час як у справі № 904/3225/23 предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення вартості наданих Відповідачу у березні-квітні 2023 року послуг з розподілу природного газу, тобто послуг, наданих, за інший період, тому вирішення спору у справі № 904/5998/20 не впливає на правовідносини сторін у справі 904/3225/23.

Предметом спору у справі № 640/1125/20 є постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ Дніпропетровськгаз, яку Позивач просить скасувати.

Постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 встановлювала тариф вартості послуг з розподілу природного газу на 2020 рік та автоматично втратила чинність з прийняттям постанови НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156.

Таким чином, рішення суду у справі № 640/1125/20 не вплине на правовідносини сторін у справі 904/3225/23.

Предметом спору у справі № 640/9962/21 є постанова НКРЕКП від 30.12.2022 № 2768 Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ Дніпропетровськгаз, яку Позивач просить скасувати.

Постанова НКРЕКП від 30.12.2022 № 2768 встановлювала тариф на послуг з розподілу природного газу на 2021 рік та автоматично втратила чинність з прийняттям постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745.

Таким чином, рішення суду у справі № 640/9962/21 не вплине на правовідносини сторін у справі 904/3225/23.

Предметом позову у справі № 640/7137/22 є оскарження Акціонерним товариством Дніпроазот постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AТ Дніпропетровськгаз, яку Позивач просить скасувати.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, у разі скасування постанови НКРЕКП № 2745 від 22.12.2021 за рішенням суду, яка є саме нормативно-правовим актом, а не актом індивідуальної дії, не призведе до наслідків, які будуть передбачати здійснення перерахунку суми за надані послуги у минулому, тому рішення суду у справі № 640/7137/22 не вплине на правовідносини у справі № 904/3225/23.

З урахуванням вищенаведеного, підстави для зупинення розгляду справи №904/3225/23 до набрання чинності рішень в межах розгляду адміністративних справ №640/7137/22, №640/1125/20, №640/9962/21 та господарської справи №904/5998/20 відсутні.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 у справі №904/3225/23 відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Дніпроазот на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 у справі №904/3225/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 у справі №904/3225/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Т.А. Верхогляд